Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сьо (яп. 笙) — традиційний японський духовий музичний інструмент, що був завезений із Китаю в період Нара (710—794). Походить від китайського шена, але зазвичай трохи менший. Сьо складається зі 17 тонких бамбукових трубок, встановлених на чашоподібній металевій основі з мундштуком. Дві трубки глухі, хоча раніше їх використовували в окремих жанрах музики періоду Хейан.
 | |
| Класифікація | духовий музичний інструмент |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 412.13 |
| Подібні інструменти | шен [en] [vi] |
 Сьо у Вікісховищі | |
Особливості
Сьо має довжину до 45 см, а найкоротша його трубка досягає 17 см. Усього інструмент має 17 бамбукових трубок, що встановлені на чашоподібній металевій основі з мундштуком. Сьо своїм виглядом схожий на фенікс, тому дві глухі трубки, які не використовували з періоду Хейан, залишилися на своєму місці як естетичний елемент, створюючи два симетричних «крила». Як і китайський шен, настроюється каплею воску. Волога, зібрана в трубах, може заважати звучанню сьо, тому можна помітити як різні музиканти підігрівають інструмент над мангалом, щоб вирішити цю проблему. Це духовий інструмент, тому він працює за допомогою повітря, що вдихає та видихає музикант, що проходить повз бамбукові трубки. Сьо є одним із трьох дерев'яних музичних інструментів, що використовували гагаку в імператорському дворі в Японії. Традиційна техніка гри на інструменті передбачає використання кластерів, що називаються айтаке (яп. 合竹, あひたけ), які поступово змінюють один одного, створюючи акомпанемент до мелодії.
Сьо більшого розміру називається у та походить від китайського юй. Використовувався дуже різко, хоча деякі музиканти як Хіромі Йосіда почали відроджувати його наприкінці XX століття.
У сучасній музиці
Уперше для сучасної японський музики сьо використала як сольний інструмент [en]. Вона та інші спеціалісти на сучасній музиці використовують спеціально сконструйованих інструментів, у яких глухі труби замінили, що дає музикантам більш широкий діапазон тонів.
Починаючи зі середини XX-го століття, цілий ряд японських композиторів створили твори для сьо, як сольні, так і в поєднанні з іншими японськими та західними музичними інструментами. Найбільш відомі: Тосі Ітіянагі, Тору Такеміцу, Такасі Йосімаці, Дзо Конду, Макі Ісій, Дзоджі Юаса, Тосіо Хосокава, Мінору Мікі.
Перед смертю американський композитор Джон Кейдж (1912—1992) створив кілька творів для Міяти, після того, як познайомився з нею після літнього курса Дармштадті в 1990 році. До відомих музикантів, що грають на сьо, належать: Хідеакі Бунно (Японія), Тамамі Тоно (Японія), Хіромі Йосіда (Японія), Сі Ісікава (Японія), Ремі Міура (Японія), Манабе Наоюкі (Японія), Алессандра Урсо (США), Ренді Рейн-Ройч (Канада) і Сара Піблз (Канада). Піблс активно використовував сьо в імпровізаціях з електроакустичними інструментами у 1986—2016, включаючи музичний альбом «Delicate Paths–Music for Shō» (2014) з фотоессе, що присвячений цьому інструментові. Цей інструмент також вивчали відомі композитори XX-го століття як Бенджаміна Бріттена і Алан Ованес, останній з яких написав два твори для цього інструменту. Німецький композитор-авангардист Гельмут Лахенман використовували сьо в кульмінації опери «Das Mädchen mit den Schwefelhölzern». Отомо Йосіхіде, японський музикант-експериментатор, включав музику сьо до своїх пісень.
На широку публіку інструмент також був представлений німецьким музикантом [en] (альбоми «Implosions», «Life», «Ocean») і ірландською співачкою Бйорк (альбом [en]).
2009 року Койті Ваката зіграв на сьо на МКС.
Примітки
- . The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
- Moore, J. Kenneth; Dobney, Jayson Kerr; Strachen-Scherer, E. Bradley (13 жовтня 2015). (англ.). Metropolitan Museum of Art. ISBN . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 червня 2018.
- Haskins, Rob (October 2004). . Rob Haskins. Архів оригіналу за 9 February 2012. Процитовано 12 грудня 2011.(англ.)
- . The Japan Times. 4 травня 2014. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
Література
- (1975). Music of a Thousand Autumns: The Tōgaku style of Japanese Court Music. Berkeley, Calif.: University of California Press. ISBN . OCLC 2001499.
- Ф. т. Піггот, Японська музика в: Asiatic Society of Japan (1891). Transactions of the Asiatic Society of Japan. Asiatic Society of Japan. с. 301—305. Процитовано 15 липня 2012.
Посилання
- Демонстраційне відео про сьо на YouTube(англ.)
