Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сіле́зьке нагі́р'я (пол. Wyżyna Śląska) (341.1) — нагір'я на півдні Польщі, макрорегіон, західна частина Сілезько-Краківського нагір'я.
Загальна характеристика
Сілезьке нагір'я займає площу 3929 км². З півночі межує з та , зі сходу з Краківсько-Ченстоховським нагір'ям, з півдня з та , із заходу з та .
Макрорегіон положений на палеозойській платформі. Його найвища точка — гора Святої Анни, висота якої 408 м над рівнем моря.
Сілезьке нагір'я покрите післяльодовиковими відкладеннями, переважно пісками. На шляху течії Бялої Пшемші знаходиться Блендовська пустеля – найбільше родовище сипучих пісків у Європі. Воно поволі заростає внаслідок впровадження дюнних рослин.
Ґрунти Сілезького нагір'я в основному підзолисті. Опадів тут випадає досить багато (700-800 мм на рік). Клімат нагір'я суттєво змінений діяльністю людини. Менша деградація навколишнього середовища відбувається в північній частині.
Це найбільша урбанізована територія в Польщі. Тут сильне забруднення повітря, наслідками якого є зниження інтенсивності сонячної радіяції та збільшення хмарності. Історично західна (більша) частина Сілезького нагір'я належить до Верхньої Сілезії, а східна (менша) — до Малопольщі.
Поверхневі води
Через Сілезьке нагір'я проходить головний вододіл, що розділяє басейни Одри і Вісли. Річкова мережа розріджена, води дуже забруднені, це територія з поганою питною водою. Велика частина Сілезького нагір'я забезпечується водою з . Головні річки: Вісла, Одра, Пшемша, Бриниця.
Поділ
виділяються такі мезорегіони:
Економіка
Сілезьке нагір'я — найбільш промислово розвинена територія Польщі. Це пов'язано, в основному, з наявністю порід кам'яного вугілля. Більшість шахт розташовані в промисловому районі Верхньої Сілезії. Тут багато електростанцій, серед яких: у Лазиськах-Гурних, Бендзині та Явожні. Донедавна в Олькуші і Явожні видобували цинкову та свинцеву руди та залізну в Ченстохові. Тут багато промислових і коксохімічних заводів.
Див. також
Примітки
- Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski. Варшава: PWN. ISBN .
Бібліографія
- J. Kondracki, Geografia regionalna Polski, PWN, Warszawa 2002 () (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sile zke nagi r ya pol Wyzyna Slaska 341 1 nagir ya na pivdniPolshi makroregion zahidna chastina Silezko Krakivskogo nagir ya Silezke nagir ya na fiziko geografichnij karti Polshi Zagalna harakteristikaSilezke nagir ya zajmaye ploshu 3929 km Z pivnochi mezhuye z ta zi shodu z Krakivsko Chenstohovskim nagir yam z pivdnya z ta iz zahodu z ta Makroregion polozhenij na paleozojskij platformi Jogo najvisha tochka gora Svyatoyi Anni visota yakoyi 408 m nad rivnem morya Silezke nagir ya pokrite pislyalodovikovimi vidkladennyami perevazhno piskami Na shlyahu techiyi Byaloyi Pshemshi znahoditsya Blendovska pustelya najbilshe rodovishe sipuchih piskiv u Yevropi Vono povoli zarostaye vnaslidok vprovadzhennya dyunnih roslin Grunti Silezkogo nagir ya v osnovnomu pidzolisti Opadiv tut vipadaye dosit bagato 700 800 mm na rik Klimat nagir ya suttyevo zminenij diyalnistyu lyudini Mensha degradaciya navkolishnogo seredovisha vidbuvayetsya v pivnichnij chastini Ce najbilsha urbanizovana teritoriya v Polshi Tut silne zabrudnennya povitrya naslidkami yakogo ye znizhennya intensivnosti sonyachnoyi radiyaciyi ta zbilshennya hmarnosti Istorichno zahidna bilsha chastina Silezkogo nagir ya nalezhit do Verhnoyi Sileziyi a shidna mensha do Malopolshi Poverhnevi vodiCherez Silezke nagir ya prohodit golovnij vododil sho rozdilyaye basejni Odri i Visli Richkova merezha rozridzhena vodi duzhe zabrudneni ce teritoriya z poganoyu pitnoyu vodoyu Velika chastina Silezkogo nagir ya zabezpechuyetsya vodoyu z Golovni richki Visla Odra Pshemsha Brinicya Podilvidilyayutsya taki mezoregioni EkonomikaSilezke nagir ya najbilsh promislovo rozvinena teritoriya Polshi Ce pov yazano v osnovnomu z nayavnistyu porid kam yanogo vugillya Bilshist shaht roztashovani v promislovomu rajoni Verhnoyi Sileziyi Tut bagato elektrostancij sered yakih u Laziskah Gurnih Bendzini ta Yavozhni Donedavna v Olkushi i Yavozhni vidobuvali cinkovu ta svincevu rudi ta zaliznu v Chenstohovi Tut bagato promislovih i koksohimichnih zavodiv Div takozhFiziko geografichne rajonuvannya PolshiPrimitkiKondracki Jerzy 2002 Geografia regionalna Polski Varshava PWN ISBN 83 01 13897 1 BibliografiyaJ Kondracki Geografia regionalna Polski PWN Warszawa 2002 ISBN 83 01 13897 1 pol