Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Стіна значення Проєкт Стіна роздільний бар єр уздовж суходільного к

Стіна (проект)

Стіна (проект)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стіна (значення).

Проєкт «Стіна» — роздільний бар'єр уздовж суходільного кордону України та Російської Федерації. Україна почала його спорудження після початку російсько-української війни 2014 року. Проєкт передбачав інженерно-технічне облаштування держкордону (рокадні шляхи, загородження, рови, вали, техпристрої) для забезпечення моніторингу і стримування незаконного переходу кордону контрабандистами, диверсійними групами.

Проєкт «Стіна»
image
Країна image Україна
Розташування російсько-український кордон
Клієнт Україна
Дата початку спорудження 2014
Дата закінчення спорудження грудень 2021
Оператор Державна прикордонна служба України
Призначення Прикордонний мур
Довжина 1500 км
image Проєкт «Стіна» у Вікісховищі

У 2020 році планували завершити будівництво до 2025 року, а загальну готовність оцінювали на 40 %; в 2021 році готовність оцінювали у близько 50 %.[⇨]

В грудні 2021 року було оголошено про завершення проєкту, загальна його вартість склала 2,5 млрд грн. Загалом було облаштовано 403 км протитранспортних ровів, збудовано 332 км рокадних доріг, 149 переходів доріг через яри, 99 км металевих парканів та 62 км загороджень зі спіралі «Єгоза».

Замість «Стіни» Кабмін схвалив нову програму з облаштування державного кордону на 36 млрд грн.[⇨]

Опис

Див. також: Російсько-український кордон

Українсько-російський кордон є найдовшим у Європі, довжиною 1,974 км сушею та 321 км морем. Станом на вересень 2014 року, внаслідок російсько-української війни, близько 500 км кордону контролювали бойовики та російські війська, тож на першому етапі реалізація проєкту мала відбутися на ділянці кордону в Чернігівській, Сумській та Харківській областях. На другому етапі зведення заплановане в Луганській і Донецькій областях.

За планами Міністерства оборони України, бар'єр не має зупиняти важку бронетехніку, а призначений для підвищення рівня безпеки кордону: забезпечення моніторингу, візуального спостереження і стримування незаконного переходу кордону контрабандистами, диверсійними групами.

Суходільна ділянка:

  • Системи електронно-оптичного спостереження
  • Електронно-сигналізаційні комплекси
  • Контрольно-слідова смуга
  • Земляний рів шириною від 4 метрів та глибиною у 2 метри
  • Бетонні рови
  • Земляний вал, у ключових місцях бетонний.
  • Фортифікаційні споруди
  • Вежі
  • Рокади
  • Мобільні та стаціонарні бойові модулі

Морська ділянка:

  • Системи електронно-оптичного спостереження
  • Фортифікаційні споруди 

Історія

Передумови

Див. також: Російсько-українська війна (з 2014) та Війна на сході України

З весни 2014 в суспільстві виникли ідеї укріплення неделімітованого впродовж 23 років незалежності кордону.

17 березня Сергій Тарута заявив, що викопав протитанковий рів по всьому кордону Донецької області і Росії. Проте журналісти і політологи восени 2014 року, і в 2021 році констатували, що фортифікацій уздовж всього кордону, які описував Тарута, не було створено. Видання «Детектор Медіа Суспільного» у 2018 році зазначало, що Тарута власним коштом викопав протитанковий рів навколо Маріуполя.

23 квітня 2014 року на Сумщині прорито перші 20 км протитанкового рову, планувалося ще 200 км.

Ідею укріплення кордону підтримали Ігор Коломойський та Сергій Тарута. Дніпропетровська облдержадміністрація 12 червня 2014 року розробила інженерний проєкт і техніко-економічне обґрунтування так званої Стіни Коломойського та передали на затвердження в Адміністрацію Президента. Планувалося звести 1920 км суцільного металевого паркану з колючим дротом. Підходи мали бути перегороджені ровами, непрохідними для автотранспорту і бронетехніки, і колючим дротом з обох сторін — української та російської. Простір між ровами і парканом планувалося замінувати сигнальними і протипіхотними мінами. По металевому паркану міг бути пропущений електричний струм. Загородження мало прикриватися мотоманевреними групами українських військ, прикордонниками та Нацгвардією. Проєкт оцінювався у не більше 150 млн євро, а встановити паркан планували за 5-6 місяців.

25 червня 2014 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про побудову інженерних споруд для облаштування державного кордону. За словами міністра Остапа Семерака, планувалося натягнути сітку і викопати рів.

Презентація проєкту

Проєкт було презентовано Арсенієм Яценюком на засіданні Кабінету Міністрів України 3 вересня 2014 року. Було запропоновано протягом шести місяців облаштувати оборонні споруди, системи спостереження, рокади на всій довжині кордону, а також облаштувати морське узбережжя держави та демаркаційну лінію на межі Кримської автономії.

