Володимир Степанович Стрижак (12 грудня 1911 — 30 грудня 1983) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), учасник німецько-радянської війни.
Володимир Степанович Стрижак | |
---|---|
Народження | 12 грудня 1911 Нововоронцовка |
Смерть | 30 грудня 1983 (72 роки) станиця Висєлки |
Поховання | Висєлки |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1933–1935, 1941–1946 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Капітан |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Біографічні відомості
Народився 29 листопада 1911 в селі Нововоронцовка (нині селище міського типу в Херсонській області України) у селянській родині. Українець. Закінчив Нововоронцовський сільськогосподарський технікум. Працював старшим агрономом на МТС у Краснодарському краї.
Проходив службу в Червоній Армії в 1933-35 роках. У 1935 році закінчив командирські курси.
З червня 1941 року знову призваний до лав РСЧА. На фронтах німецько-радянської війни із 1942 року.
Командир батареї 205-го гвардійського гарматного артилерійського полку гвардії капітан Володимир Стрижак в числі перших із важких бригад вийшов до Дніпра, швидко розгорнувши свою батарею артилерійським вогнем сприяв форсуванню річки стрілецькими підрозділами.
25 вересня 1943 гвардії капітан Стрижак переправився в районі села Страхолісся (Іванківський район Київської області України) на правий дніпровський берег і, перебуваючи в бойових порядках піхоти, по радіо коригував вогонь гармат. Був поранений, але не залишив поля бою.
17 жовтня 1943 року гвардії капітану Стрижаку Володимиру Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1913).
З 1946 року капітан В.С. Стрижак у запасі. Працював директором Усть-Лабинської МТС Краснодарського краю, директором Виселківського цукрового заводу Краснодарського краю. Помер 30 грудня 1983 року. Похований в станиці Виселки Краснодарського краю.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 530-531
Див. також
Інші Герої Радянського Союзу зі складу 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади:
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Strizhak Volodimir Stepanovich Strizhak 12 grudnya 1911 19111212 30 grudnya 1983 radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Volodimir Stepanovich StrizhakNarodzhennya12 grudnya 1911 1911 12 12 NovovoroncovkaSmert30 grudnya 1983 1983 12 30 72 roki stanicya VisyelkiPohovannyaVisyelkiKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1933 1935 1941 1946PartiyaVKP b Zvannya KapitanVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodi 1913 Biografichni vidomostiNarodivsya 29 listopada 1911 v seli Novovoroncovka nini selishe miskogo tipu v Hersonskij oblasti Ukrayini u selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv Novovoroncovskij silskogospodarskij tehnikum Pracyuvav starshim agronomom na MTS u Krasnodarskomu krayi Prohodiv sluzhbu v Chervonij Armiyi v 1933 35 rokah U 1935 roci zakinchiv komandirski kursi Z chervnya 1941 roku znovu prizvanij do lav RSChA Na frontah nimecko radyanskoyi vijni iz 1942 roku Komandir batareyi 205 go gvardijskogo garmatnogo artilerijskogo polku gvardiyi kapitan Volodimir Strizhak v chisli pershih iz vazhkih brigad vijshov do Dnipra shvidko rozgornuvshi svoyu batareyu artilerijskim vognem spriyav forsuvannyu richki strileckimi pidrozdilami 25 veresnya 1943 gvardiyi kapitan Strizhak perepravivsya v rajoni sela Straholissya Ivankivskij rajon Kiyivskoyi oblasti Ukrayini na pravij dniprovskij bereg i perebuvayuchi v bojovih poryadkah pihoti po radio koriguvav vogon garmat Buv poranenij ale ne zalishiv polya boyu 17 zhovtnya 1943 roku gvardiyi kapitanu Strizhaku Volodimiru Stepanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1913 Z 1946 roku kapitan V S Strizhak u zapasi Pracyuvav direktorom Ust Labinskoyi MTS Krasnodarskogo krayu direktorom Viselkivskogo cukrovogo zavodu Krasnodarskogo krayu Pomer 30 grudnya 1983 roku Pohovanij v stanici Viselki Krasnodarskogo krayu LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom I Moskva Voenizdat 1987 stor 530 531Div takozhInshi Geroyi Radyanskogo Soyuzu zi skladu 1 yi gvardijskoyi garmatnoyi artilerijskoyi brigadi Vovk Mihajlo Pavlovich Dzhamangarayev Kashagan Posohin Mikola Grigorovich Sadikov Botabaj Sidorov Georgij Semenovich Zonov Mihajlo Maksimovich Harkovskij Petro Fedorovich Chornij Grigorij OleksandrovichPosilannya