Судно подвійної дії (англ. Double acting ship) — тип криголамного судна, призначеного для руху вперед у відкритій воді та тонкому льоду, але розвертається та прямує назад (назад) у важких льодових умовах. Таким чином, судно може працювати самостійно в суворих льодових умовах без допомоги криголама, але зберігає кращі характеристики на відкритій воді, ніж традиційні криголамні судна.
Судна подвійної дії, що перевозять рідкі вантажі, зазвичай називають танкерами подвійної дії. На початку 1990-х років арктичний технологічний центр Kværner Masa-Yards (MARC) розробив концепцію транспортування нафти між російською Арктикою та Європою, і перший танкер подвійної дії, фінський нафтовий танкер Tempera, був доставлений у 2002 році.
Історія
На початку 1990-х років дослідження, проведені Kvaerner Masa-Yards, показали, що ефективність судна у відкритій воді є таким же важливим фактором, як і його здатність працювати в складних льодових умовах при транспортуванні нафти з російської Арктики до Європи. Це було пов'язано з тим, що на прямому маршруті 90 % часу проводилося б у відкритій воді. Пряме самостійне транспортування за допомогою судна, здатного плавати як у льоду, так і у відкритій воді, також виявилося більш економічною альтернативою порівняно з перевалкою, тобто використанням різних суден на різних ділянках шляху або звичайних суден, які покладаються на допомогу криголама.
Попри те, що криголамні вантажні кораблі будували в минулому, форми їх корпусів завжди були компромісом між продуктивністю у відкритій воді та криголамною здатністю. Хороший криголамний ніс, призначений для руйнування льоду шляхом згинання його під вагою судна, має дуже погані характеристики на відкритій воді та піддається ударам у важку погоду. Однак гідродинамічно ефективний цибулинний лук значно підвищує опір льоду, що робить його непридатним для криголамів. У результаті загальна ефективність криголамних суден на 20–40 % менша, ніж у хороших суден відкритого плавання аналогічного розміру, головним чином через форму носа.
Розробка
Через обмеження традиційних силових установок концепція корабля подвійної дії не розглядалася серйозно до розробки електричних гоночних силових установок, які поєднують переваги дизель-електричної силової установки, яка вже широко використовується на криголамах, із чудовою маневреністю азимутальних двигунів. Спочатку розроблений як співпраця між міжнаціональною корпорацією електрообладнання ABB Group і фінською суднобудівною компанією Masa-Yards наприкінці 1980-х років, новий силовий агрегат став відомий як Азипод (швидка версія від «азимутального підрулювача» та «гоночного двигуна»), який сьогодні є торговою маркою ABB Group.
Кораблі подвійної дії
Перше криголамне судно подвійної дії, оснащений Азиподом річковий криголам , було доставлено в 1995 році. Судно було сконструйовано так, щоб під час руху за кормою розбивати крижані хребти глибше, ніж осадка судна. За ним пішли криголамні платформи постачання Arcticaborg і Antarcticaborg, поставлені в 1998 році, які були першими суднами, які повністю використовували концепцію корабля подвійної дії, маючи носову частину, розроблену для роботи у відкритій воді та в умовах слабкого льоду. Судна були спроєктовані таким чином, щоб бути здатними розбивати рівний лід товщиною до одного метра під час руху за кормою та, за допомогою двох блоків Азипод, проникати через крижані хребти, які в Каспійському морі іноді досягають морського дна.
Норвезька берегова охорона керує морським патрульним судном подвійної дії KV Svalbard, побудованим у 2002 році та оснащеним двома силовими установками Azipod потужністю 5 МВт. 9 липня 2007 року Канадська телерадіомовна корпорація повідомила, що прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер оголосив, що Канада побудує шість-вісім патрульних кораблів на Шпіцбергені. Однак після оголошення дизайн корабля подвійної дії, обладнаного Azipod, змінився на більш традиційну версію з приводом від вала.
