Тадас Іванаускас (лит. Tadas Ivanauskas, пол. Tadeusz Iwanowski, нар. 16 грудня 1882, Лебідка, Віленська губернія, Російська імперія — пом. 1 червня 1970, Каунас, Литовська РСР, СРСР) — видатний литовський зоолог та біолог, один із засновників Університету Вітовта Великого.
Тадас Іванаускас | |
---|---|
лит. Tadas Ivanauskas | |
Ім'я при народженні | пол. Tadeusz Iwanowski |
Народився | 16 грудня 1882[1] Q21029260?, Лідський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
Помер | 1 червня 1970[1] (87 років) Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] |
Поховання | d |
Країна | Російська імперія Литва СРСР |
Національність | Литва |
Діяльність | зоолог, орнітолог, викладач університету, біолог |
Alma mater | Сорбонна Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | зоологія |
Заклад | Вільнюський університет Університет Вітовта Великого |
Вчене звання | академік АН Литовської РСР |
Рід | d |
Батько | Леонард Івановський |
Мати | Q117303499? |
Брати, сестри | d Єжи Івановський Вацлав Івановський |
Нагороди | |
Тадас Іванаускас у Вікісховищі |
Біографія
Народився Іванаускас в селі Лебідка, Віленської губернії, тепер Білорусь 1882 року. 1901 року закінчив гімназію у Варшаві та переїхав до Санкт-Петербурга, де продовжив навчання в Першій Санкт-Петербурзькій гімназії. 1903 року почав вивчати природничі науки в Санкт-Петербурзькому університеті. Там він зустрів багато литовських студентів та вивчив з ними литовську мову, яку до того не знав.
1905 року переїхав до Парижу, де вчився в Сорбонні на природничо-історичному факультеті. 1909 року закінчив Сорбонну та знову поступив до Санкт-Петербурзького університету, так як Російська імперія не визнавала міжнародних дипломів. 1910 року він остаточно закінчив навчання в університеті. Під час навчання він був активним учасником Литовського товариства студентів та став його керівником.
1910 року заснував в Санкт-Петербурзі лабораторію Зоотом, яка готувала різноманітні бологічні, ботанічні, анатомічні та мінеральні пристрої. В літній період Іванаускас подорожував Литвою, збираючи матеріали для цього. З 1914 по 1917 рік брав участь в наукових експедиціях на північ Росії та Норвегії. 1918 року повернувся до Литви та разом з дружиною Гоноратою відкрили Литовську школу.
1920 року переїхав до Каунасу та працював радником в Міністерстві сільського господарства Литви та допомагав організовувати навчальні курси, які згодом переросли у створення Університету Литви. Разом з Константінасом Регелісом заснував Каунаський ботанічний сад в 1923 році, разом з дружиною започаткував Національний день птахів та День посадки дерев.
З 1922 по 1940 рік працював професором Університету Литви, а з 1929 року очолював кафедру зоології. Після перерви у зв'язку з війною, він повернувся на цю посаду в 1944 році та пропрацював до 1956 року. Одночасно, з 1954 до 1970 року він працював професором в Каунаському медичному університеті.
Іванаускас також відомий тим, що відкрив одну з перших в Європі станцій кільцювання птахів в 1929 році, заснував Зоологічний музей в 1918 році, Каунаський ботанічний сад в 1923 році у Венте, Каунаський зоопарк в 1938 році тощо. З його ініціативи в 1937 році було відкрито Природний заповідник Кувінтас.
Він видав більше 37 книг та брошур, найбільш відома з яких — «Птахи Литви». З 1941 року академік АН Литовської РСР.
У Тадаса було ще три брати. Проте, ніхто з них себе не вважав литовцем. Єжи та Станіслав Івановські обрали польське громадянство, а Вацлав — вибрав Білорусь.
Помер Іванаускав 1970 року в Каунасі.
1980 року в Каунаському зоопарку було встановлено бюст Іванаускаса.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1032687401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Природний заповідник Кувінтас у Вільнюському окрузі - nWomen. nwomen.info. Процитовано 13 травня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
- Napoleon. Возвращение в город детства. Зоопарк (Каунас, Литва). Процитовано 13 травня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadas Ivanauskas lit Tadas Ivanauskas pol Tadeusz Iwanowski nar 16 grudnya 1882 Lebidka Vilenska guberniya Rosijska imperiya pom 1 chervnya 1970 Kaunas Litovska RSR SRSR vidatnij litovskij zoolog ta biolog odin iz zasnovnikiv Universitetu Vitovta Velikogo Tadas Ivanauskaslit Tadas IvanauskasIm ya pri narodzhennipol Tadeusz IwanowskiNarodivsya16 grudnya 1882 1882 12 16 1 Q21029260 Lidskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer1 chervnya 1970 1970 06 01 1 87 rokiv Kaunas Litovska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya Litva SRSRNacionalnist LitvaDiyalnistzoolog ornitolog vikladach universitetu biologAlma materSorbonna Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzzoologiyaZakladVilnyuskij universitet Universitet Vitovta VelikogoVchene zvannyaakademik AN Litovskoyi RSRRiddBatkoLeonard IvanovskijMatiQ117303499 Brati sestrid Yezhi Ivanovskij Vaclav IvanovskijNagorodi Tadas Ivanauskas u VikishovishiBiografiyaNarodivsya Ivanauskas v seli Lebidka Vilenskoyi guberniyi teper Bilorus 1882 roku 1901 roku zakinchiv gimnaziyu u Varshavi ta pereyihav do Sankt Peterburga de prodovzhiv navchannya v Pershij Sankt Peterburzkij gimnaziyi 1903 roku pochav vivchati prirodnichi nauki v Sankt Peterburzkomu universiteti Tam vin zustriv bagato litovskih studentiv ta vivchiv z nimi litovsku movu yaku do togo ne znav 1905 roku pereyihav do Parizhu de vchivsya v Sorbonni na prirodnicho istorichnomu fakulteti 1909 roku zakinchiv Sorbonnu ta znovu postupiv do Sankt Peterburzkogo universitetu tak yak Rosijska imperiya ne viznavala mizhnarodnih diplomiv 1910 roku vin ostatochno zakinchiv navchannya v universiteti Pid chas navchannya vin buv aktivnim uchasnikom Litovskogo tovaristva studentiv ta stav jogo kerivnikom 1910 roku zasnuvav v Sankt Peterburzi laboratoriyu Zootom yaka gotuvala riznomanitni bologichni botanichni anatomichni ta mineralni pristroyi V litnij period Ivanauskas podorozhuvav Litvoyu zbirayuchi materiali dlya cogo Z 1914 po 1917 rik brav uchast v naukovih ekspediciyah na pivnich Rosiyi ta Norvegiyi 1918 roku povernuvsya do Litvi ta razom z druzhinoyu Gonoratoyu vidkrili Litovsku shkolu 1920 roku pereyihav do Kaunasu ta pracyuvav radnikom v Ministerstvi silskogo gospodarstva Litvi ta dopomagav organizovuvati navchalni kursi yaki zgodom pererosli u stvorennya Universitetu Litvi Razom z Konstantinasom Regelisom zasnuvav Kaunaskij botanichnij sad v 1923 roci razom z druzhinoyu zapochatkuvav Nacionalnij den ptahiv ta Den posadki derev Z 1922 po 1940 rik pracyuvav profesorom Universitetu Litvi a z 1929 roku ocholyuvav kafedru zoologiyi Pislya perervi u zv yazku z vijnoyu vin povernuvsya na cyu posadu v 1944 roci ta propracyuvav do 1956 roku Odnochasno z 1954 do 1970 roku vin pracyuvav profesorom v Kaunaskomu medichnomu universiteti Ivanauskas takozh vidomij tim sho vidkriv odnu z pershih v Yevropi stancij kilcyuvannya ptahiv v 1929 roci zasnuvav Zoologichnij muzej v 1918 roci Kaunaskij botanichnij sad v 1923 roci u Vente Kaunaskij zoopark v 1938 roci tosho Z jogo iniciativi v 1937 roci bulo vidkrito Prirodnij zapovidnik Kuvintas Vin vidav bilshe 37 knig ta broshur najbilsh vidoma z yakih Ptahi Litvi Z 1941 roku akademik AN Litovskoyi RSR U Tadasa bulo she tri brati Prote nihto z nih sebe ne vvazhav litovcem Yezhi ta Stanislav Ivanovski obrali polske gromadyanstvo a Vaclav vibrav Bilorus Pomer Ivanauskav 1970 roku v Kaunasi 1980 roku v Kaunaskomu zooparku bulo vstanovleno byust Ivanauskasa PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1032687401 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Prirodnij zapovidnik Kuvintas u Vilnyuskomu okruzi nWomen nwomen info Procitovano 13 travnya 2017 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Napoleon Vozvrashenie v gorod detstva Zoopark Kaunas Litva Procitovano 13 travnya 2017