Супутник-3 (об'єкт Д, виріб 8A91 B1-1) — четвертий радянський штучний супутник Землі, дев'ятий у світі науковий супутник, третій радянський, запущений 15 травня 1958 року з космодрому Байконур полегшеною модифікацією ракети-носія Р-7 (Супутник-3). Об'єктом Д супутник називався за порядковим номером типу корисного навантаження. Об'єктами А, Б, В, Г були різні види ядерних боєголовок.
Супутник-3 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1958-004B |
NORAD ID | 00008 |
Виготівник | ОКБ-1 |
Тип апарата | науковий |
Штучний супутник | Землі |
Дата запуску | 15 травня 1958 07:12:00 UTC |
Ракета-носій | Супутник (8А91) |
Номер запуску | Б1-1 |
Космодром | Байконур |
Тривалість польоту | 692 доби |
Схід з орбіти | 6 квітня 1960 |
Технічні параметри | |
Маса | 1327 кг |
Розміри | висота 3,75 метра, діаметр основи 1,73 метра (як не рахувати виступаючі антени) |
Джерела живлення | одноразові хімічні джерела струму, 9 секцій напівпровідникових сонячних батарей (СБ) |
Орбітальні дані | |
Велика піввісь | 7418,7 км |
Ексцентриситет | 0,110932 |
Нахил орбіти | 65,18° |
Період обертання | 105,9 хвилини |
Опис
Супутник-3 був першим радянським повноцінним космічним апаратом, що мав усі системи, властиві сучасним космічним апаратам. Маючи форму конуса з діаметром основи 1,73 метра і висотою 3,75 метра, супутник важив 1327 кілограмів. На борту супутника розміщувались 12 наукових приладів. Послідовність їхньої роботи визначав програмно-часовий прилад. Вперше передбачалось застосувати бортовий магнітофон для запису телеметрії на тих ділянках орбіти, які не були доступні наземним станціям стеження. Безпосередньо перед стартом виявили його несправність, і супутник вирушив у політ з непрацюючим магнітофоном.
Уперше бортова апаратура приймала і виконувала команди, передані з Землі. Вперше використовувалась активна система терморегулювання для підтримки робочих температур. Для живлення застосовувались одноразові хімічні джерела напруги, для експериментальної перевірки вперше використовувались сонячні батареї, які живили невеликий радіомаяк. Його робота тривала й після вичерпання основними батареями свого ресурсу 3 червня 1958 року.
Крім хімічних джерел електроживлення, супутник оснащувався секціями напівпровідникових сонячних батарей (СБ) — чотири малі секції на передньому днищі, чотири секції на бічній поверхні і одна — на задньому днищі (що забезпечувало зусебічне отримання випромінювання). Регулювання теплового режиму супутника здійснювалось зміною примусової циркуляції теплоносія (газоподібний азот), а також зміною коефіцієнта власного випромінювання апарата. Для цього на бічній поверхні супутника встановили 16 секцій автоматично керованих жалюзі.
Щільне розташування багатьох чутливих приладів зажадало ретельного опрацювання компонування апарата для виключення взаємного впливу окремих приладів. Усередині гермокорпуса на так званій задній приладовій рамі з магнієвого сплаву розташовувались: радіотелеметрична («Трал») і радіонавігаційна («Факел-Д» і «Факел-М» для контролю орбіти) системи, програмно-часовий пристрій, блоки командної радіолінії (МРВ-2М) і системи забезпечення теплового режиму, електрохімічні джерела струму. Тут же була встановлена наукова апаратура для вимірювання інтенсивності первинного космічного випромінювання та реєстрації ядер важких елементів в космічних променях, а також для реєстрації ударів мікрометеорів (на «зорі космічної ери» цього вельми побоювалися).
На передній приладовій рамі розміщувались: апаратура для вимірювання тиску, іонного складу атмосфери, концентрації позитивних іонів, розміру електричного заряду, напруженості електростатичного та магнітного полів, інтенсивності корпускулярного випромінювання Сонця. Тут же було встановлено один з радіопередавачів («Маяк»). Всього супутник мав на борту 12 наукових приладів.
Політ
Перший запуск 27 квітня 1958 року закінчився аварією ракети-носія через коливання тиску в магістралі окислювача на 120-ій секунді польоту. З'ясувати причини цього явища вдалось влітку 1958 року, і це дозволило вдосконалювати ракету-носій далі.
15 травня 1958 року ракета-носій 8А91 (Супутник) успішно вивела Спутнік-3 на орбіту.
Супутник пролітав до 6 квітня 1960 року. На супутнику працювали прилади, розроблені сімома групами розробників. Прилади супутника вивчали склад атмосфери на висотах польоту, визначали концентрацію заряджених частинок, протонів і космічних променів, магнітних і електростатичних полів, наявність і частоту зіткнень з мікрометеоритами. Магнітні поля вимірювала апаратура, розроблена в ІЗМІРАН. Частина приладів розроблялася в НДІЯФ МДУ. Один з приладів уже встиг злітати на другому супутнику. Для зменшення споживаної потужності застосовувались транзистори, які встановлювались у двійкові лічильники і перетворювач напруги для іонізаційної камери. Прилад для вивчення випромінювання Сонця споживав 2 вати. Цей прилад живився від хімічних і сонячних батарей, а дані з нього модулювали передавач, що живився від сонячних батарей, робочою частотою якого обрали 20,005 мегагерц. Його потужність становила 1 ват. На цій же частоті працював один з радіомаяків першого супутника, тому магнітофонні записи, зроблені радіоаматорами усього світу, зробили неоціненний внесок у вивчення радіаційних поясів Землі. Сильно витягнута орбіта з перигеєм близько 226 і апогеєм 1881 км, дозволила 1958 року визначити безпечні для польоту людини висоти орбіти.
З урахуванням досвіду запуску третього супутника в Корольовському КБ готувалися до польоту 4, 5 і 6 супутники, зокрема супутник з індексом ОД. Це мав бути апарат з функцією орієнтування, який не перевертався на орбіті, а був завжди зорієнтований відносно дотичної до орбіти і міг повертати на землю капсулу. Але сильне завантаження КБ військовою тематикою і перенацілення космічної програми на освоєння Місяця не дозволили продовжити роботи з цим апаратам. Ці ідеї реалізувались у кораблі «Восток» і супутнику «Зеніт».
- Бригада робітників одного із заводів НДР дарує піонерам-тельманівцям модель Супутника-3 (9 лютого 1960 року)
- Поштова марка, присвячена запуску Супутника-3
- Поштовий конверт, присвячений 5000 обертів третього штучного супутника Землі
- Поштовий конверт, присвячений 8000 обертів третього штучного супутника Землі
- Поштовий конверт, присвячений 10000 обертів третього штучного супутника Землі
- Поштовий конверт, присвячений року польоту третього штучного супутника Землі
- Поштовий конверт, присвячений року польоту третього штучного супутника Землі
- Поштовий конверт, присвячений п'ятиріччю запуску третього штучного супутника Землі
Джерела
- , Большой космический клуб. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suputnik 3 ob yekt D virib 8A91 B1 1 chetvertij radyanskij shtuchnij suputnik Zemli dev yatij u sviti naukovij suputnik tretij radyanskij zapushenij 15 travnya 1958 roku z kosmodromu Bajkonur polegshenoyu modifikaciyeyu raketi nosiya R 7 Suputnik 3 Ob yektom D suputnik nazivavsya za poryadkovim nomerom tipu korisnogo navantazhennya Ob yektami A B V G buli rizni vidi yadernih boyegolovok Suputnik 3Osnovni parametriCOSPAR ID 1958 004BNORAD ID 00008Vigotivnik OKB 1Tip aparata naukovijShtuchnij suputnik ZemliData zapusku 15 travnya 1958 07 12 00 UTCRaketa nosij Suputnik 8A91 Nomer zapusku B1 1Kosmodrom BajkonurTrivalist polotu 692 dobiShid z orbiti 6 kvitnya 1960Tehnichni parametriMasa 1327 kgRozmiri visota 3 75 metra diametr osnovi 1 73 metra yak ne rahuvati vistupayuchi anteni Dzherela zhivlennya odnorazovi himichni dzherela strumu 9 sekcij napivprovidnikovih sonyachnih batarej SB Orbitalni daniVelika pivvis 7418 7 kmEkscentrisitet 0 110932Nahil orbiti 65 18 Period obertannya 105 9 hviliniOpisSuputnik 3 buv pershim radyanskim povnocinnim kosmichnim aparatom sho mav usi sistemi vlastivi suchasnim kosmichnim aparatam Mayuchi formu konusa z diametrom osnovi 1 73 metra i visotoyu 3 75 metra suputnik vazhiv 1327 kilogramiv Na bortu suputnika rozmishuvalis 12 naukovih priladiv Poslidovnist yihnoyi roboti viznachav programno chasovij prilad Vpershe peredbachalos zastosuvati bortovij magnitofon dlya zapisu telemetriyi na tih dilyankah orbiti yaki ne buli dostupni nazemnim stanciyam stezhennya Bezposeredno pered startom viyavili jogo nespravnist i suputnik virushiv u polit z nepracyuyuchim magnitofonom Upershe bortova aparatura prijmala i vikonuvala komandi peredani z Zemli Vpershe vikoristovuvalas aktivna sistema termoregulyuvannya dlya pidtrimki robochih temperatur Dlya zhivlennya zastosovuvalis odnorazovi himichni dzherela naprugi dlya eksperimentalnoyi perevirki vpershe vikoristovuvalis sonyachni batareyi yaki zhivili nevelikij radiomayak Jogo robota trivala j pislya vicherpannya osnovnimi batareyami svogo resursu 3 chervnya 1958 roku Krim himichnih dzherel elektrozhivlennya suputnik osnashuvavsya sekciyami napivprovidnikovih sonyachnih batarej SB chotiri mali sekciyi na perednomu dnishi chotiri sekciyi na bichnij poverhni i odna na zadnomu dnishi sho zabezpechuvalo zusebichne otrimannya viprominyuvannya Regulyuvannya teplovogo rezhimu suputnika zdijsnyuvalos zminoyu primusovoyi cirkulyaciyi teplonosiya gazopodibnij azot a takozh zminoyu koeficiyenta vlasnogo viprominyuvannya aparata Dlya cogo na bichnij poverhni suputnika vstanovili 16 sekcij avtomatichno kerovanih zhalyuzi Shilne roztashuvannya bagatoh chutlivih priladiv zazhadalo retelnogo opracyuvannya komponuvannya aparata dlya viklyuchennya vzayemnogo vplivu okremih priladiv Useredini germokorpusa na tak zvanij zadnij priladovij rami z magniyevogo splavu roztashovuvalis radiotelemetrichna Tral i radionavigacijna Fakel D i Fakel M dlya kontrolyu orbiti sistemi programno chasovij pristrij bloki komandnoyi radioliniyi MRV 2M i sistemi zabezpechennya teplovogo rezhimu elektrohimichni dzherela strumu Tut zhe bula vstanovlena naukova aparatura dlya vimiryuvannya intensivnosti pervinnogo kosmichnogo viprominyuvannya ta reyestraciyi yader vazhkih elementiv v kosmichnih promenyah a takozh dlya reyestraciyi udariv mikrometeoriv na zori kosmichnoyi eri cogo velmi poboyuvalisya Na perednij priladovij rami rozmishuvalis aparatura dlya vimiryuvannya tisku ionnogo skladu atmosferi koncentraciyi pozitivnih ioniv rozmiru elektrichnogo zaryadu napruzhenosti elektrostatichnogo ta magnitnogo poliv intensivnosti korpuskulyarnogo viprominyuvannya Soncya Tut zhe bulo vstanovleno odin z radioperedavachiv Mayak Vsogo suputnik mav na bortu 12 naukovih priladiv PolitPershij zapusk 27 kvitnya 1958 roku zakinchivsya avariyeyu raketi nosiya cherez kolivannya tisku v magistrali okislyuvacha na 120 ij sekundi polotu Z yasuvati prichini cogo yavisha vdalos vlitku 1958 roku i ce dozvolilo vdoskonalyuvati raketu nosij dali 15 travnya 1958 roku raketa nosij 8A91 Suputnik uspishno vivela Sputnik 3 na orbitu Suputnik prolitav do 6 kvitnya 1960 roku Na suputniku pracyuvali priladi rozrobleni simoma grupami rozrobnikiv Priladi suputnika vivchali sklad atmosferi na visotah polotu viznachali koncentraciyu zaryadzhenih chastinok protoniv i kosmichnih promeniv magnitnih i elektrostatichnih poliv nayavnist i chastotu zitknen z mikrometeoritami Magnitni polya vimiryuvala aparatura rozroblena v IZMIRAN Chastina priladiv rozroblyalasya v NDIYaF MDU Odin z priladiv uzhe vstig zlitati na drugomu suputniku Dlya zmenshennya spozhivanoyi potuzhnosti zastosovuvalis tranzistori yaki vstanovlyuvalis u dvijkovi lichilniki i peretvoryuvach naprugi dlya ionizacijnoyi kameri Prilad dlya vivchennya viprominyuvannya Soncya spozhivav 2 vati Cej prilad zhivivsya vid himichnih i sonyachnih batarej a dani z nogo modulyuvali peredavach sho zhivivsya vid sonyachnih batarej robochoyu chastotoyu yakogo obrali 20 005 megagerc Jogo potuzhnist stanovila 1 vat Na cij zhe chastoti pracyuvav odin z radiomayakiv pershogo suputnika tomu magnitofonni zapisi zrobleni radioamatorami usogo svitu zrobili neocinennij vnesok u vivchennya radiacijnih poyasiv Zemli Silno vityagnuta orbita z perigeyem blizko 226 i apogeyem 1881 km dozvolila 1958 roku viznachiti bezpechni dlya polotu lyudini visoti orbiti Z urahuvannyam dosvidu zapusku tretogo suputnika v Korolovskomu KB gotuvalisya do polotu 4 5 i 6 suputniki zokrema suputnik z indeksom OD Ce mav buti aparat z funkciyeyu oriyentuvannya yakij ne perevertavsya na orbiti a buv zavzhdi zoriyentovanij vidnosno dotichnoyi do orbiti i mig povertati na zemlyu kapsulu Ale silne zavantazhennya KB vijskovoyu tematikoyu i perenacilennya kosmichnoyi programi na osvoyennya Misyacya ne dozvolili prodovzhiti roboti z cim aparatam Ci ideyi realizuvalis u korabli Vostok i suputniku Zenit Brigada robitnikiv odnogo iz zavodiv NDR daruye pioneram telmanivcyam model Suputnika 3 9 lyutogo 1960 roku Poshtova marka prisvyachena zapusku Suputnika 3 Poshtovij konvert prisvyachenij 5000 obertiv tretogo shtuchnogo suputnika Zemli Poshtovij konvert prisvyachenij 8000 obertiv tretogo shtuchnogo suputnika Zemli Poshtovij konvert prisvyachenij 10000 obertiv tretogo shtuchnogo suputnika Zemli Poshtovij konvert prisvyachenij roku polotu tretogo shtuchnogo suputnika Zemli Poshtovij konvert prisvyachenij roku polotu tretogo shtuchnogo suputnika Zemli Poshtovij konvert prisvyachenij p yatirichchyu zapusku tretogo shtuchnogo suputnika ZemliDzherela Bolshoj kosmicheskij klub ISBN 5 93345 006 5