Мандара — вулканічний гірський хребет, що простягається уздовж північної частини кордону між Камеруном і Нігерією. Найвищою вершиною хребта є гора Упе висотою 1494 м.
Мандара | ||||
Вид на гори Мандара зі сторони міста Йола в Нігерії | ||||
Координати: 10°53′ пн. ш. 13°47′ сх. д. / 10.883° пн. ш. 13.783° сх. д. | ||||
Країна | Камерун/Нігерія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | гірський хребет | |||
матеріал | вулканічні гірські породи | |||
Висота | 901 м | |||
Мандара Мандара (Камерун) | ||||
Мандара у Вікісховищі |
Геологія
Гори Мандара лежать уздовж Камерунської лінії. Вони утворилися мільйони років тому, коли ділянка континентальної плити, складеної докембрійськими гранітами та андезитами, піднялася, при цьому роздробившись і розколовшись. У ті часи клімат був значно вологішим, тому величезна кількість опадів утворила численні річки, які протікали через ці розломи, прорізаючи їх глибше та ширше, сформувавши особливо пересічений рельєф хребта.
Вулканічна діяльність також зіграла роль у формуванні хребта. Лава вивергалася, утворюючи вулканічні конуси, жерла яких згодом були закупорені затверділою магмою. Ці затверділі ядра відомі як неки або лавові пробки. У випадку з горами Мандара пробки були набагато стійкішими до ерозії, ніж зовнішні частини конусів, які з часом стиралася. Згодом залишилися лише пробки, утворивши різкі, схожі на голки шпилі, такі як пік Капсікі, які є відомою особливістю цих гір.
Географія
Гори Мандара простягаються з півдня/південного заходу на північ/північний схід на 150 км, а їх ширина становить 70 км. Більша частина гір лежить на території Камеруну, невелика частина — на території Нігерії. На північ і схід від Мандарських гір лежить басейн Чаду, на захід — плато Біу, а на південь — річка Бенуе, за якою простягається Камерунське нагір'я.
В структурі Мандарських гір виділяють три частини:
- Кілька плато по центру;
- Території з дуже пересіченим рельєфом, які оточують плато та мають стрімкі зовнішні схили;
- Периферійна зона, складена з рівнин, усіяних невеликими інзельбергами.
Плато
Висота центральних плато коливається від 700 до 1000 м над рівнем моря. З півночі на південь виділяють:
- плато [fr] — лежить на південь від міста [en];
- плато, розташоване на схід від [en]. Його перетинають річки Майо-Цанага та [fr]. Ландшафт переважно горбистий;
- плато От-Майо-Луті — розташоване на захід від Моколо. Воно простягається на південь уздовж кордону, є найбільшим і найвищим;
- плато Бурха-Чеві — характеризується численними скелями.
Пересічені території
Території, які характеризуються дуже еродованим рельєфом, утворюють скупчення між плато і навколишніми рівнинами. Їх ширина не перевищує 10 км. Тут розташовані найвищі вершини Мандарських гір: Упе (1492 м) та [fr] (1412 м). У центрі гір, в регіоні Капсікі, висота гірських вершин коливається від 1250 до 1300 м. Пік Урум заввишки 1257 м, розташований на південь від Думо, є найвищою точкою південної частини Мандарських гір.
Периферійна зона
Інзельберги, поширені у периферійній зоні, є невеликими останцевими скелястими вершинами, що утворилися в результаті ерозії. Деякі інзельберги займають кілька десятків квадратних кілометрів і можуть складатися з кількох суміжних масивів, таких як Попологозум-Боссум.
Клімат
В горах Мандара переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Протягом шести місяців, з травня по жовтень, триває сезон дощів. За цей час випадає від 800 до 1000 мм опадів. Протягом решти року триває сезон посухи. Середня температура є нижчою, ніж на навколишніх рівнинах, і коливається від 15 °C до 30 °C.
Екологія
Завдяки відносно великій кількості опадів гори Мандара раніше були вкриті рідколіссями, в яких домінували листопадні ізоберлінії [en]. У відносно незайманих рідколіссях дерева досягають висоти 12-18 м, а щільність лісу становить понад 50 %. В трав'янистому підліску переважають різні види [en] (Andropogon spp.) та [en] (Cenchrus spp.). У найвищих частинах Мандарських гір, на висоті понад 1200 м над рівнем моря, зустрічаються як низинні (суданські), так і гірські (афромонтанські) види рослин і тварин, деякі з яких є ендемічними. Природний лісовий покрив на більшій частині регіону знищений або значно деградував внаслідок перевипасу худоби, випалювання та перетворення на сільськогосподарські угіддя.
