Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Судова система Франції (фр. Organisation juridictionnelle en France) складається з трьох рівнів судів: суд першої інстанції (районний, районний у місті, міський та міськрайонний суд, що має право винести судове рішення у справі), апеляційний суд і касаційний суд. Існують спеціалізовані суди, які входять у трирівневу систему (наприклад, оскарження рішень спеціалізованих судів здійснюється у звичайних апеляційних і в касаційних судах).
Цивільні суди першої інстанції розділені на кілька видів за типом спорів:
- комерційні спори;
- спори з соціальних питань;
- земельні спори.
Кримінальні справи розглядаються судами в такому порядку. Є дві категорії кримінального судочинства. Різниця між ними не завжди чітка, тому й викликає багато питань до кримінального судочинства у Франції. Суд з розслідування — це суд, який має повноваження з розслідування злочинів або проведення різних слідчих дій: допит свідків, сторін у справі, проведення обшуків, арешт підозрюваного тощо Суд першої інстанції має ті ж повноваження, але основна його функція полягає у вирішенні питань винуватості чи невинуватості особи, а також у винесенні вироку. Тільки кримінальні суди мають повноваження розглядати кримінальні справи, але й і у рамках кримінальних справ вони можуть розглядати цивільно-правові наслідки злочинів.
Перший рівень судової системи Франції
На першому рівні судової системи Франції перебувають такі суди:
- Суд останньої інстанції (Tribunal de grande instance);
- Суд першої інстанції (Tribunal d'instance / Tribunal de première instance).
Зазначені суди мають у своєму складі цивільні і кримінальні підрозділи (останні іменуються поліцейським трибуналом).
У кримінальному судочинстві:
- Поліцейський Суд / трибунал (tribunal de police);
- Кримінальний Суд (tribunal correctionnel);
- Суд присяжних (Cour d'assises).
Нарівні з судами загальної юрисдикції у Франції існує досить велика кількість судів, які можна назвати спеціалізованими. Вони діють у сфері як цивільного, так і кримінального права. Це так звані трибунали. У більшості цивільних судів діють не судді-професіонали, а судді, обрані чи призначені зі сфер, в яких виникають суперечки, тобто ті, які більш глибоко розуміють суть питання.
Спеціалізовані юрисдикції міцно пов'язані з судами загальної юрисдикції — єдиної для всієї системи оскарження. Як правило, це апеляційний суд.
До спеціальної юрисдикції відносяться вже згадувані суди: з трудових спорів, різні суди в кримінальній галузі (наприклад, у справах неповнолітніх), морські, військові, адміністративні). До цієї ж групи відносять і суди, пов'язаних з торговельними спорами, так звані торгові суди.
Вони складаються з суддів — фахівців в галузі торгівлі, що обираються комерсантами з числа осіб, що займаються комерційною діяльністю не менше п'яти років. Зазвичай торговельні суди створюються в містах за необхідностю і називаються ім'ям цього міста. Вони складаються з трьох суддів-консулів і обираються на два-три роки. За даними на 2001 рік діяло 227 судів, в кожному суді в середньому по 10—12 суддей. Компетенція цих судів охоплює три види спорів: ті, які виникають із зобов'язань, з угод між підприємцями, купцями і банкірами; між членами товариств; справи, пов'язані з ліквідацією підприємств та інші. Суди виступають як перша та друга інстанція, якщо сума позову не перевищує 13 тисяч франків.
Цивільні справи і кримінальні злочини розглядаються, залежно від їх важливості, судами великої інстанції, малої інстанції (певна частина справ), виправними судами (правопорушення) і поліцейськими судами (адміністративні порушення). Усі суди складаються з професійних суддів. Спори з торговельних угод розглядаються торговими судами. Трудові спори розглядаються конфліктними радами (радами прюдомів), які діють як вищий виборний орган. Кримінальні справи розглядаються в суді присяжних. Ці суди складаються з голови, двох асесорів — професійних суддів — і дев'яти присяжних — звичайних громадян, обраних жеребкуванням з виборчих списків.
Другий рівень судової системи Франції
Другим рівнем судової системи Франції є апеляційний суд.
