Сюзанна Лангер (англ. Susanne Katherina Langer [ˈlæŋər]; уроджена Кнаут, 20 грудня 1895 — 17 липня 1985) — американська вчена, філософ, письменниця та вчителька. Одна з перших жінок в американській історії, яка зробила академічну кар'єру в галузі філософії, і перша жінка, яку в народі та професійно визнали американською філософинею. Лангер найбільш відома завдяки своїй книзі 1942 року «Філософія в новому ключі». У 1960 році Лангер обрали членом Американської академії мистецтв і наук.
Сюзанна Лангер | ||||
---|---|---|---|---|
Susanne Langer | ||||
Сюзанна Лангер у 1945 році | ||||
Народження | 20 грудня 1895[1][2][…] Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |||
Смерть | 17 липня 1985[1][2][…](89 років) Олд-Лайм | |||
Громадянство (підданство) | США | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Член | Американська академія мистецтв і наук | |||
Школа / Традиція | Філософія процесу | |||
Alma mater | Коледж Редкліфф (1920)[5] і Гарвардський університет (1926)[5] | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | d (1996) Член Американської академії мистецтв і наук[d] | |||
| ||||
Сюзанна Лангер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Сюзанна Кетріна Кнаут, Лангер зростала на західній частині Мангеттену в Нью-Йорку. Вона дочка адвоката Антоніо Кнаута й Ельзи Уліх — емігрантів з Німеччини. Хоч дівчина й народилася в США, її рідною мовою була німецька, оскільки в юності саме нею розмовляли вдома. Німецький акцент залишився на все життя. Лангер цікавилася творчістю й мистецтвом, її навчили грати на віолончелі й фортепіано. Ще з дитинства вона залюбки читала твори великих поетів, а також традиційну дитячу літературу, казки. Сюзанна й сама складала вірші та описувала пригоди, щоб розважити своїх молодших братів і сестер.
Сюзанна вийшла заміж за Вільяма Леонарда Лангера, студента Гарварду в 1921 році. У них народилося двоє синів і подружжя переїхало назад у Кембридж, штат Массачусетс, до того, як пара розлучилася 1942 року. Сюзанна Лангер померла 17 липня 1985 року.
Освіта
Її рання освіта включала відвідування Школи для дівчат Велтін, приватної школи, а також навчання вдома. У 1916 році Лангер вступила до коледжу Редкліффа. Вона здобула ступінь бакалавра в 1920 році й далі навчалася в аспірантурі з філософії в Гарварді, де отримала диплом магістра в 1924 році й здобула докторський ступінь у 1926 році. Вона викладала філософію в Редкліффі з 1927 по 1942 рік. Один рік читала лекції з філософії в Університеті штату Делавер та п'ять років у Колумбійському університеті (1945—1950). З 1954 по 1962 рік викладала в коледжі Коннектикуту. Також вона викладала філософію в Університеті Мічигану, Нью-Йоркському університеті, Північно-Західному університеті, Університеті Огайо, Сміт-коледжі, Коледжі Вассара, Університеті Вашингтона та Веллслі-коледжі.
Філософія
Лангер досліджувала безперервний процес осмислення значень у свідомості людини завдяки силі «бачити» одне з точки зору іншого. Перша велика праця Лангер має назву «Філософія в новому ключі». Вона висунула ідею, яка стала звичною нині: про те, що існує основна і повсюдна людська потреба символізувати, вигадувати значення та вкладати значення у свій світ.
Починаючи з критики позитивізму, робота являє собою дослідження людської думки, що прогресує від семантичної теорії до філософії музики, накреслюючи теорію для всіх видів мистецтва. Для Лангер людський розум «постійно продовжує процес символічної трансформації дослідних даних, що надходять до нього», роблячи його «справжнім джерелом більш-менш спонтанних ідей».
Розрізнення Сюзанни Лангер між дискурсивними та презентаційними символами — одне з її найбільш відомих понять. Дискурсивна символізація впорядковує елементи (не обов'язково слова) зі стабільним та контекстно-незмінним значенням у нове значення. Символізація презентації діє незалежно від елементів із фіксованим і стабільним значенням. Презентацію неможливо зрозуміти, поступово вибудовуючи розуміння її частин окремо. Це потрібно розуміти як єдине ціле. Наприклад, елемент, який використовується на одній картині, може бути використаний для сформулювання зовсім іншого значення в іншій. Той самий принцип застосовується до ноти в музичній обробці — такі елементи самостійно не мають фіксованого значення, за винятком контексту всієї їх презентації.
