Отто Васильович Струве (нім. Otto Willhelm von Struve, 7 травня 1819 — 14 квітня 1905) — російський астроном, академік Петербурзької АН (1861—1889). Син Василя Яковича Струве.
Струве Отто Васильович | |
---|---|
нім. Otto Wilhelm von Struve | |
Народився | 7 травня 1819[1] Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[2] |
Помер | 14 квітня 1905[1] (85 років) Карлсруе, Німецька імперія[2] |
Країна | Російська імперія Німецька імперія |
Діяльність | астроном |
Галузь | астрономія |
Alma mater | d і Санкт-Петербурзький державний університет[3] |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | Пулковська обсерваторія |
Членство | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, d, Баварська академія наук, Національна академія наук США, d і МАС |
Рід | Струве[d] |
Батько | Струве Василь Якович |
Мати | d |
Брати, сестри | d і d |
Діти | Струве Герман Оттович, Струве Людвіг Оттович, d і d |
Нагороди | |
|
Біографія
У 1839 закінчив Дерптський університет. У 1836—1838 — понадштатний помічник директора Дерптської обсерваторії. З 1839 — помічник директора, в 1862—1889 — директор Пулковської обсерваторії. Після відходу у відставку виїхав в 1895 до Німеччини. До періоду перебування Струве на посаді директора Пулковської обсерваторії відноситься спорудження в 1885 30-дюймового рефрактора, одного з найбільших у світі.
Основні наукові роботи пов'язані зі спостереженнями на 15-дюймовому рефракторі Пулковської обсерваторії. Відкрив понад 500 подвійних зірок, виміряв паралакс кількох зірок, вів спостереження планет і їхніх супутників, комет і туманностей. Представляють цінність його вимірювання положень зірок у газопилової туманності в сузір'ї Оріона, при цьому він встановив змінність деяких з цих зірок. Незалежно від інших вчених і майже одночасно з ними відкрив темне внутрішнє кільце Сатурна, один із супутників Урана. Для визначення систематичних помилок спостережень за допомогою нитяного мікрометра зробив вимірювання штучних подвійних зірок. У 1841 визначив значення сталої прецесії, загальноприйняте протягом 55 років. Аналізуючи результати спостережень повного сонячного затемнення 1851, зробив правильний висновок про те, що протуберанці належать Сонцю.
Склав два ювілейних видання у зв'язку з 25- і 50-річчям Пулковської обсерваторії, які містили історичний огляд її робіт і опис нових інструментів.
У першому шлюбі з Емілією Дірссен (Emilie Dyrssen, 1823—1868) Отто Васильович Струве мав чотирьох синів і двох дочок, а у другому шлюбі з Еммою Янковською (Emma Jankowsky, 1839—1902) доньку Єву (1873—1954). Два його сина, Людвіг Оттович і Герман Оттович і онук Отто Людвігович Струве також стали астрономами, продовживши сімейну династію Струве.
Почесний член багатьох академій наук і наукових товариств, нагороджувався медалями та преміями за наукові роботи.
У 1913 відкрита Григорієм Неуйміним мала планета номер 768 була названа Струвеаною на честь астрономів Василя Яковича, Отто Васильовича і Германа Оттовича Струве.
Нагороди
Найважливіші роботи
- «Bestimmung der Constante der Präcession mit Berichtsichtigung der eigenen Bewegung des Sonnensystems» (1841);
- «Sur les dimensions des anneaux de Saturne» (1852);
- "Observations de la grande nébuleuse d'Orion faites à Kasan et à Poulkova par M. Liapounow et O. Struve "(1862).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Струве Отто Васильович |
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Струве Отто Васильевич. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Сайт «Русская генеалогия»
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Струве Отто Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- В. С. Струве, Отто Васильевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 834.
