Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рідколісся Мандарського плато або Мозаїка Мандарського плато (ідентифікатор WWF: AT0710) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований в горах Мандара на кордоні Нігерії та Камеруну.
 Ландшафт гір Мандара в Камеруні | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT0710 |
| Межі | Західносуданська савана Східносуданська савана Акацієва савана Сахелю |
| Площа, км² | 7479 |
| Країни | Нігерія, Камерун |
| Охороняється | 16 км² (0 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон рідколісь Мандарського плато розташований в горах Мандара на північному сході Нігерії та північному заході Камеруну. Це регіон є біогеографічною межею між західносуданськими та східносуданськими саванами, перешкоджаючи поширенню деяких видів рослин із заходу на схід та навпаки. На північ від Мандарських гір поширені акацієві савани Сахелю.
Переважна частина регіону розташована на висоті від 1000 до 1200 м над рівнем моря, однак найбільше флористичне біорізноманіття спостерігається на плато, розташованому вище. Найвищою вершиною гір Мандара є гора Упе висотою 1494 м. На відміну від Камерунського нагір'я, розташованого південніше, основу Мандарських гір складають докембрійські граніти. Ґрунти регіону, як правило, бідні на поживні речовини та неродючі, однак в регіоні також зустрічаються ділянки більш родючих глинистих ґрунтів. Річки, що стікають з південних схилів гір, впадають до річки Бенуе, а ті, що стікають з північних схилів, — належать до басейну озера Чад.
Мандарські гори мають довгу історію господарського освоєння людьми. Цей регіон є одним із найбільш різноманітних в Західній Африці з екологічної, сільськогосподарської та етнічної точки зору.
Клімат
В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Протягом шести місяців, з травня по жовтень, триває сезон дощів. За цей час випадає від 800 до 1000 мм опадів. Протягом решти року триває сезон посухи. Середня температура змінюється залежно від висоти і коливається від 15 до 30 °C.
Флора
Раніше основними рослинними угрупованнями екорегіону були рідколісся, в яких домінували листопадні ізоберлінії [en], однак наразі від них залишилися лише деградовані та фрагментовані ділянки. В залишках лісів дерева досягають висоти 12-15 м, а щільність лісу становить понад 50 %. В трав'янистому підліску переважають різні види [en] (Andropogon spp.) та [en] (Cenchrus spp.).
На вершинах Мандарських гір, на висоті понад 1200 м над рівнем моря, зустрічаються як суданські (рівнинні), так і афромонтанські (гірські та передгірські) види. Тут ростуть великі деревоподібні сукуленти [de], а також [en] (Olea capensis subsp. macrocarpa) та [en] (Pittosporum viridiflorum).
В Мандарських горах росте низка рідкісних та ендемічних рослин, споріднених з видами, поширеними в горах Східної Африки. Флора цього регіону є недотатньо дослідженою.
Фауна
Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити танталову мартишку (Chlorocebus tantalus), рудого патаса (Erythrocebus patas), африканського бородавочника (Phacochoerus africanus), північного бушбока (Tragelaphus scriptus) та звичайного дуїкера (Sylvicapra grimmia). Також в горах зустрічаються західні гірські редунки (Redunca fulvorufula adamauae). Цей вид живе в прохолодних і сухих гірських районах Східної Африки. Ймовірно, західний підвид цієї антилопи, поширений в горах Камеруну, представляє собою релікт льодовикового періоду.
В Мандарських горах гніздяться рідкісні плямисті сипи (Gyps rueppellii) та стерв'ятники (Neophron percnopterus). Ендеміками регіону є [en] (Trioceros wiedersheimi) та сцинки Лангхельда (Trachylepis langheldi).
