Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Популя ція це сукупність організмів одного виду що займають обмежену територію ареал поширення об єкта або явища та є із

Субпопуляція

Субпопуляція

Популя́ція — це сукупність організмів одного виду, що займають обмежену територію (ареал поширення об'єкта або явища) та є ізольованими від інших популяцій цього виду. Таким чином, популяція — це сукупність особин одного виду, яка характеризується спадкоємністю (тяглістю) поколінь на певній території та спільним генофондом.. Цей термін використовується в різних розділах біології, екології, антропології, демографії, медицини та . Якщо обговорюють популяцію людського виду, то в цьому випадку використовують слово «населення», що і є популяцією. Якщо мова йде про тварин чи рослини, це називають популяцією. Популяція характеризується внутрішньою гетерогенністю (неоднорідністю) особин, що дозволяє селекціонеру проводити добір в бажаному напрямку, а в практичному овочівництві гетерогенність всередині популяції полегшує адаптацію до погодних умов та інших стресових факторів. Найбільш вирівняними є гетерозисні гібриди першого покоління.

Популяція
Досліджується в популяційна біологія

Популяційна екологія

Популяційна екологія або демекологія — це розділ загальної екології, який займається вивченням популяцій, їхньою структури та динамікою чисельності.

В різних теоріях

В еволюційній теорії популяція — це група особин, здатних до більш-менш сталого самовідтворення (як статевого, так і безстатевого). Популяція відокремлена (зазвичай географічно) від інших груп, з представниками яких (при статевій репродукції) потенційно можливий . З точки зору популяційної генетики популяція — це група особин, всередині якої ймовірність схрещування в багато разів перевершує ймовірність схрещування з представниками інших подібних груп. Зазвичай говорять про популяції як про групи в складі виду або підвиду.

У сучасних еволюційних теоріях (наприклад, в синтетичній теорії еволюції) популяція вважається .

Основні показники популяції

Популяція характеризується певними особливостями, які не характерні для окремих видів. Групові особливості — основні показники популяції:

  • Народжуваність — кількість нових особин, які з'явилися за певний проміжок часу.
  • Смертність — кількість особин, які померли (загинули) в популяції за певний проміжок часу.
  • Густота (щільність) — це середня кількість особин у популяції на одиницю площі або об'єму;
  • Чисельність — це кількість особин у популяції (в ареалі);
  • Приріст популяції — різниця між народжуваністю і смертністю.

Популяції притаманні:

  • спільність еволюційної долі;
  • здатність до невизначено тривалого (в еволюційному масштабі часу) існування;
  • наявність займаної території;
  • Формування генетичної системи, що характеризується вільним, заснованим на рівноможливому поєднанні всіх типів гамет, випадковим схрещуванням особин усередині популяції (панміксія), значною ізольованістю від інших популяцій;
  • адаптивне реагування на зовнішні впливи як цілого;
  • наявність специфічного екологічного гіперпростору (екологічної ніші).

Розрізняють абсолютну народжуваність(B) — число особин, які народились за одиницю часу, і відносну народжуваність(b) — число особин, які з'явилися на світ за одиницю часу у розрахунку на одну особину популяції. B=Bn/t; b=B/N

Аналогічно народжуваності, розрізняють абсолютну(D) і відносну(d) смертність. D=Dn/t; d=D/N

Різниця між питомою смертністю і питомою народжуваністю називають виживанням або біотичним потенціалом популяції (r). r= b-d.

Для популяції характерний логістичний і експоненціальний тип росту. Останній характеризується інтенсивним зростанням кількості особин у популяції, за умов відсутності лімітуючих факторів. Цей тип росту можна графічно зобразити у вигляді J-подібної кривої. У природних умовах такий тип не спостерігається. image

Логістичний тип росту властивий для тих популяцій, які тільки починають заселяти територію. Його можна відобразити у вигляді S-подібної кривої. Для логістичного росту характерні 3 етапи. На першому відбувається різке зростання чисельності особин у популяції, яке зовсім не залежить від ресурсної бази. На середньому етапі на ріст популяції впливають лімітуючі чинники, які, в свою чергу, дещо сповільнюють темпи росту популяції. На останньому етапі ріст чисельності популяції стабілізується і встановлюється на природно допустимому рівні. image

Структура популяцій

Структура популяції — це власна організація популяції, тобто співвідношення різних окремих частин популяції між собою за різними ознаками.

Виділяють вікову, статеву, просторову та генетичну структури популяції.

Кожне угруповання особин, що належить до одного виду, має окреслену генетичну структуру, яка виражена в певних морфологічних особливостях виду. Генетична структура — це співвідношення у популяції різних генотипів і алельних генів. Наука, яка займається вивченням генетичних процесів у популяціях називається популяційною генетикою. За законами генетики у популяції підтримується рівновага генетичного фонду.