[de] та Лісовий заповідник Майо-Луті в Камеруні охоплюють нижню частину Мандарських гір. Високі піки, які представляють найбільший біологічний інтерес, не входять до жодної природоохоронної території.
Історія
Люди населяють гори Мандара з давніх часів. Особливий інтерес для істориків становить комплекс археологічних пам'яток [en], побудований до приходу в регіон народу [en] та покинутий, орієнтовно, у XV столітті.
Одними з перших європейців, які досліджували гори Мандара, були британець [en] у 1822 році та німець [en] у 1902 році.
У 1945 році лінгвіст [fr] на замовлення [en] провів етнологічні дослідження в горах Мбоку, Хурза, Мора та Удхам, які стали темою кількох статей, опублікованих у бюлетені Товариства дослідження Камеруну у 1947 році.
6 серпня 2013 року повстанське угруповання Боко Харам, яке діяло в регіоні починаючи з 2003-2004 років, зайняло місто [en]. У 2014 році угруповання зміцнило там свої позиції та поширило свій контроль на більшу територію. 27 березня 2015 року, за день до [en], нігерійська армія оголосила, що відбила Гвозу.
Населення
У Мандарських горах проживає відносно велика кількість населення, незважаючи на складний рельєф і відносно бідні ґрунти. Історично гори були притулком для людей, які ховалися тут від завойовників, що приходили з навколишніх рівнин. У горах Мандара живуть носії багатьох мов, передусім чадських, та прихильники багатьох традиційних релігій. Основними етнічними групами в регіоні є [en], [en], [en], [fr], [fr], [en], [fr] та [fr].
Місцеве населення розробило систему інтенсивного сільського господарства, що передбачало будівництво терас та заходи зі збереження і підвищення родючості ґрунту. Овець, кіз і велику рогату худобу в період вегетації зернових культур утримують і годують у загонах, а після кожного збирання врожаю тераси удобрюються гноєм. Домашнім тваринам дозволяється пастися на стерні терас після збирання врожаю, щоб гарантувати потрапляння гною на поля. Також для підвищення родючості ґрунту на терасах використовують побутові, людські та рослинні відходи. Дотримання сівозміни між сорго, просом і бобовими культурами підтримує родючість ґрунту та зменшує кількість шкідників. Дерева, передусім [en] (Khaya senegalensis) та білуваті акації (Faidherbia albida), а також близько 30 інших видів, використовують для затінення, корму та зеленого добрива.
Галерея
Примітки
- Scheffel, Richard L.; Wernet, Susan J., ред. (1980). Natural Wonders of the World. United States of America: Reader's Digest Association, Inc. с. 226—227. ISBN .
- Antoinette Hallaire. Les caractères généraux des monts Mandara. Paysans montagnards du Nord-Cameroun : Les monts Mandara. — IRD Éditions. — 2018-11-19. — С. 13–67. — (À travers champs) — .
- «Mandara Plateau mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- Les Diy-Gid-Biy du Mont Mandara. UNESCO World Heritage List. Процитовано 29 May 2016.
- Boko Haram HQ Gwoza in Nigeria 'retaken' (англ.). BBC News. 27 mars 2015. Процитовано 4 septembre 2015.
- Riddell, James C., and David J. Campbell. “Agricultural Intensification and Rural Development: The Mandara Mountains of North Cameroon.” African Studies Review, vol. 29, no. 3, 1986, pp. 89–106. JSTOR, www.jstor.org/stable/524085. Accessed 7 Aug. 2021.
- A Dormant Volcanic Range in Adamawa. Folio Nigeria. Процитовано 17 August 2020.
Джерела
- Gerhard Müller-Kosack, The way of the beer : ritual re-enactment of history among the Mafa, terrace farmers of the Mandara Mountains (North Cameroon), Mandaras Publishing, Londres, 2003, 408 p. (d'après une thèse, Goethe-Universität) en ligne
- Chétima Melchisedek, « Mémoire refoulée, manipulée, instrumentalisée. Enjeux de la transmission servile dans les monts Mandara du cameroun », , Vol. 218, No. 2, 2015, pp. 303-329.