Населення
Мандарські гори є відносно густонаселенними, незважаючи на їх складний рельєф та відносно бідні ґрунти. Історично гори були притулком для людей, які опиралися завоюванням та нападам з боку держав, розташованих на рівнинах. Тут зустрічається велика різноманітність мов і традиційних релігій. Місцеве населення розробило систему інтенсивного сільського господарства, що передбачало будівництво терас та заходи зі збереження і підвищення родючості ґрунту. Овець, кіз і велику рогату худобу в період вегетації зернових культур утримують і годують у загонах, а після кожного збирання врожаю тераси удобрюються гноєм. Домашнім тваринам дозволяється пастися на стерні терас після збирання врожаю, щоб гарантувати потрапляння гною на поля. Також для підвищення родючості ґрунту на терасах використовують побутові, людські та рослинні відходи. Дотримання сівозміни між сорго, просом і бобовими культурами підтримує родючість ґрунту та зменшує кількість шкідників. Дерева, передусім [en] (Khaya senegalensis) та білуваті акації (Faidherbia albida), а також близько 30 інших видів, використовують для затінення, корму та зеленого добрива.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 16 км², або менше 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [de] та Лісовий заповідник Майо-Луті в Камеруні. Ці заповідники розташовані в передгір'ях і не охоплюють найважливіше з точки зору біорізноманіття гірське плато.
Національний парк Мозого-Гороко має площу 14 км². У 1932 році французький колоніальний уряд оголосив цю територію лісовим заповідником, а в 1968 році Республіка Камерун оголосила його національним парком. Протягом десятиліть тут було заборонено розпалювати пожежі та випасати худобу. Національний парк представляє собою мозаїку сухих рідколісь, галерейних лісів вздовж річок та чагарникових хащів. Тут ростуть [en] (Senegalia ataxacantha), [en] (Anogeissus leiocarpa), індійські тамаринди (Tamarindus indica), [sv] (Psorospermum senegalense), [vi] (Clerodendrum capitatum) та [en] (Celtis toka). Незважаючи на невеликі розміри, парк вирізняється високим біорізноманіттям: тут росте 110 видів дерев з 46 родів і 30 родин, а також мешкає 114 видів ссавців, птахів, плазунів та амфібій. Флора парку представлена переважно напівпосушливими сахельськими видами, однак також включає суданські та гвінейські види, характерні для регіонів із більш вологим кліматом.
Лісовий заповідник Майо-Луті площею 60 км² розташований на височинах на схід від Мандарських гір. Річка Майо-Луті утворює західну межу заповідника, а річка Майо-Вандей — східну. Тут ростуть сухі рідколісся та савани, в яких переважають [en] (Isoberlinia spp.), [en] (Piliostigma spp.), [en] (Crossopteryx febrifuga), [en] (Cussonia spp.) та інші дерева. В галерейних лісах у долинах річок ростуть сенегальські хаї (Khaya senegalensis).
Деякі ліси регіону зберігаються як [en], захищені традиційними правилами, які перешкоджають експлуатації їх людьми. Дослідження священного гаю поблизу села Мухур, розташованого за один кілометр на південь від [en], показало, що гай вирізнявся високим флористичним різноманіттям та густотою.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
- Riddell, James C., and David J. Campbell. “Agricultural Intensification and Rural Development: The Mandara Mountains of North Cameroon.” African Studies Review, vol. 29, no. 3, 1986, pp. 89–106. JSTOR, www.jstor.org/stable/524085. Accessed 7 Aug. 2021.
- Sandjong Sani, R.C., Ntoupka, M., Toua, V. et al. Phytoecological valorization attributes of Mozogo-Gokoro National Park (Cameroon) // Environ Monit Assess. — 2019. — Вип. 191(79). — DOI:.
- Kemeuze, V.A., Mapongmetsem, P.M., Sonwa, D.J., Fongnzossie, E. and Nkongmeneck, B.A. 2015. Plant diversity and carbon stock in sacred groves of semi-arid areas of Cameroon: case study of Mandara mountains. International Journal of Environment. 4(2), pp.308-318.
