«Суд Паріса» — назва декількох картин, що приписують Пітеру Паулю Рубенсу. Найвідоміші версії — 1635 та 1638 років, що експонуються в Національній галереї та Національному музеї Прадо.
Суд Паріса | |
Автор | Пітер Пауль Рубенс |
---|---|
Час створення | 1597—1599 |
Розміри | 133,9×174,5 см |
Матеріал | дуб, олія |
Місцезнаходження | Національна галерея (Лондон, Велика Британія) |
Суд Паріса | |
Автор | Пітер Пауль Рубенс |
---|---|
Час створення | 1606 |
Розміри | 32,5×43,5 см |
Матеріал | мідь, олія |
Місцезнаходження | Академія образотворчих мистецтв (Відень, Австрія) |
Суд Паріса | |
Автор | Пітер Пауль Рубенс |
---|---|
Час створення | 1606—1608 |
Розміри | 89×114,5 см |
Матеріал | дерево, олія |
Місцезнаходження | Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія) |
Суд Паріса | |
Автор | Пітер Пауль Рубенс |
---|---|
Час створення | 1632—1635 |
Розміри | 144,8×193,7 см |
Матеріал | дуб, олія |
Місцезнаходження | Національна галерея (Лондон, Велика Британія) |
Суд Паріса | |
Автор | Пітер Пауль Рубенс |
---|---|
Час створення | бл. 1635 |
Розміри | 49×63 см |
Матеріал | дуб, олія |
Місцезнаходження | Галерея старих майстрів (Дрезден, Німеччина) |
Суд Паріса | |
Автор | Пітер Пауль Рубенс |
---|---|
Час створення | 1638 |
Розміри | 199×381 см |
Матеріал | полотно, олія |
Місцезнаходження | Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія) |
Сюжетом картин є епізод з троянського циклу міфів: за дорученням Зевса Паріс має розсудити богинь, що сперечаються, кому має належати золоте яблуко з написом «найпрекраснішій». Образи Афродіти, Афіни та Гери на всіх картинах ілюструють рубенсівський ідеал жіночої краси.
Версія 1597—1599 років
Картина написана олією на дубовій дошці. Експонується в лондонській Національній галереї.
Паріс, сидячі спиною до глядача, віддає яблуко Афродіті, яка стоїть в центрі. Зліва обурена його вибором Гера, справа (відвернулася) Афіна з обладунками біля її ніг. Афродіту супроводжує Ерос та увінчує путто. Інший путто тримає двох голубів. Ліворуч від Паріса Гермес, на задньому плані два сатири спостерігають за змаганням. У правій частині картини сидять на землі річковий бог з німфою.
Ця робота, ймовірно, була створена незадовго до від'їзду Рубенса в Італію в 1600 році.
Версія 1606 року
Невелика за розміром картина виконана олією на мідній дошці під час перебування художника в Італії. Зберігається у віденській Академії образотворчих мистецтв.
В роботі відчутний вплив пізнього маньєризму в дусі Ганса фон Аахена та , що виявляється у перебільшено граціозній позі Афродіти. Двоє путті допомагають богиням знімати мантії, аби продемонструвати свою красу. Паріс сидить на камені, біля нього Гермес з собакою.
Версія 1606—1608 років
Картина написана олією на дошці. Експонується в Національному музеї Прадо в Мадриді.
Ліворуч — Паріс. Здається, він перебуває у роздумах; яблуко ще в його руці. Його увага зосереджена на Афродіті (в центрі композиції). На передньому плані — зброя та обладунок Афіни.
Постановка та витонченість роботи несуть на собі відбиток впливу південного живопису, який помітний в творчості Рубенса після його перебування в Італії. Цей вплив відчувається в позах богинь, що нагадують постави класичних скульптур, звивистому ритмі анатомії фігур, що відсилають до живопису маньєризму.
Вперше картина була задокументована в в 1666 році.
Версія 1632—1635 років
Картина написана олією на дубовій дошці. Експонується в лондонській Національній галереї.
Зміни, внесені Рубенсом в цю картину, свідчать, що спочатку Рубенс зобразив епізод, коли Паріс наказав богиням роздягнутися. Остаточний варіант показує момент вручення золотого яблука Афродіті, яка стоїть між Афіною та Герою. Гермес стоїть позаду Паріса, зверху — еринія Алекто.
Версія 1635 року
Версія експонується у дрезденській Галереї старих майстрів. Виконана олією на дубовій дошці.
Композиція майже повторює попередню версію: Паріс з яблуком в руці, позаду нього — Гермес, перед ними — три богині, вгорі — Алекто, павич, собака, вівці на задньому плані, але додано кілька путті (біля богинь та у гіллі дерев).