- Chétima Melchisedek, « Par ici l’authenticité ! Tourisme et mise en scène du patrimoine culturel dans les monts Mandara du Cameroun », Téoros. Revue de recherche en tourisme, Vol. 30, No. 1, 2011, pp. 42-52.
- Judith Sterner, The ways of the Mandara Mountains : a comparative regional approach, Rüdiger Köppe, Cologne, 2003, 317 p. (texte remanié d'une thèse de doctorat d'Ethnologie, University of London)
- Antoinette Hallaire, Les monts du Mandara au nord de Mokolo et la plaine de Mora : étude géographique régionale, IRCAM, ORSTOM, Yaoundé, 1965, 2 vol.
- Antoinette Hallaire, Paysans montagnards du Nord-Cameroun : les monts Mandara, ORSTOM, Paris, 1991, 253 p.
- Véronique de Colombel (2005). Les migrations anciennes dans le nord des monts du Mandara et la parenté linguistique (PDF). lacito.vjf.cnrs.fr. Процитовано 9 juin 2016..
- J. Mouchet, « Prospections ethnologiques sommaires de quelques massifs du Mandara (Monts Mboku, Hurza, Mora) », Bulletin de la Société d'études camerounaises, No. 17-18, mars-juin 1947
- J. Mouchet, « Prospection ethnologique sommaire dans les montagnes du Mandara (Monts Udham) », Bulletin de la Société d'études camerounaises, No. 19-20, sept-déc. 1947
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mandara vulkanichnij girskij hrebet sho prostyagayetsya uzdovzh pivnichnoyi chastini kordonu mizh Kamerunom i Nigeriyeyu Najvishoyu vershinoyu hrebta ye gora Upe visotoyu 1494 m MandaraVid na gori Mandara zi storoni mista Jola v NigeriyiVid na gori Mandara zi storoni mista Jola v NigeriyiKoordinati 10 53 pn sh 13 47 sh d 10 883 pn sh 13 783 sh d 10 883 13 783Krayina Kamerun NigeriyaTip girskij hrebetmaterial vulkanichni girski porodiVisota 901 mMandaraMandara Kamerun Mandara u VikishovishiGeologiyaPik Kapsiki poblizu en odna z najvidomishih osoblivostej gir Mandara Gori Mandara lezhat uzdovzh Kamerunskoyi liniyi Voni utvorilisya miljoni rokiv tomu koli dilyanka kontinentalnoyi pliti skladenoyi dokembrijskimi granitami ta andezitami pidnyalasya pri comu rozdrobivshis i rozkolovshis U ti chasi klimat buv znachno vologishim tomu velichezna kilkist opadiv utvorila chislenni richki yaki protikali cherez ci rozlomi prorizayuchi yih glibshe ta shirshe sformuvavshi osoblivo peresichenij relyef hrebta Vulkanichna diyalnist takozh zigrala rol u formuvanni hrebta Lava vivergalasya utvoryuyuchi vulkanichni konusi zherla yakih zgodom buli zakuporeni zatverdiloyu magmoyu Ci zatverdili yadra vidomi yak neki abo lavovi probki U vipadku z gorami Mandara probki buli nabagato stijkishimi do eroziyi nizh zovnishni chastini konusiv yaki z chasom stiralasya Zgodom zalishilisya lishe probki utvorivshi rizki shozhi na golki shpili taki yak pik Kapsiki yaki ye vidomoyu osoblivistyu cih gir GeografiyaLandshaft gir Mandara Gori Mandara prostyagayutsya z pivdnya pivdennogo zahodu na pivnich pivnichnij shid na 150 km a yih shirina stanovit 70 km Bilsha chastina gir lezhit na teritoriyi Kamerunu nevelika chastina na teritoriyi Nigeriyi Na pivnich i shid vid Mandarskih gir lezhit basejn Chadu na zahid plato Biu a na pivden richka Benue za yakoyu prostyagayetsya Kamerunske nagir ya V strukturi Mandarskih gir vidilyayut tri chastini Kilka plato po centru Teritoriyi z duzhe peresichenim relyefom yaki otochuyut plato ta mayut strimki zovnishni shili Periferijna zona skladena z rivnin usiyanih nevelikimi inzelbergami Plato Visota centralnih plato kolivayetsya vid 700 do 1000 m nad rivnem morya Z pivnochi na pivden vidilyayut plato fr lezhit