Посилання
- «Mandara Plateau mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Mandara Plateau Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ridkolissya Mandarskogo plato abo Mozayika Mandarskogo plato identifikator WWF AT0710 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v gorah Mandara na kordoni Nigeriyi ta Kamerunu Ridkolissya Mandarskogo plato Landshaft gir Mandara v Kameruni Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT0710 Mezhi Zahidnosudanska savana Shidnosudanska savana Akaciyeva savana Sahelyu Plosha km 7479 Krayini Nigeriya Kamerun Ohoronyayetsya 16 km 0 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Mandarskih gir Landshaft Mandarskih girGeografiyaEkoregion ridkolis Mandarskogo plato roztashovanij v gorah Mandara na pivnichnomu shodi Nigeriyi ta pivnichnomu zahodi Kamerunu Ce region ye biogeografichnoyu mezheyu mizh zahidnosudanskimi ta shidnosudanskimi savanami pereshkodzhayuchi poshirennyu deyakih vidiv roslin iz zahodu na shid ta navpaki Na pivnich vid Mandarskih gir poshireni akaciyevi savani Sahelyu Perevazhna chastina regionu roztashovana na visoti vid 1000 do 1200 m nad rivnem morya odnak najbilshe floristichne bioriznomanittya sposterigayetsya na plato roztashovanomu vishe Najvishoyu vershinoyu gir Mandara ye gora Upe visotoyu 1494 m Na vidminu vid Kamerunskogo nagir ya roztashovanogo pivdennishe osnovu Mandarskih gir skladayut dokembrijski graniti Grunti regionu yak pravilo bidni na pozhivni rechovini ta nerodyuchi odnak v regioni takozh zustrichayutsya dilyanki bilsh rodyuchih glinistih gruntiv Richki sho stikayut z pivdennih shiliv gir vpadayut do richki Benue a ti sho stikayut z pivnichnih shiliv nalezhat do basejnu ozera Chad Mandarski gori mayut dovgu istoriyu gospodarskogo osvoyennya lyudmi Cej region ye odnim iz najbilsh riznomanitnih v Zahidnij Africi z ekologichnoyi silskogospodarskoyi ta etnichnoyi tochki zoru KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Protyagom shesti misyaciv z travnya po zhovten trivaye sezon doshiv Za cej chas vipadaye vid 800 do 1000 mm opadiv Protyagom reshti roku trivaye sezon posuhi Serednya temperatura zminyuyetsya zalezhno vid visoti i kolivayetsya vid 15 do 30 C FloraRanishe osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu buli ridkolissya v yakih dominuvali listopadni izoberliniyi en odnak narazi vid nih zalishilisya lishe degradovani ta fragmentovani dilyanki V zalishkah lisiv dereva dosyagayut visoti 12 15 m a shilnist lisu stanovit ponad 50 V trav yanistomu pidlisku perevazhayut rizni vidi en Andropogon spp ta en Cenchrus spp Na vershinah Mandarskih gir na visoti ponad 1200 m nad rivnem morya zustrichayutsya yak sudanski rivninni tak i afromontanski girski ta peredgirski vidi Tut rostut veliki derevopodibni sukulenti de a takozh en Olea capensis subsp macrocarpa ta en Pittosporum viridiflorum V Mandarskih gorah roste nizka ridkisnih ta endemichnih roslin sporidnenih z vidami poshirenimi v gorah Shidnoyi Afriki Flora cogo regionu ye nedotatno doslidzhenoyu FaunaSered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti tantalovu martishku Chlorocebus tantalus rudogo patasa Erythrocebus patas afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus pivnichnogo bushboka Tragelaphus scriptus ta zvichajnogo duyikera Sylvicapra grimmia Takozh v gorah zustrichayutsya zahidni girski redunki Redunca fulvorufula adamauae Cej vid zhive v proholodnih i suhih girskih rajonah Shidnoyi Afriki Jmovirno zahidnij pidvid ciyeyi antilopi poshirenij v gorah Kamerunu predstavlyaye soboyu relikt lodovikovogo periodu V Mandarskih gorah gnizdyatsya ridkisni plyamisti sipi Gyps rueppellii ta sterv yatniki Neophron percnopterus Endemikami regionu ye en Trioceros wiedersheimi ta scinki Langhelda Trachylepis langheldi NaselennyaMandarski gori ye vidnosno gustonaselennimi nezvazhayuchi na yih skladnij relyef