Т-19 — радянський дослідний легкий танк (в документах іноді позначається як основний танк супроводу). Був створений в 1929–1931 роках для заміни танка Т-18 в РСЧА. Відрізнявся безліччю впроваджених на ньому нововведень — системою захисту від хімічної зброї, здатністю долати водні перешкоди за допомогою знімних понтонів, конструкцією для жорсткої зчіпки танків попарно для подолання протитанкових ровів і т. д. В 1931 році було виготовлено два прототипи. Однак висока ціна і складність виготовлення робили Т-19 малопридатним для масового виробництва. У підсумку перевага була віддана розгортанню серійного виробництва в СРСР танка «Vickers Mk.E» (Т-26), який не поступався Т-19 за основними показниками та набагато більш дешевого, а всі роботи по Т-19 були припинені.
Дослідний зразок танка Т-19 на випробуваннях, 1931 рік. | |
Тип | Легкий танк Схема: Класична |
Історія використання | |
На озброєнні | 1931 |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Виробник | СРСР |
Виготовлення | 1930—1931 |
Виготовлена кількість | 2 |
Характеристики | |
Вага | 8,05 |
Довжина | 4500 |
Довжина ствола | 20 |
Ширина | 2300 |
Висота | 2183 |
Обслуга | 3 |
Калібр | нарізна 37-мм гармата Гочкіса |
Броня | сталева катана Лоб: 16 Борт: 16 Корма: 16 Дах: 8 Днище: 8 Башта: лоб: 16, борт: 16, корма: 16, дах: 8 |
Головне озброєння | боєкомплект: 98 |
Другорядне озброєння | 2 × 7,62-мм ДТ-29 |
Двигун | рядний 6 - циліндровий карбюраторний повітряного охолодження 100 |
Питома потужність | 12,4 |
Підвіска | тиск на ґрунт: 0,362 |
Дорожній просвіт | 330 |
Швидкість | шосе: 27 |
Прохідність | стінка: 0,55 рів: 2,0 брід: 1,2 |
Т-19 у Вікісховищі |
Історія створення
Ідея створення нового танка безпосереднього супроводу піхоти, здатного замінити Т-18, з'явилася на засіданні РВС 17 — 18 липня 1929 року. За задумом РВС, танк Т-19 мав стати основною ударною силою мобільних підрозділів РСЧА в умовах маневреного бою. Від танка була потрібна, зокрема, здатність долати більшість польових фортифікаційних споруд та дротяних загороджень без допомоги «хвоста» і на максимально можливій швидкості. Вогнева міць танка повинна була забезпечувати танку перевагу над усіма відомими бойовими машинами подібної маси, а бронювання захищало б екіпаж від гвинтівкових та кулеметних куль на всіх дистанціях, а на дистанції 1000 м — і від вогню 37-мм протитанкових гармат.
Восени 1929 року на танк було сформульовано технічне завдання. Згідно техзавданню танк повинен був володіти масою не більше 7,3 тонн. Машина повинна була нести 40-мм гармату і два кулемети, бронезахист передбачався в 18 — 20 мм. При цьому двигун орієнтовною потужністю в 100 к.с. повинен був надавати танку швидкість руху по твердим ґрунтам не нижче 30 км/год.
Здійснення загального керівництва проєктуванням танка Т-19 було доручено С. Гінзбургу. Разом з ним над проєктом працювали О. Мікулін та В. Сімський (силова установка та ходова частина), а також Д. Майдель (загальна компоновка та башта) і П. Сячінтов (озброєння).
Початковий термін закінчення розробки, 15 січня 1930 року, витримати не вдалося, проте вже 1 березня 1930 відбулося приймання проєкту та почалася підготовка до виготовлення прототипу.
Виготовлення прототипів
Після затвердження проєкту навесні 1929 року, почалася підготовка до виробництва дослідного зразка танка, проте під час цієї роботи постійно виникали складнощі та затримки, які гальмували виготовлення. 13 серпня 1930 на засіданні РВС було постановлено:
Малий танк Т-19. Відзначаючи повну незадовільність взятих темпів з виготовлення дослідного зразка танка Т-19 — доручити Гарматно-Арсенальному об'єднанню ВРНГ закінчити виготовлення дослідного зразка до 1 березня 1931 року, а випуск першої валової партії в IV кварталі 1930/31 р., з тим щоб з 1 жовтня 1931 перейти на масове виробництво танків цього типу. |
Однак і 1 березня 1931 танк готовий не був. Більше того, до цього моменту як таке його виробництво навіть не було розпочато — позначалася фантастична складність виготовлення танка. Крім того, частина деталей, таких як підшипники кочення (яких танк вимагав дуже багато), доводилося закуповувати за кордоном. Безпосереднє виробництво прототипу почалося лише в червні 1931 року, і лише до кінця серпня танк був переважно готовий. Ціна танка зашкалювала за розумні для такої машини межі — 96 тисяч рублів (для порівняння, виготовлення БТ-2 від початку до кінця напівроком пізніше буде коштувати порядку 50 — 60 тисяч рублів). Ще більше посилювало ситуацію те, що в цій сумі не враховувалися башта з озброєнням і КПП. І якщо коробку передач згодом все ж зібрали, то конічну башту, розроблену для Т-19, на Іжорському заводі навіть не починали робити. Тому для випробувань дослідного зразка на Т-19 довелося встановити башту від Т-18, трохи розширивши її погон. Не вдалося у строки «довести до розуму» та проєктовану П. Сячінтовим 37-мм гармату, що, втім, було трохи згладжено все тієї ж установкою башти від Т-18 зі штатною 37-мм танковою гарматою Гочкіса з плечовим упором.
Не був закінчений у термін і шестициліндровий двигун повітряного охолодження потужністю 100 к.с. конструкції А. Мікуліна. З положення вирішили вийти, поставивши замість нього високооборотний мотор «Франклін» потужністю 95 к.с., однак його застосування зажадало часткової переробки моторно-трансмісійного відділення танка, оскільки цей мотор більший за габаритами які проєктувалися. Крім того, довелося замінити і КПП.
Свій істотний внесок в ускладнення та подорожчання танка вносило і різноманітне додаткове обладнання, таке як хімічний захист або плавучість.
Проте остаточно проєкт Т-19 був «похований» появою в СРСР танка «Vickers Mk.E», закупленого влітку 1930 року в Великої Британії. За основними своїми характеристиками він або не поступався Т-19, або навіть перевершував його, а розрахунки показували, що виробництво «Віккерса» обійдеться значно дешевше. Тому вже наприкінці осінь 1931 року всі роботи над Т-19 були згорнуті, а звільнені ресурси одразу ж кинули на освоєння серійного виробництва танка Т-26, радянського варіанту «Віккерса». До того часу більш-менш повністю зібрали два танки Т-19 (з баштами від Т-18 і двигунами «Франклін») та додатково встигли виготовити корпус з зварних та литих деталей, а також ряд допоміжних агрегатів. Згодом все це було відправлено в переплавку.
Примітки
- Виписка з протоколу № 17 засідання РВС СРСР, 13 серпня 1930 року.
Література
- М. Свирин, А. Бескурников. Первые советские танки. — М. : М-Хобби, 1995. — 64 с. — (Армада № 1) — 5000 прим. — .
