Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Султан-Галієв Мірсаїд Хайдаргалієвич — радянський партійний і державний діяч, найбільш високопоставлений керівник з більшовиків серед мусульманських народів СРСР сталінського часу.
| Султан-Галієв Мірсаїд Хайдаргалієвич | |
|---|---|
| тат. Мирсәет Хәйдәргали улы Солтангалиев | |
 | |
| Народився | 13 липня 1892 Єлімбетово, Стерлібашевський район, Башкортостан |
| Помер | 28 січня 1940 (47 років) Москва |
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР |
| Місце проживання | d, Саратов[1] |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Комуністичний університет трудящих Сходу |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) (березень 1918) і РКП(б) (травень 1923) |
| Конфесія | іслам |
| У шлюбі з | d і d |
| |
Життєпис
Народився 13 липня 1892 року в селі Єлімбетово, зараз — Стерлібашевський район, Башкортостан (в інших джерелах вказується село Кармаскали). Помер 28 січня 1940 в Москві.
У травні 1917 бере участь в роботі Всеросійського мусульманського з'їзду в Москві та вибраної ним Всеросійської мусульманської ради, бере участь у створенні Мусульманського соціалістичного комітету в Петрограді, секретар виконкому. З початку 1917 в Наркомнаці. Травнем 1918 бере діяльну участь до підготовки майбутньої Татаро-Башкирської Радянської Республіки. Листопадом 1917 вступає в партію більшовиків.
В 1918-20 — голова Центральної мусульманської військової колегії при народному комісаріаті справ національностей РРФСР. В часі громадянської війни в Росії при переході башкирської армії липнем 1919 підписав указ про неприпустимість агітації проти Башкирської республіки та репресій проти башкирського народу.
В 1919-21 — головуючий Центрального бюро комуністичних організацій народів Сходу при ЦК РКП(б). Працював в складі колегії Народного комісаріату по справах національностей РРФСР в 1920-23.
Засновник та керівник Російської мусульманської комуністичної партії. Викладав в Комуністичному університеті народів Сходу.
У Криму був один раз, але його приїзд мав далекосяжні наслідки. Незручний та різкий у судженнях (особливо з національного питання), він давно викликав роздратування у вищих колах більшовицького керівництва. Незважаючи на високі посади, з кінця 1918 знаходився під негласним наглядом ВЧК. У березні 1921 під зручним приводом «вивчити стан справ в Криму», напередодні Х з'їзду РКП(б) з мандатом ЦК та Наркомнацу був «висланий» з Москви. Дозвіл повернутися отримав після закінчення з'їзду, де розглядалося й національне питання. В Криму детально вивчив стан справ, налагодив роботу татарського бюро обкому партії і порушив питання про припинення червоного терору. У доповіді «Про становище в Криму» зазначав: «Дуже великою помилкою є надто широке використання в Криму червоного терору. За відгуками самих кримських працівників, кількість врангелівських офіцерів, яких розстріляли по всьому Криму, досягає 20-25 тисяч. Вказують, що лише в одному Сімферополі розстріляно до 12 тисяч. Народний поголос збільшує цю цифру для всього Криму до 70 тисяч…»
Був арештований 1923 року, виключений з ВКП(б). 1928 року Султан-Галієв арештований повторно, присуджений до розстрілу, який згодом замінено на десять років таборів. Звільняється 1934 року, жив на засланні в Саратові. 1937 року заарештований втретє, розстріляний 1940 року. Посмертно реабілітований.
Джерела
- Мирсаид Султан-Галиев. Избранные труды. — Казань: Гасыр, 1998. — 720 с.(рос.)
- Alexandre Bennigsen et Chantal Lemercier-Quelquejay, Les mouvements nationaux chez les musulmans de Russie: Le «sultangaliévisme» au Tatarstan, Paris et La Haye: Mouton & Co., 1960.(фр.)
- Alexandre Bennigsen et Chantal Lemercier-Quelquejay, Sultan-Galiev: Le pere de la revolution tiers-mondiale. Paris, 1986.(фр.)
Посилання
Тексти Султан-Галієва
- Соціяльна революція та Схід (1919) [ 5 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Тези про основи соціяльно-політичного, економічного та культурного розвою тюркських народів Азії і Европи… (1924—1925) [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Про нього
- Тетяна Бикова. Терор радянської влади в Криму. Ч. 1 (2007) [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Тетяна Бикова. Терор радянської влади в Криму. Ч. 2 (2007) [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Роберт Ланда. Мирсаид Султан-Галиев (1999) [ 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Антон Морван. Национал-уклонист из Облпотребсоюза [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Matthieu Renault, «The Idea of Muslim National Communism: On Mirsaid Sultan-Galiev» (2015) [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Maxime Rodinson, «Sultan Galiev — a forgotten precursor» (1961) [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- http://kazan.bezformata.com/listnews/stalina-mirsaid-sultan-galiev/183017/
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- (unspecified title) — С. 17.
