Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Страшна помста» — повість Миколи Васильовича Гоголя, що входить до збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки». Приблизно датується літом – початком осені 1831 року. У першому виданні «Вечорів» «Страшна помста» доповнена підзаголовком, прибраним у наступних перевиданнях: «Старовинна бувальщина».
| Страшна помста | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Страшная месть | ||||
 | ||||
| Жанр | повість, містика | |||
| Автор | Гоголь Микола Васильович | |||
| Мова | російська | |||
| Опубліковано | 1831 | |||
| Попередній твір | Ніч перед Різдвом | |||
| Наступний твір | Іван Федорович Шпонька та його тітонька | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Стилістичні особливості «Страшної помсти» носять сліди впливу фольклору, особливо східно-слов'янського. Крім думи, складеної Гоголем, про голосіння, про пісні, написані в наслідування українських народних пісень, у повісті багато фольклорних образів, порівнянь, епітетів, у тому числі відомий опис Дніпра: «Чудний Дніпро за тихої погоди, коли вільно і плавно мчить крізь ліс і гори повні води свої... Рідкісний птах долетить до середини Дніпра. Пишний!»
Сюжет
Під час весілля сина старий осавул Горобець виносить ікони, щоби благословити ними молодих. Один із гостей козаків раптом перетворюється на потворного старого, через що осаул здогадується, що перед ними чаклун. За допомогою ікон нечестивця виганяють.
Названим братом осавула був Данило Бурульбаш. До його дружини Катерини зненацька приїжджає батько, якого вона з дитинства не бачила. Батько Катерини відмовляється від звичайної їжі та п'є якусь чорну рідину зі своєї пляшки. Пізніше Катерині сниться, що чаклун із весілля і є її батьком. З'являються зловісні провістки: на старому занедбаному цвинтарі піднімаються мерці, своїми болісними криками лякаючи живих людей.
За хутором стоїть старий замок, що користується поганою славою. Помітивши світло у його вікні, Данило з цікавості разом із козаком Стецьком забирається на високий дуб і бачить свого тестя за темним обрядом: він викликав душу своєї дочки. Данило зрозумів, що сни його дружини —правда. Повернувшись додому, Данило знаходить спосіб виловити чаклуна, якого садять у в'язницю. Умовляннями чаклунові вдається переконати дочку випустити його, після чого він зникає.
Незабаром на хутір нападають ляхи. У бою Данило помічає свого тестя-чаклуна, який влучним пострілом смертельно його ранить. Катерині уві сні з'являється батько і вимагає вийти за нього заміж. За відмову він убиває її сина. Від пережитого потрясіння Катерина божеволіє. Накинувшись із ножем на прибулого в хутір, впізнавши у ньому свого батька-чаклуна, жінка сама стає його жертвою.
Під Києвом з'явилося дивне явище: стало видно Карпатські гори, а на одній із них вершник із заплющеними очима. Дорогою мчав на коні чаклун, намагаючись втекти від вершника. З'явився він до схимника в печеру, щоб той відмолив гріхи, але схимник, розуміючи, що ці гріхи великі, відмовляється, і чаклун його вбиває. Втікав чаклун, але яку дорогу не вибирав, приводила його до Карпат та страшного вершника, який схопив чаклуна за шию і вбив.
Наприкінці повісті стає відомо від бандуриста, що кінець історії про Данила, Катерину та її батька-чаклуна був вирішений наперед. Давним-давно жили два брати-козаки Іван та Петро. Король Степан запропонував велику нагороду за затримання турецького паші, який сам із десятьма яничарами міг порубати цілий полк. Удачливіший Іван отримує нагороду і великодушно поділяє її з Петром. Петро ж із заздрощів затаїв на нього злість. Поїхали Іван і Петро на жалувані королем землі і, проїжджаючи гірською стежкою в Карпатах, зіштовхнув Петро Івана разом з конем у прірву. Іван же зачепився за сук і зумів утримати сина-немовля, якого віз із собою. І став Іван просити врятувати хоча б сина, але Петро скинув списом у прірву обох.
Після смерті Петра на Божому суді Іван попросив, щоб тому вибрали страту: останнім у роді Петра повинен виявитися лиходій, яких не було раніше, щоб за його гріхи страждали і всі предки його. А Іван, сидячи на коні на найвищій горі, повеселився б, дивлячись на муки брата. Та мука для Петра буде найстрашніша: бо для людини немає більшої муки, як хотіти, але не могти помститися. Так усе й відбулося, але й сам Іван повинен тепер сидіти вічно на своєму коні, дивлячись на муки брата, і доки він сидить на коні, не буде йому Царства Небесного.
Історичний контекст
Під ім'ям короля Степана у повісті виведено реальну історичну постать — Стефана Баторія, короля польського і великого князя литовського. Саме Стефан Баторій дав запорізьким козакам правильну організацію, дозволив їм обирати гетьмана та інше начальство. У повісті Іван отримує в нагороду, крім усього іншого, землі у володіння, що історично підтверджується: Стефан Баторій почав наділяти козаків за службу землями; також як зазначено у повісті Стефан Баторій вів війну з Туреччиною.
Події історії Івана та Петра (як передісторія до основної розповіді та пояснення основи всіх подій) розгортаються у період правління Стефана Баторія, а час основної дії повісті (історія пана Данила, його дружини Катерини та її батька-чаклуна) відноситься до часів після гетьмана Сагайдачного.
Екранізації
- 1988
![image]()
СРСР — мультфільм «Страшна помста» режисера Михайла Титова. - 2018
![image]()
Росія — «Гоголь. Страшна помста» режисера Єгора Баранова.
Примітки
- . ФЭБ. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 26 березня 2018.
- Коровин, 2005.
- Ukranima (7 листопада 2012). . Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2018.
- Страшная Месть (рос.). Процитовано 26 березня 2018.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - (рос.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2018.
Література
- Фомичёв С. А. Литературный источник песни бандуриста в повести Гоголя «Страшная месть» // Русская речь. — М., 1957. — № 6. — С. 9—10.
- Чумак Т. М. Исторические реалии в повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Вопросы русской литературы. — Львов, 1983. — Вып. 2. — С. 79—86.
- Чумак Т. М. Мотив побратимства в повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Вопр. рус. лит. — Львов, 1987. — Вып. 2(50). — С. 54—59.
- Арват Н. Н. Описание как компонент структуры текста (повесть Н. В. Гоголя «Страшная месть») // Наследие Гоголя и современность. — Нежин, 1988. — Ч. 2. — С. 62—63.
- Арват Н. Н. Художественное пространство в повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Творчество Н. В. Гоголя и современность. — Нежин, 1989. — Ч. 2. — С. 101—103.
- Чумак Т. М. Идея возмездия в повести Н.Гоголя «Страшная месть» // Творчество Н. В. Гоголя и современность. — Нежин, 1989. — Ч. 1. — С. 38—39.
- Арват Н. Н. Художественное время в повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Література та культура Полісся. — Ніжин, 1990. — Вип. 1. — С. 122—123.
- Лапшина О. М., Синицкий В. В. Художественное своеобразие повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Тезисы докладов III Гоголевских чтений. — Полтава, 1990. — С. 87—88.
- Мусиенко В. П. Нарушение меры — важнейший прием образного решения идеи в повести «Страшная месть» Н. В. Гоголя // Тезисы докладов III Гоголевских чтений. — Полтава, 1990. — С. 105—107.
- Чумак Т. М. Фольклорные истоки повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Література та культура Полісся. — Ніжин, 1990. — Вип. І. — С. 120—122.
- Фомичев С. А. Повесть «Страшная месть» в контексте творческой эволюции Гоголя // Традиции в контексте русской культуры: Сборник статей и материалов. — Череповец, 1993. — Ч. 1. — С. 88—92.
- Читая «Страшную месть» // Другие берега. — М., 1993. — № 2. — С. 16—21, 30—34, 43—45, 56—60.
- Шама И. Н. Символика «Страшной мести» Н. В. Гоголя в межнациональном культурном контексте (на материале переводов повести на украинский и английский языки) // Вопросы русской литературы. — 1993. — Вып. 1(58). — С. 13—20.
- Фомичев С. А. Литературный источник песни бандуриста в повести Гоголя «Страшная месть» // Русская речь. — М., 1995. — № 6. — С. 9—10.
- Зеленский А. Г. Мифопоэтика повести Н. В. Гоголя «Страшная месть» // Література та культура Полісся. — Ніжин, 1996. — Вип. 7. — С. 19—20.
- Барабаш Ю. «Страшная месть» [Н. В. Гоголя] в двух измерениях: Миф и (или?) история // Вопросы литературы. — М., 2000. — № 3. — С. 171—210.
- Повесть «Страшная месть» // История русской литературы XIX в. В 3 частях. Часть 2 (1840—1860) : Учебник для студентов вузов / Под ред. В. И. Коровина. — М. : Владос, 2005. — 524 с. — .
- Юрий Иванов. Повесть Н. В. Гоголя «Страшная месть» и предания русинов севера Молдавии. — Русин. — 2006. — № 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strashna pomsta povist Mikoli Vasilovicha Gogolya sho vhodit do zbirki Vechori na hutori bilya Dikanki Priblizno datuyetsya litom pochatkom oseni 1831 roku U pershomu vidanni Vechoriv Strashna pomsta dopovnena pidzagolovkom pribranim u nastupnih perevidannyah Starovinna buvalshina Strashna pomstaros Strashnaya mestZhanrpovist mistikaAvtorGogol Mikola VasilovichMovarosijskaOpublikovano1831Poperednij tvirNich pered RizdvomNastupnij tvirIvan Fedorovich Shponka ta jogo titonka Cej tvir u Vikishovishi Stilistichni osoblivosti Strashnoyi pomsti nosyat slidi vplivu folkloru osoblivo shidno slov yanskogo Krim dumi skladenoyi Gogolem pro golosinnya pro pisni napisani v nasliduvannya ukrayinskih narodnih pisen u povisti bagato folklornih obraziv porivnyan epitetiv u tomu chisli vidomij opis Dnipra Chudnij Dnipro za tihoyi pogodi koli vilno i plavno mchit kriz lis i gori povni vodi svoyi Ridkisnij ptah doletit do seredini Dnipra Pishnij SyuzhetV M Maksimov Prihid chakluna na selyanske vesillya 1875 Pid chas vesillya sina starij osavul Gorobec vinosit ikoni shobi blagosloviti nimi molodih Odin iz gostej kozakiv raptom peretvoryuyetsya na potvornogo starogo cherez sho osaul zdogaduyetsya sho pered nimi chaklun Za dopomogoyu ikon nechestivcya viganyayut Nazvanim bratom osavula buv Danilo Burulbash Do jogo druzhini Katerini znenacka priyizhdzhaye batko yakogo vona z ditinstva ne bachila Batko Katerini vidmovlyayetsya vid zvichajnoyi yizhi ta p ye yakus chornu ridinu zi svoyeyi plyashki Piznishe Katerini snitsya sho chaklun iz vesillya i ye yiyi batkom Z yavlyayutsya zlovisni provistki na staromu zanedbanomu cvintari pidnimayutsya merci svoyimi bolisnimi krikami lyakayuchi zhivih lyudej Za hutorom stoyit starij zamok sho koristuyetsya poganoyu slavoyu Pomitivshi svitlo u jogo vikni Danilo z cikavosti razom iz kozakom Steckom zabirayetsya na visokij dub i bachit svogo testya za temnim obryadom vin viklikav dushu svoyeyi dochki Danilo zrozumiv sho sni jogo druzhini pravda Povernuvshis dodomu Danilo znahodit sposib viloviti chakluna yakogo sadyat u v yaznicyu Umovlyannyami chaklunovi vdayetsya perekonati dochku vipustiti jogo pislya chogo vin znikaye Nezabarom na hutir napadayut lyahi U boyu Danilo pomichaye svogo testya chakluna yakij vluchnim postrilom smertelno jogo ranit Katerini uvi sni z yavlyayetsya batko i vimagaye vijti za nogo zamizh Za vidmovu vin ubivaye yiyi sina Vid perezhitogo potryasinnya Katerina bozhevoliye Nakinuvshis iz nozhem na pribulogo v hutir vpiznavshi u nomu svogo batka chakluna zhinka sama staye jogo zhertvoyu Pid Kiyevom z yavilosya divne yavishe stalo vidno Karpatski gori a na odnij iz nih vershnik iz zaplyushenimi ochima Dorogoyu mchav na koni chaklun namagayuchis vtekti vid vershnika Z yavivsya vin do shimnika v pecheru shob toj vidmoliv grihi ale shimnik rozumiyuchi sho ci grihi veliki vidmovlyayetsya i chaklun jogo vbivaye Vtikav chaklun ale yaku dorogu ne vibirav privodila jogo do Karpat ta strashnogo vershnika yakij shopiv chakluna za shiyu i vbiv Naprikinci povisti staye vidomo vid bandurista sho kinec istoriyi pro Danila Katerinu ta yiyi batka chakluna buv virishenij napered Davnim davno zhili dva brati kozaki Ivan ta Petro Korol Stepan zaproponuvav veliku nagorodu za zatrimannya tureckogo pashi yakij sam iz desyatma yanicharami mig porubati cilij polk Udachlivishij Ivan otrimuye nagorodu i velikodushno podilyaye yiyi z Petrom Petro zh iz zazdroshiv zatayiv na nogo zlist Poyihali Ivan i Petro na zhaluvani korolem zemli i proyizhdzhayuchi girskoyu stezhkoyu v Karpatah zishtovhnuv Petro Ivana razom z konem u prirvu Ivan zhe zachepivsya za suk i zumiv utrimati sina nemovlya yakogo viz iz soboyu I stav Ivan prositi vryatuvati hocha b sina ale Petro skinuv spisom u prirvu oboh Pislya smerti Petra na Bozhomu sudi Ivan poprosiv shob tomu vibrali stratu ostannim u rodi Petra povinen viyavitisya lihodij yakih ne bulo ranishe shob za jogo grihi strazhdali i vsi predki jogo A Ivan sidyachi na koni na najvishij gori poveselivsya b divlyachis na muki brata Ta muka dlya Petra bude najstrashnisha bo dlya lyudini nemaye bilshoyi muki yak hotiti ale ne mogti pomstitisya Tak use j vidbulosya ale j sam Ivan povinen teper siditi vichno na svoyemu koni divlyachis na muki brata i doki vin sidit na koni ne bude jomu Carstva Nebesnogo Istorichnij kontekstPid im yam korolya Stepana u povisti vivedeno realnu istorichnu postat Stefana Batoriya korolya polskogo i velikogo knyazya litovskogo Same Stefan Batorij dav zaporizkim kozakam pravilnu organizaciyu dozvoliv yim obirati getmana ta inshe nachalstvo U povisti Ivan otrimuye v nagorodu krim usogo inshogo zemli u volodinnya sho istorichno pidtverdzhuyetsya Stefan Batorij pochav nadilyati kozakiv za sluzhbu zemlyami takozh yak zaznacheno u povisti Stefan Batorij viv vijnu z Turechchinoyu Podiyi istoriyi Ivana ta Petra yak peredistoriya do osnovnoyi rozpovidi ta poyasnennya osnovi vsih podij rozgortayutsya u period