10 вересня 2014 року на засіданні Кабінету міністрів президент Петро Порошенко доручив розпочати спорудження фортифікаційних укріплень на кордоні з Росією — почато першочергові роботи щодо фортифікаційного обладнання і встановлення систем інженерного загородження. Планувалося створити 2 оборонні рубежі, обсяг робіт становив близько 1500 км траншей і ходів сполучення, понад 8 тисяч окопів для техніки, понад 4000 бліндажів, створення 60-кілометрового невибухового загородження.

Будівництво у 2014—2021 роках

12 вересня 2014 року Кабінет міністрів України виділив перші 100 мільйонів гривень на будівництво оборонних укріплень проєкту «Стіна», направлено відповідну техніку. 1 жовтня Державна прикордонна служба України повідомила, що проєкт «Стіна» реалізується у Чернігівській, Сумській і Харківській областях.

В 2015 році розпорядженням Кабінету Міністрів України був затверджений план заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону від 14.05.2015 № 439-р.

На 8 серпня 2016 року готовність проєкту «Стіна» складала 10,5 %, на її будівництво було витрачено 422,8 млн грн.

На 7 серпня 2017 року готовність проєкту «Стіна» складала 15 %, на її будівництво було витрачено 600 млн грн. Було облаштовано 274,6 км протитанкових ровів, 47,1 км контрольно-слідових смуг, 84 км огороджень, 179,9 км рокадних доріг.

На 3 січня 2018 року було облаштовано: 278,6 км протитранспортних ровів (Харківська, Чернігівська, Луганська обл.), 64,4 км контрольно-слідових смуг (Харківська, Луганська обл.), 193,7 км рокадних доріг (Харківська, Луганська обл.), 27 переходів через яри (Харківська обл., Луганська обл.), 89,9 км загороджувального паркану (Харківська, Чернігівська, Херсонська, Запорізька обл.), 2 опорних пункти на 120 чол., 3 опорних пункти на 60 чол., 6 металевих спостережних веж (Запорізька і Херсонська обл.). Завершено роботу з облаштування систем захисту та контролю державного кордону (на ділянках 4 підрозділів Харківської області). Придбано 4 бойових рухомих модулі. Проведено реконструкцію та облаштування 3 підрозділів (Харківська обл.) та 1 підрозділу (Сумська обл). Завершується реконструкція та облаштування 1 підрозділу (Чернігівська обл.). На будівництво стіни було витрачено 832,6 млн грн.

На 17 червня 2018 року готовність проєкту «Стіна» в Харківській області складала 80 %.

6 лютого 2019 року речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян заявив, що готовність комплексу прикордонних споруд на російсько-українському кордоні складає близько 30 %, а кінцевий термін реалізації інженерного облаштування кордону з Росією — 2021 рік. В рамках будівництва фортифікаційних споруд проєкту «Стіна» Державна прикордонна служба України витратила 1,3 мільярда гривень. Повна вартість проєкту «Стіна» початково оцінювалася в 4 млрд грн, проєкт планували завершити ще 2018 року. Вже витрачені кошти виділялися з державної програми «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону», а також додаткових джерел фінансування. На той час роботи були завершені у Харківській області, та планувалося розпочати будівництво на Сумщині.

На 2019 рік з 2015 року було обладнано та оснащено близько 30 % протяжності українсько-російського кордону. Це складало:

  • майже 340 км протитранспортних ровів,
  • 250 км рокадних доріг,
  • переоснащення 5 прикордонних підрозділів

На 2019 рік передбачено залучити ще 400 млн гривень. За ці кошти було заплановано:

  • розгорнути значну кількість комплексів відеоконтролю та сигналізації,
  • улаштувати 50 км протитранспортних ровів,
  • 9,5 км сітчастої огорожі,
  • майже 48 км загороджень із спіралі типу «Єгоза»,
  • прокласти 65,8 км рокадних доріг,
  • обладнати 40 переходів рокадних доріг через складні ділянки (яри, канави тощо),
  • виконати роботи з реконструкції приміщень для підрозділів охорони кордону на 3 об'єктах.

Станом на кінець травня 2020 року його готовність оцінювали на 40 %. У зв'язку зі зменшенням фінансування та зростанням вартості робіт, кінець будівництва планували на 2025 рік.

На 19 травня 2021 року Державна прикордонна служба України виконала роботи з реалізації проєкту Стіна на 51,4 %.

Завершення будівництва

В грудні 2021 року, згідно інформаціі Держприкордонслужби, наданій на запит видання Фокус, проєкт «Стіна» було завершено. Кінцева вартість проєкту склала майже 2,5 млрд гривень. У процесі виконання проєкту облаштовано 403 км протитранспортних ровів, збудовано 332 км рокадних доріг, 149 переходів доріг через яри, 99 км металевих парканів та 62 кілометри загородження зі спіралі «Єгоза». У квітні-червні 2022 року планували ухвалення ще кількох інженерно-технічних споруд. На ділянках державного кордону в Харківській області облаштували 4 опорні пункти та 9 вогневих позицій, а також зведено 9 комплексів системи відеоконтролю та сигналізації. Схожий механізм також було встановлено у Луганській області.

Замість «Стіни» Кабмін схвалив нову програму з облаштування державного кордону на 36 млрд грн.

Російське вторгнення 2022 року

Після початку російського повномасштабного вторгнення 2022 року, в українських медіа почали з'являтись заклики для посилення державного кордону із Росією. У квітні 2022 року голова Сумської ОВА Дмитро Живицький сказав, що це мають бути фортифікаційні споруди вздовж усього кордону.

В вересні 2022 року після контрнаступу українські війська вийшли на кордон з РФ, командир добровольчого підрозділу «Хартія» Всеволод Кожем'яко опублікував фото понівечених споруд проєкту «Стіна».

Антикорупційні провадження і розслідування, пов'язані з проєктом «Стіна»

В серпні 2016 року депутат від «Самопомочі» Олена Сотник на своїй сторінці Facebook опублікувала відповідь керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, з якої слідувало, що НАБУ ще з березня 2016 року веде розслідування за ознаками розкрадання державних коштів на проєкті:[]

"Повідомляю, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати шляхом зловживання службовим становищем грошових коштів Державного бюджету України, виділених на реалізацію проекту "Стіна" на державному кордоні України з Російською Федерацією"

В серпні 2016 року видання nashigroshi.org, з посиланням на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, повідомило про позов військової прокуратури Чернігівського гарнізону до компаній ДП «Чернігівський облавтодор» та ТОВ «Укрспецстрой» зі звинуваченням у нанесенні збитків державі при будівництві укріплень на кордоні з Росією на суму 1,56 млн грн.

У липні 2017 року Генеральна прокуратура України повідомила про виявлення розкрадання при будівництві проєкту «Стіна» суми в понад понад 100 млн гривень. 8 серпня 2017 року НАБУ провело перші затримання. Наступного дня було повідомлено про підозру ще 7 підозрюваним.

В 2017 року видання Українська правда випустила рослідування за фактами корупціі при будівництві стіни.

В 2019 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала обвинувальний акт в суд щодо розтрати держкоштів, виділених на облаштування стіни на українсько-російському кордоні. Обвинувачення за фактом розтрати держкоштів було пред'явлено 3 посадовим особам Державної прикордонної служби, 3 директорам фірм підрядників та 2 посередникам, загалом — 8 осіб. Слідство встановило, що державі було завдано збитків на загальну суму понад 16 млн грн:

12 червня 2019 року обвинувальний акт стосовно восьми осіб, причетних до заволодіння 16,68 млн грн, виділених із державного бюджету на інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим (так званий проект «Стіна»), скеровано до Дарницького районного суду м. Києва.

У березні 2020 року за провадження взявся новостворений Вищий антикорупційний суд. У вересні 2022 року суд завершив підготовче засідання в цій справі, щодо трьох із п'яти фігурантів було закрито кримінальне провадження в частині їх обвинувачення у вчиненні нетяжкого злочину — внесення до офіційних документів завідомо неправдивих даних, водночас провадження в частині обвинувачення цих же фігурантів за вчинення особливо тяжкого злочину — заволодіння коштами з державного бюджету України в сумі понад 16 млн грн — буде предметом подальшого судового розгляду.

У 2020—2023 роках Арсеній Яценюк судився з політологом Олегом Соскіним у справі про захист своєі репутації, пов'язаною зі статтею в журналі «Главред» про можливе розкрадання Яценюком бюджетних грошей з проєкту. Арсеній Яценюк виграв процес у квітні 2023 року.

Оцінки

У 2019 році Антон Кочегаров, головний конструктор сектору генеральних планів Центрального проєктного інституту Міноборони, сказав, що існують кілька факторів, які ускладнюють реалізацію проєкту, найскладніший з яких ― рельєф місцевості. Складний рельєф включає в себе глибокі яри (15—20 м глибиною) і річки, для яких треба будувати гідрологічні споруди, водогони, мости, обходити болота, будуючи огорожі на бурових палях, прокладати об'їзди. До інших факторів належать відсутність подекуди доріг для підвозу матеріалів, техніки, а також маршрути магістральних нафто-, газо- та аміакопроводів, в районі пролягання яких будівництво спершу має дістати офіційний дозвіл.