Лангер вважала, що символізм є головним питанням філософії, оскільки він лежить в основі всього людського пізнання та розуміння. Як і Ернст Кассірер, Лангер вважала, що людину і тварин відрізняє здатність використовувати символи. У той час як у всьому житті тварин домінують почуття, людське почуття опосередковується концепціями, символами та мовою. Тварини реагують на знаки, але стимули від знака для людини значно складніші. Перспектива також пов'язана із символічним спілкуванням, де вивчаються товариства тварин, щоб допомогти зрозуміти, як символічне спілкування впливає на поведінку членів кооперативної групи.
Лангер — одна з перших філософинь, що приділила пильну увагу концепції віртуального. Натхненна уявленнями Анрі Бергсона про матерію та пам'ять, вона пов'язала мистецтво з концепцією віртуального. Для неї з'ясування простору художнього твору його творця було не менше, ніж побудова віртуального світу. Вона описує віртуальність як «якість усіх речей, які створені для сприйняття». Для неї віртуальне — це не лише питання свідомості, але щось зовнішнє, що створюється навмисно й існує матеріально, як простір споглядання поза людським розумом. Лангер розглядає віртуальність як фізичний простір, створений художником, такий як картина чи будівля, який «є важливим сам по собі, а не як частина оточення». Вона особливо розглядає архітектуру не як реалізацію простору для буття, а її концептуальний переклад у віртуальність для сприйняття: «Архітектор, в цілому, має справу зі створеним простором, віртуальною сутністю». На відміну від Бергсона, для Лангер віртуальність відчутна і може спричинити споглядальну взаємодію між людиною та машиною.
У пізніші роки Лангер прийшла до думки, що вирішальним завданням її роботи було побудувати теорію «життя розуму», засновану на науці та психології, використовуючи конвенції філософії процесу. Кінцева робота Сюзанни Лангер «Розум: нарис про почуття людини» являє собою кульмінацію її спроби встановити філософську та наукову основу естетичного досвіду, спираючись на тритомний огляд всеосяжного набору відповідних гуманістичних і наукових текстів.
Історія почуттів
Бажання Лангер до вивчення психіки та її зв'язку з мистецтвом корениться в її теорії про те, що твори мистецтва зображають людські почуття і вирази. Це привело Лангер до побудови біологічної теорії відчуття, яка пояснює, що «почуття» є по своїй суті біологічною концепцією, яка може бути підключена до еволюційної генетики. В її есе, «Розум», Лангер йде в глибину, щоб зв'язати ранню еволюцію людини з тим, як ми сприймаємо розум сьогодні. Вона пояснює, що ранні організми зазнали перероблювання шляхом природного відбору, в якому певну поведінку і функції було сформовано для того, щоб вижити. Лангер описує, що органи тіла функціонують у певному ритмі, і ці ритми повинні співпрацювати один з одним, щоб зберегти організм живим. Цей розвиток, — пояснює Лангер, був на початку основи для центральної нервової системи, яку Лангер вважала, центром когнітивних взаємодій між людьми.
Риторика
Робота Сюзанни Лангер із символікою та значенням призвела до її асоціації з сучасною риторикою, хоча її вплив у цій галузі дещо обговорюється. Лангер встановила використання символів як «епістемічної одиниці спільноти» припускаючи, що всі знання в спільноті отримуються і будуються із загальних систем символів у даній культурі. Поняття Лангер щодо мови та діалогу можна розуміти таким чином, що мова не просто підтримує зв'язок, а створює символи, з яких люди потім створюють власну реальність. Затверджена підтримка цієї точки зору випливає із висловлювання Лангер про те, що «мова властива мисленню, уявленню, навіть нашим способам сприйняття».
За словами Арабелли Ліон, професора Державного університету Нью-Йорка, Лангер вважає, що значення виникає в стосунках між спільнотою, її дискурсом та людиною. Ліон передбачає, що праця Лангер може розглядатися як суперечність порівняно традиційним теоріям Аристотеля, через аргумент Лангер про те, що дискурс формується за допомогою чуттєвого досвіду, який поділяється між тим, хто говорить і тим, хто слухає, а не за допомогою логіки, як відстоює філософ. Епістемічний погляд Лангер на символізм і мову, який додатково вивчає мотивацію мовця, впливові аспекти мови, що впливають на людей, та стосунки між мовцем та спільнотою, часто відбиваються в аспектах сучасних риторичних досліджень.
