Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стівен Левітт (англ. Steven D. Levitt; нар. 29 травня 1967) — американський економіст. Автор декількох десятків академічних публікацій з соціальних наук, включаючи політологію, політичну економію та соціологію. Він зробив значний внесок у розвиток економіки злочинності, зокрема неоднозначна стаття «Вплив легалізованого аборту на злочинність» (англ. The Impact of Legalized Abortion on Crime) привела до появи [en] (англ. Donohue-Levitt hypothesis) та викликала хвилю багаторічних суперечок й критики. Популярність серед широкого кола читачів прийшла із виданням у 2005 році науково-популярної книги «Фрікономіка», написаної у співавторстві з американським журналістом Стефаном Дабнером, яка практично відразу стала бестселером New York Times.
| Стівен Левітт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Steven D. Levitt | ||||
 | ||||
| Народився | 29 травня 1967 (57 років) Новий Орлеан, Луїзіана, США | |||
| Громадянство |  США | |||
| Місце проживання | Оук-Парк | |||
| Діяльність | економіст, професор, письменник, автор, подкастер | |||
| Alma mater | d, Гарвардський університет (1989) і Массачусетський технологічний інститут (1994) | |||
| Заклад | Чиказький університет[1] | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | Фрікономіка | |||
| Членство | Американська академія мистецтв і наук і Економетричне товариство[2] | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Стівен Левітт у Вікісховищі | ||||
Освіта і кар'єра
Початкову освіту Стівен Левітт отримав в [en] у Сент-Пол, штат Міннесота. Він закінчив Гарвардський університет у 1989 році, отримав ступінь бакалавра з економіки, після чого працював консультантом у Corporate Decisions, Inc. (CDI) в Бостоні, що консультує компанії зі списку Fortune 500.
У 1994 році Левітт отримав ступінь доктора філософії з економіки від Массачусетського технологічного інституту, після чого три роки працював на посаді молодшого співробітника Гарвардського Товариства стипендіатів.
В даний час він має звання Заслуженого професора (англ. Distinguished Service Professor), займає посаду співдиректора Центру Беккера з теорії цін у Чиказькому університеті.
У 2003 році Леввіт здобув медаль Джона Бейтса Кларка, яку Американська економічна асоціація призначає кожні два роки найбільш перспективним американським економістам у віці до 40 років. У 2006 році був відзначений журналом Time Magazine як один зі «100 людей, які формують наш світ» (англ. 100 People Who Shape Our World).
У квітні 2005 року Стівен Левітт у співавторстві зі Стівеном Дабнером видав свою першу книгу Freakonomics (укр. Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі), яка стала бестселером за версією New York Times, також читацькою аудиторією були позитивно прийняті й наступні книги із цієї серії.
Праці
Стівен Левітт заслужив свою репутацію дослідника, застосувавши новаторські емпіричні стратегії для аналізу даних за допомогою нових способів. Таким чином він зміг вирішити давні головоломки, встановивши рішення, які раніше було важко довести.
Наприклад, у статті «Вплив розміру тюремного населення на показники злочинності: дані з судового розгляду по переповненості в'язниць» (1996 р.) він виділив причинно-наслідкові зв'язки між показниками ув'язнення та ступенем злочинності, що свідчить про те, що політика, яка збільшує кількість ув'язнених, має більший вплив на зниження злочинності, ніж раніше вважалося.
В іншій роботі про вуличні банди Левітт та його колега Судхір Венкатеш (англ. Sudhir A. Venkatesh) спростували популярне уявлення про те, що більшість молодіжних злочинів є роботою кількох «супер-хижаків».
Серед його найбільш суперечливих висновків (опублікованих у спільній роботі з [en]) полягала в тому, що легалізований аборт побічно знижує злочинність шляхом зменшення кількості «небажаних» і, відповідно, менш доглянутих дітей.
Політиці та політичній економіці присвячені статті про наслідки витрат виборчих кампанії, про середню теорему виборців та про наслідки федеральних витрат.
Українські видання
- Стівен Левітт, Стівен Дабнер. Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі / пер. Володимир Горбатько. — К.: Наш Формат, 2017. — 248 с. — .
- Стівен Левітт, Стівен Дабнер. Суперфрікономіка / пер. Дмитро Кожедуб. — К.: Наш Формат, 2018. — 256 с. — .
- Стівен Левітт, Стівен Дабнер. Думай як фрік / пер. Тетяна Заволоко. — К.: Наш Формат, 2018. — 216 с. — .
Примітки
- http://pricetheory.uchicago.edu/levitt/
- (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
Посилення
- Праці Стівена Левітта (англ.)
- Becker Friedman Institute (англ.)
- at HarperCollins (англ.)
- Ubben Lecture at DePauw University, November 30, 2009 (англ.)
- 30 Стівен Левітт на TED(англ.) (англ.)
- Стівен Левітт на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- Audio of Steven Levitt on NPR's The Motley Fool, April 29, 2005. Duration: 12 mins. (англ.)
Преса
- Stephen Dubner (2003), New York Times Magazine, (англ.)
- Profile of Steven Levitt in the Financial Times, 23 April 2005 (англ.)
- 20 Questions with Levitt in CEO Magazine (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stiven Levitt angl Steven D Levitt nar 29 travnya 1967 amerikanskij ekonomist Avtor dekilkoh desyatkiv akademichnih publikacij z socialnih nauk vklyuchayuchi politologiyu politichnu ekonomiyu ta sociologiyu Vin zrobiv znachnij vnesok u rozvitok ekonomiki zlochinnosti zokrema neodnoznachna stattya Vpliv legalizovanogo abortu na zlochinnist angl The Impact of Legalized Abortion on Crime privela do poyavi en angl Donohue Levitt hypothesis ta viklikala hvilyu bagatorichnih superechok j kritiki Populyarnist sered shirokogo kola chitachiv prijshla iz vidannyam u 2005 roci naukovo populyarnoyi knigi Frikonomika napisanoyi u spivavtorstvi z amerikanskim zhurnalistom Stefanom Dabnerom yaka praktichno vidrazu stala bestselerom New York Times Stiven Levittangl Steven D LevittNarodivsya 29 travnya 1967 1967 05 29 57 rokiv Novij Orlean Luyiziana SShAGromadyanstvo SShAMisce prozhivannya Ouk ParkDiyalnist ekonomist profesor pismennik avtor podkasterAlma mater d Garvardskij universitet 1989 i Massachusetskij tehnologichnij institut 1994 Zaklad Chikazkij universitet 1 Mova tvoriv anglijskaMagnum opus FrikonomikaChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Ekonometrichne tovaristvo 2 Nagorodi d 1999 medal Dzhona Bejtsa Klarka 2003 chlen Ekonometrichnogo tovaristva d 2004 d 2000 Stiven Levitt u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levitt Osvita i kar yeraPochatkovu osvitu Stiven Levitt otrimav v en u Sent Pol shtat Minnesota Vin zakinchiv Garvardskij universitet u 1989 roci otrimav stupin bakalavra z ekonomiki pislya chogo pracyuvav konsultantom u Corporate Decisions Inc CDI v Bostoni sho konsultuye kompaniyi zi spisku Fortune 500 U 1994 roci Levitt otrimav stupin doktora filosofiyi z ekonomiki vid Massachusetskogo tehnologichnogo institutu pislya chogo tri roki pracyuvav na posadi molodshogo spivrobitnika Garvardskogo Tovaristva stipendiativ V danij chas vin maye zvannya Zasluzhenogo profesora angl Distinguished Service Professor zajmaye posadu spivdirektora Centru Bekkera z teoriyi cin u Chikazkomu universiteti U 2003 roci Levvit zdobuv medal Dzhona Bejtsa Klarka yaku Amerikanska ekonomichna asociaciya priznachaye kozhni dva roki najbilsh perspektivnim amerikanskim ekonomistam u vici do 40 rokiv U 2006 roci buv vidznachenij zhurnalom Time Magazine yak odin zi 100 lyudej yaki formuyut nash svit angl 100 People Who Shape Our World U kvitni 2005 roku Stiven Levitt u spivavtorstvi zi Stivenom Dabnerom vidav svoyu pershu knigu Freakonomics ukr Frikonomika Zvorotnij bik usogo na sviti yaka stala bestselerom za versiyeyu New York Times takozh chitackoyu auditoriyeyu buli pozitivno prijnyati j nastupni knigi iz ciyeyi seriyi PraciStiven Levitt zasluzhiv svoyu reputaciyu doslidnika zastosuvavshi novatorski empirichni strategiyi dlya analizu danih za dopomogoyu novih sposobiv Takim chinom vin zmig virishiti davni golovolomki vstanovivshi rishennya yaki ranishe bulo vazhko dovesti Napriklad u statti Vpliv rozmiru tyuremnogo naselennya na pokazniki zlochinnosti dani z sudovogo rozglyadu po perepovnenosti v yaznic 1996 r vin vidiliv prichinno naslidkovi zv yazki mizh pokaznikami uv yaznennya ta stupenem zlochinnosti sho svidchit pro te sho politika yaka zbilshuye kilkist uv yaznenih maye bilshij vpliv na znizhennya zlochinnosti nizh ranishe vvazhalosya V inshij roboti pro vulichni bandi Levitt ta jogo kolega Sudhir Venkatesh angl Sudhir A Venkatesh sprostuvali populyarne uyavlennya pro te sho bilshist molodizhnih zlochiniv ye robotoyu kilkoh super hizhakiv Sered jogo najbilsh superechlivih visnovkiv opublikovanih u spilnij roboti z en polyagala v tomu sho legalizovanij abort pobichno znizhuye zlochinnist shlyahom zmenshennya kilkosti nebazhanih i vidpovidno mensh doglyanutih ditej Politici ta politichnij ekonomici prisvyacheni statti pro naslidki vitrat viborchih kampaniyi pro serednyu teoremu viborciv ta pro naslidki federalnih vitrat Ukrayinski vidannyaStiven Levitt Stiven Dabner Frikonomika Zvorotnij bik usogo na sviti per Volodimir Gorbatko K Nash Format 2017 248 s ISBN 978 617 7279 44 9 Stiven Levitt Stiven Dabner Superfrikonomika per Dmitro Kozhedub K Nash Format 2018 256 s ISBN 978 617 7552 65 8 Stiven Levitt Stiven Dabner Dumaj yak frik per Tetyana Zavoloko K Nash Format 2018 216 s ISBN 978 617 7279 62 3 Primitkihttp pricetheory uchicago edu levitt angl Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 17 listopada 2018 PosilennyaPraci Stivena Levitta angl Becker Friedman Institute angl at HarperCollins angl Ubben Lecture at DePauw University November 30 2009 angl 30 Stiven Levitt na TED angl angl Stiven Levitt na sajti IMDb angl angl Audio of Steven Levitt on NPR s The Motley Fool April 29 2005 Duration 12 mins angl Presa Stephen Dubner 2003 New York Times Magazine angl Profile of Steven Levitt in the Financial Times 23 April 2005 angl 20 Questions with Levitt in CEO Magazine angl