В даний час у Франції існує 35 апеляційних судів, у тому числі 5 апеляційних судів поза територією самої Франції (наприклад, на Таїті, в місті Папеете, у Французькій Полінезії), і 2 вищих апеляційних суда. Кожен суд має юрисдикцію щодо кількох департаментів (від 2 до 4).
Вищий рівень судової системи Франції
Вища судова інстанція Франції — Касаційний суд (La Cour de cassation). Він розглядає скарги та постанови апеляційних судів (у Франції 27 апеляційних судів), які переглядають вироки і рішення судів попередньої інстанції. Останні діляться, у свою чергу, на суди з цивільних і кримінальних справ.
Сучасна структура Касаційного суду має такий вигляд: три палати в цивільних справах, одна — з торговельних і адміністративних, одна — з соціальних спорів, і одна — з кримінальних справ.
Касаційний суд — це Верховний суд країни і заморських територій Франції. Він був створений у 1790 році і залишається хіба що «посередником» між народом та державою, маючи на меті охорону закону від невиправданих тлумачень та інших «зазіхань». Незважаючи на свою назву, цей суд не розглядається як інстанція, головною метою якої є перевірка рішень нижчих судів. Його завдання — забезпечити дотримання закону цими судами. Тому можна сказати, що Касаційний суд розглядає питання права. Підставами для його діяльності є порушення закону, перевищення влади, помилка в компетенції, недотримання форми рішення, суперечливість рішення. Престиж і роль Касаційного суду значна. До його складу входять перший голова і шість голів палат.
Пленум Касаційного суду вирішує питання принципового характеру. Справи на Пленумі передаються невмотивованими визначеннями першого голови суду або постановою палати, а також на вимогу генерального прокурора.
Закон передбачає два випадки, при яких «питання принципового характеру» набуває особливого значення: по-перше, при розходженні думок суддів, що розглядали подібні справи, і, по-друге, коли після скасування в касаційному порядку вироку рішення суду попередньої інстанції, повторює скасоване рішення.
Касаційний суд може не передавати справу на новий розгляд і припинити провадження, якщо скасування оскарженої постанови не тягне за собою необхідності знову розглядати справу по суті.
Хоча Касаційний суд має виняткову компетенцію і, на думку французьких юристів, не може розглядатися як третя інстанція, число справ, що потрапляють в його сферу, дуже велике, причому й нині воно досить швидко зростає.
Примітки
- Назаров І.В. [http:// ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СУДОВОЇ СИСТЕМИ ФРАНЦІЇ]. http://www.lj.kherson.ua/2016/pravo04/part_2/29.pdf. Науковий вісник Херсонського державного університету.
Література
- Thierry Debard, Serge Guinchard, Gabriel Montagnier, André Varinard: Institutions juridictionelles, 10. Auflage, Dalloz-Sirey, Paris 2009,
- Jean-Luc Aubert, Éric Savaux: Introduction au droit et thèmes fondamentaux du droit civil, 12. Auflage, Dalloz-Sirey, Paris 2008, , S. 122—172: La jurisprudence.
- Sybille Neumann, François-Xavier Licari: Introduction au droit français pour juristes et étudiants en droit germanophones, Teil 1, Verlag Alpmann und Schmidt Juristische Lehrgänge, Münster 2006, , S. 19-33: Les juridictions françaises.
Посилання
- Кодекс судової організації : Законодавча частина ; Нормативна частина
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudova sistema Franciyi fr Organisation juridictionnelle en France skladayetsya z troh rivniv sudiv sud pershoyi instanciyi rajonnij rajonnij u misti miskij ta miskrajonnij sud sho maye pravo vinesti sudove rishennya u spravi apelyacijnij sud i kasacijnij sud Isnuyut specializovani sudi yaki vhodyat u tririvnevu sistemu napriklad oskarzhennya rishen specializovanih sudiv zdijsnyuyetsya u zvichajnih apelyacijnih i v kasacijnih sudah Palac pravosuddya u Parizhi Sudova sistema Sudova sistema Franciyi Civilni sudi pershoyi instanciyi rozdileni na kilka vidiv za tipom sporiv komercijni spori spori z socialnih pitan zemelni spori Kriminalni spravi rozglyadayutsya sudami v takomu poryadku Ye dvi kategoriyi kriminalnogo sudochinstva Riznicya mizh nimi ne zavzhdi chitka tomu j viklikaye bagato pitan do kriminalnogo sudochinstva u Franciyi Sud z rozsliduvannya ce sud yakij maye povnovazhennya z rozsliduvannya zlochiniv abo provedennya riznih slidchih dij dopit svidkiv storin u spravi provedennya obshukiv aresht pidozryuvanogo tosho Sud pershoyi instanciyi maye ti zh povnovazhennya ale osnovna jogo funkciya polyagaye u virishenni pitan vinuvatosti chi nevinuvatosti osobi a takozh u vinesenni viroku Tilki kriminalni sudi mayut povnovazhennya rozglyadati kriminalni spravi ale j i u ramkah kriminalnih sprav voni mozhut rozglyadati civilno pravovi naslidki zlochiniv Pershij riven sudovoyi sistemi FranciyiNa pershomu rivni sudovoyi sistemi Franciyi perebuvayut taki sudi Sud ostannoyi instanciyi Tribunal de grande instance Sud pershoyi instanciyi Tribunal d instance Tribunal de premiere instance Zaznacheni sudi mayut u svoyemu skladi civilni i kriminalni pidrozdili ostanni imenuyutsya policejskim tribunalom U kriminalnomu sudochinstvi Policejskij Sud tribunal tribunal de police Kriminalnij Sud tribunal correctionnel Sud prisyazhnih Cour d assises Narivni z sudami zagalnoyi yurisdikciyi u Franciyi isnuye dosit velika kilkist sudiv yaki mozhna nazvati specializovanimi Voni diyut u sferi yak civilnogo tak i kriminalnogo prava Ce tak zvani tribunali U bilshosti civilnih sudiv diyut ne suddi profesionali a suddi obrani chi priznacheni zi sfer v yakih vinikayut superechki tobto ti yaki bilsh gliboko rozumiyut sut pitannya Specializovani yurisdikciyi micno pov yazani z sudami zagalnoyi yurisdikciyi yedinoyi dlya vsiyeyi sistemi oskarzhennya Yak pravilo ce apelyacijnij sud Do specialnoyi yurisdikciyi vidnosyatsya vzhe zgaduvani sudi z trudovih sporiv rizni sudi v kriminalnij galuzi napriklad u spravah nepovnolitnih morski vijskovi administrativni Do ciyeyi zh grupi vidnosyat i sudi pov yazanih z torgovelnimi sporami tak zvani torgovi sudi Voni skladayutsya z suddiv fahivciv v galuzi torgivli sho obirayutsya komersantami z chisla osib sho zajmayutsya komercijnoyu diyalnistyu ne menshe p yati rokiv Zazvichaj torgovelni sudi stvoryuyutsya v mistah za neobhidnostyu i nazivayutsya im yam cogo mista Voni skladayutsya z troh suddiv konsuliv i obirayutsya na dva tri roki Za danimi na 2001 rik diyalo 227 sudiv v kozhnomu sudi v serednomu po 10 12 suddej Kompetenciya cih sudiv ohoplyuye tri vidi sporiv ti yaki vinikayut iz zobov yazan z ugod mizh pidpriyemcyami kupcyami i bankirami mizh chlenami tovaristv spravi pov yazani z likvidaciyeyu pidpriyemstv ta inshi Sudi vistupayut yak persha ta druga instanciya yaksho suma pozovu ne perevishuye 13 tisyach frankiv Civilni spravi i kriminalni zlochini rozglyadayutsya zalezhno vid yih vazhlivosti sudami velikoyi instanciyi maloyi instanciyi pevna chastina sprav vipravnimi sudami pravoporushennya i policejskimi sudami administrativni porushennya Usi sudi skladayutsya z profesijnih