Версія 1638 року
Найбільша за розміром картина, написана олією на полотні. Експонується в Національному музеї Прадо в Мадриді.
Версія, заснована на ескізі дизайну глека, який зробив Рубенс. Але на ескізі простір і кількість фігур більші. В живописній версії художник цілковито зосередився на трьох жіночих оголених фігурах. Тіла утворюють звивисті лінії, жести афектовані. Фарба нанесена мазками, які не змішуються. Цей стиль характерний для робіт Рубенса пізнього періоду і є результатом його захоплення венеціанським живописом.
Ця картина — особисте замовлення короля Іспанії Філіпа IV Рубенсу в той час, коли художник працював над іншими роботами для Королівського палацу в Мадриді. Картина була відправлена в Мадрид у 1639 році і поміщена у Буен Ретіро, де і була вперше інвентаризована у 1666 році.
Примітки
- The Judgment of Paris (about 1597—1599) // The National Gallery
- The Judgment of Paris (1606) // The Web Gallery of Art
- The Judgment of Paris (1606—1608) // Museo Nacional del Prado
- The Judgment of Paris (probably 1632—1635) // The National Gallery
- . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- The Judgment of Paris (Ca. 1638) // Museo Nacional del Prado
Джерела
- Damisch H. Le jugement de Pâris / Hubert Damisch. — Paris: Flammarion, 1997. — 322 с.
- The Evolution of Rubens's «Judgement of Paris» / L.Oliver, F. Healy, A. Roy, R. Billinge. — London: National Gallery Company, 2005. — 22 с. — (National Gallery Technical Bulletin; т. 26). [1]
Посилання
- Версія 1597—1599 років на сайті Національної галереї
- Версія 1606 року на Художній вебгалереї
- Версія 1606—1608 років на сайті Національного музею Прадо
- Версія 1632—1635 років на сайті Національної галереї
- Версія 1638 року на сайті Національного музею Прадо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sud Parisa nazva dekilkoh kartin sho pripisuyut Piteru Paulyu Rubensu Najvidomishi versiyi 1635 ta 1638 rokiv sho eksponuyutsya v Nacionalnij galereyi ta Nacionalnomu muzeyi Prado Sud Parisa Avtor Piter Paul Rubens Chas stvorennya 1597 1599 Rozmiri 133 9 174 5 sm Material dub oliya Misceznahodzhennya Nacionalna galereya London Velika Britaniya Sud Parisa Avtor Piter Paul Rubens Chas stvorennya 1606 Rozmiri 32 5 43 5 sm Material mid oliya Misceznahodzhennya Akademiya obrazotvorchih mistectv Viden Avstriya Sud Parisa Avtor Piter Paul Rubens Chas stvorennya 1606 1608 Rozmiri 89 114 5 sm Material derevo oliya Misceznahodzhennya Nacionalnij muzej Prado Madrid Ispaniya Sud Parisa Avtor Piter Paul Rubens Chas stvorennya 1632 1635 Rozmiri 144 8 193 7 sm Material dub oliya Misceznahodzhennya Nacionalna galereya London Velika Britaniya Sud Parisa Avtor Piter Paul Rubens Chas stvorennya bl 1635 Rozmiri 49 63 sm Material dub oliya Misceznahodzhennya Galereya starih majstriv Drezden Nimechchina Sud Parisa Avtor Piter Paul Rubens Chas stvorennya 1638 Rozmiri 199 381 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Nacionalnij muzej Prado Madrid Ispaniya Syuzhetom kartin ye epizod z troyanskogo ciklu mifiv za doruchennyam Zevsa Paris maye rozsuditi bogin sho sperechayutsya komu maye nalezhati zolote yabluko z napisom najprekrasnishij Obrazi Afroditi Afini ta Geri na vsih kartinah ilyustruyut rubensivskij ideal zhinochoyi krasi Versiya 1597 1599 rokivKartina napisana oliyeyu na dubovij doshci Eksponuyetsya v londonskij Nacionalnij galereyi Paris sidyachi spinoyu do glyadacha viddaye yabluko Afroditi yaka stoyit v centri Zliva oburena jogo viborom Gera sprava vidvernulasya Afina z obladunkami bilya yiyi nig Afroditu suprovodzhuye Eros ta uvinchuye putto Inshij putto trimaye dvoh golubiv Livoruch vid Parisa Germes na zadnomu plani dva satiri sposterigayut za zmagannyam U pravij chastini kartini sidyat na zemli richkovij bog z nimfoyu Cya robota jmovirno bula stvorena nezadovgo do vid yizdu Rubensa v Italiyu v 1600 roci Versiya 1606 rokuNevelika za rozmirom kartina vikonana oliyeyu na midnij doshci pid chas perebuvannya hudozhnika v Italiyi Zberigayetsya u videnskij Akademiyi obrazotvorchih mistectv V roboti vidchutnij vpliv piznogo manyerizmu v dusi Gansa fon Aahena ta sho viyavlyayetsya u perebilsheno gracioznij pozi Afroditi Dvoye putti dopomagayut boginyam znimati mantiyi abi prodemonstruvati svoyu krasu Paris sidit na kameni bilya nogo Germes z sobakoyu Versiya 1606 1608 rokivKartina napisana oliyeyu na doshci Eksponuyetsya v Nacionalnomu muzeyi Prado v Madridi Livoruch Paris Zdayetsya vin perebuvaye u rozdumah yabluko she v jogo ruci Jogo uvaga zoseredzhena na Afroditi v centri kompoziciyi Na perednomu plani zbroya ta obladunok Afini Postanovka ta vitonchenist roboti nesut na sobi vidbitok vplivu pivdennogo zhivopisu yakij pomitnij v tvorchosti Rubensa pislya jogo perebuvannya v Italiyi Cej vpliv vidchuvayetsya v pozah bogin sho nagaduyut postavi klasichnih skulptur zvivistomu ritmi anatomiyi figur sho vidsilayut do zhivopisu manyerizmu Vpershe kartina bula zadokumentovana v v 1666 roci Versiya 1632 1635 rokivKartina napisana oliyeyu na dubovij doshci Eksponuyetsya v londonskij Nacionalnij galereyi Zmini vneseni Rubensom v cyu kartinu svidchat sho spochatku Rubens zobraziv epizod koli Paris nakazav boginyam rozdyagnutisya Ostatochnij variant pokazuye moment vruchennya zolotogo yabluka Afroditi yaka stoyit mizh Afinoyu ta Geroyu Germes stoyit pozadu Parisa zverhu eriniya Alekto Versiya 1635 rokuVersiya eksponuyetsya u drezdenskij Galereyi starih majstriv Vikonana oliyeyu na dubovij doshci Kompoziciya majzhe povtoryuye poperednyu versiyu Paris z yablukom v ruci pozadu nogo Germes pered nimi tri bogini vgori Alekto pavich sobaka vivci na zadnomu plani ale dodano kilka putti bilya bogin ta u gilli derev Versiya 1638 rokuNajbilsha za rozmirom kartina napisana oliyeyu na polotni Eksponuyetsya v Nacionalnomu muzeyi Prado v Madridi Versiya zasnovana na eskizi dizajnu gleka yakij zrobiv Rubens Ale na eskizi prostir i kilkist figur bilshi V zhivopisnij versiyi hudozhnik cilkovito zoseredivsya na troh zhinochih ogolenih figurah Tila utvoryuyut zvivisti liniyi zhesti afektovani Farba nanesena mazkami yaki ne zmishuyutsya Cej stil harakternij dlya robit Rubensa piznogo periodu i ye rezultatom jogo zahoplennya venecianskim zhivopisom Cya kartina osobiste zamovlennya korolya Ispaniyi Filipa IV Rubensu v toj chas koli hudozhnik pracyuvav nad inshimi robotami dlya Korolivskogo palacu v Madridi Kartina bula vidpravlena v Madrid u 1639 roci i pomishena u Buen Retiro de i bula vpershe inventarizovana u 1666 roci PrimitkiThe Judgment of Paris about 1597 1599 The National Gallery The Judgment of Paris 1606 The Web Gallery of Art The Judgment of Paris 1606 1608 Museo Nacional del Prado The Judgment of Paris probably 1632 1635 The National Gallery Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2017 The Judgment of Paris Ca 1638 Museo Nacional del PradoDzherelaDamisch H Le jugement de Paris Hubert Damisch Paris Flammarion 1997 322 s The Evolution of Rubens s Judgement of Paris L Oliver F Healy A Roy R Billinge London National Gallery Company 2005 22 s National Gallery Technical Bulletin t 26 1 PosilannyaVersiya 1597 1599 rokiv na sajti Nacionalnoyi galereyi Versiya 1606 roku na Hudozhnij vebgalereyi Versiya 1606 1608 rokiv na sajti Nacionalnogo muzeyu Prado Versiya 1632 1635 rokiv na sajti Nacionalnoyi galereyi Versiya 1638 roku na sajti Nacionalnogo muzeyu Prado