Стіві Сміт | ||||
---|---|---|---|---|
Stevie Smith | ||||
Ім'я при народженні | Флоренс Маргарет Сміт | |||
Народилася | 20 вересня 1902[1][2][…] Кінґстон-апон-Галл, Східний Йоркширський Райдінг, Йоркшир і Гамбер, Англія, Сполучене Королівство[4] | |||
Померла | 7 березня 1971[1][2][…](68 років) Лондон, Велика Британія ·рак головного мозку[d] | |||
Країна | Велика Британія[5] | |||
Діяльність | поетеса, ілюстратор, письменниця-романістка, артистка-виконавиця, письменниця | |||
Сфера роботи | поезія, художня література[d] і британська література | |||
Alma mater | d[4] і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1920—1970 | |||
Жанр | лірика, роман | |||
Нагороди | d d (1969) | |||
| ||||
Стіві Сміт у Вікісховищі | ||||
Фло́ренс Ма́ргарет Сміт (англ. Florence Margaret Smith), відома як Стіві Сміт (англ. Stevie Smith; 20 вересня 1902 — 7 березня 1971) — британська феміністська поетеса, письменниця і художниця. Автор одного з найпопулярніших віршів в історії британської поезії «Not Waving But Drowning» («Не хлюпався — тонув»).
Життєпис
Флоренс Маргарет Сміт народилась в Кінгстон-апон-Галл на північному сході Англії другою дочкою Етель і Чарльза Смітів. Старшу сестру звали Моллі. Батько працював інженером-консультантом в Адміралтействі і більшу частину свого часу проводив у морі. Під час недовгих приїздів додому тримався з сім'єю дуже сухо й офіційно, перебуваючи з дружиною в напружених стосунках поза фактичним розлученням. Біографи припускають, що батько майже не надавав сім'ї матеріальної підтримки. Коли Флоренс було три роки, мати з доньками переїхала в Лондон до своєї сестри на Палмерс Грін.
Жінки не були заможними, але завдяки підприємливості і кмітливості сестри отримали пристойну освіту в [en] для дівчат. Юну Флоренс в родині всі називали «Пеггі». Пізніше вона отримала прізвисько «Стіві» за йменням знаменитого на той час жокея Стіва Донаг'ю, за кипучу енергію при тендітності, котру зберігала до самої старості. З тих пір життя Сміт протікало виключно в жіночому оточенні.
Коли їй було 16 років, померла мати. Стіві засуджувала батька за те, що залишив сім'ю. Сестер почала виховувати Медж Спір — рідна тітка з боку матері або «тітонька левиця», як її називала Стіві. Незабаром померла бабуся Стіві, — тітка її матері, Моллі покинула їхній будинок. Залишилася лише тітка Медж Спір, переконана феміністка, що замінила Сміт матір і за якою Сміт доглядала аж до її смерті у 1968 році.
І сама Стіві Сміт жодного разу не вступала до шлюбу.
Цим подіям присвячено автобіографічний вірш «Будинок милосердя» («A House of Mercy»). В ньому акцент робиться не стільки на прославлянні рідного дому в Лондоні, де Сміт прожила 64 роки, скільки на й терпінні, здатності протистояти негараздам.
Творчість
Перший роман Сімт «Novel on Yellow Paper» («Роман на жовтому папері») вийшов у 1936 році. Після нього були романи «Over Frontier» («Через кордон», 1938) і «The Holiday» («День відпочинку», 1949). Твори написані від першої особи, і оповідачка близька авторці за світовідчуттям. Проблематика всіх романів лежить у суперечності між розумом і почуттям, буттям і побутом, логікою й абсурдом. У всіх творах прозовий текст перемежовується віршованими вставками.
Першу поетичну збірку Сміт «Добре повеселилися» видала в 1937 році. Вже в цій книзі Сміт постала перед аудиторією цілком сформованою поеткою. Деякі свої вірші вона передруковувала зі збірки до збірки, а починаючи з другої збірки віршів, незмінно супроводжувала власними графічними ілюстраціями. Всього Сміт створила 9 поетичних збірок. Останню десяту авторську збірку «Scorpion» було видано посмертно.
В поезії Сміт зовсім немає місця переживанню почуття плотської любові, її роздуми про кохання, про свого можливого обранця носять дещо абстрактний характер: «Мені завжди набагато цікавіше те, про що я думаю, і, якби раптом трапилося мені зустріти його на вулиці, я б, напевно, його не впізнала». Зате в її творчості присутні спокійні описи дружби («Радості дружби»), елегійна пейзажна лірика, пройнята любов'ю до батьківщини («Щастя»). Багатьом поезіям Сміт, зокрема віршу «Не хлюпався — тонув» («Not waving but drowning»), властиве почуття страху і невідворотності смерті. Деякі її вірші створені у формі звернення до смерті. Для Сміт характерне також заперечення релігії, але релігії не в вищому, а в традиційному розумінні. Як сказав її друг, англіканський священик, «їй була необхідна безмежна віра, щоб її відкинути».
Сміт міркувала про самогубство, але, врешті-решт, прийшла до висновку, що звичайна смерть буде великим благом. На її думку, старість — це тихий передпокій напередодні смерті, коли відпадають багато речей, які раніше хвилювали людину. Для Сміт в самій смерті є щось природне і в якомусь сенсі бажане. В одному з останніх інтерв'ю вона заявила:
Ці завершальні слова — «Яко Твоє є Царство і Сила, і Слава» — це ж чудово. Це означає абсолютне добро, владу над усім абсолютного добра. Природно, людина мріє тому про смерть, там добру буде підвладно більше, ніж тут, тому що бути живим — це ніби перебувати на ворожій території.
Суперечливе ставлення до смерті стало темою вірша «О, вдячні фарби, яскравий вигляд!» («Oh grateful colours, bright looks!»).
Сміт виступала з публічними читаннями віршів, виконувала їх під музику в концертних програмах, записувала свої вірші на Бі-бі-сі і на грамплатівки.
З 1923 до 1953 року Сміт працювала в лондонському видавництві Newnes Publishing Company, в останні роки була секретарем видавництва.
В 1969 році за заслуги перед британською літературою Сміт була нагороджена Золотою Королівською медаллю.
7 березня 1971 року померла від пухлини головного мозку.
В 1977 році було з великим успіхом поставлено п'єсу Х'ю Уайтмора «Стіві». Головну роль у ній виконувала Гленда Джексон. За п'єсою знято фільм. У 1978 році видавництво «Пенгуїн» випустило збірку кращих віршів Стіві Сміт, в яку увійшли такі твори, як «Числа», «О, вдячні фарби, яскравий вигляд!» та інші.
Бібліографія
- Novel on Yellow Paper («Роман на жовтому папері», роман), 1936;
- A Good Time Was Had by All («Всім випало гарно провести час», вірші), 1937;
- Over Frontier («По той бік межі», роман), 1938;
- Tender Only to One («Ніжність до одного-єдиного», вірші), 1938
- Mother, What is Man? («Мамо, що таке чоловік?», стихи), 1942;
- The Holiday («Відпустка», роман), 1949;
- Harold's Leap («Стрибок Гарольда», вірші), 1950;
- Not Waving But Drowning («He хлюпався — тонув», вірші), 1957;
- The Frog Prince («Царевич-жаба»), 1966;
- Scorpion («Скорпіон»), 1972;
- Collected Poems («Збірка віршів») / Ed. J. MacGibbon. L., 1975;
- Me Again: Uncollected Writings («Незібрані твори») / Eds. J. Barbera, W. McBrien. L., 1981;
Див. також
Джерела
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1000.
- LIBRIS — 2007.
- . «Поети наших днів». 3. Стів Сміт // «Англія» : журнал. — London : Balding + Mansell Ltd., Wisbech, 1979. — № 4 (72). — С. 64—69.
- Скороденко В. Л. . Смит Стіві справжнє ім'я Флоренс Маргарет Florence Margaret, поет, прозаїк, художник. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
- Кружков, 2000.
Література
- Dick К. Ivy and Stevie. L., 1971;
- Rankin A. C. The Poetry of Stevie Smith: Little Girl Lost. Gerrards Cross, 1984;
- Barbera J., McBrien W. Stevie: A Biography. L., 1985.
- Кружков Григорій. Капричіо для жіночого голосу і друкарської машинки. — В: Журнальний зал // Новая юность. — 2000. — № 32 (березень).
Посилання
- Anne Bryan. . Stevie Smith biography. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Stevie Smith(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napryam Stivi SmitStevie SmithIm ya pri narodzhenniFlorens Margaret SmitNarodilasya20 veresnya 1902 1902 09 20 1 2 Kingston apon Gall Shidnij Jorkshirskij Rajding Jorkshir i Gamber Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomerla7 bereznya 1971 1971 03 07 1 2 68 rokiv London Velika Britaniya rak golovnogo mozku d Krayina Velika Britaniya 5 Diyalnistpoetesa ilyustrator pismennicya romanistka artistka vikonavicya pismennicyaSfera robotipoeziya hudozhnya literatura d i britanska literaturaAlma materd 4 i dMova tvorivanglijskaRoki aktivnosti1920 1970Zhanrlirika romanNagorodid d 1969 Stivi Smit u Vikishovishi Flo rens Ma rgaret Smit angl Florence Margaret Smith vidoma yak Stivi Smit angl Stevie Smith 20 veresnya 1902 7 bereznya 1971 britanska feministska poetesa pismennicya i hudozhnicya Avtor odnogo z najpopulyarnishih virshiv v istoriyi britanskoyi poeziyi Not Waving But Drowning Ne hlyupavsya tonuv ZhittyepisFlorens Margaret Smit narodilas v Kingston apon Gall na pivnichnomu shodi Angliyi drugoyu dochkoyu Etel i Charlza Smitiv Starshu sestru zvali Molli Batko pracyuvav inzhenerom konsultantom v Admiraltejstvi i bilshu chastinu svogo chasu provodiv u mori Pid chas nedovgih priyizdiv dodomu trimavsya z sim yeyu duzhe suho j oficijno perebuvayuchi z druzhinoyu v napruzhenih stosunkah poza faktichnim rozluchennyam Biografi pripuskayut sho batko majzhe ne nadavav sim yi materialnoyi pidtrimki Koli Florens bulo tri roki mati z donkami pereyihala v London do svoyeyi sestri na Palmers Grin Zhinki ne buli zamozhnimi ale zavdyaki pidpriyemlivosti i kmitlivosti sestri otrimali pristojnu osvitu v en dlya divchat Yunu Florens v rodini vsi nazivali Peggi Piznishe vona otrimala prizvisko Stivi za jmennyam znamenitogo na toj chas zhokeya Stiva Donag yu za kipuchu energiyu pri tenditnosti kotru zberigala do samoyi starosti Z tih pir zhittya Smit protikalo viklyuchno v zhinochomu otochenni Koli yij bulo 16 rokiv pomerla mati Stivi zasudzhuvala batka za te sho zalishiv sim yu Sester pochala vihovuvati Medzh Spir ridna titka z boku materi abo titonka levicya yak yiyi nazivala Stivi Nezabarom pomerla babusya Stivi titka yiyi materi Molli pokinula yihnij budinok Zalishilasya lishe titka Medzh Spir perekonana feministka sho zaminila Smit matir i za yakoyu Smit doglyadala azh do yiyi smerti u 1968 roci I sama Stivi Smit zhodnogo razu ne vstupala do shlyubu Cim podiyam prisvyacheno avtobiografichnij virsh Budinok miloserdya A House of Mercy V nomu akcent robitsya ne stilki na proslavlyanni ridnogo domu v Londoni de Smit prozhila 64 roki skilki na j terpinni zdatnosti protistoyati negarazdam TvorchistPershij roman Simt Novel on Yellow Paper Roman na zhovtomu paperi vijshov u 1936 roci Pislya nogo buli romani Over Frontier Cherez kordon 1938 i The Holiday Den vidpochinku 1949 Tvori napisani vid pershoyi osobi i opovidachka blizka avtorci za svitovidchuttyam Problematika vsih romaniv lezhit u superechnosti mizh rozumom i pochuttyam buttyam i pobutom logikoyu j absurdom U vsih tvorah prozovij tekst peremezhovuyetsya virshovanimi vstavkami Pershu poetichnu zbirku Smit Dobre poveselilisya vidala v 1937 roci Vzhe v cij knizi Smit postala pered auditoriyeyu cilkom sformovanoyu poetkoyu Deyaki svoyi virshi vona peredrukovuvala zi zbirki do zbirki a pochinayuchi z drugoyi zbirki virshiv nezminno suprovodzhuvala vlasnimi grafichnimi ilyustraciyami Vsogo Smit stvorila 9 poetichnih zbirok Ostannyu desyatu avtorsku zbirku Scorpion bulo vidano posmertno V poeziyi Smit zovsim nemaye miscya perezhivannyu pochuttya plotskoyi lyubovi yiyi rozdumi pro kohannya pro svogo mozhlivogo