Просторова структура популяції просторове розташування організмів популяції Типи просторового розміщенняРозрізняють три

Просторова структура популяції — просторове розташування організмів популяції.

Типи просторового розміщення

Розрізняють три основні типи просторового розміщення, які мають різну біологічну суть:

випадкове — різні фактори однаково впливають на особини, а популяція знаходиться в оптимальних умовах;
регулярне — результат елімінації особин при гомогених умовах;
групове — найпоширеніше, пов'язане з особливостями дисемінації (висипання важкого насіння, поширення плодів і насіння), вегетативним розмноженням, скупченням в найпридатніших і найвдаліших місцях.

Для виявлення типу розміщення найбільш доступним і ефективним є картування особин на облікових площинах.

Просторова структура рослинних популяцій

Розміщення рослин у просторі через їхню нерухомість має великий біологічний зміст. У рослинних угрупованнях просторова структура популяцій виявляється через характерне розміщення особин даного виду;, вони можуть виступати поодинці, парами, групами або ж скупченнями, їх розміщення залежить від біологічних особливостей виду, стадії розвитку популяції, умов місцезростання. Відносно ж тварин, то тут важливим фактором є пора року (лялечка зимує в лісовій підстилці, гусениця живе в кроні дерева).

Загальні зауваження

У більшості посібників з екології та фітоценології обговорюються лише три типи розміщення особин у просторі: рівномірне (а), випадкове (b) і групове або агреговане (d). Більш повною уявляється класифікація, показана на рис. Ця класифікація заснована на двох альтернативних критеріях: стохастичність - детермінованість і рівномірність – нерівномірність, . Відповідно до цієї класифікації, виділяються наступні типи розміщення особин у просторі:

детерміноване рівномірне (а; регулярне – розподіл достатньо високих дерев у лісі, крони яких утворюють частину загального полога; штучні лісопосадки);
стохастичне рівномірне (b; випадкове - розподіл молюска Mulinia lateralis в мулистих наносах припливної зони; (Jackson, 1968));
детерміноване нерівномірне (с; псевдоконтагіозне - «гніздові посадки лісу»);
стохастичне нерівномірне (d; контагіозне – розподіл лабазніка звичайного (Filipendula vulgaris) на остепнених луках).

Встановлення типу розміщення, ступеня агрегованості, розмірів і тривалості збереження груп організмів (особин-популяцій за Четвериковим) необхідно для розуміння природи популяції і для більш точного вимірювання її щільності.

Див. також

Агрегованість особин

Примітки

Миркин Б.М., Розенберг Г.С. Фитоценология: Принципы и методы. - М., 1978. - 212 с.
Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. - М., 1980. - 328 с.
Jackson J.B.C. Bivalves; spatial and size-frequency distributions of two intertidal species // Science. - 1968. - V. 161. - P. 479-480.
Миркин Б.М., Розенберг Г.С. Анализ мозаичности травянистых растительных сообществ. Сообщ. 2. Ценотический уровень // Биол. науки. - 1977. - №2. - С. 121-126.

[1] Миркин Б.М., Розенберг Г.С. Фитоценология: Принципы и методы. - М., 1978. - 212 с.

[2] Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы. - М., 1980. - 328 с.

[3] Jackson J.B.C. Bivalves; spatial and size-frequency distributions of two intertidal species // Science. - 1968. - V. 161. - P. 479-480.

[4] Миркин Б.М., Розенберг Г.С. Анализ мозаичности травянистых растительных сообществ. Сообщ. 2. Ценотический уровень // Биол. науки. - 1977. - №2. - С. 121-126.