Сююмбіке | |
---|---|
Сөембикә | |
Ім'я при народженні | Сююм |
Народилася | близько 1516 року Ногайська орда |
Померла | не пізніше 1557 Касімов, царство |
Діяльність | політична діячка |
Посада | регент |
Конфесія | іслам |
Батько | Юсуф, ногайський бий |
Діти | Утямиш Ґерай |
|
Сююмбіке (ног. Суьйимбийке , тат. Сөембикә) — правителька Казанського ханства, дружина казанських ханів Джан-Алі (1533—1535), Сафа-Гірея та Шах-Алі, донька ногайського бія Юсуфа і прапраправнучка засновника династії Ногайської Орди Едигея.
Життєпис
Перший чоловік Сююмбіке Джан-Алі був поставлений на престол в малолітньому віці узгодженим рішенням промосковськи налаштованого уряду на чолі з князем Булат Ширином і Московського князя Василя III. Управління під час малоліття хана здійснювала царівна Ковгоршат.
Вона ж влаштувала шлюб Джан-Алі з Сююмбіке (їй тоді було всього 12 років), який був приурочений до повноліття хана і переходу влади до нього. Шлюб був узгоджений з Москвою, причому Москва погодилася дуже швидко, бо сподівалася через цей шлюб наблизити ногайського бія Юсуфа і створити певну противагу поваленому хану з кримської династії Сафа-Ґірея, який перебував у свого тестя, ногайського мірзи Мамая.
Шлюб був невдалим, хан нехтував дружиною, у них не було дітей. Сююмбіке скаржилася батькові і просила її забрати. Юсуф пропонував змістити хана і вимагав повернути дочку. Всі ці події стали предметом дипломатичного листування.
Джан-Алі не влаштовував не тільки дружину, але і казанський уряд, якого, мабуть, також не задовольняв тиск з боку Москви і втручання у внутрішні справи ханства. У 1535 році за участю Булат Ширина і царівни Ковгоршат був здійснений переворот, Джан-Алі був убитий, а на трон повторно запросили Сафа-Ґірея. Сююмбіке стала його п'ятою дружиною.
Після смерті Сафа-Гірея правила Казанським ханством у 1549—1551 роки як регентша свого неповнолітнього сина. В 1551 році вона була видана мурзами московському царю Івану IV Грозному разом зі своїм сином Утямиш-Ґіреєм і казанською скарбницею. У Патріаршому літописі про це говориться, що вони (казанці) послали:
до Шигальова (Шах Алі) і до воєвод бити чолом, щоб государ пожалував, гнів свій їм віддав, а полонити їх не велів, а дав би їм на царство царя Шігалея (Шах Алі), а Утемиш-Гірея царя государ до себе взяв і з матір'ю Сююмбіке-царицею
Через півтора роки проти своєї волі була видана заміж за касимовського правителя Шах-Алі. Утямиш-Ґірея залишили на виховання при царі Івані Грозному. Останні роки жила в Касимові, де і померла. Могила невідома.
Діти
Син Сафа-Ґірея — Утямиш-Ґірей, хрещений у Москві під ім'ям Олександр Сафакірєєвич.
Генеалогія
Пам'ять
Башта Сююмбіке — це історичний пам'ятник Казанського Кремля і архітектурна емблема Казані.
Також ім'ям Сююмбіке названий один з проспектів в Набережних Челнах.
