Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стрілецька Рада Корпусу Січових Стрільців дорадчий старшинський орган при Командирові Січових Стрільців що репрезентував

Стрілецька Рада Корпусу Січових Стрільців

Стрілецька Рада Корпусу Січових Стрільців

Стрілецька Рада Корпусу Січових Стрільців — дорадчий старшинський орган при Командирові Січових Стрільців, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій.

Стрілецька Рада Корпусу Січових Стрільців
Дата заснування 1917
Дата ліквідації 1920
Голова Євген Коновалець
Ключові особи Федь Черник, Андрій Мельник, Роман Сушко, Кость Воєвідка, Іван Чмола, Михайло Матчак, Роман Дашкевич, Василь Кучабський, Марко Безручко, Осип Назарук, Осип Навроцький

Історія

Створена в 1917 році з ініціативи Романа Дашкевича старшинами Галицько-Буковинського куреня для обговорення питання політичного становища країни та життєдіяльності куреня.

19 січня 1918 року на вічі Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, на якому було маже 600 січових стрільців, у приміщенні духовної семінарії в Києві, було скасовано військові ради та солдатські комітети у курені Січових Стрільців, а їхні функції передано Січовій Раді. Було вирішено, що до складу Січової Ради входитимуть: Командир Січових Стрільців, командири Стрілецьких сотень та старшини, яких оберуть січові стрільці. Січова Рада була підзвітною Раді старшин, яка періодично скликалася. Кількість членів Січової Ради, у різні часи, була від 7 членів до 17.

До Стрілецької Ради Корпусу Січових Стрільців увійшли: Євген Коновалець, Федь Черник, Андрій Мельник, Роман Сушко, Кость Воєвідка, Іван Чмола та Василь Кучабський. Перша Стрілецька Рада виробила план реорганізації Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, було змінено назву на «1-й Курінь Січових стрільців». Також Стрілецька Рада прийняла політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні.

Після державного перевороту 29 квітня 1918 року, коли до влади прийшов Павло Скоропадський, Стрілецька рада відхилила пропозицію підтримати нову владу, вважаючи новий режим нелегітимним та антидемократичним. 30 квітня 1918 року Січові стрільці були оточені німецькими військами та склали зброю. Гетьманська влада оголосила про розформування Січових стрільців, але Стрілецька Рада закликала стрільців не поверталися до Галичини, а залишалися на Наддніпрянщині, оскільки «ще прийде час, коли стрільці будуть Україні потрібні».

Проте вже через кілька місяців Скоропадський, який в умовах війни з більшовиками, гостро потребував вояків з високим рівнем дисципліни та військового досвіду, у серпні 1918 року надав Євгенові Коновальцю дозвіл на формування Окремого загону січових стрільців з місцем дислокації у Білій Церкві. Тоді до Стрілецької Ради входили: Євген Коновалець, Федь Черник, Андрій Мельник, Роман Сушко, Кость Воєвідка, Іван Чмола, Михайло Матчак, Роман Дашкевич, Марко Безручко, Василь Кучабський та Осип Назарук.

7 листопада 1918 року до Білої Церкви приїхав делегат Української Національної Ради Осип Назарук, який розповів про військово-політичну ситуацію в Галичині, зокрема у Львові. Він звернувся до Січової Ради з проханням допомогти у боротьбі з поляками, емоційно сказавши: «Батьки й матері вас проклянуть, якщо не підете на Львів». Проте Стрілецька рада не підтримала переведення Окремого загону Січових Стрільців у Львів. З усіх членів Січової Ради лише Роман Сушко підтримав звернення Осипа Назарука.

14 листопада 1918 року Стрілецька Рада більшістю голосів вирішила відкрито виступити проти режиму Скоропадського. Це стало відповіддю Січових Стрільців на рішення Скоропадського про входження Української держави до складу Росії на автономних засадах, ним була видана «Грамота Гетьмана всієї України до всіх українських громадян та козаків України» про федеративний союз з Росією. 16 листопада Окремий загін Січових Стрільців розпочав антигетьманське повстання, яке завершилось 14 грудня 1918 року входженням частин Осадного корпусу Січових Стрільців в Київ та встановленням влади Директорії.

image
Члени Стрілецької ради у Празі в липні 1920 року. Зліва направо сидять: сотник Іван Андрух, полковник Євген Коновалець, сотник Василь Кучабський; стоять: полковник Іван Чмола, сотник Михайло Матчак, сотник Ярослав Чиж.

У часи Директорії до складу Стрілецької Ради входили ще: Іван Андрух, Андрій Домарадський, Іван Роґульський, Ярослав Чиж, Осип Навроцький, Людвік Розенберґ-Чорний, Юрій Отмарштейн, Гриць Гладкий, Іван Даньків, Петро Пасіка, Михайло Курах та Іван Рихло.

2 грудня 1919 року в Новій Чорториї Стрілецька рада вирішила демобілізувати Корпус СС через поширення хвороб, напір білогвардійців та перехід УГА на бік Денікіна. Усім стрільцям була надана можливість приєднатися до Зимового походу Армії УНР чи діяти за своїм бажанням. Стрілецька Рада ж не припинила свого існування, а була фактично реорганізована й перетворена з дорадчого органу при командирові Січових Стрільців на таємну військово-революційну організацію, яка повинна була продовжувати національно-визвольну боротьбу. Через несподіваний напад більшість січових стрільців, разом з Коновальцем, потрапила у польський полон. Євген Коновалець та більшість членів Стрілецької ради у грудні 1919 – березні 1920 років перебували у Луцькому таборі для інтернованих вояків Армії УНР.

На початку січня 1920 року Стрілецька Рада вирішила створити закордонний осередок Січових стрільців, який би виконував роль організаційного центру. З цією метою було вирішено домагатись у Головного отамана Симона Петлюри, аби членів Стрілецької Ради було звільнено з табору та надано їм право виїжджати за кордон. 27 лютого 1920 року Стрілецька Рада ухвалила рішення, про направлення у Чехословаччину старшин: Івана Андруха та Романа Дашкевича. У Чехословаччині, в місті Яблонне-в-Под'єштеді, тоді знаходилась бригада інтернованих вояків УГА під командуванням Антіна Вариводи, загальною кількістю понад 5 тисяч вояків. За задумом Стрілецької Ради ця бригада інтернованих вояків УГА мала поповнитись українськими військовополоненими з інших країн, та потрібно було створити на її базі боєздатне військове з'єднання. Потім перевести ці війська через Румунію на терен Південної України та підняти там повстання проти більшовицьків, до якого мали приєднатися частини ЧУГА.

Проте цьому плану не судилося збутися. Наприкінці квітня 1920 року 2-га і 3-тя бригади ЧУГА підняли антибільшовицьке повстання, опинилися в оточенні польського війська та потрапили у полон. Це перекреслило намір Стрілецької Ради використати ЧУГА у своєму плані. До того ж 21 квітня 1920 року уряд УНР, за угодою Пілсудського — Петлюри, визнав за Польщею Галичину та Західну Волинь. Після цього Стрілецька Рада дистанціювалася від Петлюри. Проте Стрілецька рада вирішила дозволити усім охочим серед січових стрільців долучатися до 6-ї Січової дивізії Армії УНР, що почала формувалася з інтернованих українських військових у грудні 1920 року в Бресті.

У травні 1920 року Стрілецька Рада направила у Прагу Івана Андруха та ще 15 старшин, які повинні були почати формувати військові частини з українських військовополонених у Чехословаччині. 14 червня 1920 року Іван Андрух надіслав Євгену Коновальцю листа, у якому зазначив, що справа з формування військових частин є марною. Військовополонені галичани готові воювати з поляками, за усі завдані їм кривди, але аж ніяк не з більшовиками. Значна ж частина військовополонених наддніпрянців взагалі має пробільшовицькі настрої. Проте більшість українських військовополонених (як галичан так і наддніпрянців), прагнули одного — якомога швидше повернутися додому, і не хотіли чути про ніяку війну.

До того ж з'ясувалося, що полковник Антін Варивода, командир бригади інтернованих вояків УГА в Чехословаччині, визнає над собою керівництво лише диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича, з яким у Стрілецької Ради на цей час були прохолодні відносини. Тому план Стрілецької Ради по створенню військового з'єднання на еміграції зазнав краху.

У липні 1920 року Стрілецька Рада зібралась у Празі на засідання. На засіданні Стрілецька Рада вирішила розірвати відносини з урядом УНР. Причиною стало те, що Армія УНР разом з Військом Польським обороняла Галичину для поляків від більшовиків, які у середині липня 1920 року розгорнули наступ на Польщу. Ситуація, коли українська армія фактично обороняла окуповану поляками Галичину від більшовиків, для членів Січової Ради, більшість з яких була галичанами, була не припустима.

У липні 1920 року в Празі відбулося останнє засідання Стрілецької Ради, яке стало початком створення Української військової організації

Примітки

  1. Михайло Ковальчук. (PDF). Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Архів оригіналу (PDF) за 12 березня 2022. Процитовано 28 квітня 2020.
  2. Іван Хома. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  3. Василь Кучабський. Корпус Січових Стрільців: Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917 — 1967. — Чикаґо : Друкарня видавництва Миколи Денисюка, 1967. — 254 с.
  4. Роман Дашкевич. Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота. Процитовано 28 квітня 2020.
  5. Зиновій Книш. Початки УВО в Галичині - II. Підґрунтя УВО
  6. Антін Крезуб. Повстання проти гетьмана Скоропадського і січові стрільці // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1928. – Т.97. – Кн. 11
  7. Центральний державний архів громадських об'єднань (ЦДАГО) України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 33258. – Арк. 45
  8. . Українське геральдичне товариство. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 27 квітня 2020.
  9. Михайло Ковальчук. Біля витоків УВО: військово-політична діяльність Є. Коновальця у 1920–1921 рр. [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. – Львів, 2006. – Збірник 7.
  10. Осип Навроцький. Українська Військова організація. Організаційні початки й створення Начальної Колегії УВО // Голос комбатанта. – 1961. – Ч. 9 (15). – С. 10
  11. Іван Хома. Євген Коновалець у Луцькому таборі для інтернованих (грудень 1919 – березень 1920 рр.) [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] «Історико-культурні студії» Випуск 5, Номер 1, 2018
  12. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських Націоналістів. 1920–1939 роки. [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  13. Зиновій Книш. Начальна команда УВО у Львові // Життя і смерть полковника Коновальця. – Львів, 1993. – С. 89
  14. Богдан Галайко. До питання створення Української військової організації. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2009. - Вип. 18. - С. 389-395. [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
  15. Осип Навроцький. Початки УВО у Львові // Срібна сурма. Статті й матеріали до діяння Української Військової Організації. Збірник ІІ. Початки УВО в Галичині. – Торонто
  16. Олег Баган. Націоналізм та націоналістичний рух. (Історія та ідеї). – Дрогобич: Відродження, 1994
  17. Дмитро Вєдєнєєв, Геннадій Биструхін. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА. 1920–1945. Київ: Генеза, 2006
  18. Ігор Гаврилів. УВО: підпільна армія в боротьбі за державність // Держава та армія. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2006, № 572

Джерела

  • Василь Кучабський Січові Стрільці їх історія і характер. — Львів, 1920. — 45 с.
  • Антін Крезуб Галичани і їх військово-організаційна праця на Наддніпрянщині в 1917–1919 рр. Календар-альманах Неділя на 1930 р. — Львів, 1929. — С. 85–92.
  • Степан Ріпецький Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. — Нью-Йорк, 1956. — 360 с.
  • Степан Ріпецький Українські Січові Стрільці. Стрілецька Рада – провідний орган Січового Стрілецтва [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк, 1956. — С. 280—282.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Strilecka Rada Korpusu Sichovih Strilciv doradchij starshinskij organ pri Komandirovi Sichovih Strilciv sho reprezentuvav potrebi kurenya ta koordinuvav jogo vnutrishnij ustrij Strilecka Rada Korpusu Sichovih StrilcivData zasnuvannya 1917Data likvidaciyi 1920Golova Yevgen KonovalecKlyuchovi osobi Fed Chernik Andrij Melnik Roman Sushko Kost Voyevidka Ivan Chmola Mihajlo Matchak Roman Dashkevich Vasil Kuchabskij Marko Bezruchko Osip Nazaruk Osip NavrockijIstoriyaStvorena v 1917 roci z iniciativi Romana Dashkevicha starshinami Galicko Bukovinskogo kurenya dlya obgovorennya pitannya politichnogo stanovisha krayini ta zhittyediyalnosti kurenya 19 sichnya 1918 roku na vichi Galicko Bukovinskogo kurenya Sichovih Strilciv na yakomu bulo mazhe 600 sichovih strilciv u primishenni duhovnoyi seminariyi v Kiyevi bulo skasovano vijskovi radi ta soldatski komiteti u kureni Sichovih Strilciv a yihni funkciyi peredano Sichovij Radi Bulo virisheno sho do skladu Sichovoyi Radi vhoditimut Komandir Sichovih Strilciv komandiri Strileckih soten ta starshini yakih oberut sichovi strilci Sichova Rada bula pidzvitnoyu Radi starshin yaka periodichno sklikalasya Kilkist chleniv Sichovoyi Radi u rizni chasi bula vid 7 chleniv do 17 Do Strileckoyi Radi Korpusu Sichovih Strilciv uvijshli Yevgen Konovalec Fed Chernik Andrij Melnik Roman Sushko Kost Voyevidka Ivan Chmola ta Vasil Kuchabskij Persha Strilecka Rada virobila plan reorganizaciyi Galicko Bukovinskogo kurenya Sichovih Strilciv bulo zmineno nazvu na 1 j Kurin Sichovih strilciv Takozh Strilecka Rada prijnyala politichne rishennya voyuvati ne za klasovi interesi a za nacionalni Pislya derzhavnogo perevorotu 29 kvitnya 1918 roku koli do vladi prijshov Pavlo Skoropadskij Strilecka rada vidhilila propoziciyu pidtrimati novu vladu vvazhayuchi novij rezhim nelegitimnim ta antidemokratichnim 30 kvitnya 1918 roku Sichovi strilci buli otocheni nimeckimi vijskami ta sklali zbroyu Getmanska vlada ogolosila pro rozformuvannya Sichovih strilciv ale Strilecka Rada zaklikala strilciv ne povertalisya do Galichini a zalishalisya na Naddnipryanshini oskilki she prijde chas koli strilci budut Ukrayini potribni Prote vzhe cherez kilka misyaciv Skoropadskij yakij v umovah vijni z bilshovikami gostro potrebuvav voyakiv z visokim rivnem disciplini ta vijskovogo dosvidu u serpni 1918 roku nadav Yevgenovi Konovalcyu dozvil na formuvannya Okremogo zagonu sichovih strilciv z miscem dislokaciyi u Bilij Cerkvi Todi do Strileckoyi Radi vhodili Yevgen Konovalec Fed Chernik Andrij Melnik Roman Sushko Kost Voyevidka Ivan Chmola Mihajlo Matchak Roman Dashkevich Marko Bezruchko Vasil Kuchabskij ta Osip Nazaruk 7 listopada 1918 roku do Biloyi Cerkvi priyihav delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Osip Nazaruk yakij rozpoviv pro vijskovo politichnu situaciyu v Galichini zokrema u Lvovi Vin zvernuvsya do Sichovoyi Radi z prohannyam dopomogti u borotbi z polyakami emocijno skazavshi Batki j materi vas proklyanut yaksho ne pidete na Lviv Prote Strilecka rada ne pidtrimala perevedennya Okremogo zagonu Sichovih Strilciv u Lviv Z usih chleniv Sichovoyi Radi lishe Roman Sushko pidtrimav zvernennya Osipa Nazaruka 14 listopada 1918 roku Strilecka Rada bilshistyu golosiv virishila vidkrito vistupiti proti rezhimu Skoropadskogo Ce stalo vidpoviddyu Sichovih Strilciv na rishennya Skoropadskogo pro vhodzhennya Ukrayinskoyi derzhavi do skladu Rosiyi na avtonomnih zasadah nim bula vidana Gramota Getmana vsiyeyi Ukrayini do vsih ukrayinskih gromadyan ta kozakiv Ukrayini pro federativnij soyuz z Rosiyeyu 16 listopada Okremij zagin Sichovih Strilciv rozpochav antigetmanske povstannya yake zavershilos 14 grudnya 1918 roku vhodzhennyam chastin Osadnogo korpusu Sichovih Strilciv v Kiyiv ta vstanovlennyam vladi Direktoriyi Chleni Strileckoyi radi u Prazi v lipni 1920 roku Zliva napravo sidyat sotnik Ivan Andruh polkovnik Yevgen Konovalec sotnik Vasil Kuchabskij stoyat polkovnik Ivan Chmola sotnik Mihajlo Matchak sotnik Yaroslav Chizh U chasi Direktoriyi do skladu Strileckoyi Radi vhodili she Ivan Andruh Andrij Domaradskij Ivan Rogulskij Yaroslav Chizh Osip Navrockij Lyudvik Rozenberg Chornij Yurij Otmarshtejn Gric Gladkij Ivan Dankiv Petro Pasika Mihajlo Kurah ta Ivan Rihlo 2 grudnya 1919 roku v Novij Chortoriyi Strilecka rada virishila demobilizuvati Korpus SS cherez poshirennya hvorob napir bilogvardijciv ta perehid UGA na bik Denikina Usim strilcyam bula nadana mozhlivist priyednatisya do Zimovogo pohodu Armiyi UNR chi diyati za svoyim bazhannyam Strilecka Rada zh ne pripinila svogo isnuvannya a bula faktichno reorganizovana j peretvorena z doradchogo organu pri komandirovi Sichovih Strilciv na tayemnu vijskovo revolyucijnu organizaciyu yaka povinna bula prodovzhuvati nacionalno vizvolnu borotbu Cherez nespodivanij napad bilshist sichovih strilciv razom z Konovalcem potrapila u polskij polon Yevgen Konovalec ta bilshist chleniv Strileckoyi radi u grudni 1919 berezni 1920 rokiv perebuvali u Luckomu tabori dlya internovanih voyakiv Armiyi UNR Na pochatku sichnya 1920 roku Strilecka Rada virishila stvoriti zakordonnij oseredok Sichovih strilciv yakij bi vikonuvav rol organizacijnogo centru Z ciyeyu metoyu bulo virisheno domagatis u Golovnogo otamana Simona Petlyuri abi chleniv Strileckoyi Radi bulo zvilneno z taboru ta nadano yim pravo viyizhdzhati za kordon 27 lyutogo 1920 roku Strilecka Rada uhvalila rishennya pro napravlennya u Chehoslovachchinu starshin Ivana Andruha ta Romana Dashkevicha U Chehoslovachchini v misti Yablonne v Pod yeshtedi todi znahodilas brigada internovanih voyakiv UGA pid komanduvannyam Antina Varivodi zagalnoyu kilkistyu ponad 5 tisyach voyakiv Za zadumom Strileckoyi Radi cya brigada internovanih voyakiv UGA mala popovnitis ukrayinskimi vijskovopolonenimi z inshih krayin ta potribno bulo stvoriti na yiyi bazi boyezdatne vijskove z yednannya Potim perevesti ci vijska cherez Rumuniyu na teren Pivdennoyi Ukrayini ta pidnyati tam povstannya proti bilshovickiv do yakogo mali priyednatisya chastini ChUGA Prote comu planu ne sudilosya zbutisya Naprikinci kvitnya 1920 roku 2 ga i 3 tya brigadi ChUGA pidnyali antibilshovicke povstannya opinilisya v otochenni polskogo vijska ta potrapili u polon Ce perekreslilo namir Strileckoyi Radi vikoristati ChUGA u svoyemu plani Do togo zh 21 kvitnya 1920 roku uryad UNR za ugodoyu Pilsudskogo Petlyuri viznav za Polsheyu Galichinu ta Zahidnu Volin Pislya cogo Strilecka Rada distanciyuvalasya vid Petlyuri Prote Strilecka rada virishila dozvoliti usim ohochim sered sichovih strilciv doluchatisya do 6 yi Sichovoyi diviziyi Armiyi UNR sho pochala formuvalasya z internovanih ukrayinskih vijskovih u grudni 1920 roku v Bresti U travni 1920 roku Strilecka Rada napravila u Pragu Ivana Andruha ta she 15 starshin yaki povinni buli pochati formuvati vijskovi chastini z ukrayinskih vijskovopolonenih u Chehoslovachchini 14 chervnya 1920 roku Ivan Andruh nadislav Yevgenu Konovalcyu lista u yakomu zaznachiv sho sprava z formuvannya vijskovih chastin ye marnoyu Vijskovopoloneni galichani gotovi voyuvati z polyakami za usi zavdani yim krivdi ale azh niyak ne z bilshovikami Znachna zh chastina vijskovopolonenih naddnipryanciv vzagali maye probilshovicki nastroyi Prote bilshist ukrayinskih vijskovopolonenih yak galichan tak i naddnipryanciv pragnuli odnogo yakomoga shvidshe povernutisya dodomu i ne hotili chuti pro niyaku vijnu Do togo zh z yasuvalosya sho polkovnik Antin Varivoda komandir brigadi internovanih voyakiv UGA v Chehoslovachchini viznaye nad soboyu kerivnictvo lishe diktatora ZUNR Yevgena Petrushevicha z yakim u Strileckoyi Radi na cej chas buli proholodni vidnosini Tomu plan Strileckoyi Radi po stvorennyu vijskovogo z yednannya na emigraciyi zaznav krahu U lipni 1920 roku Strilecka Rada zibralas u Prazi na zasidannya Na zasidanni Strilecka Rada virishila rozirvati vidnosini z uryadom UNR Prichinoyu stalo te sho Armiya UNR razom z Vijskom Polskim oboronyala Galichinu dlya polyakiv vid bilshovikiv yaki u seredini lipnya 1920 roku rozgornuli nastup na Polshu Situaciya koli ukrayinska armiya faktichno oboronyala okupovanu polyakami Galichinu vid bilshovikiv dlya chleniv Sichovoyi Radi bilshist z yakih bula galichanami bula ne pripustima U lipni 1920 roku v Prazi vidbulosya ostannye zasidannya Strileckoyi Radi yake stalo pochatkom stvorennya Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyiPrimitkiMihajlo Kovalchuk PDF Ukrayinskij vizvolnij ruh Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Arhiv originalu PDF za 12 bereznya 2022 Procitovano 28 kvitnya 2020 Ivan Homa PDF Arhiv originalu PDF za 16 lipnya 2020 Procitovano 28 kvitnya 2020 Vasil Kuchabskij Korpus Sichovih Strilciv Voyenno istorichnij naris Yuvilejne vidannya 1917 1967 Chikago Drukarnya vidavnictva Mikoli Denisyuka 1967 254 s Roman Dashkevich Artileriya Sichovih Strilciv u borotbi za Zoloti Kiyivski Vorota Procitovano 28 kvitnya 2020 Zinovij Knish Pochatki UVO v Galichini II Pidgruntya UVO Antin Krezub Povstannya proti getmana Skoropadskogo i sichovi strilci Literaturno naukovij visnik Lviv 1928 T 97 Kn 11 Centralnij derzhavnij arhiv gromadskih ob yednan CDAGO Ukrayini F 263 Op 1 Spr 33258 Ark 45 Ukrayinske geraldichne tovaristvo Arhiv originalu za 11 lipnya 2018 Procitovano 27 kvitnya 2020 Mihajlo Kovalchuk Bilya vitokiv UVO vijskovo politichna diyalnist Ye Konovalcya u 1920 1921 rr 30 listopada 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij vizvolnij ruh Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Lviv 2006 Zbirnik 7 Osip Navrockij Ukrayinska Vijskova organizaciya Organizacijni pochatki j stvorennya Nachalnoyi Kolegiyi UVO Golos kombatanta 1961 Ch 9 15 S 10 Ivan Homa Yevgen Konovalec u Luckomu tabori dlya internovanih gruden 1919 berezen 1920 rr 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Istoriko kulturni studiyi Vipusk 5 Nomer 1 2018 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv 1920 1939 roki 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Zinovij Knish Nachalna komanda UVO u Lvovi Zhittya i smert polkovnika Konovalcya Lviv 1993 S 89 Bogdan Galajko Do pitannya stvorennya Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 2009 Vip 18 S 389 395 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Osip Navrockij Pochatki UVO u Lvovi Sribna surma Statti j materiali do diyannya Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi Zbirnik II Pochatki UVO v Galichini Toronto Oleg Bagan Nacionalizm ta nacionalistichnij ruh Istoriya ta ideyi Drogobich Vidrodzhennya 1994 Dmitro Vyedyenyeyev Gennadij Bistruhin Mech i trizub Rozvidka i kontrrozvidka ruhu ukrayinskih nacionalistiv ta UPA 1920 1945 Kiyiv Geneza 2006 Igor Gavriliv UVO pidpilna armiya v borotbi za derzhavnist Derzhava ta armiya Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2006 572DzherelaVasil Kuchabskij Sichovi Strilci yih istoriya i harakter Lviv 1920 45 s Antin Krezub Galichani i yih vijskovo organizacijna pracya na Naddnipryanshini v 1917 1919 rr Kalendar almanah Nedilya na 1930 r Lviv 1929 S 85 92 Stepan Ripeckij Ukrayinske Sichove Strilectvo Vizvolna ideya i zbrojnij chin Nyu Jork 1956 360 s Stepan Ripeckij Ukrayinski Sichovi Strilci Strilecka Rada providnij organ Sichovogo Strilectva 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nyu Jork 1956 S 280 282

Дата публікації:
Топ