pravlinnya Stefana Batoriya a chas osnovnoyi diyi povisti istoriya pana Danila jogo druzhini Katerini ta yiyi batka chakluna vidnositsya do chasiv pislya getmana Sagajdachnogo Ekranizaciyi1988 SRSR multfilm Strashna pomsta rezhisera Mihajla Titova 2018 Rosiya Gogol Strashna pomsta rezhisera Yegora Baranova Primitki FEB Arhiv originalu za 9 kvitnya 2009 Procitovano 26 bereznya 2018 Korovin 2005 Ukranima 7 listopada 2012 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 26 bereznya 2018 Strashnaya Mest ros Procitovano 26 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 26 bereznya 2018 LiteraturaFomichyov S A Literaturnyj istochnik pesni bandurista v povesti Gogolya Strashnaya mest Russkaya rech M 1957 6 S 9 10 Chumak T M Istoricheskie realii v povesti N V Gogolya Strashnaya mest Voprosy russkoj literatury Lvov 1983 Vyp 2 S 79 86 Chumak T M Motiv pobratimstva v povesti N V Gogolya Strashnaya mest Vopr rus lit Lvov 1987 Vyp 2 50 S 54 59 Arvat N N Opisanie kak komponent struktury teksta povest N V Gogolya Strashnaya mest Nasledie Gogolya i sovremennost Nezhin 1988 Ch 2 S 62 63 Arvat N N Hudozhestvennoe prostranstvo v povesti N V Gogolya Strashnaya mest Tvorchestvo N V Gogolya i sovremennost Nezhin 1989 Ch 2 S 101 103 Chumak T M Ideya vozmezdiya v povesti N Gogolya Strashnaya mest Tvorchestvo N V Gogolya i sovremennost Nezhin 1989 Ch 1 S 38 39 Arvat N N Hudozhestvennoe vremya v povesti N V Gogolya Strashnaya mest Literatura ta kultura Polissya Nizhin 1990 Vip 1 S 122 123 Lapshina O M Sinickij V V Hudozhestvennoe svoeobrazie povesti N V Gogolya Strashnaya mest Tezisy dokladov III Gogolevskih chtenij Poltava 1990 S 87 88 Musienko V P Narushenie mery vazhnejshij priem obraznogo resheniya idei v povesti Strashnaya mest N V Gogolya Tezisy dokladov III Gogolevskih chtenij Poltava 1990 S 105 107 Chumak T M Folklornye istoki povesti N V Gogolya Strashnaya mest Literatura ta kultura Polissya Nizhin 1990 Vip I S 120 122 Fomichev S A Povest Strashnaya mest v kontekste tvorcheskoj evolyucii Gogolya Tradicii v kontekste russkoj kultury Sbornik statej i materialov Cherepovec 1993 Ch 1 S 88 92 Chitaya Strashnuyu mest Drugie berega M 1993 2 S 16 21 30 34 43 45 56 60 Shama I N Simvolika Strashnoj mesti N V Gogolya v mezhnacionalnom kulturnom kontekste na materiale perevodov povesti na ukrainskij i anglijskij yazyki Voprosy russkoj literatury 1993 Vyp 1 58 S 13 20 Fomichev S A Literaturnyj istochnik pesni bandurista v povesti Gogolya Strashnaya mest Russkaya rech M 1995 6 S 9 10 Zelenskij A G Mifopoetika povesti N V Gogolya Strashnaya mest Literatura ta kultura Polissya Nizhin 1996 Vip 7 S 19 20 Barabash Yu Strashnaya mest N V Gogolya v dvuh izmereniyah Mif i ili istoriya Voprosy literatury M 2000 3 S 171 210 Povest Strashnaya mest Istoriya russkoj literatury XIX v V 3 chastyah Chast 2 1840 1860 Uchebnik dlya studentov vuzov Pod red V I Korovina M Vlados 2005 524 s ISBN 5 691 01410 2 Yurij Ivanov Povest N V Gogolya Strashnaya mest i predaniya rusinov severa Moldavii Rusin 2006 4