Вплив
На роботи Лангер значною мірою вплинули колеги-філософи Ернст Кассірер та Альфред Норт Вайтгед. Вайтгед, англійський математик і професор філософії, був професором Лангер у Редкліффі. Він познайомив її з історією людської думки, джерелами сучасного світу та сучасною філософією. Вайтгед допоміг сформувати її погляд на ці теми, які вона представила у своєму першому тексті «Практика філософії». Протягом своєї кар'єри Вайтгед і далі впливав на її розуміння складного світу людської думки. Лангер поділяла віру Вайтгеда у вихід за межі наукових досліджень і вірила, що разом із нововідкритим мисленням та ідеями, що започаткували сучасну еру в науці та філософії, з'явиться можливість для відродження філософської творчості. Лангер присвятила «Філософія в новому ключі» Альфреду Норту Вайтгеду, її «великому вчителю і другу».
Іншим головним впливом Сюзанни Лангер був німецький філософ Ернст Кассірер. Кассірер був неокантіаністом, який вивчав область теорій символізації. Кассірер вплинув на більшу частину ідей Лангер у «Філософія в новому ключі», де вона заявила, що створення символів є основною діяльністю мистецтва, міфу, обряду, наук, математики та філософії. Вона зазначила: «Своєрідним фактом є те, що кожен великий прогрес у мисленні, кожна епохальна нова ідея походить від нового типу символічної трансформації». З погляду Кассірера вона спиралася на свою віру в те, що теорія мистецтва повинна бути взаємозалежною з теорією розуму.
Спадщина
Сюзанна Лангер мала вплив у багатьох галузях: наприклад, її цитував психолог Абрагам Маслоу в «Мотивація та особистість» (1954), містобудівник Кевін А. Лінч у «Образ міста» (1960), винахідник Вільям Дж. Дж. Гордон у «Synectics» (1961), антрополог Кліффордом Гірцем у «Інтерпретація культур» (1973), вчена мистецтва Еллен Діссанаяке в «Homo Aestheticus» (1992) і теоретик цифрових медіа Джанет Мюррей у «Гамлет на Голодеці» (1997).
Вибрані публікації
Книги
- Круїз Маленької Ведмедиці та інші казки (1924, ілюструє Хелен Севолл)
- Практика філософії (1930, передмова Альфреда Норта Вайтгеда)
- Вступ до символічної логіки (1937),
- Філософія в новому ключі: дослідження символіки розуму, обряду та мистецтва (1942),
- Мова та міф (1946), перекладач, з Sprache und Mythos (1925) Ернста Кассірера,
- Почуття і форма: теорія мистецтва (1953)
- Проблеми мистецтва: десять філософських лекцій, 1957
- Роздуми про мистецтво (1961) (редактор)
- Філософські замальовки (1962),
- Розум: нарис про почуття людини, три томи (1967, 1972 та 1982)
Статті
- Confusion of Symbols and Confusion of Logical Types, Mind, т. 35, 1926, с. 222—229
- Form and Content: A Study in Paradox, Journal of Philosophy, т. 23, 1926, с. 435—438
- A Logical Study of Verbs, Journal of Philosophy, т. 24, 1927, с. 120—129
- The Treadmill of Systematic Doubt, Journal of Philosophy, т. 26, 1929, с. 379—384
- Facts: The Logical Perspectives of the World, Journal of Philosophy, т. 30, 1933, с. 178—187
- On a Fallacy in 'Scientific Fatalism', International Journal of Ethics, т. 46, 1936, с. 473—483
- The Lord of Creation, Fortune, т. 29, January 1944, с. 127—154
- Why Philosophy?, Saturday Evening Post, т. 234, 13 травня 1961, с. 34—35, 54, 56
- Henry M. Sheffer, Philosophy and Phenomenological Research, т. 25, 1964, с. 305—307
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- CONOR.Sl
- https://www.cwhf.org/inductees/susanne-langer
- Book of Members, 1780–2010: Chapter A (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 11 березня 2017.
- American National Biography Online: Langer, Susanne K. www.anb.org. Процитовано 23 березня 2016.
- Liukkonen, Petri. . Books and Writers (kirjasto.sci.fi). Finland: Public Library.
{{}}
:|archive-url=
вимагає|archive-date=
() - Howard Gardner, «Philosophy in a New Key Revisited: An Appreciation of Susanne Langer» Art, Mind, and Brain: A Cognitive Approach to Creativity, New York: Basic Books, pp. 48–54
- Dryden, "Whitehead's Influence on Susanne Langer's Conception of Living Form". www.anthonyflood.com. Процитовано 23 березня 2016.
- Hoffmann, Michael H. G., Geist und Welt — durch die Symbolisierungen der Kunst betrachtet, a review of Susanne K. Langer, Die lebendige Form menschlichen Fühlens und Verstehens (The living form of human feeling and understanding). Munich: Fink, 2000. , IASL Online, retrieved 2010-03-19.
- Lachmann, Rolf (January 1998), From Metaphysics to Art and Back: The Relevance of Susan K. Langer's Philosophy for Process Metaphysics 26, Process Studies, pp. 107—125
- Littlejohn, Stephen W.; Foss, Karen A. (2008), Theories of Human Communication (9th ed.), Belmont, California: The Thomson Wadsworth Corporation, p. 105
- Susanne K. Langer, Feeling and Form (Charles Scribner's Sons, 1953), 65 and 114—115.
- Shelley, C 1998, 'Consciousness, Symbols and Aesthetics: A Just-So Story and its Implications in Susanne Langer's 'Mind: An Essay on Human Feeling', Philosophical Psychology, 11, 1, pp. 45-66, Philosopher's Index, EBSCOHost, viewed 4 April 2016.
- Lunsford, Andrea (1995). Reclaiming Rhetoric: Women in the Rhetorical Tradition. Pittsburgh, PA: University of Pittsburgh Press. pp. 265—284.
- Innes, Robert (2008). Susanne Langer in Focus: The Symbolic Mind. Bloomington, IN: Indiana University Press.
Список літератури
- Борхерт, Дональд М. Енциклопедія філософії. 2-е вид. Детройт: Macmillan Reference USA, 2006. Друк.
- Кемпбелл, Джеймс. «Розуміння філософії Лангера». Угоди товариства Чарльза С. Пірса 33.1 (1997): 133. Академічний пошук завершено. Інтернет. 14 березня 2016 р.
- Ліон, Арабелла. «Сюзанна Лангер». Визначні американські жінки. Кембридж: Belknap Press Гарвардського університету. 2005. 36
- Конні К. Прайс. «Лангер, Сюзанна К». Американська національна біографія в Інтернеті, лютий 2000 р. Доступ 14 березня 2016 р. 2000 Американська рада освічених товариств. Опубліковано Oxford University Press.
Подальше читання
- Schultz, William (2000), Cassirer and Langer on Myth: An Introduction, Routledge, ISBN
- Innis, Robert E. (2009), Susanne Langer in focus: the symbolic mind, Indiana University Press, ISBN
- Dryden, Donald (2001), Susanne Langer and : Art and the Dynamics of the Stream of Consciousness, The Journal of Speculative Philosophy, т. 15, № 4, с. 272—285, doi:10.1353/jsp.2001.0036
- Watling, Christine P. (1998), The Arts, Emotion, and Current Research in Neuroscience, Mosaic, т. 31, с. 107—124
- Royce, Joseph R. (1983), The Implications of Langer's Philosophy of Mind for a Science of Psychology, Journal of Mind and Behavior, т. 4, с. 491—506
- Shelley, Cameron (1998), Consciousness, Symbols and Aesthetics: A Just-So Story and Its Implications in Susanne Langer's Mind: An Essay on Human Feeling, Philosophical Psychology, т. 11, с. 45—66
- Durig, Alexander (1994), What Did Susanne Langer Really Mean, Sociological Theory, т. 12, с. 254—265
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сюзанна Лангер |
- Works by Susanne Langer at Project Gutenberg
- SUSANNE K. LANGER, PHILOSOPHER, IS DEAD AT 89 — New York Times obituary of 19 July 1985 by William R Greer
- Susanne Langer — Authors' Calendar
- Susanne K. Langer (20 December 1895 — 17 July 1985) by Donald Dryden
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syuzanna Langer angl Susanne Katherina Langer ˈ l ae ŋ er urodzhena Knaut 20 grudnya 1895 17 lipnya 1985 amerikanska vchena filosof pismennicya ta vchitelka Odna z pershih zhinok v amerikanskij istoriyi yaka zrobila akademichnu kar yeru v galuzi filosofiyi i persha zhinka yaku v narodi ta profesijno viznali amerikanskoyu filosofineyu Langer najbilsh vidoma zavdyaki svoyij knizi 1942 roku Filosofiya v novomu klyuchi U 1960 roci Langer obrali chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Syuzanna LangerSusanne LangerSyuzanna Langer u 1945 rociNarodzhennya20 grudnya 1895 1895 12 20 1 2 Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShASmert17 lipnya 1985 1985 07 17 1 2 89 rokiv Old LajmGromadyanstvo piddanstvo SShAZnannya movanglijska 1 4 Diyalnistvikladachka universitetu pismennicyaChlenAmerikanska akademiya mistectv i naukShkola