Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тайфунник бугіойський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma deserta Mathews, 1934 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pterodroma mollis deserta Pterodroma feae deserta | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник бугіойський (Pterodroma deserta) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Атлантичному океані, гніздовий ендемік Мадейри. Раніше вважався конспецифічним з мадерійським або азорським тайфунником, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Бугіойський тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35 см. Верхня частина тіла сіра, верхня частина голови темна, на крилах темна М-подібна пляма. Нижня частина тіла біла, на верхній частині грудей нечіткий блідо-сірий "комір". Нижня сторона крил переважно темно-сіро-коричнева. Загалом забарвлення бугіойських тайфунників є майже ідентичне до забарвлення мадерійських тайфунників, однак дзьоб у них дещо коротший і товщий, а крила коротші.
Поширення і екологія
Бугіойські тайфунники гніздяться лише на невеликому, безлюдному острові [en] в групі островів Дезерташ, розташованих за 25 км на південний схід від острова Мадейра. Дослідження показали, що під час негніздового періоду вони зустрічаються в п'яти районах Атлантики, два з яких розташовані біля узбережжя Бразилії, один біля островів Кабо-Верде, один у південно-східного узбережжя США і один в пелагічному районі в центральній частині Південної Атлантики. Птахів, схожих на бугіойських тайфунників, неодноразово зустрічали біля берегів Західної Європи, однак, враховуючи, що відрізнити їх від мадерійських і азорських тайфунників майже неможливо, жоден з цих птахів не був ідентифікований, як той чи інший вид.
Бугіойські тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться переважно кальмарами і дрібною рибою. На початку червня повни повертають до гніздових колоній, де гніздяться в норах, виритих в ґрунті, або іноді в тріщинах серед скель, на висоті від 80 до 300 м над рівнем моря. В кладці 1 яйце, пташенята покидають гніздо в грудні.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція бугіойських тайфунників становить від 320 до 360 дорослих птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pterodroma deserta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- Pterodroma deserta у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
Джерела
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajfunnik bugiojskij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Tajfunnik Pterodroma Vid Tajfunnik bugiojskij Binomialna nazva Pterodroma deserta Mathews 1934 Sinonimi Pterodroma mollis deserta Pterodroma feae deserta Posilannya Vikishovishe Pterodroma deserta Vikividi Pterodroma deserta ITIS 824115 MSOP 22736135 NCBI 53669 Tajfu nnik bugiojskij Pterodroma deserta vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye v Atlantichnomu okeani gnizdovij endemik Madejri Ranishe vvazhavsya konspecifichnim z maderijskim abo azorskim tajfunnikom odnak buv viznanij okremim vidom OpisBugiojskij tajfunnik morskij ptah serednogo rozmiru serednya dovzhina yakogo stanovit 35 sm Verhnya chastina tila sira verhnya chastina golovi temna na krilah temna M podibna plyama Nizhnya chastina tila bila na verhnij chastini grudej nechitkij blido sirij komir Nizhnya storona kril perevazhno temno siro korichneva Zagalom zabarvlennya bugiojskih tajfunnikiv ye majzhe identichne do zabarvlennya maderijskih tajfunnikiv odnak dzob u nih desho korotshij i tovshij a krila korotshi Poshirennya i ekologiyaBugiojski tajfunniki gnizdyatsya lishe na nevelikomu bezlyudnomu ostrovi en v grupi ostroviv Dezertash roztashovanih za 25 km na pivdennij shid vid ostrova Madejra Doslidzhennya pokazali sho pid chas negnizdovogo periodu voni zustrichayutsya v p yati rajonah Atlantiki dva z yakih roztashovani bilya uzberezhzhya Braziliyi odin bilya ostroviv Kabo Verde odin u pivdenno shidnogo uzberezhzhya SShA i odin v pelagichnomu rajoni v centralnij chastini Pivdennoyi Atlantiki Ptahiv shozhih na bugiojskih tajfunnikiv neodnorazovo zustrichali bilya beregiv Zahidnoyi Yevropi odnak vrahovuyuchi sho vidrizniti yih vid maderijskih i azorskih tajfunnikiv majzhe nemozhlivo zhoden z cih ptahiv ne buv identifikovanij yak toj chi inshij vid Bugiojski tajfunniki vedut pelagichnij sposib zhittya zhivlyatsya perevazhno kalmarami i dribnoyu riboyu Na pochatku chervnya povni povertayut do gnizdovih kolonij de gnizdyatsya v norah viritih v grunti abo inodi v trishinah sered skel na visoti vid 80 do 300 m nad rivnem morya V kladci 1 yajce ptashenyata pokidayut gnizdo v grudni ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak vrazlivij Za ocinkami doslidnikiv populyaciya bugiojskih tajfunnikiv stanovit vid 320 do 360 doroslih ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Pterodroma deserta informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 veresnya 2022 Pterodroma deserta u bazi Avibase Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 veresnya 2022 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi