Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Страшилки жанр сучасного дитячого фольклору короткі розповіді мета яких налякати слухача або читача в залежності від тог

Страшилки

Страшилки

Страшилки — жанр сучасного дитячого фольклору; короткі розповіді, мета яких – налякати слухача або читача, в залежності від того розповідаються вони чи читаються.

Характеристика

На думку дослідниць цього жанру О. Гречиної й , що ввели термін «страшилки» в науковий обіг, «в страшилці зливаються традиції чарівної казки з актуальними проблемами реального життя дитини». Відзначається, що серед дитячих страшилок можна виявити сюжети й мотиви, традиційні в архаїчному фольклорі, демонологічних персонажів, запозичених з небилиць і бувальщин, проте найпоширенішою є група сюжетів, в яких демонічними істотами виявляються предмети й речі навколишнього світу.

Літературознавець зазначає, що відчуваючи вплив чарівної казки, страшилки дітей придбали чітку й однотипну структуру сюжету. Закладена в ньому заданість (попередження або заборона - порушення попередження або заборони - відплата за порушення попередження або заборони) дозволяють визначити її як «дидактичну структуру». Деякі дослідники проводять паралелі між сучасним жанром дитячої страшилки й більш старими літературними видами страшних історій, наприклад, творами Корнія Чуковського. Письменник Едуард Успенський зібрав колекцію таких історій для книги «Червона Рука, чорне Простирадло, зелені Пальці (страшні повісті для безстрашних дітей)».

Страшилки в описаній формі набули поширення в 60-70-х роках XX століття. Літературознавець О. Ю. Трикова вважає, що в «Нині страшилки поступово переходять в стадію консервації». Діти ще розповідають їх, але вже практично не з'являється нових сюжетів, менше стає і частотність виконання. Очевидно, це пов'язано зі зміною життєвих реалій: в радянський період, коли майже тотальну заборону в офіційній культурі була накладена на все катастрофічне і лякає, потреба в страшному задовольнялася за допомогою даного жанру. В даний час з'явилося безліч джерел, крім страшилок, які відповідають цю тягу до загадково-лякаючого (від випусків новин, різних газетних публікацій, тих, що смакують «страшне» до численних фільмів жахів).

На думку піонера в дослідженні цього жанру, психолога М. В. Осоріна, страхи, з якими в ранньому дитинстві дитина справляється сам або за допомогою батьків, стають:

«Матеріалом колективного дитячої свідомості. Цей матеріал опрацьовується дітьми в групових ситуаціях розповідання страшних історій, фіксується в текстах дитячого фольклору і передається наступним поколінням дітей, стаючи екраном для їх нових особистісних проєкцій»

Головними героями страшилок є звичайні діти, які стикаються з «предметом-шкідником» (пляма, фіранки, труну на коліщатках, піаніно, телевізор, радіо, платівка, автобус, трамвай). У цих предметах особливу роль нерідко грає колір: чорний, червоний, і інші. Герой, як правило, неодноразово отримує попередження про загрозу від предмета-шкідника біді, але не хоче (або не може) від нього позбутися. Його смерть найчастіше відбувається від удушення. У деяких сюжетах присутній помічник героя – міліціонер.

Страшилки не зводяться тільки до сюжету, істотним є і ритуал розповідання – як правило, в темряві або майже темряві без батьків при світлі ліхтарика чи свічки.

На думку фольклориста , включеність дитини в практику розповідання страшилок залежить від його психологічного дозрівання. Спочатку, років в 5-6, дитина не може без жаху чути страшні історії. Пізніше, приблизно з 8 до 11 років, діти із задоволенням розповідають страшні історії, а у віці 12-13 років вже перестають сприймати їх навсправжки, і все більшого поширення набувають різні пародійні форми.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті .

Пародії на страшилки

Як ключові моменти страшилок (напр., чорний колір, страшна невідомість), так і повна форма жанру можуть експлуатуватися в «антистрашилках» – страшилки з «природною» розв'язкою або несподіваним дозволом потойбічного страху через смішне.