TradiciyaFilosofiya procesuAlma materKoledzh Redkliff 1920 5 i Garvardskij universitet 1926 5 U shlyubi zdNagorodid 1996 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Syuzanna Langer u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisSyuzanna Ketrina Knaut Langer zrostala na zahidnij chastini Mangettenu v Nyu Jorku Vona dochka advokata Antonio Knauta j Elzi Ulih emigrantiv z Nimechchini Hoch divchina j narodilasya v SShA yiyi ridnoyu movoyu bula nimecka oskilki v yunosti same neyu rozmovlyali vdoma Nimeckij akcent zalishivsya na vse zhittya Langer cikavilasya tvorchistyu j mistectvom yiyi navchili grati na violoncheli j fortepiano She z ditinstva vona zalyubki chitala tvori velikih poetiv a takozh tradicijnu dityachu literaturu kazki Syuzanna j sama skladala virshi ta opisuvala prigodi shob rozvazhiti svoyih molodshih brativ i sester Syuzanna vijshla zamizh za Vilyama Leonarda Langera studenta Garvardu v 1921 roci U nih narodilosya dvoye siniv i podruzhzhya pereyihalo nazad u Kembridzh shtat Massachusets do togo yak para rozluchilasya 1942 roku Syuzanna Langer pomerla 17 lipnya 1985 roku Osvita Yiyi rannya osvita vklyuchala vidviduvannya Shkoli dlya divchat Veltin privatnoyi shkoli a takozh navchannya vdoma U 1916 roci Langer vstupila do koledzhu Redkliffa Vona zdobula stupin bakalavra v 1920 roci j dali navchalasya v aspiranturi z filosofiyi v Garvardi de otrimala diplom magistra v 1924 roci j zdobula doktorskij stupin u 1926 roci Vona vikladala filosofiyu v Redkliffi z 1927 po 1942 rik Odin rik chitala lekciyi z filosofiyi v Universiteti shtatu Delaver ta p yat rokiv u Kolumbijskomu universiteti 1945 1950 Z 1954 po 1962 rik vikladala v koledzhi Konnektikutu Takozh vona vikladala filosofiyu v Universiteti Michiganu Nyu Jorkskomu universiteti Pivnichno Zahidnomu universiteti Universiteti Ogajo Smit koledzhi Koledzhi Vassara Universiteti Vashingtona ta Vellsli koledzhi FilosofiyaLanger doslidzhuvala bezperervnij proces osmislennya znachen u svidomosti lyudini zavdyaki sili bachiti odne z tochki zoru inshogo Persha velika pracya Langer maye nazvu Filosofiya v novomu klyuchi Vona visunula ideyu yaka stala zvichnoyu nini pro te sho isnuye osnovna i povsyudna lyudska potreba simvolizuvati vigaduvati znachennya ta vkladati znachennya u svij svit Pochinayuchi z kritiki pozitivizmu robota yavlyaye soboyu doslidzhennya lyudskoyi dumki sho progresuye vid semantichnoyi teoriyi do filosofiyi muziki nakreslyuyuchi teoriyu dlya vsih vidiv mistectva Dlya Langer lyudskij rozum postijno prodovzhuye proces simvolichnoyi transformaciyi doslidnih danih sho nadhodyat do nogo roblyachi jogo spravzhnim dzherelom bilsh mensh spontannih idej Rozriznennya Syuzanni Langer mizh diskursivnimi ta prezentacijnimi simvolami odne z yiyi najbilsh vidomih ponyat Diskursivna simvolizaciya vporyadkovuye elementi ne obov yazkovo slova zi stabilnim ta kontekstno nezminnim znachennyam u nove znachennya Simvolizaciya prezentaciyi diye nezalezhno vid elementiv iz fiksovanim i stabilnim znachennyam Prezentaciyu nemozhlivo zrozumiti postupovo vibudovuyuchi rozuminnya yiyi chastin okremo Ce potribno rozumiti yak yedine cile Napriklad element yakij vikoristovuyetsya na odnij kartini mozhe buti vikoristanij dlya sformulyuvannya zovsim inshogo znachennya v inshij Toj samij princip zastosovuyetsya do noti v muzichnij obrobci taki elementi samostijno ne mayut fiksovanogo znachennya za vinyatkom kontekstu vsiyeyi yih prezentaciyi Langer vvazhala sho simvolizm ye golovnim pitannyam filosofiyi oskilki vin lezhit v osnovi vsogo lyudskogo piznannya ta rozuminnya Yak i Ernst Kassirer Langer vvazhala sho lyudinu i tvarin vidriznyaye zdatnist vikoristovuvati simvoli U toj chas yak u vsomu zhitti tvarin dominuyut