Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сту́пінь (рідше — щабе́ль) — порядкове місце (нім. Leiter, Tonleiter), рух якою сприймається як перехід від одного елемента до іншого, що можна трактувати як прояв руху і розвитку засобами звуковисотної структури. Термін «ступінь» може використовуватись як щодо певного ладу, так і до звукової системи в цілому.
Ступені ладу
У європейській музиці панівне положення мають діатонічні семиступеневі лади, що обумовило виділення 7 ступенів. Ступені ладу нумеруються від першого до сьомого вгору і позначаються римськими цифрами. З відмінністю між двома основними типами звуковисотної організації — одноголосної і багатоголосної — під терміном «ступінь» мається на увазі не тільки окремий звук гами, але також і побудований на ньому як на основному тоні акорд.
Крім цього, кожен зі ступенів може мати певну назву залежно від його положення в ладі і взаємин з іншими ступенями. У мажорно-мінорних ладах це:
- I — тоніка;
- II — верхній (спадний) ;
- III — верхня ;
- IV — субдомінанта;
- V — домінанта;
- VI — нижня медіанта (субмедіанта);
- VII — нижній (висхідний) ввідний тон.
Іноді умовно використовується поняття VIII ступеня (тоніки наступної октави), званої верхньою тонікою.
Той чи інший звук залежно від свого положення в тональності може бути будь-яким зі ступенів. Так, нота C (до) в тональності C-dur (до мажор) є першою сходинкою, а, наприклад, в тональності В-dur (сі-бемоль мажор) — другий тощо
I, IV та V ступені (тоніка, субдомінанта і домінанта відповідно) називаються головними ступенями ладу; II, III, VI та VII — побічними.
Взаємовідносини ступенів у ладу
Взаємовідношення ступенів у мажорно-мінорних ладах характеризуються їхнім тяжінням. Так, тоніка є найстійкішим ступенем і не тяжіє нікуди. Домінанта в акордовому прояві має найяскравіше тяжіння до тоніки і тому нерідко використовується як модулюючий акорд в іншу тональність. Субдомінанта як гармонічна функція тяжіє більше до домінанти, ніж до тоніки. Ввідні тони (II і VII ступені) яскраво тяжіють до тоніки у мелодичному вигляді, в гармонічному вигляді ця тяга проявляється слабше. Найменше тяжіння виявляють медіанти (III і VI ступені) як у вигляді просто ступенів, так і у вигляді гармонійних функцій (тризвуків).
В інших ладах народної музики (лідійський, міксо-лідійський, фригійський та ін), в штучних ладах (дванадцятитонова гама, цілотонова гама), а також у різних видах пентатоніки (лади з п'ятьма ступенями) внутрішньо-ладові відносини зовсім інші. У деяких з них навіть тоніка перестає бути найстійкішим ступенем.
Ступінь звукоряду
Під ступенем звукоряду зазвичай розуміється звук, що входить в загальну музичну систему (і відповідно потрапляє в її звукоряд). Сучасна європейська музика має в основі 12-ступеневий звукоряд, проте оскільки в період її становлення виключне значення мали семиступеневі діатонічні лади, історично склався поділ звукоряду на основні і похідні ступені. Основні ступені — це ступені, які мають власні назви, назви ж похідних отримують, змінюючи назви основних. На письмі кожному з ступенів звукоряду відповідає певна нота, завдяки чому назви нот та ступенів звукоряду збігаються.
Складова система найменування
Склалася в середні століття і заснована на початкових складах строф гімну святому Йоанну «Ut queant laxis». В процесі еволюції 7 основних ступенів звукоряду (і, відповідно, 7 нот) отримали такі назви: Do, Re, Mi, Fa, Sol, La, Si (український варіант: До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі). Похідні ступені позначаються за допомогою застосування знаків альтерації до основних ступенів.
Буквенна система найменування
Буквенна система найменування, також середньовічного походження, заснована на буквах латинського алфавіту. Основні ступені позначаються за порядком так: c,d,e,f,g,a,h. Невідповідність алфавітному порядку пояснюється тим, що спочатку першої основної щаблем вважався звук ля (a), а за ним йшов звук сі-бемоль, що позначався буквою b. Згодом замість звуку сі-бемоль основне значення набув звук сі, позначений наступного по порядку невикористаної буквою h. Американці використовують альтернативну систему нотації (т. зв. «наукова нотація»), в якій нота «сі» позначається як b замість h
Похідні ступені позначаються за допомогою додавання до позначення основний щаблі одного з закінчень: is для підвищення на півтон, isis для підвищення на цілий тон, es для пониження на півтон і eses для пониження на тон.
Примітки
- В українській музикознавчій літературі можна зустріти обидва терміни. В довіднику Є. Юцевича стаття «Щабель» перенаправляє на статтю ступінь.
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Література
- Способин Игорь Владимирович. Элементарная теория музыки. — М. : Кифара, 2003. — С. 182. — .
- Авраамов A. О трезвучии 2-й ступени мажора. — «Музыка», 1915, No 205, 213;
- Глинский М. Хроматические знаки в музыке будущего. — «РМГ», 1915, No 49;
- Горковенко A. Понятие ступени и проблема строя. — «СМ», 1969, No 8;
- Albersheim G. Die Tonstufe. — «Mf», 1963, Jahrg. 16, H. 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stupin U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shabel Stu pin ridshe shabe l poryadkove misce nim Leiter Tonleiter ruh yakoyu sprijmayetsya yak perehid vid odnogo elementa do inshogo sho mozhna traktuvati yak proyav ruhu i rozvitku zasobami zvukovisotnoyi strukturi Termin stupin mozhe vikoristovuvatis yak shodo pevnogo ladu tak i do zvukovoyi sistemi v cilomu Stupeni laduU yevropejskij muzici panivne polozhennya mayut diatonichni semistupenevi ladi sho obumovilo vidilennya 7 stupeniv Stupeni ladu numeruyutsya vid pershogo do somogo vgoru i poznachayutsya rimskimi ciframi Z vidminnistyu mizh dvoma osnovnimi tipami zvukovisotnoyi organizaciyi odnogolosnoyi i bagatogolosnoyi pid terminom stupin mayetsya na uvazi ne tilki okremij zvuk gami ale takozh i pobudovanij na nomu yak na osnovnomu toni akord Krim cogo kozhen zi stupeniv mozhe mati pevnu nazvu zalezhno vid jogo polozhennya v ladi i vzayemin z inshimi stupenyami U mazhorno minornih ladah ce I tonika II verhnij spadnij III verhnya IV subdominanta V dominanta VI nizhnya medianta submedianta VII nizhnij vishidnij vvidnij ton Inodi umovno vikoristovuyetsya ponyattya VIII stupenya toniki nastupnoyi oktavi zvanoyi verhnoyu tonikoyu Toj chi inshij zvuk zalezhno vid svogo polozhennya v tonalnosti mozhe buti bud yakim zi stupeniv Tak nota C do v tonalnosti C dur do mazhor ye pershoyu shodinkoyu a napriklad v tonalnosti V dur si bemol mazhor drugij tosho I IV ta V stupeni tonika subdominanta i dominanta vidpovidno nazivayutsya golovnimi stupenyami ladu II III VI ta VII pobichnimi Vzayemovidnosini stupeniv u ladu Vzayemovidnoshennya stupeniv u mazhorno minornih ladah harakterizuyutsya yihnim tyazhinnyam Tak tonika ye najstijkishim stupenem i ne tyazhiye nikudi Dominanta v akordovomu proyavi maye najyaskravishe tyazhinnya do toniki i tomu neridko vikoristovuyetsya yak modulyuyuchij akord v inshu tonalnist Subdominanta yak garmonichna funkciya tyazhiye bilshe do dominanti nizh do toniki Vvidni toni II i VII stupeni yaskravo tyazhiyut do toniki u melodichnomu viglyadi v garmonichnomu viglyadi cya tyaga proyavlyayetsya slabshe Najmenshe tyazhinnya viyavlyayut medianti III i VI stupeni yak u viglyadi prosto stupeniv tak i u viglyadi garmonijnih funkcij trizvukiv V inshih ladah narodnoyi muziki lidijskij mikso lidijskij frigijskij ta in v shtuchnih ladah dvanadcyatitonova gama cilotonova gama a takozh u riznih vidah pentatoniki ladi z p yatma stupenyami vnutrishno ladovi vidnosini zovsim inshi U deyakih z nih navit tonika perestaye buti najstijkishim stupenem Stupin zvukoryaduPid stupenem zvukoryadu zazvichaj rozumiyetsya zvuk sho vhodit v zagalnu muzichnu sistemu i vidpovidno potraplyaye v yiyi zvukoryad Suchasna yevropejska muzika maye v osnovi 12 stupenevij zvukoryad prote oskilki v period yiyi stanovlennya viklyuchne znachennya mali semistupenevi diatonichni ladi istorichno sklavsya podil zvukoryadu na osnovni i pohidni stupeni Osnovni stupeni ce stupeni yaki mayut vlasni nazvi nazvi zh pohidnih otrimuyut zminyuyuchi nazvi osnovnih Na pismi kozhnomu z stupeniv zvukoryadu vidpovidaye pevna nota zavdyaki chomu nazvi not ta stupeniv zvukoryadu zbigayutsya Skladova sistema najmenuvannya Dokladnishe Skladovi nazvi zvukiv Sklalasya v seredni stolittya i zasnovana na pochatkovih skladah strof gimnu svyatomu Joannu Ut queant laxis V procesi evolyuciyi 7 osnovnih stupeniv zvukoryadu i vidpovidno 7 not otrimali taki nazvi Do Re Mi Fa Sol La Si ukrayinskij variant Do Re Mi Fa Sol Lya Si Pohidni stupeni poznachayutsya za dopomogoyu zastosuvannya znakiv alteraciyi do osnovnih stupeniv Bukvenna sistema najmenuvannya Dokladnishe bukvenni poznachennya zvukiv Bukvenna sistema najmenuvannya takozh serednovichnogo pohodzhennya zasnovana na bukvah latinskogo alfavitu Osnovni stupeni poznachayutsya za poryadkom tak c d e f g a h Nevidpovidnist alfavitnomu poryadku poyasnyuyetsya tim sho spochatku pershoyi osnovnoyi shablem vvazhavsya zvuk lya a a za nim jshov zvuk si bemol sho poznachavsya bukvoyu b Zgodom zamist zvuku si bemol osnovne znachennya nabuv zvuk si poznachenij nastupnogo po poryadku nevikoristanoyi bukvoyu h Amerikanci vikoristovuyut alternativnu sistemu notaciyi t zv naukova notaciya v yakij nota si poznachayetsya yak b zamist h Pohidni stupeni poznachayutsya za dopomogoyu dodavannya do poznachennya osnovnij shabli odnogo z zakinchen is dlya pidvishennya na pivton isis dlya pidvishennya na cilij ton es dlya ponizhennya na pivton i eses dlya ponizhennya na ton PrimitkiV ukrayinskij muzikoznavchij literaturi mozhna zustriti obidva termini V dovidniku Ye Yucevicha stattya Shabel perenapravlyaye na stattyu stupin Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros LiteraturaSposobin Igor Vladimirovich Elementarnaya teoriya muzyki M Kifara 2003 S 182 ISBN 5 901980 01 8 Avraamov A O trezvuchii 2 j stupeni mazhora Muzyka 1915 No 205 213 Glinskij M Hromaticheskie znaki v muzyke budushego RMG 1915 No 49 Gorkovenko A Ponyatie stupeni i problema stroya SM 1969 No 8 Albersheim G Die Tonstufe Mf 1963 Jahrg 16 H 2