- Свирин М. Н. Броня крепка. История советского танка. 1919—1937. — М.: Яуза, Эксмо, 2005. — 384 с., ил. — 5000 экз. —
Посилання
- Основний танк Т-19. The Russian Battlefield. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 15 грудня 2013.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
T 19 radyanskij doslidnij legkij tank v dokumentah inodi poznachayetsya yak osnovnij tank suprovodu Buv stvorenij v 1929 1931 rokah dlya zamini tanka T 18 v RSChA Vidriznyavsya bezlichchyu vprovadzhenih na nomu novovveden sistemoyu zahistu vid himichnoyi zbroyi zdatnistyu dolati vodni pereshkodi za dopomogoyu znimnih pontoniv konstrukciyeyu dlya zhorstkoyi zchipki tankiv poparno dlya podolannya protitankovih roviv i t d V 1931 roci bulo vigotovleno dva prototipi Odnak visoka cina i skladnist vigotovlennya robili T 19 malopridatnim dlya masovogo virobnictva U pidsumku perevaga bula viddana rozgortannyu serijnogo virobnictva v SRSR tanka Vickers Mk E T 26 yakij ne postupavsya T 19 za osnovnimi pokaznikami ta nabagato bilsh deshevogo a vsi roboti po T 19 buli pripineni Doslidnij zrazok tanka T 19 na viprobuvannyah 1931 rik TipLegkij tank Shema KlasichnaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1931OperatoriSRSRIstoriya virobnictvaVirobnikSRSRVigotovlennya1930 1931Vigotovlena kilkist2HarakteristikiVaga8 05Dovzhina4500Dovzhina stvola20Shirina2300Visota2183Obsluga3Kalibrnarizna 37 mm garmata GochkisaBronyastaleva katana Lob 16 Bort 16 Korma 16 Dah 8 Dnishe 8 Bashta lob 16 bort 16 korma 16 dah 8Golovne ozbroyennyaboyekomplekt 98Drugoryadne ozbroyennya2 7 62 mm DT 29Dvigunryadnij 6 cilindrovij karbyuratornij povitryanogo oholodzhennya 100Pitoma potuzhnist12 4Pidviskatisk na grunt 0 362Dorozhnij prosvit330Shvidkistshose 27Prohidniststinka 0 55 riv 2 0 brid 1 2T 19 u VikishovishiIstoriya stvorennyaIdeya stvorennya novogo tanka bezposerednogo suprovodu pihoti zdatnogo zaminiti T 18 z yavilasya na zasidanni RVS 17 18 lipnya 1929 roku Za zadumom RVS tank T 19 mav stati osnovnoyu udarnoyu siloyu mobilnih pidrozdiliv RSChA v umovah manevrenogo boyu Vid tanka bula potribna zokrema zdatnist dolati bilshist polovih fortifikacijnih sporud ta drotyanih zagorodzhen bez dopomogi hvosta i na maksimalno mozhlivij shvidkosti Vogneva mic tanka povinna bula zabezpechuvati tanku perevagu nad usima vidomimi bojovimi mashinami podibnoyi masi a bronyuvannya zahishalo b ekipazh vid gvintivkovih ta kulemetnih kul na vsih distanciyah a na distanciyi 1000 m i vid vognyu 37 mm protitankovih garmat Voseni 1929 roku na tank bulo sformulovano tehnichne zavdannya Zgidno tehzavdannyu tank povinen buv voloditi masoyu ne bilshe 7 3 tonn Mashina povinna bula nesti 40 mm garmatu i dva kulemeti bronezahist peredbachavsya v 18 20 mm Pri comu dvigun oriyentovnoyu potuzhnistyu v 100 k s povinen buv nadavati tanku shvidkist ruhu po tverdim gruntam ne nizhche 30 km god Zdijsnennya zagalnogo kerivnictva proyektuvannyam tanka T 19 bulo dorucheno S Ginzburgu Razom z nim nad proyektom pracyuvali O Mikulin ta V Simskij silova ustanovka ta hodova chastina a takozh D Majdel zagalna komponovka ta bashta i P Syachintov ozbroyennya Pochatkovij termin zakinchennya rozrobki 15 sichnya 1930 roku vitrimati ne vdalosya prote vzhe 1 bereznya 1930 vidbulosya prijmannya proyektu ta pochalasya pidgotovka do vigotovlennya prototipu Vigotovlennya prototipivPislya zatverdzhennya proyektu navesni 1929 roku pochalasya pidgotovka do virobnictva doslidnogo zrazka tanka prote pid chas ciyeyi roboti postijno