Наступне покоління кораблів подвійної дії з'явилося, коли російська гірничодобувна компанія «Норильський нікель» замовила прототип серії з 14,500 DWT. Arctic general cargo/container ships призначений для заміни старіючого флоту арктичних вантажних суден типу SA-15, які були побудовані у Фінляндії в 1980-х роках. На відміну від танкерів, судно льодового класу Arc7 було спроєктовано таким чином, щоб мати чудову криголамну здатність, на швидкості 2 вузли в рівному льоду товщиною 1,5 метра, як попереду, так і за кормою. Судно «Норільський нікель» було доставлено з верфі Хієталахті у 2006 році та продемонструвало перевершення очікувань під час льодових випробувань в Єнісейській затоці.
Примітки
- Kujala, P and Riska, K: Talvimerenkulku (TKK-AM-13). Department of Applied Mechanics, Helsinki University of Technology, 2010.
- Hepo-oja, Anssi; Mäki-Kuutti, Viktor (2012). Mekaanisen ja sähköisen propulsiojärjestelmän esittely (PDF). Satakunta University of Applied Sciences.
- Ottawa buying up to 8 Arctic patrol ships. CBC. 9 липня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
- Arctic patrol vessels approved by committee. CBC. 13 травня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudno podvijnoyi diyi angl Double acting ship tip krigolamnogo sudna priznachenogo dlya ruhu vpered u vidkritij vodi ta tonkomu lodu ale rozvertayetsya ta pryamuye nazad nazad u vazhkih lodovih umovah Takim chinom sudno mozhe pracyuvati samostijno v suvorih lodovih umovah bez dopomogi krigolama ale zberigaye krashi harakteristiki na vidkritij vodi nizh tradicijni krigolamni sudna USCGC Mackinaw rozbivaye lid kormoyu pershim Sudna podvijnoyi diyi sho perevozyat ridki vantazhi zazvichaj nazivayut tankerami podvijnoyi diyi Na pochatku 1990 h rokiv arktichnij tehnologichnij centr Kvaerner Masa Yards MARC rozrobiv koncepciyu transportuvannya nafti mizh rosijskoyu Arktikoyu ta Yevropoyu i pershij tanker podvijnoyi diyi finskij naftovij tanker Tempera buv dostavlenij u 2002 roci IstoriyaNa pochatku 1990 h rokiv doslidzhennya provedeni Kvaerner Masa Yards pokazali sho efektivnist sudna u vidkritij vodi ye takim zhe vazhlivim faktorom yak i jogo zdatnist pracyuvati v skladnih lodovih umovah pri transportuvanni nafti z rosijskoyi Arktiki do Yevropi Ce bulo pov yazano z tim sho na pryamomu marshruti 90 chasu provodilosya b u vidkritij vodi Pryame samostijne transportuvannya za dopomogoyu sudna zdatnogo plavati yak u lodu tak i u vidkritij vodi takozh viyavilosya bilsh ekonomichnoyu alternativoyu porivnyano z perevalkoyu tobto vikoristannyam riznih suden na riznih dilyankah shlyahu abo zvichajnih suden yaki pokladayutsya na dopomogu krigolama Popri te sho krigolamni vantazhni korabli buduvali v minulomu formi yih korpusiv zavzhdi buli kompromisom mizh produktivnistyu u vidkritij vodi ta krigolamnoyu zdatnistyu Horoshij krigolamnij nis priznachenij dlya rujnuvannya lodu shlyahom zginannya jogo pid vagoyu sudna maye duzhe pogani harakteristiki na vidkritij vodi ta piddayetsya udaram u vazhku pogodu Odnak gidrodinamichno efektivnij cibulinnij luk znachno pidvishuye opir lodu sho robit jogo nepridatnim dlya krigolamiv U rezultati zagalna efektivnist krigolamnih suden na 20 40 mensha nizh u horoshih suden vidkritogo plavannya analogichnogo rozmiru golovnim chinom cherez formu nosa RozrobkaCherez obmezhennya tradicijnih silovih ustanovok koncepciya korablya podvijnoyi diyi ne rozglyadalasya serjozno do rozrobki elektrichnih gonochnih silovih ustanovok yaki poyednuyut perevagi dizel elektrichnoyi silovoyi ustanovki yaka vzhe shiroko vikoristovuyetsya na krigolamah iz chudovoyu manevrenistyu azimutalnih dviguniv Spochatku rozroblenij yak spivpracya mizh mizhnacionalnoyu korporaciyeyu elektroobladnannya ABB Group i finskoyu sudnobudivnoyu kompaniyeyu Masa Yards naprikinci 1980 h rokiv novij silovij agregat stav vidomij yak Azipod shvidka versiya vid azimutalnogo pidrulyuvacha ta gonochnogo dviguna yakij sogodni ye torgovoyu markoyu ABB Group Korabli podvijnoyi diyiPershe krigolamne sudno podvijnoyi diyi osnashenij Azipodom richkovij krigolam bulo dostavleno v 1995 roci Sudno bulo skonstrujovano tak shob pid chas ruhu za kormoyu rozbivati krizhani hrebti glibshe nizh osadka sudna Za nim pishli krigolamni platformi postachannya Arcticaborg i Antarcticaborg postavleni v 1998 roci yaki buli pershimi sudnami yaki povnistyu vikoristovuvali koncepciyu korablya podvijnoyi diyi mayuchi nosovu chastinu rozroblenu dlya roboti u vidkritij vodi ta v umovah slabkogo lodu Sudna buli sproyektovani takim chinom shob buti zdatnimi rozbivati rivnij lid tovshinoyu do odnogo metra pid chas ruhu za kormoyu ta za dopomogoyu dvoh blokiv Azipod pronikati cherez krizhani hrebti yaki v Kaspijskomu mori inodi dosyagayut morskogo dna Norvezka beregova ohorona keruye morskim patrulnim sudnom podvijnoyi diyi KV Svalbard pobudovanim u 2002 roci ta osnashenim dvoma silovimi ustanovkami Azipod potuzhnistyu 5 MVt 9 lipnya 2007 roku Kanadska teleradiomovna korporaciya povidomila sho prem yer ministr Kanadi Stiven Harper ogolosiv sho Kanada pobuduye shist visim patrulnih korabliv na Shpicbergeni Odnak pislya ogoloshennya dizajn korablya podvijnoyi diyi obladnanogo Azipod zminivsya na bilsh tradicijnu versiyu z privodom vid vala Vantazhne sudno podvijnoyi diyi Aker ACS 650 pobudovi 2006 roku z dopomizhnim mistkom dlya kormovoyi roboti Nastupne pokolinnya korabliv podvijnoyi diyi z yavilosya koli rosijska girnichodobuvna kompaniya Norilskij nikel zamovila prototip seriyi z 14 500 DWT Arctic general cargo container ships priznachenij dlya zamini stariyuchogo flotu arktichnih vantazhnih suden tipu SA 15 yaki buli pobudovani u Finlyandiyi v 1980 h rokah Na vidminu vid tankeriv sudno lodovogo klasu Arc7 bulo sproyektovano takim chinom shob mati chudovu krigolamnu zdatnist na shvidkosti 2 vuzli v rivnomu lodu tovshinoyu 1 5 metra yak poperedu tak i za kormoyu Sudno Norilskij nikel bulo dostavleno z verfi Hiyetalahti u 2006 roci ta prodemonstruvalo perevershennya ochikuvan pid chas lodovih viprobuvan v Yenisejskij zatoci PrimitkiKujala P and Riska K Talvimerenkulku TKK AM 13 Department of Applied Mechanics Helsinki University of Technology 2010 Hepo oja Anssi Maki Kuutti Viktor 2012 Mekaanisen ja sahkoisen propulsiojarjestelman esittely PDF Satakunta University of Applied Sciences Ottawa buying up to 8 Arctic patrol ships CBC 9 lipnya 2007 Procitovano 10 lipnya 2007 Arctic patrol vessels approved by committee CBC 13 travnya 2007 Procitovano 10 lipnya 2007