Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Табіншвехті (*бірм. တပင်ရွှေထီ; 16 квітня 1516 — 30 квітня 1550) — 2-й володар імперії Таунгу у 1530—1550 роках. Ім'я перекладається як «Єдина золота парасолька». Значно розширив межі держави, сприяв об'єднанню бірманської і монської знаті.
| Табіншвехті | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 квітня 1516 Таунгу[d], d |
| Помер | 30 квітня 1550 (34 роки) d, d ·обезголовлення |
| Країна | d |
| Діяльність | суверен |
| Конфесія | Тхеравада |
| Рід | Таунгу |
| Батько | Мінґінйо |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Син Мінґінйо, володаря Таунгу, та його наложниці Хін Оо (доньки старости села Левай). Народився 1516 року в Таунгу. Невдовзі оголошений спадкоємцем трону. Його матір отримала статус офіційної дружини з титулом язадеві. Протягом усього дитинства та юності його опікувало дві жінки та п'ятеро чоловіків. Він ріс, граючись із дітьми своїх слуг, зокрема Є Хтутом, старшим сином сановника Мінґісве.
Отримав військову освіту військового мистецтва: пройшов навчання бойовим мистецтвам, верховій їзді, їзді на слонах і військовій стратегії. 1525 році брав участь в обороні столиці від військ Нарапаті II, правителя Ави. В подальшому все більше залучався батьком до військових та політичних справ. У листопаді 1530 року після смерті батька спадкував владу.
Панування
Підкорення Гантаваді
Спочатку призначив на провідні посади друзів дитинства. 1532року прийняв у себе біжинців з держави П'ї, яку знищили шани з Ави. 1534 році Табіншвехті видав заміж свою зведену сестру Тхакін Ґі за свого друга Є Хтута з наданням тому титулу князя Чавхтін Наврахта, чим заклав основи піднесення роду останнього.
Невдовзі розпочав масштабні війни проти сусідів. Наприкінці 1534 року здійснив набіг на пагоду Швемаудо на околиці Пегу (столиці Гантаваді), нібито для церемонії проколювання вух Табіншвехті. Така зухвала дія залишилася безкарним з боку тамтешнього правителя Такаютпі. Останній в цей час вимушен був протистояти напівнезалежним намісникам Бассейну, Дали і Мартабану. Втім набігиу 1535—1536 та 1536—1537 роках зазнали невдачі проти укріпленої оборони столиці Гантаваді. Тоді Табіншвехті підкинув Такаютпі чутку, що його 2 провідних мінстра (відповідальні за захист столиці) Бінья Ло та Бінья Чан є зрадниками. Після страти тих війська Таунгу вже не зустрічали спротиву, коли наприкінці 1538 року вдерлися до Гантаваді. Напочатку 1539 року місто Пеґу впало. У вирішальній битві біля Наунгйо війська Таунгу знищили армію Гантаваді. Такаютпі втік до П'ї, переслідуємий Є Хтутою, де невдовзі помер. В результаті вдалося підкорити усі міста гирла Іраваді.
Це значно збагатило скарбницю Табіншвехті, який також отримав контроль над портовими містами. Крім того, щільне населення захопленої країни збільшувало військо й податки. 1540 року рушив проти Со Біньї, правителя Мартабану, що спирався на допомогу португальців. У травні 1541 року флот Таунгу увірвався до Мартабану. В захопленому місті Табіншвехті наказав стратити Со біньї, усю його рідню та провідних військовиків. Нажахані цим решта колишніх намісників Гантаваді цього регіону (до кордону з Аюттахаєю) визнали владу Таунгу. Такий успіх ще більше посилив нову державу економічно та військово. Було підтверджено колишню угоду між Гантаваді й Португалією від 1512 року. Натомість Табіншвехті зміг найняти португальців з вогнепальною зброєю.