Вікова структура популяції впливає як на народжуваність, так і на смертність. Саме ця структура характеризує співвідношення різних вікових груп і тим самим визначає їхню здатність до розмноження за певний проміжок часу, і показує, чого можна очікувати в найближчому майбутньому. У кожній популяції можна виділити 3 основних екологічних віки:

  • передрепродуктивний;
  • репродуктивий;
  • пострепродуктивний.

Істотний вплив на чисельність популяції має статева структура, тобто співвідношення особин різної статі. Одночасно для популяції характерна певна екологічна структура, яка є результатом відмінності демографічного типу, наприклад, вікова структура, народжуваність, смертність.

Залежно від розмірів займаної території, розрізняють 3 типи популяцій:

  1. Елементарна (локальна) популяція — сукупність особин виду, що займають невелику ділянку однорідної території. В залежності від характеру умов у біогеоценозі будь-який вид розпадається на кілька елементарних популяцій. Чим одноманітніші умови, тим менша кількість елементарних популяцій у кожного виду. У природі особини елементарних популяцій часто змішуються, тому кордони між ними стираються.
  2. Екологічна популяція — сукупність елементарних популяцій, приурочених до конкретних біогеоценозів. Наприклад, білка заселяє різні типи лісу, тому виділяють декілька її екологічних популяцій — соснові, ялицево-смерекові тощо. Ці популяції слабко ізольовані одна від одної і обмін генетичною інформацією між ними відбувається досить часто, але рідше, ніж між елементарними популяціями.
  3. Географічна популяція — сукупність екологічних популяцій, що охоплює групи особин одного виду, які заселяють територію з географічно однорідними умовами. Чітко розмежовані одна від одної і відносно ізольовані. Вони різняться між собою плодовитістю, розмірами особин, екологічними, фізіологічними, поведінковими та іншими особливостями. Наприклад, популяції білки в заєнісейській тайзі і змішаних лісах України, степова і тундрова популяції вузькочерепної полівки. У природі межі і розміри популяцій визначаються не стільки особливостями територій, скільки властивостями особин однієї популяції.

Для практичної зручності досліджень було прийняте поняття ценопопуляції, або сукупності особин одного виду в межах ценозу. Зокрема, цей напрям розробляли російські геоботанічні школи Т. Работнова та О. Уранова. Цей підхід значною мірою поширився в Україні та дав результати в оцінці структури і динаміки популяцій рослин, в тому числі під антропогенним навантаженням.

Субпопуляція

Субпопуляція — група схрещуваних між собою особин з дуже обмеженою міграцією всередині популяції або виду.

Субпопуляція панміктична — частина популяції, в якої забезпечується вільне схрещування.

Див. також

Примітки

  1. З. Служинська. Популяції. — Львів: Видавнича Спілка, 2005. — 112с.
  2. Работнов т. А. Экспериментальная фитоценология: Учебник. М., 1998
  3. Уранов А. А. Растения и среда. Жизнь растений. Т. 1. М. Изд. «Просвещение».1974.С.58-86.