suddiv Spori z torgovelnih ugod rozglyadayutsya torgovimi sudami Trudovi spori rozglyadayutsya konfliktnimi radami radami pryudomiv yaki diyut yak vishij vibornij organ Kriminalni spravi rozglyadayutsya v sudi prisyazhnih Ci sudi skladayutsya z golovi dvoh asesoriv profesijnih suddiv i dev yati prisyazhnih zvichajnih gromadyan obranih zherebkuvannyam z viborchih spiskiv Drugij riven sudovoyi sistemi FranciyiDrugim rivnem sudovoyi sistemi Franciyi ye apelyacijnij sud V danij chas u Franciyi isnuye 35 apelyacijnih sudiv u tomu chisli 5 apelyacijnih sudiv poza teritoriyeyu samoyi Franciyi napriklad na Tayiti v misti Papeete u Francuzkij Polineziyi i 2 vishih apelyacijnih suda Kozhen sud maye yurisdikciyu shodo kilkoh departamentiv vid 2 do 4 Vishij riven sudovoyi sistemi FranciyiVisha sudova instanciya Franciyi Kasacijnij sud La Cour de cassation Vin rozglyadaye skargi ta postanovi apelyacijnih sudiv u Franciyi 27 apelyacijnih sudiv yaki pereglyadayut viroki i rishennya sudiv poperednoyi instanciyi Ostanni dilyatsya u svoyu chergu na sudi z civilnih i kriminalnih sprav Suchasna struktura Kasacijnogo sudu maye takij viglyad tri palati v civilnih spravah odna z torgovelnih i administrativnih odna z socialnih sporiv i odna z kriminalnih sprav Kasacijnij sud ce Verhovnij sud krayini i zamorskih teritorij Franciyi Vin buv stvorenij u 1790 roci i zalishayetsya hiba sho poserednikom mizh narodom ta derzhavoyu mayuchi na meti ohoronu zakonu vid nevipravdanih tlumachen ta inshih zazihan Nezvazhayuchi na svoyu nazvu cej sud ne rozglyadayetsya yak instanciya golovnoyu metoyu yakoyi ye perevirka rishen nizhchih sudiv Jogo zavdannya zabezpechiti dotrimannya zakonu cimi sudami Tomu mozhna skazati sho Kasacijnij sud rozglyadaye pitannya prava Pidstavami dlya jogo diyalnosti ye porushennya zakonu perevishennya vladi pomilka v kompetenciyi nedotrimannya formi rishennya superechlivist rishennya Prestizh i rol Kasacijnogo sudu znachna Do jogo skladu vhodyat pershij golova i shist goliv palat Plenum Kasacijnogo sudu virishuye pitannya principovogo harakteru Spravi na Plenumi peredayutsya nevmotivovanimi viznachennyami pershogo golovi sudu abo postanovoyu palati a takozh na vimogu generalnogo prokurora Zakon peredbachaye dva vipadki pri yakih pitannya principovogo harakteru nabuvaye osoblivogo znachennya po pershe pri rozhodzhenni dumok suddiv sho rozglyadali podibni spravi i po druge koli pislya skasuvannya v kasacijnomu poryadku viroku rishennya sudu poperednoyi instanciyi povtoryuye skasovane rishennya Kasacijnij sud mozhe ne peredavati spravu na novij rozglyad i pripiniti provadzhennya yaksho skasuvannya oskarzhenoyi postanovi ne tyagne za soboyu neobhidnosti znovu rozglyadati spravu po suti Hocha Kasacijnij sud maye vinyatkovu kompetenciyu i na dumku francuzkih yuristiv ne mozhe rozglyadatisya yak tretya instanciya chislo sprav sho potraplyayut v jogo sferu duzhe velike prichomu j nini vono dosit shvidko zrostaye PrimitkiNazarov I V http ISTORIChNIJ ROZVITOK SUDOVOYi SISTEMI FRANCIYi http www lj kherson ua 2016 pravo04 part 2 29 pdf Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu LiteraturaThierry Debard Serge Guinchard Gabriel Montagnier Andre Varinard Institutions juridictionelles 10 Auflage Dalloz Sirey Paris 2009 ISBN 978 2 247 08450 0 Jean Luc Aubert Eric Savaux Introduction au droit et themes fondamentaux du droit civil 12 Auflage Dalloz Sirey Paris 2008 ISBN 978 2 247 08051 9 S 122 172 La jurisprudence Sybille Neumann Francois Xavier Licari Introduction au droit francais pour juristes et etudiants en droit germanophones Teil 1 Verlag Alpmann und Schmidt Juristische Lehrgange Munster 2006 ISBN 978 3 89476 901 7 S 19 33 Les juridictions francaises PosilannyaKodeks sudovoyi organizaciyi Zakonodavcha chastina Normativna chastina