pochuttya lyudske pochuttya oposeredkovuyetsya koncepciyami simvolami ta movoyu Tvarini reaguyut na znaki ale stimuli vid znaka dlya lyudini znachno skladnishi Perspektiva takozh pov yazana iz simvolichnim spilkuvannyam de vivchayutsya tovaristva tvarin shob dopomogti zrozumiti yak simvolichne spilkuvannya vplivaye na povedinku chleniv kooperativnoyi grupi Langer odna z pershih filosofin sho pridilila pilnu uvagu koncepciyi virtualnogo Nathnenna uyavlennyami Anri Bergsona pro materiyu ta pam yat vona pov yazala mistectvo z koncepciyeyu virtualnogo Dlya neyi z yasuvannya prostoru hudozhnogo tvoru jogo tvorcya bulo ne menshe nizh pobudova virtualnogo svitu Vona opisuye virtualnist yak yakist usih rechej yaki stvoreni dlya sprijnyattya Dlya neyi virtualne ce ne lishe pitannya svidomosti ale shos zovnishnye sho stvoryuyetsya navmisno j isnuye materialno yak prostir spoglyadannya poza lyudskim rozumom Langer rozglyadaye virtualnist yak fizichnij prostir stvorenij hudozhnikom takij yak kartina chi budivlya yakij ye vazhlivim sam po sobi a ne yak chastina otochennya Vona osoblivo rozglyadaye arhitekturu ne yak realizaciyu prostoru dlya buttya a yiyi konceptualnij pereklad u virtualnist dlya sprijnyattya Arhitektor v cilomu maye spravu zi stvorenim prostorom virtualnoyu sutnistyu Na vidminu vid Bergsona dlya Langer virtualnist vidchutna i mozhe sprichiniti spoglyadalnu vzayemodiyu mizh lyudinoyu ta mashinoyu U piznishi roki Langer prijshla do dumki sho virishalnim zavdannyam yiyi roboti bulo pobuduvati teoriyu zhittya rozumu zasnovanu na nauci ta psihologiyi vikoristovuyuchi konvenciyi filosofiyi procesu Kinceva robota Syuzanni Langer Rozum naris pro pochuttya lyudini yavlyaye soboyu kulminaciyu yiyi sprobi vstanoviti filosofsku ta naukovu osnovu estetichnogo dosvidu spirayuchis na tritomnij oglyad vseosyazhnogo naboru vidpovidnih gumanistichnih i naukovih tekstiv Istoriya pochuttiv Bazhannya Langer do vivchennya psihiki ta yiyi zv yazku z mistectvom korenitsya v yiyi teoriyi pro te sho tvori mistectva zobrazhayut lyudski pochuttya i virazi Ce privelo Langer do pobudovi biologichnoyi teoriyi vidchuttya yaka poyasnyuye sho pochuttya ye po svoyij suti biologichnoyu koncepciyeyu yaka mozhe buti pidklyuchena do evolyucijnoyi genetiki V yiyi ese Rozum Langer jde v glibinu shob zv yazati rannyu evolyuciyu lyudini z tim yak mi sprijmayemo rozum sogodni Vona poyasnyuye sho ranni organizmi zaznali pereroblyuvannya shlyahom prirodnogo vidboru v yakomu pevnu povedinku i funkciyi bulo sformovano dlya togo shob vizhiti Langer opisuye sho organi tila funkcionuyut u pevnomu ritmi i ci ritmi povinni spivpracyuvati odin z odnim shob zberegti organizm zhivim Cej rozvitok poyasnyuye Langer buv na pochatku osnovi dlya centralnoyi nervovoyi sistemi yaku Langer vvazhala centrom kognitivnih vzayemodij mizh lyudmi Ritorika Robota Syuzanni Langer iz simvolikoyu ta znachennyam prizvela do yiyi asociaciyi z suchasnoyu ritorikoyu hocha yiyi vpliv u cij galuzi desho obgovoryuyetsya Langer vstanovila vikoristannya simvoliv yak epistemichnoyi odinici spilnoti pripuskayuchi sho vsi znannya v spilnoti otrimuyutsya i buduyutsya iz zagalnih sistem simvoliv u danij kulturi Ponyattya Langer shodo movi ta dialogu mozhna rozumiti takim chinom sho mova ne prosto pidtrimuye zv yazok a stvoryuye simvoli z yakih lyudi potim stvoryuyut vlasnu realnist Zatverdzhena pidtrimka ciyeyi tochki zoru viplivaye iz vislovlyuvannya Langer pro te sho mova vlastiva mislennyu uyavlennyu navit nashim sposobam sprijnyattya Za slovami Arabelli Lion profesora Derzhavnogo universitetu Nyu Jorka Langer vvazhaye sho znachennya vinikaye v stosunkah mizh spilnotoyu yiyi diskursom ta lyudinoyu Lion peredbachaye sho pracya Langer mozhe rozglyadatisya