Примітки
- «Крестьянская царица» Сююмбике
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 11 березня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadlink=да
() Падающая башня Сююмбике
Література
- Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. Москва: Восточная литература РАН, 2002. — 752 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
opis zobrazhennya SyuyumbikeSoembikәIm ya pri narodzhenniSyuyumNarodilasyablizko 1516 roku Nogajska ordaPomerlane piznishe 1557 Kasimov carstvoDiyalnistpolitichna diyachkaPosadaregentKonfesiyaislamBatkoYusuf nogajskij bijDitiUtyamish Geraj Mediafajli u Vikishovishi Syuyumbike nog Sujimbijke tat Soembikә pravitelka Kazanskogo hanstva druzhina kazanskih haniv Dzhan Ali 1533 1535 Safa Gireya ta Shah Ali donka nogajskogo biya Yusufa i praprapravnuchka zasnovnika dinastiyi Nogajskoyi Ordi Edigeya ZhittyepisPolonena caricya Syuyumbike pokidaye Kazan V R Hudyakov 1870 Pershij cholovik Syuyumbike Dzhan Ali buv postavlenij na prestol v malolitnomu vici uzgodzhenim rishennyam promoskovski nalashtovanogo uryadu na choli z knyazem Bulat Shirinom i Moskovskogo knyazya Vasilya III Upravlinnya pid chas malolittya hana zdijsnyuvala carivna Kovgorshat Vona zh vlashtuvala shlyub Dzhan Ali z Syuyumbike yij todi bulo vsogo 12 rokiv yakij buv priurochenij do povnolittya hana i perehodu vladi do nogo Shlyub buv uzgodzhenij z Moskvoyu prichomu Moskva pogodilasya duzhe shvidko bo spodivalasya cherez cej shlyub nabliziti nogajskogo biya Yusufa i stvoriti pevnu protivagu povalenomu hanu z krimskoyi dinastiyi Safa Gireya yakij perebuvav u svogo testya nogajskogo mirzi Mamaya Shlyub buv nevdalim han nehtuvav druzhinoyu u nih ne bulo ditej Syuyumbike skarzhilasya batkovi i prosila yiyi zabrati Yusuf proponuvav zmistiti hana i vimagav povernuti dochku Vsi ci podiyi stali predmetom diplomatichnogo listuvannya Dzhan Ali ne vlashtovuvav ne tilki druzhinu ale i kazanskij uryad yakogo mabut takozh ne zadovolnyav tisk z boku Moskvi i vtruchannya u vnutrishni spravi hanstva U 1535 roci za uchastyu Bulat Shirina i carivni Kovgorshat buv zdijsnenij perevorot Dzhan Ali buv ubitij a na tron povtorno zaprosili Safa Gireya Syuyumbike stala jogo p yatoyu druzhinoyu Pislya smerti Safa Gireya pravila Kazanskim hanstvom u 1549 1551 roki yak regentsha svogo nepovnolitnogo sina V 1551 roci vona bula vidana murzami moskovskomu caryu Ivanu IV Groznomu razom zi svoyim sinom Utyamish Gireyem i kazanskoyu skarbniceyu U Patriarshomu litopisi pro ce govoritsya sho voni kazanci poslali do Shigalova Shah Ali i do voyevod biti cholom shob gosudar pozhaluvav gniv svij yim viddav a poloniti yih ne veliv a dav bi yim na carstvo carya Shigaleya Shah Ali a Utemish Gireya carya gosudar do sebe vzyav i z matir yu Syuyumbike cariceyu Cherez pivtora roki proti svoyeyi voli bula vidana zamizh za kasimovskogo pravitelya Shah Ali Utyamish Gireya zalishili na vihovannya pri cari Ivani Groznomu Ostanni roki zhila v Kasimovi de i pomerla Mogila nevidoma DitiSin Safa Gireya Utyamish Girej hreshenij u Moskvi pid im yam Oleksandr Safakiryeyevich GenealogiyaPam yatBashta Syuyumbike ce istorichnij pam yatnik Kazanskogo Kremlya i arhitekturna emblema Kazani Takozh im yam Syuyumbike nazvanij odin z prospektiv v Naberezhnih Chelnah Primitki Krestyanskaya carica Syuyumbike Arhiv originalu za 26 kvitnya 2011 Procitovano 11 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink da dovidka Padayushaya bashnya SyuyumbikeLiteraturaTrepavlov V V Istoriya Nogajskoj Ordy Moskva Vostochnaya literatura RAN 2002 752 s ISBN 5 02 018193 5