Буен Ретіро (ісп. Palacio del Buen Retiro) - комплекс з декількох палаців та садів в межах сучасного Мадрида. Найактивніша забудова прийшлася на 17 століття, кількість палацових та допоміжних будівель сягала 20 ( не враховуючи павільйонів). Разом з садами комплекс був в переліку найбільших в тогочасній Європі, змагаючись із Ескоріалом та Версалем у Франції до його розширення, хоча значно поступався їм в красі архітектури і врізноманітності паркових оздоб. До 21 століття дійшли лише залишки споруд.
Буен-Ретіро | |
Країна | Іспанія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Мадрид |
Архітектурний стиль | бароко |
Стан збереженості | d |
Буен-Ретіро у Вікісховищі |
Координати: 40°24′49″ пн. ш. 3°40′54″ зх. д. / 40.41367500002777291° пн. ш. 3.68168889002777799° зх. д.
Історія
На околиці Мадрида був монастир Св. Єроніма (Сан Херонимо-эль-Реаль),в який навідувався ще король Філіп ІІ. Не оминали монастир і інші монархи, серед яких і Філіп IV. Поряд з монастирем була резиденція фаворита короля - герцога Олівареса та деяких аристократів. Аби улестити короля, наказав створити декілька павільйонів в саду для королівської родини. Трохи згодом розпочалося будівництво перших королівських палаців.
Проект та будівництво
До проектування та будівництва залучили низку архітекторів. Наглядачем за проектуванням та будівництвом призначили італійця, художника та архітектора Джованні Батіста Крещенци, що перебрався з Рима в Мадрид. Для будівництва використали цеглу, знехтувавши звичним для іспанців пісковиком. Неякісна цегла погано вплине на довготривалість споруд в майбутньому. По смерті Крещенци у 1635 р. справи передали архітектору Алонсо Карбонелу.
Послідовник маньєризму, Крещенци не був видатним архітектором. Тому споруди вийшли довгі, одноманітні за фасадами та монотонні. Буденну архітектуру небагато урізноманітнювали вежі, прямокутні двори та регулярні сади. Окрім павільйонів в садах були ставки, що використовували для баталій на воді. Уяву про первісний вигляд Буен Ретіро дають тогочасні гравюри та картини Веласкеса, Джузеппе Леонардо тощо.
- Буен Ретіро,гравюра 1637 р.
- Веласкес. Принц дон Карлос верхи в Буен Ретіро
- план Буен Ретіро, гравюра 1656 р.
Апартаменти короля
Головною резиденцією короля в Мадриді був Алькасар. Але літо король часто проводив в Буен Ретіро, що зробило комплекс другою королівською резиденцією. Паркові ставки використовували для свят на воді, а двори для театральних вистав, кориди та феєрверків вечорами.
Відсутність достатньої кількості картин компенсували замовами місцевим та іноземним художникам. Через деякий час апартаменти короля прикрасили твори відомих тогочасних митців, серед яких -
- Дієго Веласкес
- Рубенс
- Ніколя Пуссен
- Клод Лоррен
- Массімо Станціоне
- Сурбаран
- Гаспар Дюге та інші.
Відомий шедевр Веласкеса «Списи», що розповідає про здачу ключів міста Бреда у Фландрії іспанським воякам, був намальований саме для оздоб Буен Ретіро. Поряд розмістили 10 картин Франсіско Сурбарана з зображенням подвигів Геракла, що сприймалися як алегорії військових перемог іспанських монархів.
Захвалений палац
Ще не постав у всій своїй величі палац і парк у Версалі. Тому велетенські розміри комплексу Буен Ретіро сприймалися іспанцями як диво. Поет Педро Кальдерон де ла Барка написав твір «Новий палац в Ретіро» на часть католицького свята Тіла Господня, де порівняв палац Ретіро з храмом Соломона, а його сади - з садами самого раю. Дієго де Каваррубіас у «Елегіях в королівському палаці Буен Ретіро» порівняв його зі спорудами семи див світу античності. Але реальний стан споруд та справ Іспанії був куди як гіршим. Країна сповзала в довготривалу кризу.
