Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сонячні таблиці Ньюкома англ Newcomb s Tables of the Sun повна назва Таблиці руху Землі навколо її осі та навколо Сонця

Таблиці Сонця Ньюкомба

Таблиці Сонця Ньюкомба

«Сонячні таблиці Ньюкома» (англ. Newcomb's Tables of the Sun; повна назва «Таблиці руху Землі навколо її осі та навколо Сонця» — англ. Tables of the Motion of the Earth on its Axis and Around the Sun) — праця американського астронома і математика Саймона Ньюкома, опублікована в томі VI серійного видання Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac. Ця праця містить математичний виклад Ньюкома щодо положення Землі в Сонячній системі, побудований на основі класичної небесної механіки, а також століть астрономічних вимірювань. Основна частина праці, однак, — колекція зведених у таблицю попередньо обчислених значень, які визначають положення Сонця в будь-який момент часу.

Таблиці Ньюкома були основою практично для всіх ефемерид Сонця, опублікованих від 1900 до 1983 року, включно зі щорічними альманахами Військово-морської обсерваторії США та Королівської Гринвіцької обсерваторії. Самі фізичні таблиці використовувалися для ефемерид від 1900 до 1959 року, комп'ютеризовані версії — від 1960 до 1980 року, а розрахунки за теорією Ньюкома використовувалися від 1981 до 1983 року. Зараз таблиці використовують рідко; після виходу [en] за 1984 рік їх замінили точнішими чисельно-інтегрованими ефемеридами, розробленими в Лабораторії реактивного руху на основі значно точніших спостережень, ніж були доступні Ньюкому. Крім того, таблиці не враховували ефектів загальної теорії відносності, яка на той час була невідома. Разом з тим, його табличні значення донині залишаються точними з точністю до кількох кутових секунд.

Він розробив подібні формули та таблиці для планет Меркурія,Венери,Марса,Урана і Нептуна; найточнішими виявилися результати для внутрішніх планет.

Вирази

Певні вирази цитувалися в ряді інших робіт протягом тривалого періоду і наведені нижче. Ньюком символом T позначає час від «1900 року, 0 січня, середнього полудня за Гринвічем», вимірюваний у юліанських століттях, що становить 36 525 днів.

Середня геометрична довгота Сонця

Середня геометрична довгота Сонця без аберації подається як

L = 279° 41' 48,04" + 129 602 768.13 T + 1,089 T2

Цей вираз цитують, зокрема, Борковський та Офіси морських альманахів Сполученого Королівства та Сполучених Штатів.

Теоретичне середнє Сонце

Ньюком дає пряме сходження теоретичного середнього Сонця, на яке впливає аберація (яке використовують для визначення середнього сонячного часу), як

τ = 18год 38хв 45,836с + 8640184.542с Т + 0,0929с Т2

Цей вираз цитують, зокрема, McCarthy & Seidelmann і Офіси морських альманахів Сполученого Королівства та Сполучених Штатів.

Припинення

До 1970 року астрономічна спільнота визнала потребу у вдосконалених ефемеридах для підготовки національних альманахів. Була потреба в:

  • новому фундаментальному каталозі зір на заміну FK4;
  • використанні покращених значень астрономічних сталих, які були відкриті;
  • кращому визначенні та практичній реалізації ефемеридного часу на основі атомного часу;
  • новій епосі на заміну 1950.0.

Вирішено одночасно внести якомога більше змін у систему, і нова система набуде чинності для видання ефемерид 1984 року. «Більшість резолюцій підготовила та прийняла Генеральна Асамблея IAU на засіданнях 1976 і 1979 років».

Нові фундаментальні ефемериди, названі [en], підготовила Лабораторія реактивного руху. В них використано числове інтегрування.

Виноски

Коментарі

  1. "Сонячні таблиці" (англ. Tables of the Sun) — коротка назва, яка також з'являється ліворуч у колонтитулах усіх сторінок.

