Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сє верне до 1945 року Джеппар крим Ceppar рос Северное село в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим

Сєверне (Білогірський район)

Сєверне (Білогірський район)

Сє́верне (до 1945 року — Джеппар, крим. Ceppar, рос. Северное) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Василівській сільській раді.

село Сєверне
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Василівська сільська рада
Облікова картка Сєверне 
Основні дані
Населення 166
Поштовий індекс 97600
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°09′36″ пн. ш. 34°43′50″ сх. д. / 45.16000° пн. ш. 34.73056° сх. д. / 45.16000; 34.73056Координати: 45°09′36″ пн. ш. 34°43′50″ сх. д. / 45.16000° пн. ш. 34.73056° сх. д. / 45.16000; 34.73056
Місцева влада
Адреса ради 97611, АРК, Білогірський район, с. Василівка, вул. Каманська, 50
Карта
image
image
Сєверне
image
image
Сєверне
Мапа

image Сєверне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Сєверне.

Історія

image
Карта Криму 1854 р. Ернеста Бурдіна

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Джаафер входив в Ширинський кадилик Кефінського каймаканства. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783, (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Левкопольського, а після ліквідації в 1787 Левкопольського - до Феодосійського повіту Таврійської області. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Джепар був включений до складу Феодосійського повіту.

За Відомістю про кількість селищ, назви цих, у них дворів ... що у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805, в селі Джапар вважалося 5 дворів і 35 жителів, виключно кримських татар. На військово-топографічній карті генерал-майора 1817 позначено село Джаафер з 15 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 Джапар віднесли до (варіанти: Берюська, Бурюкська ) волості (перейменованої з Урускоджинської). На карті 1836 в селі позначені 15 дворів і будинок Кутінникова. Мабуть, у ці роки, внаслідок еміграції татар до Туреччини, село спорожніло і на карті 1842 Джапар позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Джафар - володарське російське село з 8 дворами і 43 жителями при річці Малої Кара-Су (на триверстової карті Шуберта 18 у селі Джафар позначено 6 дворів). У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами Х ревізії 1887, записаний Джапар з 29 дворами і 111 жителями. На верстової карті 1890 в селі позначено 13 дворів з російським населенням. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік» у селі Джепар, що входило до Василівського сільського товариства, вважалося 40 жителів у 8 домогосподарствах, а в безземельному селі Джапар, що не входило в жодне сільське суспільство, було 17 жителів, у яких господарств не було.

Після 1890-х років, яка в повіті Феодосії пройшла після 1892 року, Джафар віднесли до того ж повіту. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» в селі Джепар, що входило до Василівського сільського товариства, було 112 жителів у 27 дворах. У Статистичному довіднику Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий повіт Феодосії, 1915 рік Джепар не згадується.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село увійшло до складу новоствореного Карасубазарського району Сімферопольського повіту, а в 1922 повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи ліквідувалися, Карасубазарський район став самостійною адміністративною одиницею і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Джапар, Василівської сільради (в якому село перебуває всю подальшу історію) Карасубазарського району, було 38 дворів, всі селянські, населення становило 155 з них 144 росіяни, 10 українців, один грек.

У 1944 році, після Кримськоʼ операції, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», на виконання якої до району завезли переселенців: 6000 осіб з Тамбовської та 2100 — Курської областей. числі і в Бахчі-Елі, а на початку 1950-х років була друга хвиля переселенців з різних областей України. З 25 червня 1946 року Джапар у складі Кримської області РРФСР. Указом від 18 травня 1948 року, Джапар (або Джепар) перейменували на село Северне (статус села, мабуть, присвоїли пізніше). 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР У період з 1954 по 1968 рік до Північного приєднали село . За даними перепису 1989 року в селі проживало 124 особи. З 12 лютого 1991 року село у відновленій Кримській АРСР, 26 лютого 1992 року перейменованій в Автономну Республіку Крим. З 21 березня 2014 - окуповане Росією у складі Республіки Крим.

Примітки

  1. Чернов Э. А. Идентификация населённых пунктов Крыма и его административно-территориального деления 1784 г. Азовские Греки. Процитовано 28 червня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.
  3. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
  4. Киреенко Г. К. Ордера кн. Потемкина на 1787-й год (продолжение) // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — 1888. — № 6. — С. 1—35.
  5. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  6. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  7. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  8. Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
  9. Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. Процитовано 29 червня 2015.[недоступне посилання з июня 2021]
  10. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 134.
  11. Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Процитовано 2021-3-13.
  13. Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Процитовано 1 липня 2015.
  14. Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 85. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
  15. Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865-1876. Лист XXXIII-13-f. Археологическая карта Крыма. Процитовано 2 липня 2015.
  16. Вернер К.А.. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии : ( )[рос.]. — Симферополь : Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  17. Верстовка Крыма от Военно-топографического Депо. ЭтоМесто.ru. 1890. Процитовано 1 грудня 2017.
  18. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  19. Б. Б. Веселовский. Т. IV // История земства за сорок лет. — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911. — 696 с.
  20. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. — 1902. — С. 148—149.
  21. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  22. Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  23. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель / И. М. Саркизов-Серазини. — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  24. . Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  25. Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 19. — 5000 экз.
  26. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М.М. Панасенко. / Испол. ком. Крымского обл. Совета депутатов трудящихся. Орг.-инструкт. отд.; [под общ. ред. А. И. Татарникова]. — Симферополь: Крым, 1968. — 142 с. — 10 000 экз.
  27. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 84, 85.
  28. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»
  29. Сеитова Эльвина Изетовна. Трудовая миграция в Крым (1944–1976) // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1 (12 липня). — С. 173—183. — ISSN 2541-7738.
  30. Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  31. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  32. Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
  33. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М.М. Панасенко. / Испол. ком. Крымского обл. Совета депутатов трудящихся. Орг.-инструкт. отд.; [под общ. ред. А. И. Татарникова]. — Симферополь: Крым, 1968. — 142 с. — 10 000 экз.
  34. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь : Ватан, 1995. — Т. 2 : Л — Я. — 425 с. — 100 000 экз.
  35. О восстановлении Крымской Автономной Советской Социалистической Республики. Народный фронт «Севастополь-Крым-Россия». Процитовано 24 березня 2018.
  36. Закон Крымской АССР от 26 февраля 1992 года № 19-1 «О Республике Крым как официальном названии демократического государства Крым». Ведомости Верховного Совета Крыма, 1992 г., № 5, ст. 194. 1992. Архів оригіналу за 27 січня 2016.
  37. Федеральный закон Российской Федерации от 21 марта 2014 года № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов — Республики Крым и города федерального значения Севастополя»


