Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 10°44′26″ пн. ш. 13°34′18″ сх. д. / 10.74056000° пн. ш. 13.57194000° сх. д.
Культу́рний ландша́фт Суку́р (англ. Sukur Cultural Landscape) — унікальна територія на плато в горах Мандара, в межах території місцевого управління штату Адамава у Нігерії. Матеріальна та духовна культура мешканців цього поселення уникла впливу (Британської колонізації) і збереглася від стародавніх до наших часів, майже в первісному стані. На знак визнання світового значення та культурної цінності об'єкту, 1999 року, першим з культурних ландшафтів Африки, його було внесено до Переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Культурний ландшафт Сукур | |
|---|---|
| Sukur Cultural Landscape | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 10°44′26″ пн. ш. 13°34′18″ сх. д. / 10.740555555583779° пн. ш. 13.57166666669477806° сх. д. | |
| Країна |  Нігерія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | iii, v, vi |
| Об'єкт № | 938 |
| Регіон | Африка |
| Зареєстровано: | 1999 (23 сесія) |
  | |
| | |
 Сукур у Вікісховищі | |
Історія
Загальна площа культурного ландшафту Сукур складає 1942.5 гектарів, з них 764.4 га — основна зона, решта охоронної території — буферна зона. Поселення розташовується в горах Мандара, на плато, висота якого становить 1045 метрів; складається з двох частин: верхньої, Сукур Сама (англ. Sukur Sama), з палацом правителя на вершині пагорбу, та нижньої, Сукур Каса (англ. Sukur Kasa), де знаходяться будинки простих мешканців. Палацовий комплекс правителя — це велика кільцева структура з каменю, з численними нішами та воротами, а також загоном для коней і биків. Споруда домінує над іншою частиною поселення і до неї ведуть з півночі та сходу вимощені кам'яними плитами дороги, поряд — руїни колишнього гарему. Правитель мешкає в палаці разом з дружиною, приймає відвідувачів та туристів. Будинки інших мешканців примітивні, низькі, мають кам'яні стіни та солом'яний дах. Також в нижній частині поселення розташовані загони для домашньої худоби, криниці, терасовані поля, на яких вирощують сільськогосподарські культури, сакральні споруди та кладовище.
Сукур, у перекладі з мови бура, означає «спадкова ворожнеча» або з мов маргі та кілба — «помста». Зважаючи на це, дослідники вважають, що, свого часу, це відособлене поселення могло утворитися внаслідок локального конфлікту. Також знайдено докази того, що на цьому місці існували поселення з давніх часів, ще до теперішнього Сукур: збереглися печі та знаряддя праці для виплавки заліза залізної доби, є окремі знахідки й неоліту.
Початок новітньої історії Сукур датується XVII століттям або, за іншими даними, початком XVI століття, коли була заснована династія сучасних правителів — Дур. Як і сусіднє Маргі, за політичним устроєм, це буле карликове королівство. За династії Дур Сукур став одним з головних місць виробництва заліза, здійснював його поставки в інші регіони північно-східної Нігерії. Так тривало до початку XX століття, доки 1912 року поселення не було атаковане з боку сусіднього . Під керівництвом мадагальського вождя Гамман Яї (англ. Hamman Yaji), набіги та погроми тривали до 1922 і призвели до занепаду селища. Обсяги виплавки заліза поступово зменшувалися і повністю припинилися 1960 року, значна кількість мешканців мігрувала на рівнинну місцевість — на північ та південь від плато.
До 1927 року Сукур залишався осторонь процесів (Британської колонізації), що мали місце на континенті, і, як наслідок, вони не здійснили значного впливу на місцеву культуру: побут та звичаї народу, загальна кількість якого зараз складає не більше трьох тисяч осіб, й до сьогодні є такими, як багато століть тому. 1979 року Сукур отримав статус національної пам'ятки, 1999 увійшов до Світової спадщини ЮНЕСКО — з цієї нагоди, щороку 2 лютого, тут проводиться фестиваль. Поселення відкрите для відвідування, на його території створений невеликий музей, подорожуючі мають можливість зупинитися в одному з п'яти кам'яних , а також спілкуватися з місцевими мешканцями й спостерігати за їхнім повсякденним життям.
Галерея
-
![image]()
Будинки мешканців Сукуру -
![image]()
Місце виплавки заліза, що збереглося з давніх часів -
![image]()
Руїни будинку Гамман Яї -
![image]()
Мешканці поселення Сукур -
![image]()
Місцевий мешканець перед своїм будинком -
![image]()
Чоловік та син поруч з високими барабанами, вирізаними із стовбурів дерев
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Barbara T. Hoffman. Art and Cultural Heritage: Law, Policy, and Practice. — New York : Cambridge University Press, 2006. — С. 203. — .(англ.)
- . whc.unesco.org (англ) . ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2014.
- Lizzie Williams, 2008, С. 282–283
- Hamman Yaji, 1995, С. 3
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сукур |
- Культурний ландшафт Сукур [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ЮНЕСКО (англ.)
- Інформаційна довідка та фотогалерея Культурного ландшафту Сукур [ 21 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Африканської світової спадщини (англ.)
- Інтернет-сторінка, присвячена Культурному ландшафту Сукур [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела та література
- Hamman Yaji. The Diary of Hamman Yaji: Chronicle of a West African Muslim Ruler / James H. Vaughan, Anthony Hamilton Millard Kirk-Greene. — Indiana University Press, 1995. — 162 с. — .(англ.)
- Lizzie Williams. Nigeria: The Bradt Travel Guide. — Chalfont St Peter : Bradt Travel Guides Ltd, 2008. — С. 282-283. — .(англ.)
- Ольга Шумихина, Елизавета Утко. Сокровища человечества. 981 памятник Всемирного наследия ЮНЕСКО. — Москва : Эксмо, 2013. — С. 402. — .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 10 44 26 pn sh 13 34 18 sh d 10 74056000 pn sh 13 57194000 sh d 10 74056000 13 57194000 Kultu rnij landsha ft Suku r angl Sukur Cultural Landscape unikalna teritoriya na plato v gorah Mandara v mezhah teritoriyi miscevogo upravlinnya shtatu Adamava u Nigeriyi Materialna ta duhovna kultura meshkanciv cogo poselennya unikla vplivu Britanskoyi kolonizaciyi i zbereglasya vid starodavnih do nashih chasiv majzhe v pervisnomu stani Na znak viznannya svitovogo znachennya ta kulturnoyi cinnosti ob yektu 1999 roku pershim z kulturnih landshaftiv Afriki jogo bulo vneseno do Pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Kulturnij landshaft SukurSukur Cultural Landscape Svitova spadshina10 44 26 pn sh 13 34 18 sh d 10 740555555583779 pn sh 13 57166666669477806 sh d 10 740555555583779 13 57166666669477806Krayina NigeriyaTip KulturnijKriteriyi iii v viOb yekt 938Region AfrikaZareyestrovano 1999 23 sesiya Roztashuvannya na karti Nigeriyi Sukur u VikishovishiIstoriyaZagalna plosha kulturnogo landshaftu Sukur skladaye 1942 5 gektariv z nih 764 4 ga osnovna zona reshta ohoronnoyi teritoriyi buferna zona Poselennya roztashovuyetsya v gorah Mandara na plato visota yakogo stanovit 1045 metriv skladayetsya z dvoh chastin verhnoyi Sukur Sama angl Sukur Sama z palacom pravitelya na vershini pagorbu ta nizhnoyi Sukur Kasa angl Sukur Kasa de znahodyatsya budinki prostih meshkanciv Palacovij kompleks pravitelya ce velika kilceva struktura z kamenyu z chislennimi nishami ta vorotami a takozh zagonom dlya konej i bikiv Sporuda dominuye nad inshoyu chastinoyu poselennya i do neyi vedut z pivnochi ta shodu vimosheni kam yanimi plitami dorogi poryad ruyini kolishnogo garemu Pravitel meshkaye v palaci razom z druzhinoyu prijmaye vidviduvachiv ta turistiv Budinki inshih meshkanciv primitivni nizki mayut kam yani stini ta solom yanij dah Takozh v nizhnij chastini poselennya roztashovani zagoni dlya domashnoyi hudobi krinici terasovani polya na yakih viroshuyut silskogospodarski kulturi sakralni sporudi ta kladovishe Sukur u perekladi z movi bura oznachaye spadkova vorozhnecha abo z mov margi ta kilba pomsta Zvazhayuchi na ce doslidniki vvazhayut sho svogo chasu ce vidosoblene poselennya moglo utvoritisya vnaslidok lokalnogo konfliktu Takozh znajdeno dokazi togo sho na comu misci isnuvali poselennya z davnih chasiv she do teperishnogo Sukur zbereglisya pechi ta znaryaddya praci dlya viplavki zaliza zaliznoyi dobi ye okremi znahidki j neolitu Pochatok novitnoyi istoriyi Sukur datuyetsya XVII stolittyam abo za inshimi danimi pochatkom XVI stolittya koli bula zasnovana dinastiya suchasnih praviteliv Dur Yak i susidnye Margi za politichnim ustroyem ce bule karlikove korolivstvo Za dinastiyi Dur Sukur stav odnim z golovnih misc virobnictva zaliza zdijsnyuvav jogo postavki v inshi regioni pivnichno shidnoyi Nigeriyi Tak trivalo do pochatku XX stolittya doki 1912 roku poselennya ne bulo atakovane z boku susidnogo Pid kerivnictvom madagalskogo vozhdya Gamman Yayi angl Hamman Yaji nabigi ta pogromi trivali do 1922 i prizveli do zanepadu selisha Obsyagi viplavki zaliza postupovo zmenshuvalisya i povnistyu pripinilisya 1960 roku znachna kilkist meshkanciv migruvala na rivninnu miscevist na pivnich ta pivden vid plato Do 1927 roku Sukur zalishavsya ostoron procesiv Britanskoyi kolonizaciyi sho mali misce na kontinenti i yak naslidok voni ne zdijsnili znachnogo vplivu na miscevu kulturu pobut ta zvichayi narodu zagalna kilkist yakogo zaraz skladaye ne bilshe troh tisyach osib j do sogodni ye takimi yak bagato stolit tomu 1979 roku Sukur otrimav status nacionalnoyi pam yatki 1999 uvijshov do Svitovoyi spadshini YuNESKO z ciyeyi nagodi shoroku 2 lyutogo tut provoditsya festival Poselennya vidkrite dlya vidviduvannya na jogo teritoriyi stvorenij nevelikij muzej podorozhuyuchi mayut mozhlivist zupinitisya v odnomu z p yati kam yanih a takozh spilkuvatisya z miscevimi meshkancyami j sposterigati za yihnim povsyakdennim zhittyam GalereyaBudinki meshkanciv Sukuru Misce viplavki zaliza sho zbereglosya z davnih chasiv Ruyini budinku Gamman Yayi Meshkanci poselennya Sukur Miscevij meshkanec pered svoyim budinkom Cholovik ta sin poruch z visokimi barabanami virizanimi iz stovburiv derevPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Barbara T Hoffman Art and Cultural Heritage Law Policy and Practice New York Cambridge University Press 2006 S 203 ISBN 978 0 521 85764 2 angl whc unesco org angl YuNESKO Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2014 Lizzie Williams 2008 S 282 283 Hamman Yaji 1995 S 3PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sukur Kulturnij landshaft Sukur 24 grudnya 2018 u Wayback Machine na oficijnomu sajti YuNESKO angl Informacijna dovidka ta fotogalereya Kulturnogo landshaftu Sukur 21 sichnya 2014 u Wayback Machine na sajti Afrikanskoyi svitovoyi spadshini angl Internet storinka prisvyachena Kulturnomu landshaftu Sukur 9 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Dzherela ta literaturaHamman Yaji The Diary of Hamman Yaji Chronicle of a West African Muslim Ruler James H Vaughan Anthony Hamilton Millard Kirk Greene Indiana University Press 1995 162 s ISBN 0 253 36206 7 angl Lizzie Williams Nigeria The Bradt Travel Guide Chalfont St Peter Bradt Travel Guides Ltd 2008 S 282 283 ISBN 978 1 84162 239 2 angl Olga Shumihina Elizaveta Utko Sokrovisha chelovechestva 981 pamyatnik Vsemirnogo naslediya YuNESKO Moskva Eksmo 2013 S 402 ISBN 978 5 699 67891 4 ros