Примітки

  1. Simon Newcomb, Tables of the Four Inner Planets, 1–169.
  2. Urban, Sean E.; Seidelmann, P. Kenneth, ред. (2013), Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac (вид. Third), University Science Books, с. 306, ISBN  (1992: p. 317)
  3. "Tables of the Heliocentric Motion of Mercury", in: Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac, volume VI (1898), pp. 171–270 [Part II].
  4. "Tables of the Heliocentric Motion of Venus", in: Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac, volume VI (1898), pp. 271–382 [Part III].
  5. "Tables of the Heliocentric Motion of Mars", in: Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac, volume VI (1898), pp. 383–586 [Part IV].
  6. "Tables of the Heliocentric Motion of Uranus", in: Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac, volume VII (1898), pp. 287–416 [Part III].
  7. "Tables of the Heliocentric Motion of Neptune", in: Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac, volume VII (1898), pp. 417–471 [Part IV].
  8. Newcomb, Tables of the Four Inner Planets, 9.
  9. Newcomb, Tables of the Four Inner Planets, 9.
  10. Newcomb, Tables of the Four Inner Planets, 9.
  11. [U.S.] Nautical Almanac Office and H.M. Nautical Almanac Office, S5.
  12. ibid., S5.
  13. ibid., S26.

Література

  • Borkowski, K. M. «The Tropical Year and Solar Calendar». Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 85 no. 3 (1990): 121—130.
  • & Seidelmann, P. K. TIME from Earth Rotation to Atomic Physics. (Weinheim: Wiley-VCH, 2009).
  • [U.S.] Nautical Almanac Office and . «The Improved IAU System», a supplement bound with The Astronomical Almanac for the Year 1984. (Washington and London: U.S. Government Printing Office and Her Majesty's Stationery Office, 1983).
  • Nautical Almanac Offices of the United Kingdom and United States of America. Explanatory Supplement to the Ephemeris. (London: Her Majesty's Stationery Office, 1961).
  • Newcomb, Simon. Tables of the Four Inner Planets, 2nd ed. (Washington: Bureau of Equipment, Navy Dept., 1898).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sonyachni tablici Nyukoma angl Newcomb s Tables of the Sun povna nazva Tablici ruhu Zemli navkolo yiyi osi ta navkolo Soncya angl Tables of the Motion of the Earth on its Axis and Around the Sun pracya amerikanskogo astronoma i matematika Sajmona Nyukoma opublikovana v tomi VI serijnogo vidannya Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac Cya pracya mistit matematichnij viklad Nyukoma shodo polozhennya Zemli v Sonyachnij sistemi pobudovanij na osnovi klasichnoyi nebesnoyi mehaniki a takozh stolit astronomichnih vimiryuvan Osnovna chastina praci odnak kolekciya zvedenih u tablicyu poperedno obchislenih znachen yaki viznachayut polozhennya Soncya v bud yakij moment chasu Tablici Nyukoma buli osnovoyu praktichno dlya vsih efemerid Soncya opublikovanih vid 1900 do 1983 roku vklyuchno zi shorichnimi almanahami Vijskovo morskoyi observatoriyi SShA ta Korolivskoyi Grinvickoyi observatoriyi Sami fizichni tablici vikoristovuvalisya dlya efemerid vid 1900 do 1959 roku komp yuterizovani versiyi vid 1960 do 1980 roku a rozrahunki za teoriyeyu Nyukoma vikoristovuvalisya vid 1981 do 1983 roku Zaraz tablici vikoristovuyut ridko pislya vihodu en za 1984 rik yih zaminili tochnishimi chiselno integrovanimi efemeridami rozroblenimi v Laboratoriyi reaktivnogo ruhu na osnovi znachno tochnishih sposterezhen nizh buli dostupni Nyukomu Krim togo tablici ne vrahovuvali efektiv zagalnoyi teoriyi vidnosnosti yaka na toj chas bula nevidoma Razom z tim jogo tablichni znachennya donini zalishayutsya tochnimi z tochnistyu do kilkoh kutovih sekund Vin rozrobiv podibni formuli ta tablici dlya planet Merkuriya Veneri Marsa Urana i Neptuna najtochnishimi viyavilisya rezultati dlya vnutrishnih planet ViraziPevni virazi cituvalisya v ryadi inshih robit protyagom trivalogo periodu i navedeni nizhche Nyukom simvolom T poznachaye chas vid 1900 roku 0 sichnya serednogo poludnya za Grinvichem vimiryuvanij u yulianskih stolittyah sho stanovit 36 525 dniv Serednya geometrichna dovgota Soncya Serednya geometrichna dovgota Soncya bez aberaciyi podayetsya yak L 279 41 48 04 129 602 768 13 T 1 089 T2 Cej viraz cituyut zokrema Borkovskij ta Ofisi morskih almanahiv Spoluchenogo Korolivstva ta Spoluchenih Shtativ Teoretichne serednye Sonce Nyukom daye pryame shodzhennya teoretichnogo serednogo Soncya na yake vplivaye aberaciya yake vikoristovuyut dlya viznachennya serednogo sonyachnogo chasu yak t 18god 38hv 45 836s 8640 184 542 s T 0 0929s T2 Cej viraz cituyut zokrema McCarthy amp Seidelmann i Ofisi morskih almanahiv Spoluchenogo Korolivstva ta Spoluchenih Shtativ PripinennyaDo 1970 roku astronomichna spilnota viznala potrebu u vdoskonalenih efemeridah dlya pidgotovki nacionalnih almanahiv Bula potreba v novomu fundamentalnomu katalozi zir na zaminu FK4 vikoristanni pokrashenih znachen astronomichnih stalih yaki buli vidkriti krashomu viznachenni ta praktichnij realizaciyi efemeridnogo chasu na osnovi atomnogo chasu novij eposi na zaminu 1950 0 Virisheno odnochasno vnesti yakomoga bilshe zmin u sistemu i nova sistema nabude chinnosti dlya vidannya efemerid 1984 roku Bilshist rezolyucij pidgotovila ta prijnyala Generalna Asambleya IAU na zasidannyah 1976 i 1979 rokiv Novi fundamentalni efemeridi nazvani en pidgotovila Laboratoriya reaktivnogo ruhu V nih vikoristano chislove integruvannya VinoskiKomentari Sonyachni tablici angl Tables of the Sun korotka nazva yaka takozh z yavlyayetsya livoruch u kolontitulah usih storinok Primitki Simon Newcomb Tables of the Four Inner Planets 1 169 Urban Sean E Seidelmann P Kenneth red 2013 Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac vid Third University Science Books s 306 ISBN 978 1 891389 85 6 1992 p 317 Tables of the Heliocentric Motion of Mercury in Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac volume VI 1898 pp 171 270 Part II Tables of the Heliocentric Motion of Venus in Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac volume VI 1898 pp 271 382 Part III Tables of the Heliocentric Motion of Mars in Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac volume VI 1898 pp 383 586 Part IV Tables of the Heliocentric Motion of Uranus in Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac volume VII 1898 pp 287 416 Part III Tables of the Heliocentric Motion of Neptune in Astronomical Papers Prepared for the Use of the American Ephemeris and Nautical Almanac volume VII 1898 pp 417 471 Part IV Newcomb Tables of the Four Inner Planets 9 Newcomb Tables of the Four Inner Planets 9 Newcomb Tables of the Four Inner Planets 9 U S Nautical Almanac Office and H M Nautical Almanac Office S5 ibid S5 ibid S26 LiteraturaBorkowski K M The Tropical Year and Solar Calendar Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 85 no 3 1990 121 130 amp Seidelmann P K TIME from Earth Rotation to Atomic Physics Weinheim Wiley VCH 2009 U S Nautical Almanac Office and The Improved IAU System a supplement bound with The Astronomical Almanac for the Year 1984 Washington and London U S Government Printing Office and Her Majesty s Stationery Office 1983 Nautical Almanac Offices of the United Kingdom and United States of America Explanatory Supplement to the Ephemeris London Her Majesty s Stationery Office 1961 Newcomb Simon Tables of the Four Inner Planets 2nd ed Washington Bureau of Equipment Navy Dept 1898

Дата публікації:
Топ