- Asian Free-Reed Instruments [ 26 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So yap 笙 tradicijnij yaponskij duhovij muzichnij instrument sho buv zavezenij iz Kitayu v period Nara 710 794 Pohodit vid kitajskogo shena ale zazvichaj trohi menshij So skladayetsya zi 17 tonkih bambukovih trubok vstanovlenih na chashopodibnij metalevij osnovi z mundshtukom Dvi trubki gluhi hocha ranishe yih vikoristovuvali v okremih zhanrah muziki periodu Hejan SoSo v muzeyi zamku GifuSo v muzeyi zamku GifuKlasifikaciyaduhovij muzichnij instrumentKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa412 13Podibni instrumentishen en vi So u VikishovishiOsoblivostiSo maye dovzhinu do 45 sm a najkorotsha jogo trubka dosyagaye 17 sm Usogo instrument maye 17 bambukovih trubok sho vstanovleni na chashopodibnij metalevij osnovi z mundshtukom So svoyim viglyadom shozhij na feniks tomu dvi gluhi trubki yaki ne vikoristovuvali z periodu Hejan zalishilisya na svoyemu misci yak estetichnij element stvoryuyuchi dva simetrichnih krila Yak i kitajskij shen nastroyuyetsya kapleyu vosku Vologa zibrana v trubah mozhe zavazhati zvuchannyu so tomu mozhna pomititi yak rizni muzikanti pidigrivayut instrument nad mangalom shob virishiti cyu problemu Ce duhovij instrument tomu vin pracyuye za dopomogoyu povitrya sho vdihaye ta vidihaye muzikant sho prohodit povz bambukovi trubki So ye odnim iz troh derev yanih muzichnih instrumentiv sho vikoristovuvali gagaku v imperatorskomu dvori v Yaponiyi Tradicijna tehnika gri na instrumenti peredbachaye vikoristannya klasteriv sho nazivayutsya ajtake yap 合竹 あひたけ yaki postupovo zminyuyut odin odnogo stvoryuyuchi akompanement do melodiyi So bilshogo rozmiru nazivayetsya u ta pohodit vid kitajskogo yuj Vikoristovuvavsya duzhe rizko hocha deyaki muzikanti yak Hiromi Josida pochali vidrodzhuvati jogo naprikinci XX stolittya U suchasnij muziciUpershe dlya suchasnoyi yaponskij muziki so vikoristala yak solnij instrument en Vona ta inshi specialisti na suchasnij muzici vikoristovuyut specialno skonstrujovanih instrumentiv u yakih gluhi trubi zaminili sho daye muzikantam bilsh shirokij diapazon toniv Pochinayuchi zi seredini XX go stolittya cilij ryad yaponskih kompozitoriv stvorili tvori dlya so yak solni tak i v poyednanni z inshimi yaponskimi ta zahidnimi muzichnimi instrumentami Najbilsh vidomi Tosi Itiyanagi Toru Takemicu Takasi Josimaci Dzo Kondu Maki Isij Dzodzhi Yuasa Tosio Hosokava Minoru Miki Pered smertyu amerikanskij kompozitor Dzhon Kejdzh 1912 1992 stvoriv kilka tvoriv dlya Miyati pislya togo yak poznajomivsya z neyu pislya litnogo kursa Darmshtadti v 1990 roci Do vidomih muzikantiv sho grayut na so nalezhat Hideaki Bunno Yaponiya Tamami Tono Yaponiya Hiromi Josida Yaponiya Si Isikava Yaponiya Remi Miura Yaponiya Manabe Naoyuki Yaponiya Alessandra Urso SShA Rendi Rejn Rojch Kanada i Sara Piblz Kanada Pibls aktivno vikoristovuvav so v improvizaciyah z elektroakustichnimi instrumentami u 1986 2016 vklyuchayuchi muzichnij albom Delicate Paths Music for Shō 2014 z fotoesse sho prisvyachenij comu instrumentovi Cej instrument takozh vivchali vidomi kompozitori XX go stolittya yak Bendzhamina Brittena i Alan Ovanes ostannij z yakih napisav dva tvori dlya cogo instrumentu Nimeckij kompozitor avangardist Gelmut Lahenman vikoristovuvali so v kulminaciyi operi Das Madchen mit den Schwefelholzern Otomo Josihide yaponskij muzikant eksperimentator vklyuchav muziku so do svoyih pisen Na shiroku publiku instrument takozh buv predstavlenij nimeckim muzikantom en albomi Implosions Life Ocean i irlandskoyu spivachkoyu Bjork albom en 2009 roku Kojti Vakata zigrav na so na MKS Primitki The Metropolitan Museum of Art Arhiv originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 Moore J Kenneth Dobney Jayson Kerr Strachen Scherer E Bradley 13 zhovtnya 2015 angl Metropolitan Museum of Art ISBN 9781588395627 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 6 chervnya 2018 Haskins Rob October 2004 Rob Haskins Arhiv originalu za 9 February 2012 Procitovano 12 grudnya 2011 angl The Japan Times 4 travnya 2014 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2014 Literatura 1975 Music of a Thousand Autumns The Tōgaku style of Japanese Court Music Berkeley Calif University of California Press ISBN 0 520 01977 6 OCLC 2001499 F t Piggot Yaponska muzika v Asiatic Society of Japan 1891 Transactions of the Asiatic Society of Japan Asiatic Society of Japan s 301 305 Procitovano 15 lipnya 2012 PosilannyaDemonstracijne video pro so na YouTube angl Asian Free Reed Instruments 26 veresnya 2018 u Wayback Machine angl