yak superechnist porivnyano tradicijnim teoriyam Aristotelya cherez argument Langer pro te sho diskurs formuyetsya za dopomogoyu chuttyevogo dosvidu yakij podilyayetsya mizh tim hto govorit i tim hto sluhaye a ne za dopomogoyu logiki yak vidstoyuye filosof Epistemichnij poglyad Langer na simvolizm i movu yakij dodatkovo vivchaye motivaciyu movcya vplivovi aspekti movi sho vplivayut na lyudej ta stosunki mizh movcem ta spilnotoyu chasto vidbivayutsya v aspektah suchasnih ritorichnih doslidzhen VplivPlakat iz citatoyu Syuzanni Langer portugalskoyu movoyu Na roboti Langer znachnoyu miroyu vplinuli kolegi filosofi Ernst Kassirer ta Alfred Nort Vajtged Vajtged anglijskij matematik i profesor filosofiyi buv profesorom Langer u Redkliffi Vin poznajomiv yiyi z istoriyeyu lyudskoyi dumki dzherelami suchasnogo svitu ta suchasnoyu filosofiyeyu Vajtged dopomig sformuvati yiyi poglyad na ci temi yaki vona predstavila u svoyemu pershomu teksti Praktika filosofiyi Protyagom svoyeyi kar yeri Vajtged i dali vplivav na yiyi rozuminnya skladnogo svitu lyudskoyi dumki Langer podilyala viru Vajtgeda u vihid za mezhi naukovih doslidzhen i virila sho razom iz novovidkritim mislennyam ta ideyami sho zapochatkuvali suchasnu eru v nauci ta filosofiyi z yavitsya mozhlivist dlya vidrodzhennya filosofskoyi tvorchosti Langer prisvyatila Filosofiya v novomu klyuchi Alfredu Nortu Vajtgedu yiyi velikomu vchitelyu i drugu Inshim golovnim vplivom Syuzanni Langer buv nimeckij filosof Ernst Kassirer Kassirer buv neokantianistom yakij vivchav oblast teorij simvolizaciyi Kassirer vplinuv na bilshu chastinu idej Langer u Filosofiya v novomu klyuchi de vona zayavila sho stvorennya simvoliv ye osnovnoyu diyalnistyu mistectva mifu obryadu nauk matematiki ta filosofiyi Vona zaznachila Svoyeridnim faktom ye te sho kozhen velikij progres u mislenni kozhna epohalna nova ideya pohodit vid novogo tipu simvolichnoyi transformaciyi Z poglyadu Kassirera vona spiralasya na svoyu viru v te sho teoriya mistectva povinna buti vzayemozalezhnoyu z teoriyeyu rozumu SpadshinaSyuzanna Langer mala vpliv u bagatoh galuzyah napriklad yiyi cituvav psiholog Abragam Maslou v Motivaciya ta osobistist 1954 mistobudivnik Kevin A Linch u Obraz mista 1960 vinahidnik Vilyam Dzh Dzh Gordon u Synectics 1961 antropolog Kliffordom Gircem u Interpretaciya kultur 1973 vchena mistectva Ellen Dissanayake v Homo Aestheticus 1992 i teoretik cifrovih media Dzhanet Myurrej u Gamlet na Golodeci 1997 Vibrani publikaciyiKnigi Kruyiz Malenkoyi Vedmedici ta inshi kazki 1924 ilyustruye Helen Sevoll Praktika filosofiyi 1930 peredmova Alfreda Norta Vajtgeda Vstup do simvolichnoyi logiki 1937 ISBN 978 0 486 60164 9 Filosofiya v novomu klyuchi doslidzhennya simvoliki rozumu obryadu ta mistectva 1942 ISBN 978 0 674 66503 3 Mova ta mif 1946 perekladach z Sprache und Mythos 1925 Ernsta Kassirera ISBN 978 0 486 20051 4 Pochuttya i forma teoriya mistectva 1953 Problemi mistectva desyat filosofskih lekcij 1957 Rozdumi pro mistectvo 1961 redaktor Filosofski zamalovki 1962 ISBN 978 1 4351 0763 2 Rozum naris pro pochuttya lyudini tri tomi 1967 1972 ta 1982 Statti Confusion of Symbols and Confusion of Logical Types Mind t 35 1926 s 222 229 Form and Content A Study in Paradox Journal of Philosophy t 23 1926 s 435 438 A Logical Study of Verbs Journal of Philosophy t 24 1927 s 120 129 The Treadmill of Systematic Doubt Journal of Philosophy t 26 1929 s 379 384 Facts The Logical Perspectives of the World Journal of Philosophy t 30 1933 s 178 187 On a Fallacy in Scientific Fatalism International Journal of Ethics t 46 1936 s 473 483 The Lord of Creation Fortune t 29 January 1944 s 127 154 Why Philosophy Saturday Evening Post t 234 13 travnya 1961 s 34 35 54 56 Henry M Sheffer Philosophy and Phenomenological Research t 25 1964 s 305 307PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 https www cwhf org inductees susanne langer Book of Members 1780 2010 Chapter A PDF American Academy of Arts and Sciences Procitovano 11 bereznya 2017 American National Biography Online Langer Susanne K www anb org Procitovano 23 bereznya 2016 Liukkonen Petri Books and Writers kirjasto sci fi Finland Public Library a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive url vimagaye archive date dovidka Howard Gardner Philosophy in a New Key Revisited An Appreciation of Susanne Langer Art Mind and Brain A Cognitive Approach to Creativity New York Basic Books pp 48 54 Dryden Whitehead s Influence on Susanne Langer s Conception of Living Form www anthonyflood com Procitovano 23 bereznya 2016 Hoffmann Michael H G Geist und Welt durch die Symbolisierungen der Kunst betrachtet a review of Susanne K Langer Die lebendige Form menschlichen Fuhlens und Verstehens The living form of human feeling and understanding Munich Fink 2000 ISBN 3 7705 3462 X IASL Online retrieved 2010 03 19 Lachmann Rolf January 1998 From Metaphysics to Art and Back The Relevance of Susan K Langer s Philosophy for Process Metaphysics 26 Process Studies pp 107 125 Littlejohn Stephen W Foss Karen A 2008 Theories of Human Communication 9th ed Belmont California The Thomson Wadsworth Corporation p 105 Susanne K Langer Feeling and Form Charles Scribner s Sons 1953 65 and 114 115 Shelley C 1998 Consciousness Symbols and Aesthetics A Just So Story and its Implications in Susanne Langer s Mind An Essay on Human Feeling Philosophical Psychology 11 1 pp 45 66 Philosopher s Index EBSCOHost viewed 4 April 2016 Lunsford Andrea 1995 Reclaiming Rhetoric Women in the Rhetorical Tradition Pittsburgh PA University of Pittsburgh Press pp 265 284 Innes Robert 2008 Susanne Langer in Focus The Symbolic Mind Bloomington IN Indiana University Press Spisok literaturiBorhert Donald M Enciklopediya filosofiyi 2 e vid Detrojt Macmillan Reference USA 2006 Druk Kempbell Dzhejms Rozuminnya filosofiyi Langera Ugodi tovaristva Charlza S Pirsa 33 1 1997 133 Akademichnij poshuk zaversheno Internet 14 bereznya 2016 r Lion Arabella Syuzanna Langer Viznachni amerikanski zhinki Kembridzh Belknap Press Garvardskogo universitetu 2005 36 Konni K Prajs Langer Syuzanna K Amerikanska nacionalna biografiya v Interneti lyutij 2000 r Dostup 14 bereznya 2016 r 2000 Amerikanska rada osvichenih tovaristv Opublikovano Oxford University Press Podalshe chitannyaSchultz William 2000 Cassirer and Langer on Myth An Introduction Routledge ISBN 978 0 8153 2465 2 Innis Robert E 2009 Susanne Langer in focus the symbolic mind Indiana University Press ISBN 978 0 253 22053 0 Dryden Donald 2001 Susanne Langer and Art and the Dynamics of the Stream of Consciousness The Journal of Speculative Philosophy t 15 4 s 272 285 doi 10 1353 jsp 2001 0036 Watling Christine P 1998 The Arts Emotion and Current Research in Neuroscience Mosaic t 31 s 107 124 Royce Joseph R 1983 The Implications of Langer s Philosophy of Mind for a Science of Psychology Journal of Mind and Behavior t 4 s 491 506 Shelley Cameron 1998 Consciousness Symbols and Aesthetics A Just So Story and Its Implications in Susanne Langer s Mind An Essay on Human Feeling Philosophical Psychology t 11 s 45 66 Durig Alexander 1994 What Did Susanne Langer Really Mean Sociological Theory t 12 s 254 265PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Syuzanna LangerWorks by Susanne Langer at Project Gutenberg SUSANNE K LANGER PHILOSOPHER IS DEAD AT 89 New York Times obituary of 19 July 1985 by William R Greer Susanne Langer Authors Calendar Susanne K Langer 20 December 1895 17 July 1985 by Donald Dryden