Георгій Семенович Сидоров (6 травня 1918 — 26 лютого 1990) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), учасник Німецько-радянської війни.
Георгій Семенович Сидоров | |
---|---|
рос. Георгий Семёнович Сидоров | |
Народження | 6 травня 1918 с. Юр'єво |
Смерть | 26 лютого 1990 (71 рік) Калуга |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1938–1960 |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Курська битва |
Нагороди |
Біографічні відомості
Народився 6 травня 1918 року в селі Юр'єво (нині Сухініцький район Калузької області Росії) в селянській родині. Росіянин. Закінчив 7 класів і курси рахівників. Працював рахівником у колгоспі.
У Червоній Армії з 1938 року. У 1941 році закінчив курси молодших лейтенантів.
На фронтах німецько-радянської війни з 1942 року. Був командиром батареї 205-го гвардійського гарматного артилерійського полку 1-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву, 60-ї армії Воронезького (з 20 жовтня 1943 року перейменованого на 1-й Український) фронту.
Гвардії старший лейтенант Георгій Сидоров відзначився в початковий період оборонного етапу Курської битви 6 липня 1943 року, коли великі сили піхоти і танків противника потіснили радянські стрілецькі підрозділи. Упродовж трьох годин ввірена гвардії старшому лейтенанту Г. С. Сидорову артилерійська батарея відбила шість атак противника. Коли батарея була оточена, організував кругову оборону, знищив два танки і велику групу гітлерівців. У критичний момент бою гвардії старший лейтенант Сидоров викликав вогонь на себе, підбивши три танки і знищивши велику кількість ворожих солдатів. Отримавши зі штабу вказівки по виходу з оточення, з боєм вийшов із нього, організував дезорієнтовану піхоту і повів її в атаку. В результаті противник був відкинутий, положення було відновлено.
8 вересня 1943 року гвардії старшому лейтенанту Сидорову Георгію Семеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1092).
Після війни продовжував службу в армії. У 1947 році закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу.
З 1960 року підполковник Г. С. Сидоров у запасі. Жив у місті Калуга. Працював машиністом насосних установок на Калузькому електромеханічному заводі. Помер 26 лютого 1990 року.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 457.
- Альбом «Приложение к истории 1-й гвардейской пушечной артиллерийской Киевской Краснознаменной бригады».
Див. також
Інші Герої Радянського Союзу зі складу 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади:
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sidorov Georgij Semenovich Sidorov 6 travnya 1918 19180506 26 lyutogo 1990 radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Georgij Semenovich Sidorovros Georgij Semyonovich SidorovNarodzhennya6 travnya 1918 1918 05 06 s Yur yevoSmert26 lyutogo 1990 1990 02 26 71 rik KalugaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1938 1960Zvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijna Kurska bitvaNagorodi 1092 Nagorodi inshih krayinOrden Britanskoyi imperiyi vijskovij Biografichni vidomostiNarodivsya 6 travnya 1918 roku v seli Yur yevo nini Suhinickij rajon Kaluzkoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv 7 klasiv i kursi rahivnikiv Pracyuvav rahivnikom u kolgospi U Chervonij Armiyi z 1938 roku U 1941 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z 1942 roku Buv komandirom batareyi 205 go gvardijskogo garmatnogo artilerijskogo polku 1 yi gvardijskoyi artilerijskoyi diviziyi prorivu 60 yi armiyi Voronezkogo z 20 zhovtnya 1943 roku perejmenovanogo na 1 j Ukrayinskij frontu Gvardiyi starshij lejtenant Georgij Sidorov vidznachivsya v pochatkovij period oboronnogo etapu Kurskoyi bitvi 6 lipnya 1943 roku koli veliki sili pihoti i tankiv protivnika potisnili radyanski strilecki pidrozdili Uprodovzh troh godin vvirena gvardiyi starshomu lejtenantu G S Sidorovu artilerijska batareya vidbila shist atak protivnika Koli batareya bula otochena organizuvav krugovu oboronu znishiv dva tanki i veliku grupu gitlerivciv U kritichnij moment boyu gvardiyi starshij lejtenant Sidorov viklikav vogon na sebe pidbivshi tri tanki i znishivshi veliku kilkist vorozhih soldativ Otrimavshi zi shtabu vkazivki po vihodu z otochennya z boyem vijshov iz nogo organizuvav dezoriyentovanu pihotu i poviv yiyi v ataku V rezultati protivnik buv vidkinutij polozhennya bulo vidnovleno 8 veresnya 1943 roku gvardiyi starshomu lejtenantu Sidorovu Georgiyu Semenovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1092 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1947 roci zakinchiv Vishu oficersku artilerijsku shkolu Z 1960 roku pidpolkovnik G S Sidorov u zapasi Zhiv u misti Kaluga Pracyuvav mashinistom nasosnih ustanovok na Kaluzkomu elektromehanichnomu zavodi Pomer 26 lyutogo 1990 roku LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom II Moskva Voenizdat 1988 stor 457 Albom Prilozhenie k istorii 1 j gvardejskoj pushechnoj artillerijskoj Kievskoj Krasnoznamennoj brigady Div takozhInshi Geroyi Radyanskogo Soyuzu zi skladu 1 yi gvardijskoyi garmatnoyi artilerijskoyi brigadi Vovk Mihajlo Pavlovich Dzhamangarayev Kashagan Zonov Mihajlo Maksimovich Posohin Mikola Grigorovich Sadikov Botabaj Strizhak Volodimir Stepanovich Harkovskij Petro Fedorovich Chornij Grigorij OleksandrovichPosilannya