obrancya nosyat desho abstraktnij harakter Meni zavzhdi nabagato cikavishe te pro sho ya dumayu i yakbi raptom trapilosya meni zustriti jogo na vulici ya b napevno jogo ne vpiznala Zate v yiyi tvorchosti prisutni spokijni opisi druzhbi Radosti druzhbi elegijna pejzazhna lirika projnyata lyubov yu do batkivshini Shastya Bagatom poeziyam Smit zokrema virshu Ne hlyupavsya tonuv Not waving but drowning vlastive pochuttya strahu i nevidvorotnosti smerti Deyaki yiyi virshi stvoreni u formi zvernennya do smerti Dlya Smit harakterne takozh zaperechennya religiyi ale religiyi ne v vishomu a v tradicijnomu rozuminni Yak skazav yiyi drug anglikanskij svyashenik yij bula neobhidna bezmezhna vira shob yiyi vidkinuti Smit mirkuvala pro samogubstvo ale vreshti resht prijshla do visnovku sho zvichajna smert bude velikim blagom Na yiyi dumku starist ce tihij peredpokij naperedodni smerti koli vidpadayut bagato rechej yaki ranishe hvilyuvali lyudinu Dlya Smit v samij smerti ye shos prirodne i v yakomus sensi bazhane V odnomu z ostannih interv yu vona zayavila Ci zavershalni slova Yako Tvoye ye Carstvo i Sila i Slava ce zh chudovo Ce oznachaye absolyutne dobro vladu nad usim absolyutnogo dobra Prirodno lyudina mriye tomu pro smert tam dobru bude pidvladno bilshe nizh tut tomu sho buti zhivim ce nibi perebuvati na vorozhij teritoriyi Superechlive stavlennya do smerti stalo temoyu virsha O vdyachni farbi yaskravij viglyad Oh grateful colours bright looks Smit vistupala z publichnimi chitannyami virshiv vikonuvala yih pid muziku v koncertnih programah zapisuvala svoyi virshi na Bi bi si i na gramplativki Z 1923 do 1953 roku Smit pracyuvala v londonskomu vidavnictvi Newnes Publishing Company v ostanni roki bula sekretarem vidavnictva V 1969 roci za zaslugi pered britanskoyu literaturoyu Smit bula nagorodzhena Zolotoyu Korolivskoyu medallyu 7 bereznya 1971 roku pomerla vid puhlini golovnogo mozku V 1977 roci bulo z velikim uspihom postavleno p yesu H yu Uajtmora Stivi Golovnu rol u nij vikonuvala Glenda Dzhekson Za p yesoyu znyato film U 1978 roci vidavnictvo Penguyin vipustilo zbirku krashih virshiv Stivi Smit v yaku uvijshli taki tvori yak Chisla O vdyachni farbi yaskravij viglyad ta inshi Bibliografiya Novel on Yellow Paper Roman na zhovtomu paperi roman 1936 A Good Time Was Had by All Vsim vipalo garno provesti chas virshi 1937 Over Frontier Po toj bik mezhi roman 1938 Tender Only to One Nizhnist do odnogo yedinogo virshi 1938 Mother What is Man Mamo sho take cholovik stihi 1942 The Holiday Vidpustka roman 1949 Harold s Leap Stribok Garolda virshi 1950 Not Waving But Drowning He hlyupavsya tonuv virshi 1957 The Frog Prince Carevich zhaba 1966 Scorpion Skorpion 1972 Collected Poems Zbirka virshiv Ed J MacGibbon L 1975 Me Again Uncollected Writings Nezibrani tvori Eds J Barbera W McBrien L 1981 Div takozhSpisok feministskih poetes Spisok feministichnoyi literaturiDzherelaEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 1000 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 LIBRIS 2007 d Track Q1798125 Poeti nashih dniv 3 Stiv Smit Angliya zhurnal London Balding Mansell Ltd Wisbech 1979 4 72 S 64 69 Skorodenko V L Smit Stivi spravzhnye im ya Florens Margaret Florence Margaret poet prozayik hudozhnik Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 11 bereznya 2017 Kruzhkov 2000 LiteraturaDick K Ivy and Stevie L 1971 Rankin A C The Poetry of Stevie Smith Little Girl Lost Gerrards Cross 1984 Barbera J McBrien W Stevie A Biography L 1985 Kruzhkov Grigorij Kaprichio dlya zhinochogo golosu i drukarskoyi mashinki V Zhurnalnij zal Novaya yunost 2000 32 berezen PosilannyaAnne Bryan Stevie Smith biography Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Stevie Smith angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad