Сююмбіке

|опис зображення=

Сююмбіке
Сөембикә
Ім'я при народженні	Сююм
Народилася	близько 1516 року Ногайська орда
Померла	не пізніше 1557 Касімов, царство
Діяльність	політична діячка
Посада	регент
Конфесія	іслам
Батько	Юсуф, ногайський бий
Діти	Утямиш Ґерай
Медіафайли у Вікісховищі

Сююмбіке (ног. Суьйимбийке , тат. Сөембикә) — правителька Казанського ханства, дружина казанських ханів Джан-Алі (1533—1535), Сафа-Гірея та Шах-Алі, донька ногайського бія Юсуфа і прапраправнучка засновника династії Ногайської Орди Едигея.

Життєпис

Полонена цариця Сююмбіке, покидає Казань. В. Р. Худяков, 1870.

Перший чоловік Сююмбіке Джан-Алі був поставлений на престол в малолітньому віці узгодженим рішенням промосковськи налаштованого уряду на чолі з князем Булат Ширином і Московського князя Василя III. Управління під час малоліття хана здійснювала царівна Ковгоршат.

Вона ж влаштувала шлюб Джан-Алі з Сююмбіке (їй тоді було всього 12 років), який був приурочений до повноліття хана і переходу влади до нього. Шлюб був узгоджений з Москвою, причому Москва погодилася дуже швидко, бо сподівалася через цей шлюб наблизити ногайського бія Юсуфа і створити певну противагу поваленому хану з кримської династії Сафа-Ґірея, який перебував у свого тестя, ногайського мірзи Мамая.

Шлюб був невдалим, хан нехтував дружиною, у них не було дітей. Сююмбіке скаржилася батькові і просила її забрати. Юсуф пропонував змістити хана і вимагав повернути дочку. Всі ці події стали предметом дипломатичного листування.

Джан-Алі не влаштовував не тільки дружину, але і казанський уряд, якого, мабуть, також не задовольняв тиск з боку Москви і втручання у внутрішні справи ханства. У 1535 році за участю Булат Ширина і царівни Ковгоршат був здійснений переворот, Джан-Алі був убитий, а на трон повторно запросили Сафа-Ґірея. Сююмбіке стала його п'ятою дружиною.

Після смерті Сафа-Гірея правила Казанським ханством у 1549—1551 роки як регентша свого неповнолітнього сина. В 1551 році вона була видана мурзами московському царю Івану IV Грозному разом зі своїм сином Утямиш-Ґіреєм і казанською скарбницею. У Патріаршому літописі про це говориться, що вони (казанці) послали:

до Шигальова (Шах Алі) і до воєвод бити чолом, щоб государ пожалував, гнів свій їм віддав, а полонити їх не велів, а дав би їм на царство царя Шігалея (Шах Алі), а Утемиш-Гірея царя государ до себе взяв і з матір'ю Сююмбіке-царицею

Через півтора роки проти своєї волі була видана заміж за касимовського правителя Шах-Алі. Утямиш-Ґірея залишили на виховання при царі Івані Грозному. Останні роки жила в Касимові, де і померла. Могила невідома.

Діти

Син Сафа-Ґірея — Утямиш-Ґірей, хрещений у Москві під ім'ям Олександр Сафакірєєвич.

Генеалогія

Пам'ять

Башта Сююмбіке — це історичний пам'ятник Казанського Кремля і архітектурна емблема Казані.

Також ім'ям Сююмбіке названий один з проспектів в Набережних Челнах.

Примітки

1. «Крестьянская царица» Сююмбике
2. . Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 11 березня 2011. {{}}: Недійсний |deadlink=да () Падающая башня Сююмбике

Література

• Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. Москва: Восточная литература РАН, 2002. — 752 с.