ta vidnosno bidni grunti Istorichno gori buli pritulkom dlya lyudej yaki opiralisya zavoyuvannyam ta napadam z boku derzhav roztashovanih na rivninah Tut zustrichayetsya velika riznomanitnist mov i tradicijnih religij Misceve naselennya rozrobilo sistemu intensivnogo silskogo gospodarstva sho peredbachalo budivnictvo teras ta zahodi zi zberezhennya i pidvishennya rodyuchosti gruntu Ovec kiz i veliku rogatu hudobu v period vegetaciyi zernovih kultur utrimuyut i goduyut u zagonah a pislya kozhnogo zbirannya vrozhayu terasi udobryuyutsya gnoyem Domashnim tvarinam dozvolyayetsya pastisya na sterni teras pislya zbirannya vrozhayu shob garantuvati potraplyannya gnoyu na polya Takozh dlya pidvishennya rodyuchosti gruntu na terasah vikoristovuyut pobutovi lyudski ta roslinni vidhodi Dotrimannya sivozmini mizh sorgo prosom i bobovimi kulturami pidtrimuye rodyuchist gruntu ta zmenshuye kilkist shkidnikiv Dereva peredusim en Khaya senegalensis ta biluvati akaciyi Faidherbia albida a takozh blizko 30 inshih vidiv vikoristovuyut dlya zatinennya kormu ta zelenogo dobriva ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 16 km abo menshe 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut de ta Lisovij zapovidnik Majo Luti v Kameruni Ci zapovidniki roztashovani v peredgir yah i ne ohoplyuyut najvazhlivishe z tochki zoru bioriznomanittya girske plato Nacionalnij park Mozogo Goroko maye ploshu 14 km U 1932 roci francuzkij kolonialnij uryad ogolosiv cyu teritoriyu lisovim zapovidnikom a v 1968 roci Respublika Kamerun ogolosila jogo nacionalnim parkom Protyagom desyatilit tut bulo zaboroneno rozpalyuvati pozhezhi ta vipasati hudobu Nacionalnij park predstavlyaye soboyu mozayiku suhih ridkolis galerejnih lisiv vzdovzh richok ta chagarnikovih hashiv Tut rostut en Senegalia ataxacantha en Anogeissus leiocarpa indijski tamarindi Tamarindus indica sv Psorospermum senegalense vi Clerodendrum capitatum ta en Celtis toka Nezvazhayuchi na neveliki rozmiri park viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam tut roste 110 vidiv derev z 46 rodiv i 30 rodin a takozh meshkaye 114 vidiv ssavciv ptahiv plazuniv ta amfibij Flora parku predstavlena perevazhno napivposushlivimi sahelskimi vidami odnak takozh vklyuchaye sudanski ta gvinejski vidi harakterni dlya regioniv iz bilsh vologim klimatom Lisovij zapovidnik Majo Luti plosheyu 60 km roztashovanij na visochinah na shid vid Mandarskih gir Richka Majo Luti utvoryuye zahidnu mezhu zapovidnika a richka Majo Vandej shidnu Tut rostut suhi ridkolissya ta savani v yakih perevazhayut en Isoberlinia spp en Piliostigma spp en Crossopteryx febrifuga en Cussonia spp ta inshi dereva V galerejnih lisah u dolinah richok rostut senegalski hayi Khaya senegalensis Deyaki lisi regionu zberigayutsya yak en zahisheni tradicijnimi pravilami yaki pereshkodzhayut ekspluataciyi yih lyudmi Doslidzhennya svyashennogo gayu poblizu sela Muhur roztashovanogo za odin kilometr na pivden vid en pokazalo sho gaj viriznyavsya visokim floristichnim riznomanittyam ta gustotoyu PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Riddell James C and David J Campbell Agricultural Intensification and Rural Development The Mandara Mountains of North Cameroon African Studies Review vol 29 no 3 1986 pp 89 106 JSTOR www jstor org stable 524085 Accessed 7 Aug 2021 Sandjong Sani R C Ntoupka M Toua V et al Phytoecological valorization attributes of Mozogo Gokoro National Park Cameroon Environ Monit Assess 2019 Vip 191 79 DOI 10 1007 s10661 019 7186 9 Kemeuze V A Mapongmetsem P M Sonwa D J Fongnzossie E and Nkongmeneck B A 2015 Plant diversity and carbon stock in sacred groves of semi arid areas of Cameroon case study of Mandara mountains International Journal of Environment 4 2 pp 308 318 Posilannya Mandara Plateau mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Mandara Plateau Woodlands One Earth