- В. С. Струве, Герман Оттонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 832–833.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1901. — S. 152. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Struve Otto Vasilovich Struve nim Otto Willhelm von Struve 7 travnya 1819 18190507 14 kvitnya 1905 rosijskij astronom akademik Peterburzkoyi AN 1861 1889 Sin Vasilya Yakovicha Struve Struve Otto Vasilovichnim Otto Wilhelm von StruveNarodivsya 7 travnya 1819 1819 05 07 1 Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer 14 kvitnya 1905 1905 04 14 1 85 rokiv Karlsrue Nimecka imperiya 2 Krayina Rosijska imperiya Nimecka imperiyaDiyalnist astronomGaluz astronomiyaAlma mater d i Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet 3 Znannya mov rosijska 1 Zaklad Pulkovska observatoriyaChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA d i MASRid Struve d Batko Struve Vasil YakovichMati dBrati sestri d i dDiti Struve German Ottovich Struve Lyudvig Ottovich d i dNagorodi inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 27 listopada 1873 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1839 zakinchiv Derptskij universitet U 1836 1838 ponadshtatnij pomichnik direktora Derptskoyi observatoriyi Z 1839 pomichnik direktora v 1862 1889 direktor Pulkovskoyi observatoriyi Pislya vidhodu u vidstavku viyihav v 1895 do Nimechchini Do periodu perebuvannya Struve na posadi direktora Pulkovskoyi observatoriyi vidnositsya sporudzhennya v 1885 30 dyujmovogo refraktora odnogo z najbilshih u sviti Osnovni naukovi roboti pov yazani zi sposterezhennyami na 15 dyujmovomu refraktori Pulkovskoyi observatoriyi Vidkriv ponad 500 podvijnih zirok vimiryav paralaks kilkoh zirok viv sposterezhennya planet i yihnih suputnikiv komet i tumannostej Predstavlyayut cinnist jogo vimiryuvannya polozhen zirok u gazopilovoyi tumannosti v suzir yi Oriona pri comu vin vstanoviv zminnist deyakih z cih zirok Nezalezhno vid inshih vchenih i majzhe odnochasno z nimi vidkriv temne vnutrishnye kilce Saturna odin iz suputnikiv Urana Dlya viznachennya sistematichnih pomilok sposterezhen za dopomogoyu nityanogo mikrometra zrobiv vimiryuvannya shtuchnih podvijnih zirok U 1841 viznachiv znachennya staloyi precesiyi zagalnoprijnyate protyagom 55 rokiv Analizuyuchi rezultati sposterezhen povnogo sonyachnogo zatemnennya 1851 zrobiv pravilnij visnovok pro te sho protuberanci nalezhat Soncyu Sklav dva yuvilejnih vidannya u zv yazku z 25 i 50 richchyam Pulkovskoyi observatoriyi yaki mistili istorichnij oglyad yiyi robit i opis novih instrumentiv U pershomu shlyubi z Emiliyeyu Dirssen Emilie Dyrssen 1823 1868 Otto Vasilovich Struve mav chotiroh siniv i dvoh dochok a u drugomu shlyubi z Emmoyu Yankovskoyu Emma Jankowsky 1839 1902 donku Yevu 1873 1954 Dva jogo sina Lyudvig Ottovich i German Ottovich i onuk Otto Lyudvigovich Struve takozh stali astronomami prodovzhivshi simejnu dinastiyu Struve Pochesnij chlen bagatoh akademij nauk i naukovih tovaristv nagorodzhuvavsya medalyami ta premiyami za naukovi roboti U 1913 vidkrita Grigoriyem Neujminim mala planeta nomer 768 bula nazvana Struveanoyu na chest astronomiv Vasilya Yakovicha Otto Vasilovicha i Germana Ottovicha Struve NagorodiZolota medal Korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1850 Velikij hrest ordena Franca Josifa 1878 Najvazhlivishi roboti Bestimmung der Constante der Pracession mit Berichtsichtigung der eigenen Bewegung des Sonnensystems 1841 Sur les dimensions des anneaux de Saturne 1852 Observations de la grande nebuleuse d Orion faites a Kasan et a Poulkova par M Liapounow et O Struve 1862 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Struve Otto Vasilovich Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Struve Otto Vasilevich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Sajt Russkaya genealogiya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Struve Otto Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 V S Struve Otto Vasilevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIa S 834 d Track Q24632458d Track Q656d Track Q602358d Track Q24475624d Track Q19908137d Track Q23892969 V S Struve German Ottonovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIa S 832 833 d Track Q24632458d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892969d Track Q19908137d Track Q24475636 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1901 S 152 nim