Див. також

Посилання

  1. . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  2. . BBC. Українська служба. 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  3. . КМУ. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю. 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  4. Урядовий портал :: Арсеній Яценюк перевірив хід облаштування українсько-російського державного кордону на Чернігівщині. оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  5. . ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  6. (PDF). dpsu.gov.ua. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  7. . www.dsnews.ua (укр.). 7 травня 2021. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  8. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  9. Долженкова, Інна (19 червня 2018). . stv.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  10. . ТСН.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  11. . Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  12. . ВолиньPost (англ.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  13. Андрій Шумський, // Народна армія, 20 червня 2014
  14. . LIGA (рос.). 25 червня 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  15. . КМУ. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю. 3 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  16. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
  18. . Espreso.tv. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  19. Про затвердження плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону в межах Чернігівської, Сумської, Харківської та Луганської областей, українсько-молдовського державного кордону, територій, прилеглих до адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
  20. . Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
  21. . Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
  22. . Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
  23. . Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
  24. . Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
  25. . ДПСУ. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
  26. . www.epravda.com.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  27. . Мілітарний (рос.). 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  28. . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
  29. . Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  30. "Стіна Яценюка" добудована, на проєкт за 7 років витратили майже 2,5 млрд гривень, — ДПСУ. ФОКУС (укр.). 20 січня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
  31. "Без неї прикордонні області не будуть в безпеці": голова Сумщини заговорив про нову стіну на кордоні з РФ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 22 квітня 2022.
  32. Українські військові знайшли "стіну Яценюка" на кордоні з Росією (відео). ФОКУС (укр.). 12 вересня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
  33. Олена Сотник. www.facebook.com (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  34. В яценюківську «Стіну» з Росією закопали 1,5 мільйона через фіктивну фірму. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  35. В “Стіну” Яценюка закопали 1,5 мільйона через фіктивну фірму. Економічна правда (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  36. ГПУ виявила розкрадання при будівництві проекту “Стіна”. Українська правда (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  37. НАБУ та САП затримали 6 осіб, причетних до розкрадання коштів проекту «Стіна».
  38. У справі про розкрадання на проекті “Стіна” затримали 6 чиновників. Українська правда (укр.). Процитовано 17 липня 2023.
  39. 7 особам, причетним до розкрадання коштів проекту «Стіна», повідомлено про підозру.
  40. Корупційні дірки в “Стіні Яценюка”. Українська правда (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  41. Справу “стіни Яценюка” віддали в суд. Українська правда (укр.). 13 червня 2019. Процитовано 17 липня 2023.
  42. Проект «Стіна»: справу скеровано до суду. nabu.gov.ua. 13 червня 2019.
  43. Антикорсуд завершив підготовче засідання у справі про інженерно-технічне облаштування українсько-російського кордону. Перша інстанція (укр.). 14 вересня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
  44. Суд визнав брехнею, що "Яценюк украв гроші проєкту "Стіна" (українською) .

Джерела

  • Стіна на кордоні між Україною та Росією має з'явитись протягом найближчих трьох років [ 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  • . КМУ. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю. 3 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  • . BBC. Українська служба. 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  • . КМУ. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю. 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
  • . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  • . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stina znachennya Proyekt Stina rozdilnij bar yer uzdovzh suhodilnogo kordonu Ukrayini ta Rosijskoyi Federaciyi Ukrayina pochala jogo sporudzhennya pislya pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 roku Proyekt peredbachav inzhenerno tehnichne oblashtuvannya derzhkordonu rokadni shlyahi zagorodzhennya rovi vali tehpristroyi dlya zabezpechennya monitoringu i strimuvannya nezakonnogo perehodu kordonu kontrabandistami diversijnimi grupami Proyekt Stina Krayina UkrayinaRoztashuvannya rosijsko ukrayinskij kordonKliyent UkrayinaData pochatku sporudzhennya 2014Data zakinchennya sporudzhennya gruden 2021Operator Derzhavna prikordonna sluzhba UkrayiniPriznachennya Prikordonnij murDovzhina 1500 km Proyekt Stina u Vikishovishi U 2020 roci planuvali zavershiti budivnictvo do 2025 roku a zagalnu gotovnist ocinyuvali na 40 v 2021 roci gotovnist ocinyuvali u blizko 50 V grudni 2021 roku bulo ogolosheno pro zavershennya proyektu zagalna jogo vartist sklala 2 5 mlrd grn Zagalom bulo oblashtovano 403 km protitransportnih roviv zbudovano 332 km rokadnih dorig 149 perehodiv dorig cherez yari 99 km metalevih parkaniv ta 62 km zagorodzhen zi spirali Yegoza Zamist Stini Kabmin shvaliv novu programu z oblashtuvannya derzhavnogo kordonu na 36 mlrd grn OpisDiv takozh Rosijsko ukrayinskij kordon Ukrayinsko rosijskij kordon ye najdovshim u Yevropi dovzhinoyu 1 974 km susheyu ta 321 km morem Stanom na veresen 2014 roku vnaslidok rosijsko ukrayinskoyi vijni blizko 500 km kordonu kontrolyuvali bojoviki ta rosijski vijska tozh na pershomu etapi realizaciya proyektu mala vidbutisya na dilyanci kordonu v Chernigivskij Sumskij ta Harkivskij oblastyah Na drugomu etapi zvedennya zaplanovane v Luganskij i Doneckij oblastyah Za planami Ministerstva oboroni Ukrayini bar yer ne maye zupinyati vazhku bronetehniku a priznachenij dlya pidvishennya rivnya bezpeki kordonu zabezpechennya monitoringu vizualnogo sposterezhennya i strimuvannya nezakonnogo perehodu kordonu kontrabandistami diversijnimi grupami Suhodilna dilyanka Sistemi elektronno optichnogo sposterezhennya Elektronno signalizacijni kompleksi Kontrolno slidova smuga Zemlyanij riv shirinoyu vid 4 metriv ta glibinoyu u 2 metri Betonni rovi Zemlyanij val u klyuchovih miscyah betonnij Fortifikacijni sporudi Vezhi Rokadi Mobilni ta stacionarni bojovi moduli Morska dilyanka Sistemi elektronno optichnogo sposterezhennya Fortifikacijni sporudi IstoriyaPeredumovi Div takozh Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Vijna na shodi Ukrayini Z vesni 2014 v suspilstvi vinikli ideyi ukriplennya nedelimitovanogo vprodovzh 23 rokiv nezalezhnosti kordonu 17 bereznya Sergij Taruta zayaviv sho vikopav protitankovij riv po vsomu kordonu Doneckoyi oblasti i Rosiyi Prote zhurnalisti i politologi voseni 2014 roku i v 2021 roci konstatuvali sho fortifikacij uzdovzh vsogo kordonu yaki opisuvav Taruta ne bulo stvoreno Vidannya Detektor Media Suspilnogo u 2018 roci zaznachalo sho Taruta vlasnim koshtom vikopav protitankovij riv navkolo Mariupolya 23 kvitnya 2014 roku na Sumshini prorito pershi 20 km protitankovogo rovu planuvalosya she 200 km Ideyu ukriplennya kordonu pidtrimali Igor Kolomojskij ta Sergij Taruta Dnipropetrovska oblderzhadministraciya 12 chervnya 2014 roku rozrobila inzhenernij proyekt i tehniko ekonomichne obgruntuvannya tak zvanoyi Stini Kolomojskogo ta peredali na zatverdzhennya v Administraciyu Prezidenta Planuvalosya zvesti 1920 km sucilnogo metalevogo parkanu z kolyuchim drotom Pidhodi mali buti peregorodzheni rovami neprohidnimi dlya avtotransportu i bronetehniki i kolyuchim drotom z oboh storin ukrayinskoyi ta rosijskoyi Prostir mizh rovami i parkanom planuvalosya zaminuvati signalnimi i protipihotnimi minami Po metalevomu parkanu mig buti propushenij elektrichnij strum Zagorodzhennya malo prikrivatisya motomanevrenimi grupami ukrayinskih vijsk prikordonnikami ta Nacgvardiyeyu Proyekt ocinyuvavsya u ne bilshe 150 mln yevro a vstanoviti parkan planuvali za 5 6 misyaciv 25 chervnya 2014 roku Kabinet ministriv uhvaliv rishennya pro pobudovu inzhenernih sporud dlya oblashtuvannya derzhavnogo kordonu Za slovami ministra Ostapa Semeraka planuvalosya natyagnuti sitku i vikopati riv Prezentaciya proyektu Proyekt bulo prezentovano Arseniyem Yacenyukom na zasidanni Kabinetu Ministriv Ukrayini 3 veresnya 2014 roku Bulo zaproponovano protyagom shesti misyaciv oblashtuvati oboronni sporudi sistemi sposterezhennya rokadi na vsij dovzhini kordonu a takozh oblashtuvati morske uzberezhzhya derzhavi ta demarkacijnu liniyu na mezhi Krimskoyi avtonomiyi 10 veresnya 2014 roku na zasidanni Kabinetu ministriv prezident Petro Poroshenko doruchiv rozpochati sporudzhennya fortifikacijnih ukriplen na kordoni z Rosiyeyu pochato pershochergovi roboti shodo fortifikacijnogo obladnannya i vstanovlennya sistem inzhenernogo zagorodzhennya Planuvalosya stvoriti 2 oboronni rubezhi obsyag robit stanoviv blizko 1500 km transhej i hodiv spoluchennya ponad 8 tisyach okopiv dlya tehniki ponad 4000 blindazhiv stvorennya 60 kilometrovogo nevibuhovogo zagorodzhennya Budivnictvo u 2014 2021 rokah 12 veresnya 2014 roku Kabinet ministriv Ukrayini vidiliv pershi 100 miljoniv griven na budivnictvo oboronnih ukriplen proyektu Stina napravleno vidpovidnu tehniku 1 zhovtnya Derzhavna prikordonna sluzhba Ukrayini povidomila sho proyekt Stina realizuyetsya u Chernigivskij Sumskij i Harkivskij oblastyah V 2015 roci rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini buv zatverdzhenij plan zahodiv shodo inzhenerno tehnichnogo oblashtuvannya ukrayinsko rosijskogo derzhavnogo kordonu vid 14 05 2015 439 r Na 8 serpnya 2016 roku gotovnist proyektu Stina skladala 10 5 na yiyi budivnictvo bulo vitracheno 422 8 mln grn Na 7 serpnya 2017 roku gotovnist proyektu Stina skladala 15 na yiyi budivnictvo bulo vitracheno 600 mln grn Bulo oblashtovano 274 6 km protitankovih roviv 47 1 km kontrolno slidovih smug 84 km ogorodzhen 179 9 km rokadnih dorig Na 3 sichnya 2018 roku bulo oblashtovano 278 6 km protitransportnih roviv Harkivska Chernigivska Luganska obl 64 4 km kontrolno slidovih smug Harkivska Luganska obl 193 7 km rokadnih dorig Harkivska Luganska obl 27 perehodiv cherez yari Harkivska obl Luganska obl 89 9 km zagorodzhuvalnogo parkanu Harkivska Chernigivska Hersonska Zaporizka obl 2 opornih punkti na 120 chol 3 opornih punkti na 60 chol 6 metalevih sposterezhnih vezh Zaporizka i Hersonska obl Zaversheno robotu z oblashtuvannya sistem zahistu ta kontrolyu derzhavnogo kordonu na dilyankah 4 pidrozdiliv Harkivskoyi oblasti Pridbano 4 bojovih ruhomih moduli Provedeno rekonstrukciyu ta oblashtuvannya 3 pidrozdiliv Harkivska obl ta 1 pidrozdilu Sumska obl Zavershuyetsya rekonstrukciya ta oblashtuvannya 1 pidrozdilu Chernigivska obl Na budivnictvo stini bulo vitracheno 832 6 mln grn Na 17 chervnya 2018 roku gotovnist proyektu Stina v Harkivskij oblasti skladala 80 6 lyutogo 2019 roku rechnik Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Oleg Slobodyan zayaviv sho gotovnist kompleksu prikordonnih sporud na rosijsko ukrayinskomu kordoni skladaye blizko 30 a kincevij termin realizaciyi inzhenernogo oblashtuvannya kordonu z Rosiyeyu 2021 rik V ramkah budivnictva fortifikacijnih sporud proyektu Stina Derzhavna prikordonna sluzhba Ukrayini vitratila 1 3 milyarda griven Povna vartist proyektu Stina pochatkovo ocinyuvalasya v 4 mlrd grn proyekt planuvali zavershiti she 2018 roku Vzhe vitracheni koshti vidilyalisya z derzhavnoyi programi Zahodi z inzhenerno tehnichnogo oblashtuvannya kordonu a takozh dodatkovih dzherel finansuvannya Na toj chas roboti buli zaversheni u Harkivskij oblasti ta planuvalosya rozpochati budivnictvo na Sumshini Na 2019 rik z 2015 roku bulo obladnano ta osnasheno blizko 30 protyazhnosti ukrayinsko rosijskogo kordonu Ce skladalo majzhe 340 km protitransportnih roviv 250 km rokadnih dorig pereosnashennya 5 prikordonnih pidrozdiliv Na 2019 rik peredbacheno zaluchiti she 400 mln griven Za ci koshti bulo zaplanovano rozgornuti znachnu kilkist kompleksiv videokontrolyu ta signalizaciyi ulashtuvati 50 km protitransportnih roviv 9 5 km sitchastoyi ogorozhi majzhe 48 km zagorodzhen iz spirali tipu Yegoza proklasti 65 8 km rokadnih dorig obladnati 40 perehodiv rokadnih dorig cherez skladni dilyanki yari kanavi tosho vikonati roboti z rekonstrukciyi primishen dlya pidrozdiliv ohoroni kordonu na 3 ob yektah Stanom na kinec travnya 2020 roku jogo gotovnist ocinyuvali na 40 U zv yazku zi zmenshennyam finansuvannya ta zrostannyam vartosti robit kinec budivnictva planuvali na 2025 rik Na 19 travnya 2021 roku Derzhavna prikordonna sluzhba Ukrayini vikonala roboti z realizaciyi proyektu Stina na 51 4 Zavershennya budivnictva V grudni 2021 roku zgidno informacii Derzhprikordonsluzhbi nadanij na zapit vidannya Fokus proyekt Stina bulo zaversheno Kinceva vartist proyektu sklala majzhe 2 5 mlrd griven U procesi vikonannya proyektu oblashtovano 403 km protitransportnih roviv zbudovano 332 km rokadnih dorig 149 perehodiv dorig cherez yari 99 km metalevih parkaniv ta 62 kilometri zagorodzhennya zi spirali Yegoza U kvitni chervni 2022 roku planuvali uhvalennya she kilkoh inzhenerno tehnichnih sporud Na dilyankah derzhavnogo kordonu v Harkivskij oblasti oblashtuvali 4 oporni punkti ta 9 vognevih pozicij a takozh zvedeno 9 kompleksiv sistemi videokontrolyu ta signalizaciyi Shozhij mehanizm takozh bulo vstanovleno u Luganskij oblasti Zamist Stini Kabmin shvaliv novu programu z oblashtuvannya derzhavnogo kordonu na 36 mlrd grn Rosijske vtorgnennya 2022 roku Pislya pochatku rosijskogo povnomasshtabnogo vtorgnennya 2022 roku v ukrayinskih media pochali z yavlyatis zakliki dlya posilennya derzhavnogo kordonu iz Rosiyeyu U kvitni 2022 roku golova Sumskoyi OVA Dmitro Zhivickij skazav sho ce mayut buti fortifikacijni sporudi vzdovzh usogo kordonu V veresni 2022 roku pislya kontrnastupu ukrayinski vijska vijshli na kordon z RF komandir dobrovolchogo pidrozdilu Hartiya Vsevolod Kozhem yako opublikuvav foto ponivechenih sporud proyektu Stina Antikorupcijni provadzhennya i rozsliduvannya pov yazani z proyektom Stina V serpni 2016 roku deputat vid Samopomochi Olena Sotnik na svoyij storinci Facebook opublikuvala vidpovid kerivnika Specializovanoyi antikorupcijnoyi prokuraturi Nazara Holodnickogo z yakoyi sliduvalo sho NABU she z bereznya 2016 roku vede rozsliduvannya za oznakami rozkradannya derzhavnih koshtiv na proyekti neavtoritetne dzherelo Povidomlyayu sho Nacionalnim antikorupcijnim byuro Ukrayini zdijsnyuyetsya dosudove rozsliduvannya u kriminalnomu provadzhenni 42016000000000870 vid 29 03 2016 za oznakami kriminalnogo pravoporushennya peredbachenogo ch 5 st 191 KK Ukrayini za faktom roztrati shlyahom zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem groshovih koshtiv Derzhavnogo byudzhetu Ukrayini vidilenih na realizaciyu proektu Stina na derzhavnomu kordoni Ukrayini z Rosijskoyu Federaciyeyu V serpni 2016 roku vidannya nashigroshi org z posilannyam na rishennya Desnyanskogo rajonnogo sudu m Chernigova povidomilo pro pozov vijskovoyi prokuraturi Chernigivskogo garnizonu do kompanij DP Chernigivskij oblavtodor ta TOV Ukrspecstroj zi zvinuvachennyam u nanesenni zbitkiv derzhavi pri budivnictvi ukriplen na kordoni z Rosiyeyu na sumu 1 56 mln grn U lipni 2017 roku Generalna prokuratura Ukrayini povidomila pro viyavlennya rozkradannya pri budivnictvi proyektu Stina sumi v ponad ponad 100 mln griven 8 serpnya 2017 roku NABU provelo pershi zatrimannya Nastupnogo dnya bulo povidomleno pro pidozru she 7 pidozryuvanim V 2017 roku vidannya Ukrayinska pravda vipustila rosliduvannya za faktami korupcii pri budivnictvi stini V 2019 roci Specializovana antikorupcijna prokuratura skeruvala obvinuvalnij akt v sud shodo roztrati derzhkoshtiv vidilenih na oblashtuvannya stini na ukrayinsko rosijskomu kordoni Obvinuvachennya za faktom roztrati derzhkoshtiv bulo pred yavleno 3 posadovim osobam Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi 3 direktoram firm pidryadnikiv ta 2 poserednikam zagalom 8 osib Slidstvo vstanovilo sho derzhavi bulo zavdano zbitkiv na zagalnu sumu ponad 16 mln grn 12 chervnya 2019 roku obvinuvalnij akt stosovno vosmi osib prichetnih do zavolodinnya 16 68 mln grn vidilenih iz derzhavnogo byudzhetu na inzhenerno tehnichne oblashtuvannya ukrayinsko rosijskogo derzhavnogo kordonu teritorij prileglih do rajoniv provedennya antiteroristichnoyi operaciyi ta Avtonomnoyi Respubliki Krim tak zvanij proekt Stina skerovano do Darnickogo rajonnogo sudu m Kiyeva U berezni 2020 roku za provadzhennya vzyavsya novostvorenij Vishij antikorupcijnij sud U veresni 2022 roku sud zavershiv pidgotovche zasidannya v cij spravi shodo troh iz p yati figurantiv bulo zakrito kriminalne provadzhennya v chastini yih obvinuvachennya u vchinenni netyazhkogo zlochinu vnesennya do oficijnih dokumentiv zavidomo nepravdivih danih vodnochas provadzhennya v chastini obvinuvachennya cih zhe figurantiv za vchinennya osoblivo tyazhkogo zlochinu zavolodinnya koshtami z derzhavnogo byudzhetu Ukrayini v sumi ponad 16 mln grn bude predmetom podalshogo sudovogo rozglyadu U 2020 2023 rokah Arsenij Yacenyuk sudivsya z politologom Olegom Soskinim u spravi pro zahist svoyei reputaciyi pov yazanoyu zi statteyu v zhurnali Glavred pro mozhlive rozkradannya Yacenyukom byudzhetnih groshej z proyektu Arsenij Yacenyuk vigrav proces u kvitni 2023 roku OcinkiU 2019 roci Anton Kochegarov golovnij konstruktor sektoru generalnih planiv Centralnogo proyektnogo institutu Minoboroni skazav sho isnuyut kilka faktoriv yaki uskladnyuyut realizaciyu proyektu najskladnishij z yakih relyef miscevosti Skladnij relyef vklyuchaye v sebe gliboki yari 15 20 m glibinoyu i richki dlya yakih treba buduvati gidrologichni sporudi vodogoni mosti obhoditi bolota buduyuchi ogorozhi na burovih palyah prokladati ob yizdi Do inshih faktoriv nalezhat vidsutnist podekudi dorig dlya pidvozu materialiv tehniki a takozh marshruti magistralnih nafto gazo ta amiakoprovodiv v rajoni prolyagannya yakih budivnictvo spershu maye distati oficijnij dozvil Div takozhUkrayinsko rosijskij kordon Ukrayinska liniya Indijskij mur Saudivskij mur Stina bezpeki Berlinskij