Пер Сіґруд Аґрелль (16 січня 1881, Вермланд — 19 квітня 1937, Лунд) — шведський поет, перекладач, знавець рун і викладач слов'янознавства в Лундському університеті.
Пер Сіґруд Аґрелль | |
---|---|
швед. Sigurd Agrell | |
Народився | 16 січня 1881[1][2] Q10658435?, Швеція[1][2] |
Помер | 19 квітня 1937[1][2] (56 років) d, Швеція[2] |
Поховання | d[3] |
Країна | Швеція |
Діяльність | мовознавець, перекладач, поет, письменник |
Alma mater | Університет Уппсала |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Лундський університет |
Членство | d |
Діти | d d |
Сіґурд Аґрелль у Вікісховищі |
Життя та внесок
У шістнадцять років Аґрелль почав писати вірші, поки ходив до школи в Еребру. Середню освіту він здобув у латинській школі в , яку закінчив у 1898 році. Тоді він вступив в Уппсальський університет, який закінчив у 1907 році з ліценціатом. Потім він продовжив свою академічну кар'єру в Лундському університеті, де у 1908 році почав писати докторську роботу про вид у польській мові. У 1909 році став доктором наук і одержав посаду доцента в університеті. Перекладав твори російських поетів і письменників, зокрема в 1925 році закінчив роботу над перекладом роману Льва Толстого «Анна Кареніна».
У 1921 році Аґрелль став професором слов'янознавства.
Він був одружений з Анною Ельвірою Остерман. Їхній син був військовим психологом, а — зоологом.
Аґрелль був першим, хто розрізняв поняття виду дієслова та роду дії.
Вибрані праці
- Aspektänderung und Aktionsartbildung beim polnischen Zeitworte. Ein Beitrag zum Studium der indogermanischen Präverbia und ihrer Bedeutungsfunktionen. (Зміна виду та побудова родів дії з обставинами часу в польській мові. Внесок до вивчення індоєвропейських прадієслів і їхніх функціональних значень) В: Acta Universitatis Lundensis. Том 4, № 2, 1908 (дисертація).
- Intonation und Auslaut im Slavischen. (Інтонація та кінцеві звуки в складах у слов'янських мовах) 1913.
- Zur slavischen Lautlehre. (Про слов'янську фонетичну систему) 1915.
- Slavische Lautstudien. (Слов'янська фонетика) 1917.
- Runornas talmystik och dess antika förebild. 1927.
- Rökstenens chiffergåtor och andra runologiska problem. 1930 (runeberg.org).
- Senantik mysteriereligion och nordisk runmagi: en inledning i den nutida runologiens grundproblem. 1931.
- Lapptrummor och runmagi: tvenne kapitel ur trolldomsväsendets historia. 1934 (runeberg.org).
- Die pergamenische Zauberscheibe und das Tarockspiel. 1936.
- Die Herkunft der Runenschrift. (Походження письма рунів) 1938.
Література
- Nils Håkanson: Sigurd Agrell, 1881—1937. In: Svensk översättarlexikon. Södertörns högskolebibliotek. (oversattarlexikon.se).
Джерела
- Власні твори та література про: Сіґурд Аґрелль в каталозі SUDOC (Університетська система документації)
Примітки
- Ek S. P Sigurd Agrell — 1917. — Т. 01. — С. 282.
- Sveriges dödbok 1830–2020 — 8 — Sveriges Släktforskarförbund, 2021.
- Agrell, Per Sigurd — Svenskagravar.se.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Per Sigrud Agrell 16 sichnya 1881 Vermland 19 kvitnya 1937 Lund shvedskij poet perekladach znavec run i vikladach slov yanoznavstva v Lundskomu universiteti Per Sigrud Agrellshved Sigurd AgrellNarodivsya16 sichnya 1881 1881 01 16 1 2 Q10658435 Shveciya 1 2 Pomer19 kvitnya 1937 1937 04 19 1 2 56 rokiv d Shveciya 2 Pohovannyad 3 Krayina ShveciyaDiyalnistmovoznavec perekladach poet pismennikAlma materUniversitet UppsalaGaluzmovoznavstvoZakladLundskij universitetChlenstvodDitid d Sigurd Agrell u VikishovishiZhittya ta vnesokU shistnadcyat rokiv Agrell pochav pisati virshi poki hodiv do shkoli v Erebru Serednyu osvitu vin zdobuv u latinskij shkoli v yaku zakinchiv u 1898 roci Todi vin vstupiv v Uppsalskij universitet yakij zakinchiv u 1907 roci z licenciatom Potim vin prodovzhiv svoyu akademichnu kar yeru v Lundskomu universiteti de u 1908 roci pochav pisati doktorsku robotu pro vid u polskij movi U 1909 roci stav doktorom nauk i oderzhav posadu docenta v universiteti Perekladav tvori rosijskih poetiv i pismennikiv zokrema v 1925 roci zakinchiv robotu nad perekladom romanu Lva Tolstogo Anna Karenina U 1921 roci Agrell stav profesorom slov yanoznavstva Vin buv odruzhenij z Annoyu Elviroyu Osterman Yihnij sin buv vijskovim psihologom a zoologom Agrell buv pershim hto rozriznyav ponyattya vidu diyeslova ta rodu diyi Vibrani praciAspektanderung und Aktionsartbildung beim polnischen Zeitworte Ein Beitrag zum Studium der indogermanischen Praverbia und ihrer Bedeutungsfunktionen Zmina vidu ta pobudova rodiv diyi z obstavinami chasu v polskij movi Vnesok do vivchennya indoyevropejskih pradiyesliv i yihnih funkcionalnih znachen V Acta Universitatis Lundensis Tom 4 2 1908 disertaciya Intonation und Auslaut im Slavischen Intonaciya ta kincevi zvuki v skladah u slov yanskih movah 1913 Zur slavischen Lautlehre Pro slov yansku fonetichnu sistemu 1915 Slavische Lautstudien Slov yanska fonetika 1917 Runornas talmystik och dess antika forebild 1927 Rokstenens chiffergator och andra runologiska problem 1930 runeberg org Senantik mysteriereligion och nordisk runmagi en inledning i den nutida runologiens grundproblem 1931 Lapptrummor och runmagi tvenne kapitel ur trolldomsvasendets historia 1934 runeberg org Die pergamenische Zauberscheibe und das Tarockspiel 1936 Die Herkunft der Runenschrift Pohodzhennya pisma runiv 1938 LiteraturaNils Hakanson Sigurd Agrell 1881 1937 In Svensk oversattarlexikon Sodertorns hogskolebibliotek oversattarlexikon se DzherelaVlasni tvori ta literatura pro Sigurd Agrell v katalozi SUDOC Universitetska sistema dokumentaciyi PrimitkiEk S P Sigurd Agrell 1917 T 01 S 282 d Track Q379406d Track Q1724971d Track Q5629311 Sveriges dodbok 1830 2020 8 Sveriges Slaktforskarforbund 2021 d Track Q110037048d Track Q10685961 Agrell Per Sigurd Svenskagravar se d Track Q26699962