- (unspecified title) — С. 16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sultan Galiyev Mirsayid Hajdargaliyevich radyanskij partijnij i derzhavnij diyach najbilsh visokopostavlenij kerivnik z bilshovikiv sered musulmanskih narodiv SRSR stalinskogo chasu Sultan Galiyev Mirsayid Hajdargaliyevichtat Mirsәet Hәjdәrgali uly SoltangalievNarodivsya13 lipnya 1892 1892 07 13 Yelimbetovo Sterlibashevskij rajon BashkortostanPomer28 sichnya 1940 1940 01 28 47 rokiv MoskvaGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRMisce prozhivannyad Saratov 1 DiyalnistpolitikZnannya movrosijskaZakladKomunistichnij universitet trudyashih ShoduPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv berezen 1918 i RKP b traven 1923 KonfesiyaislamU shlyubi zd i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 13 lipnya 1892 roku v seli Yelimbetovo zaraz Sterlibashevskij rajon Bashkortostan v inshih dzherelah vkazuyetsya selo Karmaskali Pomer 28 sichnya 1940 v Moskvi U travni 1917 bere uchast v roboti Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu v Moskvi ta vibranoyi nim Vserosijskoyi musulmanskoyi radi bere uchast u stvorenni Musulmanskogo socialistichnogo komitetu v Petrogradi sekretar vikonkomu Z pochatku 1917 v Narkomnaci Travnem 1918 bere diyalnu uchast do pidgotovki majbutnoyi Tataro Bashkirskoyi Radyanskoyi Respubliki Listopadom 1917 vstupaye v partiyu bilshovikiv V 1918 20 golova Centralnoyi musulmanskoyi vijskovoyi kolegiyi pri narodnomu komisariati sprav nacionalnostej RRFSR V chasi gromadyanskoyi vijni v Rosiyi pri perehodi bashkirskoyi armiyi lipnem 1919 pidpisav ukaz pro nepripustimist agitaciyi proti Bashkirskoyi respubliki ta represij proti bashkirskogo narodu V 1919 21 golovuyuchij Centralnogo byuro komunistichnih organizacij narodiv Shodu pri CK RKP b Pracyuvav v skladi kolegiyi Narodnogo komisariatu po spravah nacionalnostej RRFSR v 1920 23 Zasnovnik ta kerivnik Rosijskoyi musulmanskoyi komunistichnoyi partiyi Vikladav v Komunistichnomu universiteti narodiv Shodu U Krimu buv odin raz ale jogo priyizd mav dalekosyazhni naslidki Nezruchnij ta rizkij u sudzhennyah osoblivo z nacionalnogo pitannya vin davno viklikav rozdratuvannya u vishih kolah bilshovickogo kerivnictva Nezvazhayuchi na visoki posadi z kincya 1918 znahodivsya pid neglasnim naglyadom VChK U berezni 1921 pid zruchnim privodom vivchiti stan sprav v Krimu naperedodni H z yizdu RKP b z mandatom CK ta Narkomnacu buv vislanij z Moskvi Dozvil povernutisya otrimav pislya zakinchennya z yizdu de rozglyadalosya j nacionalne pitannya V Krimu detalno vivchiv stan sprav nalagodiv robotu tatarskogo byuro obkomu partiyi i porushiv pitannya pro pripinennya chervonogo teroru U dopovidi Pro stanovishe v Krimu zaznachav Duzhe velikoyu pomilkoyu ye nadto shiroke vikoristannya v Krimu chervonogo teroru Za vidgukami samih krimskih pracivnikiv kilkist vrangelivskih oficeriv yakih rozstrilyali po vsomu Krimu dosyagaye 20 25 tisyach Vkazuyut sho lishe v odnomu Simferopoli rozstrilyano do 12 tisyach Narodnij pogolos zbilshuye cyu cifru dlya vsogo Krimu do 70 tisyach Buv areshtovanij 1923 roku viklyuchenij z VKP b 1928 roku Sultan Galiyev areshtovanij povtorno prisudzhenij do rozstrilu yakij zgodom zamineno na desyat rokiv taboriv Zvilnyayetsya 1934 roku zhiv na zaslanni v Saratovi 1937 roku zaareshtovanij vtretye rozstrilyanij 1940 roku Posmertno reabilitovanij DzherelaMirsaid Sultan Galiev Izbrannye trudy Kazan Gasyr 1998 720 s ros Alexandre Bennigsen et Chantal Lemercier Quelquejay Les mouvements nationaux chez les musulmans de Russie Le sultangalievisme au Tatarstan Paris et La Haye Mouton amp Co 1960 fr Alexandre Bennigsen et Chantal Lemercier Quelquejay Sultan Galiev Le pere de la revolution tiers mondiale Paris 1986 fr PosilannyaTeksti Sultan Galiyeva Sociyalna revolyuciya ta Shid 1919 5 grudnya 2016 u Wayback Machine Tezi pro osnovi sociyalno politichnogo ekonomichnogo ta kulturnogo rozvoyu tyurkskih narodiv Aziyi i Evropi 1924 1925 20 lyutogo 2016 u Wayback Machine Pro nogo Tetyana Bikova Teror radyanskoyi vladi v Krimu Ch 1 2007 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Tetyana Bikova Teror radyanskoyi vladi v Krimu Ch 2 2007 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Robert Landa Mirsaid Sultan Galiev 1999 5 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Anton Morvan Nacional uklonist iz Oblpotrebsoyuza 25 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Matthieu Renault The Idea of Muslim National Communism On Mirsaid Sultan Galiev 2015 12 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Maxime Rodinson Sultan Galiev a forgotten precursor 1961 20 travnya 2011 u Wayback Machine angl http kazan bezformata com listnews stalina mirsaid sultan galiev 183017 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 unspecified title S 17 unspecified title S 16