vinikali skladnoshi ta zatrimki yaki galmuvali vigotovlennya 13 serpnya 1930 na zasidanni RVS bulo postanovleno Malij tank T 19 Vidznachayuchi povnu nezadovilnist vzyatih tempiv z vigotovlennya doslidnogo zrazka tanka T 19 doruchiti Garmatno Arsenalnomu ob yednannyu VRNG zakinchiti vigotovlennya doslidnogo zrazka do 1 bereznya 1931 roku a vipusk pershoyi valovoyi partiyi v IV kvartali 1930 31 r z tim shob z 1 zhovtnya 1931 perejti na masove virobnictvo tankiv cogo tipu Odnak i 1 bereznya 1931 tank gotovij ne buv Bilshe togo do cogo momentu yak take jogo virobnictvo navit ne bulo rozpochato poznachalasya fantastichna skladnist vigotovlennya tanka Krim togo chastina detalej takih yak pidshipniki kochennya yakih tank vimagav duzhe bagato dovodilosya zakupovuvati za kordonom Bezposerednye virobnictvo prototipu pochalosya lishe v chervni 1931 roku i lishe do kincya serpnya tank buv perevazhno gotovij Cina tanka zashkalyuvala za rozumni dlya takoyi mashini mezhi 96 tisyach rubliv dlya porivnyannya vigotovlennya BT 2 vid pochatku do kincya napivrokom piznishe bude koshtuvati poryadku 50 60 tisyach rubliv She bilshe posilyuvalo situaciyu te sho v cij sumi ne vrahovuvalisya bashta z ozbroyennyam i KPP I yaksho korobku peredach zgodom vse zh zibrali to konichnu bashtu rozroblenu dlya T 19 na Izhorskomu zavodi navit ne pochinali robiti Tomu dlya viprobuvan doslidnogo zrazka na T 19 dovelosya vstanoviti bashtu vid T 18 trohi rozshirivshi yiyi pogon Ne vdalosya u stroki dovesti do rozumu ta proyektovanu P Syachintovim 37 mm garmatu sho vtim bulo trohi zgladzheno vse tiyeyi zh ustanovkoyu bashti vid T 18 zi shtatnoyu 37 mm tankovoyu garmatoyu Gochkisa z plechovim uporom Ne buv zakinchenij u termin i shesticilindrovij dvigun povitryanogo oholodzhennya potuzhnistyu 100 k s konstrukciyi A Mikulina Z polozhennya virishili vijti postavivshi zamist nogo visokooborotnij motor Franklin potuzhnistyu 95 k s odnak jogo zastosuvannya zazhadalo chastkovoyi pererobki motorno transmisijnogo viddilennya tanka oskilki cej motor bilshij za gabaritami yaki proyektuvalisya Krim togo dovelosya zaminiti i KPP Svij istotnij vnesok v uskladnennya ta podorozhchannya tanka vnosilo i riznomanitne dodatkove obladnannya take yak himichnij zahist abo plavuchist Prote ostatochno proyekt T 19 buv pohovanij poyavoyu v SRSR tanka Vickers Mk E zakuplenogo vlitku 1930 roku v Velikoyi Britaniyi Za osnovnimi svoyimi harakteristikami vin abo ne postupavsya T 19 abo navit perevershuvav jogo a rozrahunki pokazuvali sho virobnictvo Vikkersa obijdetsya znachno deshevshe Tomu vzhe naprikinci osin 1931 roku vsi roboti nad T 19 buli zgornuti a zvilneni resursi odrazu zh kinuli na osvoyennya serijnogo virobnictva tanka T 26 radyanskogo variantu Vikkersa Do togo chasu bilsh mensh povnistyu zibrali dva tanki T 19 z bashtami vid T 18 i dvigunami Franklin ta dodatkovo vstigli vigotoviti korpus z zvarnih ta litih detalej a takozh ryad dopomizhnih agregativ Zgodom vse ce bulo vidpravleno v pereplavku PrimitkiVipiska z protokolu 17 zasidannya RVS SRSR 13 serpnya 1930 roku LiteraturaM Svirin A Beskurnikov Pervye sovetskie tanki M M Hobbi 1995 64 s Armada 1 5000 prim ISBN 5 85729 045 7 Svirin M N Bronya krepka Istoriya sovetskogo tanka 1919 1937 M Yauza Eksmo 2005 384 s il 5000 ekz ISBN 5 699 13809 9PosilannyaOsnovnij tank T 19 The Russian Battlefield Arhiv originalu za 22 bereznya 2012 Procitovano 15 grudnya 2013 Ce nezavershena stattya pro bronetehniku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi