Стівен Гленвуд Маклейн (англ. Steven Glenwood MacLean ; род. 14 грудня 1954 , Оттава, Онтаріо) — канадський фізик, астронавт, з 2008 року — президент Канадського космічного агентства.
Стівен Гленвуд Маклейн (англ. Steven Glenwood MacLean) | |
---|---|
Народився | 14 грудня 1954 (69 років) Оттава, Онтаріо Канада |
Громадянство | Канада |
Діяльність | астронавт |
Alma mater | Йоркський університет |
Заклад | Торонтський університет |
Нагороди | |
|
Освіта, робота
Після закінчення середньої школи в (передмістя Оттави) продовжив навчання в Йоркському університеті в Торонто, де в 1977 у отримав ступінь бакалавра по фізики. Паралельно з навчанням протягом двох років працював на адміністративних посадах на спортивній кафедрі університету, а в 1976—1977 роках був членом збірної Канади з спортивної гімнастики . В 1980–1983 ах викладав в Йоркському університеті. У 1983 році там же отримав ступінь доктора наук з фізики.
Працював науковим співробітником в Стенфордському університеті під керівництвом Артура Шавлова, нобелівського лауреата, видатного вченого в галузі лазерної фізики. Сам Стівен Маклейн є фахівцем в лазерної фізики, що проводив дослідження з електрооптиці, лазерної флуоресценції частинок і кристалів, а також мультифотонної лазерної спектроскопії.
Космічна підготовка
У червні 1983 почала свій перший відбір до загону астронавтів у зв'язку з підписанням американо — канадської угоди про спільні космічні польоти на американських Шаттлах. 5 грудня 1983 а були оголошені імена шести канадських астронавтів, серед яких був і 28-річний Стівен Маклейн. З лютого 1984 а проходив підготовку в Космічному центрі ім. Джонсона як спеціаліст з корисного навантаження.
10 грудня 1985 кандидатура Маклейна була затверджена як основного кандидата для польоту на , що спочатку планувався на 1987 рік. Але після того як трапилася катастрофа шатла «Челленджер», політ був перенесений на 1992 рік і отримав позначення STS-52.
В 1987–1991 Стівен Маклейн брав участь у розробці комп'ютеризованої системи спостереження і обміну даними для управління маніпуляторами Канадарм і Канадарм2. Паралельно з цим був радником за програмою стратегічних розробок в області автоматизації і роботизації (1988–1991).
В 1989 у було створено Канадське космічне агентство. З цього часу всі канадські астронавти стали членами загону астронавтів ККА.
Політ на "Колумбії "
Свій перший політ у космос 37- річний Стівен Маклейн здійснив 27 жовтня — 1 листопада 1992 на борту шатла «Колумбія» (STS-52) як спеціаліст з корисного навантаження. Основними завданнями цього польоту були виведення на орбіту американо — італійського дослідницького супутника LAGEOS II і проведення робіт у мікрогравітаційні модулі USMP -1. Серед інших пунктів програми польоту були експерименти з канадською корисним навантаженням CANEX-2, за яку відповідав Стівен Маклейн.
Тривалість польоту склала 9 діб 20 год 56 хв 13 с.
З 1993 по 1994 рік С. Маклейн обіймав посаду генерального директора програми канадських астронавтів. Працював головним оператором зв'язку з екіпажем (Capcom) під час інших космічних польотів.
З 1996 по 1998 рік проходив підготовку в космічному центрі ім. Джонсона (спільно з американськими астронавтами 16- го набору), по завершенні якої отримав кваліфікацію спеціаліста польоту.
У 2002 році був призначений в основний екіпаж місії STS-115, в якій навесні 2003 року йому належало здійснити вихід у відкритий космос . Але знову планам перешкодила катастрофа — цього разу . Старт був перенесений на три роки.
Політ на «Атлантісі»
Другий політ Стівена Маклейна відбувся 9 вересня — 21 вересня 2006 а на космічному кораблі «Атлантіс» (STS-115). Основними завданнями цього польоту були доставка на орбіту фермової конструкції з комплектом сонячних батарей та відновлення будівництва Міжнародної космічної станції, проведення монтажних робіт на її нинішні поверхні, дооснащення станції обладнанням та витратними матеріалами. Маклейн став першим канадцем, який керував системою Канадарм2 і другим канадцем, після , що вийшов у відкритий космос. 13 вересня разом з Деніелом Бербенк вони провели за межами орбітального комплексу 7:00 11 хвилин, монтуючи на станції сонячні Батру.
Тривалість другого польоту Маклейна склала 11 діб 19 год 6 хв 35 с.
Після виконання другого польоту Стівен Маклейн перебував на посаді старшого астронавта ККА, координуючи діяльність членів загону.
1 вересня 2008 призначений президентом Канадського космічного агентства.
Нагороди
- Дві медалі НАСА « За космічний політ» (1992 , 2007)
Сім'я
Одружений на Надін Вегопольскі, троє дітей. Захоплюється пішим туризмом, веслуванням на каное, пілотуванням, парашутним спортом, гімнастикою. Проживає в місті Сен-Ламбер (Квебек).