Підкорення П'ї
У відповідь держави П'ї, Ава (тут панували тепер шани) та М'яу-У утворили союз. Сам володар Таунгу зібрав дві армії (9тис. і 8 тис. вояків відповідно), флот у 1400 суден. 19 листопада 1541 року почав напад на П'ї, до грудня вузяв в облогу ворожцу столицю. У квітні 1542 року аваська армія шанів начолі із Тоханбвою виступила з 16-тисячним військом, але не змогла пробити прикордонну оборонну, створену ще Мінґінйо (складалася зі зруйнованих каналів, валів та низки укріплень). Водночас війська і флот Мінбіна, володаря М'яу-У, атакували з заходу. Військо Таунгу у битві в ущелині Падаунг завдало поразки ворогові. В цей час флот Мінбіна захопив порти Бассейн і М'яунгм'я, але без підтримки армії не міг тривалий час їх утримувати, тому відступив до себе. Через місяць Мінхаунг, правитель П'ї здався. Його володіння було приєднано до Таунгу.
Війна з Авою
У грудні 1543 року Гконмайн, новий правитель Ави і голова шанського союзу, з військом у 16 тис. піхоти, 1тис. кінноти, 120 слонів, флотом, атакував володіння Табіншвехті. Завдяки португальським найманцям вдалося відбити напад. Через місяць, у 1544 році, в битві при Саліні (на річці Іраваді) ворогові було завдано суттєвої поразки, що дозволило захопити володіння Ави до міста Паган. Невдовзі Табіншвехті провів урочисту церемонію інтронізації в Пагані (стародавній церемоніальній столиці). Напочатку 1545 року було відбито ворожу атаку на місто Салін.
Війна з М'яу-У
1545 року 4-тисячна армія Таунгу виступила проти М'яу-У. Основні сили рушили на південь, де намісником був брат Мінбіна — Аун Хла. Зрештою таунгуська армія повернулася до себе. 1546 року відбулося більш потужне вторгнення (19 000 військових, 400 коней, 60 слонів, 800 бойових човнів, 500 броньованих бойових човнів, 100 вантажних човнів), що дозволило зайняти північну частину М'яу-У, зокрема 24січня 1547 року вдалося захопити місто Лаунггьєт (колишню столицю Аракану). Водночас флот М'яу-У зазнав невдачі у протистоянні з флотом Таунгу. Невдовзі почалася облога ворожої столиці. Мінбін відкрив шлюзи водосховища, що погіршало становище армії Таунгу. Разом з тим Табіншвехті отримав звістку про вторгнення на півдні військ Аюттхаї, тому 30 січня 1547 року уклав перемир'я з Мінбіном.
Останні роки
Відправив 8-тисячне військо (зокрема 400 португальців з рушницями) і флот проти Аюттхаї, які втім не змогли відвоювати міста Тавой і Є. У жовтні 1548 року особисто очолив 12-тисячне військо, яке через Перевал Трьох Пагод прорвалося до ворожої столиці Аюттхая. У січні 1549 року в боях біля цього міста Табіншвехті зазнав відчутних втрат, тому вирішив відступити, не домігшись жодного результату.
По поверненню до столицю поринув у розваги, полювання, пиятику. 1550 року під час полювання на білого слона Табіншвехті було вбито за наказом Смім Савхтута, намісника Сіттаунга, що намагався захопити трон, але зміг лише отаборитися в Пеґу. Трон перейшов до Є Хтута, відомого як Баїннаун.
Джерела
- Pinto, Fernão Mendes (1980). Rebecca. D. Catz (ed.). The travels of Mendes Pinto. Chicago: University of Chicago Press.
- Myint-U, Thant (2006). The River of Lost Footsteps—Histories of Burma. Farrar, Straus and Giroux. .
- Thaw Kaung, U (2010). Aspects of Myanmar History and Culture. Yangon: Gangaw Myaing.
- Aung-Thwin, Michael A.; Maitrii Aung-Thwin (2012). A History of Myanmar Since Ancient Times (illustrated ed.). Honolulu: University of Hawai'i Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tabinshvehti birm တပင ရ ထ 16 kvitnya 1516 30 kvitnya 1550 2 j volodar imperiyi Taungu u 1530 1550 rokah Im ya perekladayetsya yak Yedina zolota parasolka Znachno rozshiriv mezhi derzhavi spriyav ob yednannyu birmanskoyi i monskoyi znati TabinshvehtiNarodivsya16 kvitnya 1516 Taungu d dPomer30 kvitnya 1550 34 roki d d obezgolovlennyaKrayinadDiyalnistsuverenKonfesiyaTheravadaRidTaunguBatkoMinginjoMatidBrati sestridU shlyubi zdDitid i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Sin Minginjo volodarya Taungu ta jogo nalozhnici Hin Oo donki starosti sela Levaj Narodivsya 1516 roku v Taungu Nevdovzi ogoloshenij spadkoyemcem tronu Jogo matir otrimala status oficijnoyi druzhini z titulom yazadevi Protyagom usogo ditinstva ta yunosti jogo opikuvalo dvi zhinki ta p yatero cholovikiv Vin ris grayuchis iz ditmi svoyih slug zokrema Ye Htutom starshim sinom sanovnika Mingisve Otrimav vijskovu osvitu vijskovogo mistectva projshov navchannya bojovim mistectvam verhovij yizdi yizdi na slonah i vijskovij strategiyi 1525 roci brav uchast v oboroni stolici vid vijsk Narapati II pravitelya Avi V podalshomu vse bilshe zaluchavsya batkom do vijskovih ta politichnih sprav U listopadi 1530 roku pislya smerti batka spadkuvav vladu Panuvannya Pidkorennya Gantavadi Spochatku priznachiv na providni posadi druziv ditinstva 1532roku prijnyav u sebe bizhinciv z derzhavi P yi yaku znishili shani z Avi 1534 roci Tabinshvehti vidav zamizh svoyu zvedenu sestru Thakin Gi za svogo druga Ye Htuta z nadannyam tomu titulu knyazya Chavhtin Navrahta chim zaklav osnovi pidnesennya rodu ostannogo Nevdovzi rozpochav masshtabni vijni proti susidiv Naprikinci 1534 roku zdijsniv nabig na pagodu Shvemaudo na okolici Pegu stolici Gantavadi nibito dlya ceremoniyi prokolyuvannya vuh Tabinshvehti Taka zuhvala diya zalishilasya bezkarnim z boku tamteshnogo pravitelya Takayutpi Ostannij v cej chas vimushen buv protistoyati napivnezalezhnim namisnikam Bassejnu Dali i Martabanu Vtim nabigiu 1535 1536 ta 1536 1537 rokah zaznali nevdachi proti ukriplenoyi oboroni stolici Gantavadi Todi Tabinshvehti pidkinuv Takayutpi chutku sho jogo 2 providnih minstra vidpovidalni za zahist stolici Binya Lo ta Binya Chan ye zradnikami Pislya strati tih vijska Taungu vzhe ne zustrichali sprotivu koli naprikinci 1538 roku vderlisya do Gantavadi Napochatku 1539 roku misto Pegu vpalo U virishalnij bitvi bilya Naungjo vijska Taungu znishili armiyu Gantavadi Takayutpi vtik do P yi peresliduyemij Ye Htutoyu de nevdovzi pomer V rezultati vdalosya pidkoriti usi mista girla Iravadi Ce znachno zbagatilo skarbnicyu Tabinshvehti yakij takozh otrimav kontrol nad portovimi mistami Krim togo shilne naselennya zahoplenoyi krayini zbilshuvalo vijsko j podatki 1540 roku rushiv proti So Binyi pravitelya Martabanu sho spiravsya na dopomogu portugalciv U travni 1541 roku flot Taungu uvirvavsya do Martabanu V zahoplenomu misti Tabinshvehti nakazav stratiti So binyi usyu jogo ridnyu ta providnih vijskovikiv Nazhahani cim reshta kolishnih namisnikiv Gantavadi cogo regionu do kordonu z Ayuttahayeyu viznali vladu Taungu Takij uspih she bilshe posiliv novu derzhavu ekonomichno ta vijskovo Bulo pidtverdzheno kolishnyu ugodu mizh Gantavadi j Portugaliyeyu vid 1512 roku Natomist Tabinshvehti zmig najnyati portugalciv z vognepalnoyu zbroyeyu Pidkorennya P yi U vidpovid derzhavi P yi Ava tut panuvali teper shani ta M yau U utvorili soyuz Sam volodar Taungu zibrav dvi armiyi 9tis i 8 tis voyakiv vidpovidno flot u 1400 suden 19 listopada 1541 roku pochav napad na P yi do grudnya vuzyav v oblogu vorozhcu stolicyu U kvitni 1542 roku avaska armiya shaniv nacholi iz Tohanbvoyu vistupila z 16 tisyachnim vijskom ale ne zmogla probiti prikordonnu oboronnu stvorenu she Minginjo skladalasya zi zrujnovanih kanaliv valiv ta nizki ukriplen Vodnochas vijska i flot Minbina volodarya M yau U atakuvali z zahodu Vijsko Taungu u bitvi v ushelini Padaung zavdalo porazki vorogovi V cej chas flot Minbina zahopiv porti Bassejn i M yaungm ya ale bez pidtrimki armiyi ne mig trivalij chas yih utrimuvati tomu vidstupiv do sebe Cherez misyac Minhaung pravitel P yi zdavsya Jogo volodinnya bulo priyednano do Taungu Vijna z Avoyu U grudni 1543 roku Gkonmajn novij pravitel Avi i golova shanskogo soyuzu z vijskom u 16 tis pihoti 1tis kinnoti 120 sloniv flotom atakuvav volodinnya Tabinshvehti Zavdyaki portugalskim najmancyam vdalosya vidbiti napad Cherez misyac u 1544 roci v bitvi pri Salini na richci Iravadi vorogovi bulo zavdano suttyevoyi porazki sho dozvolilo zahopiti volodinnya Avi do mista Pagan Nevdovzi Tabinshvehti proviv urochistu ceremoniyu intronizaciyi v Pagani starodavnij ceremonialnij stolici Napochatku 1545 roku bulo vidbito vorozhu ataku na misto Salin Vijna z M yau U Volodinnya Taungu u 1545 roci 1545 roku 4 tisyachna armiya Taungu vistupila proti M yau U Osnovni sili rushili na pivden de namisnikom buv brat Minbina Aun Hla Zreshtoyu taunguska armiya povernulasya do sebe 1546 roku vidbulosya bilsh potuzhne vtorgnennya 19 000 vijskovih 400 konej 60 sloniv 800 bojovih chovniv 500 bronovanih bojovih chovniv 100 vantazhnih chovniv sho dozvolilo zajnyati pivnichnu chastinu M yau U zokrema 24sichnya 1547 roku vdalosya zahopiti misto Launggyet kolishnyu stolicyu Arakanu Vodnochas flot M yau U zaznav nevdachi u protistoyanni z flotom Taungu Nevdovzi pochalasya obloga vorozhoyi stolici Minbin vidkriv shlyuzi vodoshovisha sho pogirshalo stanovishe armiyi Taungu Razom z tim Tabinshvehti otrimav zvistku pro vtorgnennya na pivdni vijsk Ayutthayi tomu 30 sichnya 1547 roku uklav peremir ya z Minbinom Ostanni roki Vidpraviv 8 tisyachne vijsko zokrema 400 portugalciv z rushnicyami i flot proti Ayutthayi yaki vtim ne zmogli vidvoyuvati mista Tavoj i Ye U zhovtni 1548 roku osobisto ocholiv 12 tisyachne vijsko yake cherez Pereval Troh Pagod prorvalosya do vorozhoyi stolici Ayutthaya U sichni 1549 roku v boyah bilya cogo mista Tabinshvehti zaznav vidchutnih vtrat tomu virishiv vidstupiti ne domigshis zhodnogo rezultatu Po povernennyu do stolicyu porinuv u rozvagi polyuvannya piyatiku 1550 roku pid chas polyuvannya na bilogo slona Tabinshvehti bulo vbito za nakazom Smim Savhtuta namisnika Sittaunga sho namagavsya zahopiti tron ale zmig lishe otaboritisya v Pegu Tron perejshov do Ye Htuta vidomogo yak Bayinnaun DzherelaPinto Fernao Mendes 1980 Rebecca D Catz ed The travels of Mendes Pinto Chicago University of Chicago Press Myint U Thant 2006 The River of Lost Footsteps Histories of Burma Farrar Straus and Giroux ISBN 978 0 374 16342 6 Thaw Kaung U 2010 Aspects of Myanmar History and Culture Yangon Gangaw Myaing Aung Thwin Michael A Maitrii Aung Thwin 2012 A History of Myanmar Since Ancient Times illustrated ed Honolulu University of Hawai i Press ISBN 978 1 86189 901 9