Література

Посилання

  • Біфуркація в популяції //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 28.
  • Віковий склад популяції //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 39.
  • Життєвий простір //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 86.
  • Популяція //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 142.
image Це незавершена стаття з біології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Populya ciya ce sukupnist organizmiv odnogo vidu sho zajmayut obmezhenu teritoriyu areal poshirennya ob yekta abo yavisha ta ye izolovanimi vid inshih populyacij cogo vidu Takim chinom populyaciya ce sukupnist osobin odnogo vidu yaka harakterizuyetsya spadkoyemnistyu tyaglistyu pokolin na pevnij teritoriyi ta spilnim genofondom Cej termin vikoristovuyetsya v riznih rozdilah biologiyi ekologiyi antropologiyi demografiyi medicini ta Yaksho obgovoryuyut populyaciyu lyudskogo vidu to v comu vipadku vikoristovuyut slovo naselennya sho i ye populyaciyeyu Yaksho mova jde pro tvarin chi roslini ce nazivayut populyaciyeyu Populyaciya harakterizuyetsya vnutrishnoyu geterogennistyu neodnoridnistyu osobin sho dozvolyaye selekcioneru provoditi dobir v bazhanomu napryamku a v praktichnomu ovochivnictvi geterogennist vseredini populyaciyi polegshuye adaptaciyu do pogodnih umov ta inshih stresovih faktoriv Najbilsh virivnyanimi ye geterozisni gibridi pershogo pokolinnya Populyaciya Doslidzhuyetsya vpopulyacijna biologiyaPopulyacijna ekologiyaPopulyacijna ekologiya abo demekologiya ce rozdil zagalnoyi ekologiyi yakij zajmayetsya vivchennyam populyacij yihnoyu strukturi ta dinamikoyu chiselnosti V riznih teoriyahV evolyucijnij teoriyi populyaciya ce grupa osobin zdatnih do bilsh mensh stalogo samovidtvorennya yak statevogo tak i bezstatevogo Populyaciya vidokremlena zazvichaj geografichno vid inshih grup z predstavnikami yakih pri statevij reprodukciyi potencijno mozhlivij Z tochki zoru populyacijnoyi genetiki populyaciya ce grupa osobin vseredini yakoyi jmovirnist shreshuvannya v bagato raziv perevershuye jmovirnist shreshuvannya z predstavnikami inshih podibnih grup Zazvichaj govoryat pro populyaciyi yak pro grupi v skladi vidu abo pidvidu U suchasnih evolyucijnih teoriyah napriklad v sintetichnij teoriyi evolyuciyi populyaciya vvazhayetsya Osnovni pokazniki populyaciyiPopulyaciya harakterizuyetsya pevnimi osoblivostyami yaki ne harakterni dlya okremih vidiv Grupovi osoblivosti osnovni pokazniki populyaciyi Narodzhuvanist kilkist novih osobin yaki z yavilisya za pevnij promizhok chasu Smertnist kilkist osobin yaki pomerli zaginuli v populyaciyi za pevnij promizhok chasu Gustota shilnist ce serednya kilkist osobin u populyaciyi na odinicyu ploshi abo ob yemu Chiselnist ce kilkist osobin u populyaciyi v areali Pririst populyaciyi riznicya mizh narodzhuvanistyu i smertnistyu Populyaciyi pritamanni spilnist evolyucijnoyi doli zdatnist do neviznacheno trivalogo v evolyucijnomu masshtabi chasu isnuvannya nayavnist zajmanoyi teritoriyi Formuvannya genetichnoyi sistemi sho harakterizuyetsya vilnim zasnovanim na rivnomozhlivomu poyednanni vsih tipiv gamet vipadkovim shreshuvannyam osobin useredini populyaciyi panmiksiya znachnoyu izolovanistyu vid inshih populyacij adaptivne reaguvannya na zovnishni vplivi yak cilogo nayavnist specifichnogo ekologichnogo giperprostoru ekologichnoyi nishi Rozriznyayut absolyutnu narodzhuvanist B chislo osobin yaki narodilis za odinicyu chasu i vidnosnu narodzhuvanist b chislo osobin yaki z yavilisya na svit za odinicyu chasu u rozrahunku na odnu osobinu populyaciyi B Bn t b B N Analogichno narodzhuvanosti rozriznyayut absolyutnu D i vidnosnu d smertnist D Dn t d D N Riznicya mizh pitomoyu smertnistyu i pitomoyu narodzhuvanistyu nazivayut vizhivannyam abo biotichnim potencialom populyaciyi r r b d Dlya populyaciyi harakternij logistichnij i eksponencialnij tip rostu Ostannij harakterizuyetsya intensivnim zrostannyam kilkosti osobin u populyaciyi za umov vidsutnosti limituyuchih faktoriv Cej tip rostu mozhna grafichno zobraziti u viglyadi J podibnoyi krivoyi U prirodnih umovah takij tip ne sposterigayetsya Logistichnij tip rostu vlastivij dlya tih populyacij yaki tilki pochinayut zaselyati teritoriyu Jogo mozhna vidobraziti u viglyadi S podibnoyi krivoyi Dlya logistichnogo rostu harakterni 3 etapi Na pershomu vidbuvayetsya rizke zrostannya chiselnosti osobin u populyaciyi yake zovsim ne zalezhit vid resursnoyi bazi Na serednomu etapi na rist populyaciyi vplivayut limituyuchi chinniki yaki v svoyu chergu desho spovilnyuyut tempi rostu populyaciyi Na ostannomu etapi rist