Посилання
- Космічна енциклопедія
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stiven Glenvud Maklejn angl Steven Glenwood MacLean rod 14 grudnya 1954 Ottava Ontario kanadskij fizik astronavt z 2008 roku prezident Kanadskogo kosmichnogo agentstva Stiven Glenvud Maklejn angl Steven Glenwood MacLean Narodivsya14 grudnya 1954 1954 12 14 69 rokiv Ottava Ontario KanadaGromadyanstvo KanadaDiyalnistastronavtAlma materJorkskij universitetZakladTorontskij universitetNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maklin Osvita robotaPislya zakinchennya serednoyi shkoli v peredmistya Ottavi prodovzhiv navchannya v Jorkskomu universiteti v Toronto de v 1977 u otrimav stupin bakalavra po fiziki Paralelno z navchannyam protyagom dvoh rokiv pracyuvav na administrativnih posadah na sportivnij kafedri universitetu a v 1976 1977 rokah buv chlenom zbirnoyi Kanadi z sportivnoyi gimnastiki V 1980 1983 ah vikladav v Jorkskomu universiteti U 1983 roci tam zhe otrimav stupin doktora nauk z fiziki Pracyuvav naukovim spivrobitnikom v Stenfordskomu universiteti pid kerivnictvom Artura Shavlova nobelivskogo laureata vidatnogo vchenogo v galuzi lazernoyi fiziki Sam Stiven Maklejn ye fahivcem v lazernoyi fiziki sho provodiv doslidzhennya z elektrooptici lazernoyi fluorescenciyi chastinok i kristaliv a takozh multifotonnoyi lazernoyi spektroskopiyi Kosmichna pidgotovkaU chervni 1983 pochala svij pershij vidbir do zagonu astronavtiv u zv yazku z pidpisannyam amerikano kanadskoyi ugodi pro spilni kosmichni poloti na amerikanskih Shattlah 5 grudnya 1983 a buli ogolosheni imena shesti kanadskih astronavtiv sered yakih buv i 28 richnij Stiven Maklejn Z lyutogo 1984 a prohodiv pidgotovku v Kosmichnomu centri im Dzhonsona yak specialist z korisnogo navantazhennya 10 grudnya 1985 kandidatura Maklejna bula zatverdzhena yak osnovnogo kandidata dlya polotu na sho spochatku planuvavsya na 1987 rik Ale pislya togo yak trapilasya katastrofa shatla Chellendzher polit buv perenesenij na 1992 rik i otrimav poznachennya STS 52 V 1987 1991 Stiven Maklejn brav uchast u rozrobci komp yuterizovanoyi sistemi sposterezhennya i obminu danimi dlya upravlinnya manipulyatorami Kanadarm i Kanadarm2 Paralelno z cim buv radnikom za programoyu strategichnih rozrobok v oblasti avtomatizaciyi i robotizaciyi 1988 1991 V 1989 u bulo stvoreno Kanadske kosmichne agentstvo Z cogo chasu vsi kanadski astronavti stali chlenami zagonu astronavtiv KKA Polit na Kolumbiyi Svij pershij polit u kosmos 37 richnij Stiven Maklejn zdijsniv 27 zhovtnya 1 listopada 1992 na bortu shatla Kolumbiya STS 52 yak specialist z korisnogo navantazhennya Osnovnimi zavdannyami cogo polotu buli vivedennya na orbitu amerikano italijskogo doslidnickogo suputnika LAGEOS II i provedennya robit u mikrogravitacijni moduli USMP 1 Sered inshih punktiv programi polotu buli eksperimenti z kanadskoyu korisnim navantazhennyam CANEX 2 za yaku vidpovidav Stiven Maklejn STS 52 polit v kosmos r 1992 STS 115 polit v kosmos r 2006 Maklejn livoruch ta direktor NASA Charlz Bolden Trivalist polotu sklala 9 dib 20 god 56 hv 13 s Z 1993 po 1994 rik S Maklejn obijmav posadu generalnogo direktora programi kanadskih astronavtiv Pracyuvav golovnim operatorom zv yazku z ekipazhem Capcom pid chas inshih kosmichnih polotiv Z 1996 po 1998 rik prohodiv pidgotovku v kosmichnomu centri im Dzhonsona spilno z amerikanskimi astronavtami 16 go naboru po zavershenni yakoyi otrimav kvalifikaciyu specialista polotu U 2002 roci buv priznachenij v osnovnij ekipazh misiyi STS 115 v yakij navesni 2003 roku jomu nalezhalo zdijsniti vihid u vidkritij kosmos Ale znovu planam pereshkodila katastrofa cogo razu shatlu Kolumbiya Start buv perenesenij na tri roki Polit na Atlantisi Drugij polit Stivena Maklejna vidbuvsya 9 veresnya 21 veresnya 2006 a na kosmichnomu korabli Atlantis STS 115 Osnovnimi zavdannyami cogo polotu buli dostavka na orbitu fermovoyi konstrukciyi z komplektom sonyachnih batarej ta vidnovlennya budivnictva Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi provedennya montazhnih robit na yiyi ninishni poverhni doosnashennya stanciyi obladnannyam ta vitratnimi materialami Maklejn stav pershim kanadcem yakij keruvav sistemoyu Kanadarm2 i drugim kanadcem pislya sho vijshov u vidkritij kosmos 13 veresnya razom z Denielom Berbenk voni proveli za mezhami orbitalnogo kompleksu 7 00 11 hvilin montuyuchi na stanciyi sonyachni Batru Trivalist drugogo polotu Maklejna sklala 11 dib 19 god 6 hv 35 s Pislya vikonannya drugogo polotu Stiven Maklejn perebuvav na posadi starshogo astronavta KKA koordinuyuchi diyalnist chleniv zagonu 1 veresnya 2008 priznachenij prezidentom Kanadskogo kosmichnogo agentstva NagorodiDvi medali NASA Za kosmichnij polit 1992 2007 Sim yaOdruzhenij na Nadin Vegopolski troye ditej Zahoplyuyetsya pishim turizmom vesluvannyam na kanoe pilotuvannyam parashutnim sportom gimnastikoyu Prozhivaye v misti Sen Lamber Kvebek PosilannyaKosmichna enciklopediya angl