na pivden vid mista en plato roztashovane na shid vid en Jogo peretinayut richki Majo Canaga ta fr Landshaft perevazhno gorbistij plato Ot Majo Luti roztashovane na zahid vid Mokolo Vono prostyagayetsya na pivden uzdovzh kordonu ye najbilshim i najvishim plato Burha Chevi harakterizuyetsya chislennimi skelyami Peresicheni teritoriyi Teritoriyi yaki harakterizuyutsya duzhe erodovanim relyefom utvoryuyut skupchennya mizh plato i navkolishnimi rivninami Yih shirina ne perevishuye 10 km Tut roztashovani najvishi vershini Mandarskih gir Upe 1492 m ta fr 1412 m U centri gir v regioni Kapsiki visota girskih vershin kolivayetsya vid 1250 do 1300 m Pik Urum zavvishki 1257 m roztashovanij na pivden vid Dumo ye najvishoyu tochkoyu pivdennoyi chastini Mandarskih gir Periferijna zona Inzelbergi poshireni u periferijnij zoni ye nevelikimi ostancevimi skelyastimi vershinami sho utvorilisya v rezultati eroziyi Deyaki inzelbergi zajmayut kilka desyatkiv kvadratnih kilometriv i mozhut skladatisya z kilkoh sumizhnih masiviv takih yak Popologozum Bossum KlimatV gorah Mandara perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Protyagom shesti misyaciv z travnya po zhovten trivaye sezon doshiv Za cej chas vipadaye vid 800 do 1000 mm opadiv Protyagom reshti roku trivaye sezon posuhi Serednya temperatura ye nizhchoyu nizh na navkolishnih rivninah i kolivayetsya vid 15 C do 30 C EkologiyaDokladnishe Ridkolissya Mandarskogo plato Zavdyaki vidnosno velikij kilkosti opadiv gori Mandara ranishe buli vkriti ridkolissyami v yakih dominuvali listopadni izoberliniyi en U vidnosno nezajmanih ridkolissyah dereva dosyagayut visoti 12 18 m a shilnist lisu stanovit ponad 50 V trav yanistomu pidlisku perevazhayut rizni vidi en Andropogon spp ta en Cenchrus spp U najvishih chastinah Mandarskih gir na visoti ponad 1200 m nad rivnem morya zustrichayutsya yak nizinni sudanski tak i girski afromontanski vidi roslin i tvarin deyaki z yakih ye endemichnimi Prirodnij lisovij pokriv na bilshij chastini regionu znishenij abo znachno degraduvav vnaslidok perevipasu hudobi vipalyuvannya ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya de ta Lisovij zapovidnik Majo Luti v Kameruni ohoplyuyut nizhnyu chastinu Mandarskih gir Visoki piki yaki predstavlyayut najbilshij biologichnij interes ne vhodyat do zhodnoyi prirodoohoronnoyi teritoriyi IstoriyaMapa perevalu Hajri v Mandarskih gorah 1826 Lyudi naselyayut gori Mandara z davnih chasiv Osoblivij interes dlya istorikiv stanovit kompleks arheologichnih pam yatok en pobudovanij do prihodu v region narodu en ta pokinutij oriyentovno u XV stolitti Odnimi z pershih yevropejciv yaki doslidzhuvali gori Mandara buli britanec en u 1822 roci ta nimec en u 1902 roci U 1945 roci lingvist fr na zamovlennya en proviv etnologichni doslidzhennya v gorah Mboku Hurza Mora ta Udham yaki stali temoyu kilkoh statej opublikovanih u byuleteni Tovaristva doslidzhennya Kamerunu u 1947 roci 6 serpnya 2013 roku povstanske ugrupovannya Boko Haram yake diyalo v regioni pochinayuchi z 2003 2004 rokiv zajnyalo misto en U 2014 roci ugrupovannya zmicnilo tam svoyi poziciyi ta poshirilo svij kontrol na bilshu teritoriyu 27 bereznya 2015 roku za den do en nigerijska armiya ogolosila sho vidbila Gvozu NaselennyaU Mandarskih gorah prozhivaye vidnosno velika kilkist naselennya nezvazhayuchi na skladnij relyef i vidnosno bidni grunti Istorichno gori buli pritulkom dlya lyudej yaki hovalisya tut vid zavojovnikiv sho prihodili z navkolishnih rivnin U gorah Mandara zhivut nosiyi bagatoh mov peredusim chadskih ta prihilniki bagatoh tradicijnih religij Osnovnimi etnichnimi grupami v regioni ye en en en fr fr en fr ta fr Misceve naselennya rozrobilo sistemu intensivnogo silskogo gospodarstva sho peredbachalo budivnictvo teras ta zahodi zi zberezhennya i pidvishennya rodyuchosti gruntu Ovec kiz i veliku rogatu hudobu v period vegetaciyi zernovih kultur utrimuyut i goduyut u zagonah a pislya kozhnogo zbirannya vrozhayu terasi udobryuyutsya gnoyem Domashnim tvarinam dozvolyayetsya pastisya na sterni teras pislya zbirannya vrozhayu shob garantuvati potraplyannya gnoyu na polya Takozh dlya pidvishennya rodyuchosti gruntu na terasah vikoristovuyut pobutovi lyudski ta roslinni vidhodi Dotrimannya sivozmini mizh sorgo prosom i bobovimi kulturami pidtrimuye rodyuchist gruntu ta zmenshuye kilkist shkidnikiv Dereva peredusim en Khaya senegalensis ta biluvati akaciyi Faidherbia albida a takozh blizko 30 inshih vidiv vikoristovuyut dlya zatinennya kormu ta zelenogo dobriva GalereyaPrimitkiScheffel Richard L Wernet Susan J red 1980 Natural Wonders of the World United States of America Reader s Digest Association Inc s 226 227 ISBN 0 89577 087 3 Antoinette Hallaire Les caracteres generaux des monts Mandara Paysans montagnards du Nord Cameroun Les monts Mandara IRD Editions 2018 11 19 S 13 67 A travers champs ISBN 978 2 7099 2499 3 Mandara Plateau mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Les Diy Gid Biy du Mont Mandara UNESCO World Heritage List Procitovano 29 May 2016 Boko Haram HQ Gwoza in Nigeria retaken angl BBC News 27 mars 2015 Procitovano 4 septembre 2015 Riddell James C and David J Campbell Agricultural Intensification and Rural Development The Mandara Mountains of North Cameroon African Studies Review vol 29 no 3 1986 pp 89 106 JSTOR www jstor org stable 524085 Accessed 7 Aug 2021 A Dormant Volcanic Range in Adamawa Folio Nigeria Procitovano 17 August 2020 DzherelaGerhard Muller Kosack The way of the beer ritual re enactment of history among the Mafa terrace farmers of the Mandara Mountains North Cameroon Mandaras Publishing Londres 2003 408 p ISBN 0 9544730 0 0 d apres une these Goethe Universitat en ligne Chetima Melchisedek Memoire refoulee manipulee instrumentalisee Enjeux de la transmission servile dans les monts Mandara du cameroun Vol 218 No 2 2015 pp 303 329 Chetima Melchisedek Par ici l authenticite Tourisme et mise en scene du patrimoine culturel dans les monts Mandara du Cameroun Teoros Revue de recherche en tourisme Vol 30 No 1 2011 pp 42 52 Judith Sterner The ways of the Mandara Mountains a comparative regional approach Rudiger Koppe Cologne 2003 317 p ISBN 3 89645 464 1 texte remanie d une these de doctorat d Ethnologie University of London Antoinette Hallaire Les monts du Mandara au nord de Mokolo et la plaine de Mora etude geographique regionale IRCAM ORSTOM Yaounde 1965 2 vol Antoinette Hallaire Paysans montagnards du Nord Cameroun les monts Mandara ORSTOM Paris 1991 253 p ISBN 2 7099 1028 4 Veronique de Colombel 2005 Les migrations anciennes dans le nord des monts du Mandara et la parente linguistique PDF lacito vjf cnrs fr Procitovano 9 juin 2016 J Mouchet Prospections ethnologiques sommaires de quelques massifs du Mandara Monts Mboku Hurza Mora Bulletin de la Societe d etudes camerounaises No 17 18 mars juin 1947 J Mouchet Prospection ethnologique sommaire dans les montagnes du Mandara Monts Udham Bulletin de la Societe d etudes camerounaises No 19 20 sept dec 1947