mur Stina Avreliana Serviyeva stina Velikij kitajskij mur Velikij amerikanskij mur Velika Gorganska stinaPosilannya armyinform com ua ukr Arhiv originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 BBC Ukrayinska sluzhba 5 veresnya 2014 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 7 veresnya 2014 KMU Departament informaciyi ta komunikacij z gromadskistyu 5 veresnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 7 veresnya 2014 Uryadovij portal Arsenij Yacenyuk pereviriv hid oblashtuvannya ukrayinsko rosijskogo derzhavnogo kordonu na Chernigivshini originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 22 travnya 2015 ua korrespondent net ros Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 PDF dpsu gov ua s 3 Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2021 Procitovano 26 travnya 2021 www dsnews ua ukr 7 travnya 2021 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Dolzhenkova Inna 19 chervnya 2018 stv detector media ukr Arhiv originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 TSN ua ros Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Slovo i Dilo ukr Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 VolinPost angl Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Andrij Shumskij Narodna armiya 20 chervnya 2014 LIGA ros 25 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 KMU Departament informaciyi ta komunikacij z gromadskistyu 3 veresnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 7 veresnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 14 veresnya 2014 Procitovano 13 veresnya 2014 Espreso tv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Pro zatverdzhennya planu zahodiv shodo inzhenerno tehnichnogo oblashtuvannya ukrayinsko rosijskogo derzhavnogo kordonu v mezhah Chernigivskoyi Sumskoyi Harkivskoyi ta Luganskoyi oblastej ukrayinsko moldovskogo derzhavnogo kordonu teritorij prileglih do administrativnoyi mezhi z timchasovo okupovanoyu teritoriyeyu Avtonomnoyi Respubliki Krim Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 26 travnya 2024 Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2018 Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2018 DPSU Arhiv originalu za 6 lyutogo 2019 Procitovano 6 lyutogo 2019 www epravda com ua Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Militarnij ros 28 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 12 lipnya 2020 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Stina Yacenyuka dobudovana na proyekt za 7 rokiv vitratili majzhe 2 5 mlrd griven DPSU FOKUS ukr 20 sichnya 2022 Procitovano 17 lipnya 2023 Bez neyi prikordonni oblasti ne budut v bezpeci golova Sumshini zagovoriv pro novu stinu na kordoni z RF www unian ua ukr Procitovano 22 kvitnya 2022 Ukrayinski vijskovi znajshli stinu Yacenyuka na kordoni z Rosiyeyu video FOKUS ukr 12 veresnya 2022 Procitovano 17 lipnya 2023 Olena Sotnik www facebook com ukr Procitovano 17 lipnya 2023 V yacenyukivsku Stinu z Rosiyeyu zakopali 1 5 miljona cherez fiktivnu firmu NAShI GROShI ukr Procitovano 17 lipnya 2023 V Stinu Yacenyuka zakopali 1 5 miljona cherez fiktivnu firmu Ekonomichna pravda ukr Procitovano 17 lipnya 2023 GPU viyavila rozkradannya pri budivnictvi proektu Stina Ukrayinska pravda ukr Procitovano 17 lipnya 2023 NABU ta SAP zatrimali 6 osib prichetnih do rozkradannya koshtiv proektu Stina U spravi pro rozkradannya na proekti Stina zatrimali 6 chinovnikiv Ukrayinska pravda ukr Procitovano 17 lipnya 2023 7 osobam prichetnim do rozkradannya koshtiv proektu Stina povidomleno pro pidozru Korupcijni dirki v Stini Yacenyuka Ukrayinska pravda ukr Procitovano 1 serpnya 2023 Spravu stini Yacenyuka viddali v sud Ukrayinska pravda ukr 13 chervnya 2019 Procitovano 17 lipnya 2023 Proekt Stina spravu skerovano do sudu nabu gov ua 13 chervnya 2019 Antikorsud zavershiv pidgotovche zasidannya u spravi pro inzhenerno tehnichne oblashtuvannya ukrayinsko rosijskogo kordonu Persha instanciya ukr 14 veresnya 2022 Procitovano 17 lipnya 2023 Sud viznav brehneyu sho Yacenyuk ukrav groshi proyektu Stina ukrayinskoyu DzherelaStina na kordoni mizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu maye z yavitis protyagom najblizhchih troh rokiv 18 zhovtnya 2014 u Wayback Machine http uprom info Nacionalnij promislovij portal 25 listopada 2018 Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 25 listopada 2018 KMU Departament informaciyi ta komunikacij z gromadskistyu 3 veresnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 7 veresnya 2014 BBC Ukrayinska sluzhba 5 veresnya 2014 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 7 veresnya 2014 KMU Departament informaciyi ta komunikacij z gromadskistyu 5 veresnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2014 Procitovano 7 veresnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 serpnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 serpnya 2016

Дата публікації:
Топ