Стюарт Х'юстон

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Г'юстон.

Стюарт Г'юстон (англ. Stewart Houston; нар. 20 серпня 1949, ) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Стюарт Г'юстон
Стюарт Г'юстон
Стюарт Г'юстон (праворуч) у 1976 році
Особисті дані
Повне ім'я	Стюарт Макі Г'юстон
Народження	20 серпня 1949(1949-08-20) (75 років)
	, Шотландія
Громадянство	Шотландія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
?-?	«Порт Глазго Рейнджерс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1967–1972 «Челсі» 9 (0) 1972–1973 «Брентфорд» 77 (9) 1973–1980 «Манчестер Юнайтед» 205 (13) 1980–1983 «Шеффілд Юнайтед» 94 (1) 1983–1986 «Колчестер Юнайтед» 105 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1975 Шотландія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1985–1987 «Плімут» (помічник) 1990–1995 «Арсенал» (помічник) 1995 «Арсенал» (в.о.) 1995–1996 «Арсенал» (помічник) 1996 «Арсенал» (в.о.) 1996–1997 КПР 1998–1999 «Іпсвіч Таун» (помічник) 1999–2001 «Тоттенгем Готспур» (помічник) 2002 «Волсолл» (помічник)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Челсі» та «Манчестер Юнайтед», а також провів одну гру у складі національної збірної Шотландії. Дворазовий володар Кубка Англії та володар Кубка кубків УЄФА.

Клубна кар'єра

Народився 20 серпня 1949 року в місті у Шотландії, де і розпочав займатись футболом у клубі «Порт Глазго Рейнджерс».

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду клубу «Челсі», втім стати основним гравцем лондонців не зумів, зігравши за п'ять років лише 14 ігор в усіх турнірах за клуб. За цей час виборов титул володаря Кубка Англії та став володарем Кубка Кубків УЄФА.

На початку 1972 року перейшов у «Брентфорд», з яким виступав у Третьому і Четвертому дивізіонах, поки через рік не підписав контракт з «Манчестер Юнайтед» за 55 000 фунтів стерлінгів. За «червоних дтяволів» він провів 250 матчів (включаючи два виходи на заміну) і забив 16 голів і виграв з командою Другий дивізіон в 1975 році, а також Кубок Англії в 1977 році, втім у фіналі на поле не виходив. Загалом відіграв за команду з Манчестера наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри і більшість часу, проведеного у складі команди, був основним гравцем захисту команди.

Після цього протягом 1980—1983 років захищав кольори «Шеффілд Юнайтед», з яким у сезоні 1981/82 став переможцем Четвертого дивізіону, а завершив професійну ігрову кар'єру в іншому клубі Четвертого дивізіону «Колчестер Юнайтед», за який виступав протягом 1983—1986 років.

Виступи за збірну

1975 року провів свій перший і єдиний матч у складі національної збірної Шотландії проти Данії.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, увійшовши до тренерського штабу клубу «Плімут Аргайл».

З 1990 року Г'юстон був асистентом головного тренера «Арсеналу» Джорджа Грема, а також двічі виконував обов'язки головного тренера: спочатку протягом трьох місяців 1995 року (після звільнення Грема в лютому 1995 року), вивівши «Арсенал» у фінал Кубка володарів кубків, в якому «каноніри» поступилися іспанському клубу «Реал Сарагоса» з рахунком 2:1, пропустивши вирішальний гол на передостанній 119 хвилині. Влітку 1995 року керівництво «Арсеналу» призначило на посаду головного тренера клубу , а Г'юстон став його асистентом. Через рік після свого призначення, Ріок був звільнений, і Г'юстон знову став виконуючим обов'язки головного тренера, поки наступник Ріока, Арсен Венгер, чекав закінчення свого контракту з японським клубом «Нагоя Грампус Ейт».

У середині вересня 1996 року Г'юстон пішов з «Арсеналу» і очолив клуб «Квінз Парк Рейнджерс», а Брюс Ріок став його асистентом. Клуб в попередньому сезоні вилетів у Перший дивізіон і перед новим штабом було поставлене завдання завоювати путівку назад у Прем'єр-лігу, але він не впорався з цим і Г'юстон та Ріок були звільнені зі своїх посад у листопаді 1997 року, коли клуб посідав лише 13 місце.

У 1998—1999 роках працював у штабі Джорджа Берлі в «Іпсвіч Таун», після чого був запрошений Джорджем Гремом в «Тоттенгем Готспур», але покинув клуб після його відставки в березні 2001 року. Після цього він недовгий час працював в клубі «Волсолл».

У серпні 2008 року в пресі з'явилися повідомлення про те, що Г'юстон повернувся в «Арсенал» після 12 років відсутності і, за повідомленнями «The Daily Mirror», став працювати в скаутській службі клубу.

Титули і досягнення

• Володар Кубка Англії (2):

«Челсі»: 1969–70

«Манчестер Юнайтед»: 1976–77

• Володар Кубка Кубків УЄФА (1):

«Челсі»: 1970–71

Примітки

1. Стюарт Г'юстон. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 19 травня 2017.
2. White, 1989, с. 285-288.
3. Moore, Glenn (11 травня 1995). Extraordinary Nayim strike denies Arsenal. The Independent. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 18 червня 2015.
4. Arsenal made to wait for Wenger. The Independent. 21 серпня 1996. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
5. Arsenal still waiting on Wenger. The Independent. 11 вересня 1996. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
6. Houston has new mission as Wenger replaces him. The Herald. Herald & Times Group. 17 вересня 1996. Процитовано 18 червня 2015.
7. Football: Queen's Park Rangers dismiss Houston and Rioch. The Independent. 11 листопада 1997. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 18 червня 2015.
8. Barclay, Patrick (25 лютого 2015). Dare to dream, Arsenal fans, momentum has to start somewhere. Evening Standard. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 18 червня 2015. I was at the in 2004 and afterwards, in a hotel nearby, met the former Arsenal manager Stewart Houston, who was one of two scouts Wenger had sent — one to watch and the other their opponents, .
9. Haynes in Arsenal's sights. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 19 жовтня 2018.

Посилання

• Стюарт Г'юстон на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Стюарт Г'юстон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Stewart Houston — тренерська статистика на сайті Soccerbase (англ.)