chiselnosti populyaciyi stabilizuyetsya i vstanovlyuyetsya na prirodno dopustimomu rivni Struktura populyacijStruktura populyaciyi ce vlasna organizaciya populyaciyi tobto spivvidnoshennya riznih okremih chastin populyaciyi mizh soboyu za riznimi oznakami Vidilyayut vikovu statevu prostorovu ta genetichnu strukturi populyaciyi Kozhne ugrupovannya osobin sho nalezhit do odnogo vidu maye okreslenu genetichnu strukturu yaka virazhena v pevnih morfologichnih osoblivostyah vidu Genetichna struktura ce spivvidnoshennya u populyaciyi riznih genotipiv i alelnih geniv Nauka yaka zajmayetsya vivchennyam genetichnih procesiv u populyaciyah nazivayetsya populyacijnoyu genetikoyu Za zakonami genetiki u populyaciyi pidtrimuyetsya rivnovaga genetichnogo fondu Vikova struktura populyaciyi vplivaye yak na narodzhuvanist tak i na smertnist Same cya struktura harakterizuye spivvidnoshennya riznih vikovih grup i tim samim viznachaye yihnyu zdatnist do rozmnozhennya za pevnij promizhok chasu i pokazuye chogo mozhna ochikuvati v najblizhchomu majbutnomu U kozhnij populyaciyi mozhna vidiliti 3 osnovnih ekologichnih viki peredreproduktivnij reproduktivij postreproduktivnij Istotnij vpliv na chiselnist populyaciyi maye stateva struktura tobto spivvidnoshennya osobin riznoyi stati Odnochasno dlya populyaciyi harakterna pevna ekologichna struktura yaka ye rezultatom vidminnosti demografichnogo tipu napriklad vikova struktura narodzhuvanist smertnist Zalezhno vid rozmiriv zajmanoyi teritoriyi rozriznyayut 3 tipi populyacij Elementarna lokalna populyaciya sukupnist osobin vidu sho zajmayut neveliku dilyanku odnoridnoyi teritoriyi V zalezhnosti vid harakteru umov u biogeocenozi bud yakij vid rozpadayetsya na kilka elementarnih populyacij Chim odnomanitnishi umovi tim mensha kilkist elementarnih populyacij u kozhnogo vidu U prirodi osobini elementarnih populyacij chasto zmishuyutsya tomu kordoni mizh nimi stirayutsya Ekologichna populyaciya sukupnist elementarnih populyacij priurochenih do konkretnih biogeocenoziv Napriklad bilka zaselyaye rizni tipi lisu tomu vidilyayut dekilka yiyi ekologichnih populyacij sosnovi yalicevo smerekovi tosho Ci populyaciyi slabko izolovani odna vid odnoyi i obmin genetichnoyu informaciyeyu mizh nimi vidbuvayetsya dosit chasto ale ridshe nizh mizh elementarnimi populyaciyami Geografichna populyaciya sukupnist ekologichnih populyacij sho ohoplyuye grupi osobin odnogo vidu yaki zaselyayut teritoriyu z geografichno odnoridnimi umovami Chitko rozmezhovani odna vid odnoyi i vidnosno izolovani Voni riznyatsya mizh soboyu plodovitistyu rozmirami osobin ekologichnimi fiziologichnimi povedinkovimi ta inshimi osoblivostyami Napriklad populyaciyi bilki v zayenisejskij tajzi i zmishanih lisah Ukrayini stepova i tundrova populyaciyi vuzkocherepnoyi polivki U prirodi mezhi i rozmiri populyacij viznachayutsya ne stilki osoblivostyami teritorij skilki vlastivostyami osobin odniyeyi populyaciyi Dlya praktichnoyi zruchnosti doslidzhen bulo prijnyate ponyattya cenopopulyaciyi abo sukupnosti osobin odnogo vidu v mezhah cenozu Zokrema cej napryam rozroblyali rosijski geobotanichni shkoli T Rabotnova ta O Uranova Cej pidhid znachnoyu miroyu poshirivsya v Ukrayini ta dav rezultati v ocinci strukturi i dinamiki populyacij roslin v tomu chisli pid antropogennim navantazhennyam SubpopulyaciyaSubpopulyaciya grupa shreshuvanih mizh soboyu osobin z duzhe obmezhenoyu migraciyeyu vseredini populyaciyi abo vidu Subpopulyaciya panmiktichna chastina populyaciyi v yakoyi zabezpechuyetsya vilne shreshuvannya Div takozhCenopopulyaciya Dem Klon Populyacijni doslidzhennyaPrimitkiZ Sluzhinska Populyaciyi Lviv Vidavnicha Spilka 2005 112s Rabotnov t A Eksperimentalnaya fitocenologiya Uchebnik M 1998 Uranov A A Rasteniya i sreda Zhizn rastenij T 1 M Izd Prosveshenie 1974 S 58 86 Literatura Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Kishinev Glav red Mold sov enciklopedii 1989 Odum E Ekologiya M 1968 Korsak K V Osnovi suchasnoyi ekologiyi Navch posib 4 te vid pererob i dopov K MAUP 2004 340 s il Kucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s il Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s vidpov redaktori D M Grodzinskij Kiyiv KMM 2012 744 s ISBN 978 966 1673 12 9 PosilannyaBifurkaciya v populyaciyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 28 Vikovij sklad populyaciyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 39 Zhittyevij prostir navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 86 Populyaciya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 142 Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