Подальша історія
Франція перемогла у війні за так званий « іспанський спадок » і Філіп Анжуйський у 1701 р. став королем Іспанії під ім'ям - Філіп V. В палаці Буен Ретіро він і чекав на ключі від Мадрида, хоча палац вимагав ремонту, а сади були пошкоджені. Навіть занепад не завадив провести тут коронаційні свята. До ремонтів заступили лише через три десятиліття і Буен Ретіро знов став літньою резиденцією. Будівли ремонтував французький архітектор Рене Карльє, оскільки Королівський палац в Мадриді постраждав від пожежі. Король Філіп V не дочекався завершення ремонту і помер у 1746 р.
Починається етап нового занепаду комплексу. Тут ще жив три роки король Карлос ІІІ, але покинув Буен Ретіро, а приміщення віддав під військові казарми пехоти та кавалерії. Частка ставків висохла, а сади були пошкоджені. На парковій території розмістили порцелянову мануфактуру, а сад почали відкривати для відвідин.
Під час наполеонівського захоплення Іспаніїу 1809 р., в Буен Ретіро розмістили французькі окупаційні війська та склади з порохом. Його погано зберігали, що спричинило вибух, який значно пошкодив та зруйнував і без того старі споруди.
Паркова територія була зменшена вдвічі. Згодом вивільнені ділянки забудували (Кабінет натуральної історії, Академія наук та ін.), а залишки парку претворили на Королівський Ботанічний сад.
Касон дель Буен Ретіро
Серед споруд 17 століття, які випадково збереглися — . Палац побудували у 1637 році (архітектором був Алонсо Карбонел). Головним приміщенням палацу була Бальна зала, зразком для якої слугувала Сикстинська каплиця в Ватикані. Довжина зали — 25 метрів. У 1697 році склепіння зали прикрасив фресками Джордано Лука на сюжети античного міфу про золоте руно.
Палац реставрований і відданий музею Прадо, де розмістили твори мистецтва 19 століття.
Військовий музей
В найбільшій зі збережених споруд комплексу Буен Ретіро в 20 стоітті розмістили Військовий музей. Про палацове минуле споруди нагадує давня Тронна зала (Salon de Reinos). створену ще у 1630-ті рр. Для оздоб Тронної зали використали картини художників, серед яких були -
- Веласкес
- Антоніо де Переда
- Фелікс Кастелло та ін.
Кінний монумент Філіпу IV
Серед цікавих інженерних рішень - кінний монумент королю Філіпу IV. Скульптуру створив італійський майстер П'єтро Такка у 1634-1640 рр. За зразок узяли кінний портрет короля, виконаний художником Веласкесом. Аби вирішити складне на той час інженерне завдання (постановку коня лише на дві задні ноги), до розрахунків залучили італійського науковця Галілео Галілея (1564-1642). Монумент спорудили в так званому дворі Королеви з регулярним садом та партерами. Монумент двічі переносили, поки в 19 ст. його остаточно не перенесли до східного фасаду палацу Орьєнте в Мадриді.
Див. також
Джерела
- Château de Versailles, .
- El palacio y los jardines del Buen Retiro [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.], artykuł autorstwa Antonio Bonet Correa z Katedry Historii Sztuki Akadamii Sztuk Pięknych San Fernando.
- , portal sztuki masdearte.com.
- Logopress, .
- , artykuł JLL & JRP.
- Madrid Histórico, Iglesia de San Jeronimo El Real [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.].
- Museo Nacional del Prado, On-line Gallery [ 12 квітня 2018 у Wayback Machine.].
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буен-Ретіро |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buen Retiro isp Palacio del Buen Retiro kompleks z dekilkoh palaciv ta sadiv v mezhah suchasnogo Madrida Najaktivnisha zabudova prijshlasya na 17 stolittya kilkist palacovih ta dopomizhnih budivel syagala 20 ne vrahovuyuchi paviljoniv Razom z sadami kompleks buv v pereliku najbilshih v togochasnij Yevropi zmagayuchis iz Eskorialom ta Versalem u Franciyi do jogo rozshirennya hocha znachno postupavsya yim v krasi arhitekturi i vriznomanitnosti parkovih ozdob Do 21 stolittya dijshli lishe zalishki sporud Buen Retiro Krayina Ispaniya Administrativna odinicyaMadrid Arhitekturnij stilbaroko Stan zberezhenostid Buen Retiro u Vikishovishi Koordinati 40 24 49 pn sh 3 40 54 zh d 40 41367500002777291 pn sh 3 68168889002777799 zh d 40 41367500002777291 3 68168889002777799IstoriyaNa okolici Madrida buv monastir Sv Yeronima San Heronimo el Real v yakij naviduvavsya she korol Filip II Ne ominali monastir i inshi monarhi sered yakih i Filip IV Poryad z monastirem bula rezidenciya favorita korolya gercoga Olivaresa ta deyakih aristokrativ Abi ulestiti korolya nakazav stvoriti dekilka paviljoniv v sadu dlya korolivskoyi rodini Trohi zgodom rozpochalosya budivnictvo pershih korolivskih palaciv Proekt ta budivnictvoDo proektuvannya ta budivnictva zaluchili nizku arhitektoriv Naglyadachem za proektuvannyam ta budivnictvom priznachili italijcya hudozhnika ta arhitektora Dzhovanni Batista Kreshenci sho perebravsya z Rima v Madrid Dlya budivnictva vikoristali ceglu znehtuvavshi zvichnim dlya ispanciv piskovikom Neyakisna cegla pogano vpline na dovgotrivalist sporud v majbutnomu Po smerti Kreshenci u 1635 r spravi peredali arhitektoru Alonso Karbonelu Poslidovnik manyerizmu Kreshenci ne buv vidatnim arhitektorom Tomu sporudi vijshli dovgi odnomanitni za fasadami ta monotonni Budennu arhitekturu nebagato uriznomanitnyuvali vezhi pryamokutni dvori ta regulyarni sadi Okrim paviljoniv v sadah buli stavki sho vikoristovuvali dlya batalij na vodi Uyavu pro pervisnij viglyad Buen Retiro dayut togochasni gravyuri ta kartini Velaskesa Dzhuzeppe Leonardo tosho Buen Retiro gravyura 1637 r Velaskes Princ don Karlos verhi v Buen Retiro plan Buen Retiro gravyura 1656 r Apartamenti korolyaGolovnoyu rezidenciyeyu korolya v Madridi buv Alkasar Ale lito korol chasto provodiv v Buen Retiro sho zrobilo kompleks drugoyu korolivskoyu rezidenciyeyu Parkovi stavki vikoristovuvali dlya svyat na vodi a dvori dlya teatralnih vistav koridi ta feyerverkiv vechorami Vidsutnist dostatnoyi kilkosti kartin kompensuvali zamovami miscevim ta inozemnim hudozhnikam Cherez deyakij chas apartamenti korolya prikrasili tvori vidomih togochasnih mitciv sered yakih Velaskes Spisi Diyego Velaskes Rubens Nikolya Pussen Klod Lorren Massimo Stancione Surbaran Gaspar Dyuge ta inshi Vidomij shedevr Velaskesa Spisi sho rozpovidaye pro zdachu klyuchiv mista Breda u Flandriyi ispanskim voyakam buv namalovanij same dlya ozdob Buen Retiro Poryad rozmistili 10 kartin Fransisko Surbarana z zobrazhennyam podvigiv Gerakla sho sprijmalisya yak alegoriyi vijskovih peremog ispanskih monarhiv Zahvalenij palacSurbaran Gerakl vbivaye Lernejsku gidru She ne postav u vsij svoyij velichi palac i park u Versali Tomu veletenski rozmiri kompleksu Buen Retiro sprijmalisya ispancyami yak divo Poet Pedro Kalderon de la Barka napisav tvir Novij palac v Retiro na chast katolickogo svyata Tila Gospodnya de porivnyav palac Retiro z hramom Solomona a jogo sadi z sadami samogo rayu Diyego de Kavarrubias u Elegiyah v korolivskomu palaci Buen Retiro porivnyav jogo zi sporudami semi div svitu antichnosti Ale realnij stan sporud ta sprav Ispaniyi buv kudi yak girshim Krayina spovzala v dovgotrivalu krizu Podalsha istoriyaFranciya peremogla u vijni za tak zvanij ispanskij spadok i Filip Anzhujskij u 1701 r stav korolem Ispaniyi pid im yam Filip V V palaci Buen Retiro vin i chekav na klyuchi vid Madrida hocha palac vimagav remontu a sadi buli poshkodzheni Navit zanepad ne zavadiv provesti tut koronacijni svyata Do remontiv zastupili lishe cherez tri desyatilittya i Buen Retiro znov stav litnoyu rezidenciyeyu Budivli remontuvav francuzkij arhitektor Rene Karlye oskilki Korolivskij palac v Madridi postrazhdav vid pozhezhi Korol Filip V ne dochekavsya zavershennya remontu i pomer u 1746 r Korol Karlos III monument v Botanichnomu sadu Pochinayetsya etap novogo zanepadu kompleksu Tut she zhiv tri roki korol Karlos III ale pokinuv Buen Retiro a primishennya viddav pid vijskovi kazarmi pehoti ta kavaleriyi Chastka stavkiv visohla a sadi buli poshkodzheni Na parkovij teritoriyi rozmistili porcelyanovu manufakturu a sad pochali vidkrivati dlya vidvidin Pid chas napoleonivskogo zahoplennya Ispaniyiu 1809 r v Buen Retiro rozmistili francuzki okupacijni vijska ta skladi z porohom Jogo pogano zberigali sho sprichinilo vibuh yakij znachno poshkodiv ta zrujnuvav i bez togo stari sporudi Parkova teritoriya bula zmenshena vdvichi Zgodom vivilneni dilyanki zabuduvali Kabinet naturalnoyi istoriyi Akademiya nauk ta in a zalishki parku pretvorili na Korolivskij Botanichnij sad Kason del Buen RetiroKason del Buen Retiro filiya muzeyu Prado Sered sporud 17 stolittya yaki vipadkovo zbereglisya Palac pobuduvali u 1637 roci arhitektorom buv Alonso Karbonel Golovnim primishennyam palacu bula Balna zala zrazkom dlya yakoyi sluguvala Sikstinska kaplicya v Vatikani Dovzhina zali 25 metriv U 1697 roci sklepinnya zali prikrasiv freskami Dzhordano Luka na syuzheti antichnogo mifu pro zolote runo Palac restavrovanij i viddanij muzeyu Prado de rozmistili tvori mistectva 19 stolittya Vijskovij muzejVijskovij muzej V najbilshij zi zberezhenih sporud kompleksu Buen Retiro v 20 stoitti rozmistili Vijskovij muzej Pro palacove minule sporudi nagaduye davnya Tronna zala Salon de Reinos stvorenu she u 1630 ti rr Dlya ozdob Tronnoyi zali vikoristali kartini hudozhnikiv sered yakih buli Velaskes Antonio de Pereda Feliks Kastello ta in Kinnij monument Filipu IVDvir Korolevi z monumentom Filipu IV Sered cikavih inzhenernih rishen kinnij monument korolyu Filipu IV Skulpturu stvoriv italijskij majster P yetro Takka u 1634 1640 rr Za zrazok uzyali kinnij portret korolya vikonanij hudozhnikom Velaskesom Abi virishiti skladne na toj chas inzhenerne zavdannya postanovku konya lishe na dvi zadni nogi do rozrahunkiv zaluchili italijskogo naukovcya Galileo Galileya 1564 1642 Monument sporudili v tak zvanomu dvori Korolevi z regulyarnim sadom ta parterami Monument dvichi perenosili poki v 19 st jogo ostatochno ne perenesli do shidnogo fasadu palacu Oryente v Madridi Div takozhAlegoriya Dzhordano Luka Freska Galileo Galilej Palac Oryente Palac LinaresDzherelaChateau de Versailles El palacio y los jardines del Buen Retiro 26 listopada 2011 u Wayback Machine artykul autorstwa Antonio Bonet Correa z Katedry Historii Sztuki Akadamii Sztuk Pieknych San Fernando portal sztuki masdearte com Logopress artykul JLL amp JRP Madrid Historico Iglesia de San Jeronimo El Real 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine Museo Nacional del Prado On line Gallery 12 kvitnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Buen Retiro