image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sye verne do 1945 roku Dzheppar krim Ceppar ros Severnoe selo v Ukrayini u Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Vasilivskij silskij radi selo Syeverne Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bilogirskij rajon Rada Vasilivska silska rada Oblikova kartka Syeverne Osnovni dani Naselennya 166 Poshtovij indeks 97600 Telefonnij kod 380 6559 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 09 36 pn sh 34 43 50 sh d 45 16000 pn sh 34 73056 sh d 45 16000 34 73056 Koordinati 45 09 36 pn sh 34 43 50 sh d 45 16000 pn sh 34 73056 sh d 45 16000 34 73056 Misceva vlada Adresa radi 97611 ARK Bilogirskij rajon s Vasilivka vul Kamanska 50 Karta Syeverne Syeverne Mapa Syeverne u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Syeverne IstoriyaKarta Krimu 1854 r Ernesta Burdina Persha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Dzhaafer vhodiv v Shirinskij kadilik Kefinskogo kajmakanstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisano do Levkopolskogo a pislya likvidaciyi v 1787 Levkopolskogo do Feodosijskogo povitu Tavrijskoyi oblasti Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodila do Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Dzhepar buv vklyuchenij do skladu Feodosijskogo povitu Za Vidomistyu pro kilkist selish nazvi cih u nih dvoriv sho u Feodosijskomu poviti vid 14 zhovtnya 1805 v seli Dzhapar vvazhalosya 5 dvoriv i 35 zhiteliv viklyuchno krimskih tatar Na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 poznacheno selo Dzhaafer z 15 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 Dzhapar vidnesli do varianti Beryuska Buryukska volosti perejmenovanoyi z Uruskodzhinskoyi Na karti 1836 v seli poznacheni 15 dvoriv i budinok Kutinnikova Mabut u ci roki vnaslidok emigraciyi tatar do Turechchini selo sporozhnilo i na karti 1842 Dzhapar poznachenij umovnim znakom male selo tobto menshe 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 Dzhafar volodarske rosijske selo z 8 dvorami i 43 zhitelyami pri richci Maloyi Kara Su na triverstovoyi karti Shuberta 18 u seli Dzhafar poznacheno 6 dvoriv U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 za rezultatami H reviziyi 1887 zapisanij Dzhapar z 29 dvorami i 111 zhitelyami Na verstovoyi karti 1890 v seli poznacheno 13 dvoriv z rosijskim naselennyam Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli Dzhepar sho vhodilo do Vasilivskogo silskogo tovaristva vvazhalosya 40 zhiteliv u 8 domogospodarstvah a v bezzemelnomu seli Dzhapar sho ne vhodilo v zhodne silske suspilstvo bulo 17 zhiteliv u yakih gospodarstv ne bulo Pislya 1890 h rokiv yaka v poviti Feodosiyi projshla pislya 1892 roku Dzhafar vidnesli do togo zh povitu Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v seli Dzhepar sho vhodilo do Vasilivskogo silskogo tovaristva bulo 112 zhiteliv u 27 dvorah U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi ch Druga Statistichnij naris vipusk p yatij povit Feodosiyi 1915 rik Dzhepar ne zgaduyetsya Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrivkomu vid 8 sichnya 1921 bula skasovana volosna sistema i selo uvijshlo do skladu novostvorenogo Karasubazarskogo rajonu Simferopolskogo povitu a v 1922 poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR bulo vneseno zmini vnaslidok yakih okrugi likviduvalisya Karasubazarskij rajon stav samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznomu perepisu 17 grudnya 1926 roku v seli Dzhapar Vasilivskoyi silradi v yakomu selo perebuvaye vsyu podalshu istoriyu Karasubazarskogo rajonu bulo 38 dvoriv vsi selyanski naselennya stanovilo 155 z nih 144 rosiyani 10 ukrayinciv odin grek U 1944 roci pislya Krimskoʼ operaciyi 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu na vikonannya yakoyi do rajonu zavezli pereselenciv 6000 osib z Tambovskoyi ta 2100 Kurskoyi oblastej chisli i v Bahchi Eli a na pochatku 1950 h rokiv bula druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Z 25 chervnya 1946 roku Dzhapar u skladi Krimskoyi oblasti RRFSR Ukazom vid 18 travnya 1948 roku Dzhapar abo Dzhepar perejmenuvali na selo Severne status sela mabut prisvoyili piznishe 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana zi skladu RRFSR do skladu URSR U period z 1954 po 1968 rik do Pivnichnogo priyednali selo Za danimi perepisu 1989 roku v seli prozhivalo 124 osobi Z 12 lyutogo 1991 roku selo u vidnovlenij Krimskij ARSR 26 lyutogo 1992 roku perejmenovanij v Avtonomnu Respubliku Krim Z 21 bereznya 2014 okupovane Rosiyeyu u skladi Respubliki Krim PrimitkiChernov E A Identifikaciya naselyonnyh punktov Kryma i ego administrativno territorialnogo deleniya 1784 g Azovskie Greki Procitovano 28 chervnya 2015 Lashkov F F Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simf Tipogr Tavrichesk Gub Zemstva 1888 T 6 sostavitel Vysochajshij Manifest o prinyatii poluostrova Krymskago ostrova Tamana i vsej Kubanskoj storony pod Rossijskuyu Derzhavu 1783 g Aprѣlya 08 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe 1649 1825 gg SPb Tipografiya II Otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva Kancelyarii 1830 T XXI 1070 s Kireenko G K Ordera kn Potemkina na 1787 j god prodolzhenie Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1888 6 S 1 35 Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 136 Karta Muhina 1817 goda Arheologicheskaya karta Kryma Procitovano 29 chervnya 2015 nedostupne posilannya z iyunya 2021 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 134 Topograficheskaya karta poluostrova Kryma so syomki polk Beteva 1835 1840 g Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka Procitovano 2021 3 13 Karta Beteva i Oberga Voenno topograficheskoe depo 1842 g Arheologicheskaya karta Kryma Procitovano 1 lipnya 2015 Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g M Raevskij sostavitel Sankt Peterburg Tipografiya Karla Vulfa 1865 T XLI S 85 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del Trehverstovaya karta Kryma VTD 1865 1876 List XXXIII 13 f Arheologicheskaya karta Kryma Procitovano 2 lipnya 2015 Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii ros Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Verstovka Kryma ot Voenno topograficheskogo Depo EtoMesto ru 1890 Procitovano 1 grudnya 2017 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros B B Veselovskij T IV Istoriya zemstva za sorok let Sankt Peterburg Izdatelstvo O N Popovoj 1911 696 s Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 1902 S 148 149 Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz Krymskaya oblast Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko Kiev Glavnaya redakciya USE 1974 T 12 623 s 15 000 ekz I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel I M Sarkizov Serazini Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 19 5000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko Ispol kom Krymskogo obl Soveta deputatov trudyashihsya Org instrukt otd pod obsh red A I Tatarnikova Simferopol Krym 1968 142 s 10 000 ekz Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 84 85 Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Seitova Elvina Izetovna Trudovaya migraciya v Krym 1944 1976 Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki zhurnal 2013 T 155 3 1 12 lipnya S 173 183 ISSN 2541 7738 Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko Ispol kom Krymskogo obl Soveta deputatov trudyashihsya Org instrukt otd pod obsh red A I Tatarnikova Simferopol Krym 1968 142 s 10 000 ekz Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1995 T 2 L Ya 425 s 100 000 ekz O vosstanovlenii Krymskoj Avtonomnoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Narodnyj front Sevastopol Krym Rossiya Procitovano 24 bereznya 2018 Zakon Krymskoj ASSR ot 26 fevralya 1992 goda 19 1 O Respublike Krym kak oficialnom nazvanii demokraticheskogo gosudarstva Krym Vedomosti Verhovnogo Soveta Kryma 1992 g 5 st 194 1992 Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Federalnyj zakon Rossijskoj Federacii ot 21 marta 2014 goda 6 FKZ O prinyatii v Rossijskuyu Federaciyu Respubliki Krym i obrazovanii v sostave Rossijskoj Federacii novyh subektov Respubliki Krym i goroda federalnogo znacheniya Sevastopolya Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