Видатний фольклорист професор Є. О. Костюхін вважає, однак, що неправильно завжди бачити в таких сюжетах тільки пародію. Справа не в тому, що міфологічне світосприйняття в певному віці починає піддається критиці, а в тому, що спочатку в будь-який міфології комічне слід за серйозним. Це не «пародії» на страшилки, такі як осмислення і відкидання жанру – це альтернативні тексти, рівноправно що є сусідами зі страшними.

Також пародії можуть розглядатися як психологічний захисний механізм, що допомагає впоратися зі страхом (перетворити страшне в смішне і використовувати це в майбутньому, перенісши на нові об'єкти).

Сучасні варіанти

Страшилки продовжують складатися дітьми і в наші дні, причому, пристосовані до сучасних реалій.

image За радянських часів дуже популярною була історія про чорний телевізор, з якого вночі вилазять чорні руки і душать членів сім'ї, але тепер вона в такому вигляді неактуальна - 90% телевізорів у нас не чорного к. Зате сьогодні діти розповідають історію про червоний мобільник, який працює не від батареї, а висмоктує з власника кров і мозок image

Художні твори на основі дитячих страшилок

  • В оповіданні Віктора Пелевіна «Синій ліхтар» хлопчики розповідають один одному дитячі страшилки.

Примітки

  1. . Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  2. . goroh.pp.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  3. . context.reverso.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 10 липня 2019.
  4. Страшилки - Синоніми, Антоніми, Приклади | OpenTran. ua.opentran.net (uk-UK) . Процитовано 18 червня 2024.
  5. (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2019. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  6. . www.ruthenia.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  7. . kizhi.karelia.ru. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  8. www.uspens.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  9. . www.chukfamily.ru. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  10. . vestnik.yspu.org. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 3 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  11. С.Костырко. . Журнальный зал. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  12. Селиванова; Selivanova, Olga (16 червня 2014). Student’s Subjectivity as a Purpose and a Value of Modern Education. Socio-Humanitarian Research and Technology. Т. 3, № 2. с. 70—72. doi:10.12737/4665. ISSN 2306-1731. Процитовано 3 червня 2019.
  13. . web.archive.org. 20 лютого 2010. Архів оригіналу за 20 лютого 2010. Процитовано 3 червня 2019.
  14. Т.а, Мирвода (2018). . Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. № 4. ISSN 1993-1778. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  15. . emets.olmer.ru. Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 26 березня 2019.

Література

  • Гречина О. Н., Осорина М. В. Современная фольклорная проза детей // Русский фольклор. — Л., 1981.
  • Зуева Т. В. Категория чудесного в современном повествовательном фольклоре детей // Проблемы интерпретации художественных произведений: Межвуз. сб. науч. тр / Отв. ред. Б. П. Кирдан. — М.: МГПИ имени В. И. Ленина, 1985. — С. 131-149. — 157 с.
  • Кузьмина М. Ю. Страшное в сказках К. Чуковского // ИС: Проблемы детской литературы. — Петрозаводск, 1995. — 57—69 с.
  • Мамонтова Г. И. Культурно-историческая и психологическая основа жанра страшилок // Сибирский фольклор Сб. науч. тр.. — Новосибирск: НГПИ, 1981. — С. 55-62.
  • Осорина М. В. Секретный мир детей в пространстве мира взрослых. — СПб.: Питер, 2008. — 304 с. — ISBN 978-5-388-00184-9.
  • Топорков А. Л. Страшные истории и пародии на них // Школьный быт и фольклор. — Таллин, 1992. — Т. 1. — С. 86—99.
  • Трыкова О. Ю. Современный детский фольклор и его взаимодействие с художественной литературой. — М., Ярославль: Ярославский государственный педагогический университет имени К. Д. Ушинского, 1997. — 132 с. — 1500 экз. — ISBN 5-87555-043-0.
  • Чередникова М. П. Современная русская детская мифология в контексте фактов традиционной культуры и детской психологии. — Ульяновск: Лаборатория культурологии, 1995. — 256 с.
  • Чередникова М. П. «Голос детства из дальней дали…» (Игра, магия, миф в детской культуре) / Сост., науч. ред., прим., библ. указатель В. Ф. Шевченко. — М.: Лабиринт, 2002. — 224 с. — (Разыскания в области филологии, истории и традиционной культуры: Школа В. Я. Проппа). — 3000 экз. — ISBN 5-87604-012-6.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Strashilki zhanr suchasnogo dityachogo folkloru korotki rozpovidi meta yakih nalyakati sluhacha abo chitacha v zalezhnosti vid togo rozpovidayutsya voni chi chitayutsya HarakteristikaNa dumku doslidnic cogo zhanru O Grechinoyi j sho vveli termin strashilki v naukovij obig v strashilci zlivayutsya tradiciyi charivnoyi kazki z aktualnimi problemami realnogo zhittya ditini Vidznachayetsya sho sered dityachih strashilok mozhna viyaviti syuzheti j motivi tradicijni v arhayichnomu folklori demonologichnih personazhiv zapozichenih z nebilic i buvalshin prote najposhirenishoyu ye grupa syuzhetiv v yakih demonichnimi istotami viyavlyayutsya predmeti j rechi navkolishnogo svitu Literaturoznavec zaznachaye sho vidchuvayuchi vpliv charivnoyi kazki strashilki ditej pridbali chitku j odnotipnu strukturu syuzhetu Zakladena v nomu zadanist poperedzhennya abo zaborona porushennya poperedzhennya abo zaboroni vidplata za porushennya poperedzhennya abo zaboroni dozvolyayut viznachiti yiyi yak didaktichnu strukturu Deyaki doslidniki provodyat paraleli mizh suchasnim zhanrom dityachoyi strashilki j bilsh starimi literaturnimi vidami strashnih istorij napriklad tvorami Korniya Chukovskogo Pismennik Eduard Uspenskij zibrav kolekciyu takih istorij dlya knigi Chervona Ruka chorne Prostiradlo zeleni Palci strashni povisti dlya bezstrashnih ditej Strashilki v opisanij formi nabuli poshirennya v 60 70 h rokah XX stolittya Literaturoznavec O Yu Trikova vvazhaye sho v Nini strashilki postupovo perehodyat v stadiyu konservaciyi Diti she rozpovidayut yih ale vzhe praktichno ne z yavlyayetsya novih syuzhetiv menshe staye i chastotnist vikonannya Ochevidno ce pov yazano zi zminoyu zhittyevih realij v radyanskij period koli majzhe totalnu zaboronu v oficijnij kulturi bula nakladena na vse katastrofichne i lyakaye potreba v strashnomu zadovolnyalasya za dopomogoyu danogo zhanru V danij chas z yavilosya bezlich dzherel krim strashilok yaki vidpovidayut cyu tyagu do zagadkovo lyakayuchogo vid vipuskiv novin riznih gazetnih publikacij tih sho smakuyut strashne do chislennih filmiv zhahiv Na dumku pionera v doslidzhenni cogo zhanru psihologa M V Osorina strahi z yakimi v rannomu ditinstvi ditina spravlyayetsya sam abo za dopomogoyu batkiv stayut Materialom kolektivnogo dityachoyi svidomosti Cej material opracovuyetsya ditmi v grupovih situaciyah rozpovidannya strashnih istorij fiksuyetsya v tekstah dityachogo folkloru i peredayetsya nastupnim pokolinnyam ditej stayuchi ekranom dlya yih novih osobistisnih proyekcij Golovnimi geroyami strashilok ye zvichajni diti yaki stikayutsya z predmetom shkidnikom plyama firanki trunu na kolishatkah pianino televizor radio plativka avtobus tramvaj U cih predmetah osoblivu rol neridko graye kolir chornij chervonij i inshi Geroj yak pravilo neodnorazovo otrimuye poperedzhennya pro zagrozu vid predmeta shkidnika bidi ale ne hoche abo ne mozhe vid nogo pozbutisya Jogo smert najchastishe vidbuvayetsya vid udushennya U deyakih syuzhetah prisutnij pomichnik geroya milicioner Strashilki ne zvodyatsya tilki do syuzhetu istotnim ye i ritual rozpovidannya yak pravilo v temryavi abo majzhe temryavi bez batkiv pri svitli lihtarika chi svichki Na dumku folklorista vklyuchenist ditini v praktiku rozpovidannya strashilok zalezhit vid jogo psihologichnogo dozrivannya Spochatku rokiv v 5 6 ditina ne mozhe bez zhahu chuti strashni istoriyi Piznishe priblizno z 8 do 11 rokiv diti iz zadovolennyam rozpovidayut strashni istoriyi a u vici 12 13 rokiv vzhe perestayut sprijmati yih navspravzhki i vse bilshogo poshirennya nabuvayut rizni parodijni formi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Parodiyi na strashilkiYak klyuchovi momenti strashilok napr chornij kolir strashna nevidomist tak i povna forma zhanru mozhut ekspluatuvatisya v antistrashilkah strashilki z prirodnoyu rozv yazkoyu abo nespodivanim dozvolom potojbichnogo strahu cherez smishne Vidatnij folklorist profesor Ye O Kostyuhin vvazhaye odnak sho nepravilno zavzhdi bachiti v takih syuzhetah tilki parodiyu Sprava ne v tomu sho mifologichne svitosprijnyattya v pevnomu vici pochinaye piddayetsya kritici a v tomu sho spochatku v bud yakij mifologiyi komichne slid za serjoznim Ce ne parodiyi na strashilki taki yak osmislennya i vidkidannya zhanru ce alternativni teksti rivnopravno sho ye susidami zi strashnimi Takozh parodiyi mozhut rozglyadatisya yak psihologichnij zahisnij mehanizm sho dopomagaye vporatisya zi strahom peretvoriti strashne v smishne i vikoristovuvati ce v majbutnomu perenisshi na novi ob yekti Suchasni variantiStrashilki prodovzhuyut skladatisya ditmi i v nashi dni prichomu pristosovani do suchasnih realij Za radyanskih chasiv duzhe populyarnoyu bula istoriya pro chornij televizor z yakogo vnochi vilazyat chorni ruki i dushat chleniv sim yi ale teper vona v takomu viglyadi neaktualna 90 televizoriv u nas ne chornogo k Zate sogodni diti rozpovidayut istoriyu pro chervonij mobilnik yakij pracyuye ne vid batareyi a vismoktuye z vlasnika krov i mozokHudozhni tvori na osnovi dityachih strashilokPovist rosijskogo pismennika fantasta Dmitra Yemcya Grob na kolishatkah 2001 r zasnovana na tipovih syuzhetah dityachih strashilok V opovidanni Viktora Pelevina Sinij lihtar hlopchiki rozpovidayut odin odnomu dityachi strashilki Primitki Slovari i enciklopedii na Akademike ros Arhiv originalu za 10 lipnya 2019 Procitovano 10 lipnya 2019 goroh pp ua Arhiv originalu za 10 lipnya 2019 Procitovano 10 lipnya 2019 context reverso net Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 10 lipnya 2019 Strashilki Sinonimi Antonimi Prikladi OpenTran ua opentran net uk UK Procitovano 18 chervnya 2024 PDF Arhiv originalu PDF za 26 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka www ruthenia ru Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 26 bereznya 2019 kizhi karelia ru Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 26 bereznya 2019 www uspens ru Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 26 bereznya 2019 www chukfamily ru Arhiv originalu za 4 chervnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2019 vestnik yspu org Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya S Kostyrko Zhurnalnyj zal Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2019 Selivanova Selivanova Olga 16 chervnya 2014 Student s Subjectivity as a Purpose and a Value of Modern Education Socio Humanitarian Research and Technology T 3 2 s 70 72 doi 10 12737 4665 ISSN 2306 1731 Procitovano 3 chervnya 2019 web archive org 20 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2010 Procitovano 3 chervnya 2019 T a Mirvoda 2018 Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im N I Lobachevskogo 4 ISSN 1993 1778 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 3 chervnya 2019 emets olmer ru Arhiv originalu za 30 kvitnya 2009 Procitovano 26 bereznya 2019 LiteraturaGrechina O N Osorina M V Sovremennaya folklornaya proza detej Russkij folklor L 1981 Zueva T V Kategoriya chudesnogo v sovremennom povestvovatelnom folklore detej Problemy interpretacii hudozhestvennyh proizvedenij Mezhvuz sb nauch tr Otv red B P Kirdan M MGPI imeni V I Lenina 1985 S 131 149 157 s Kuzmina M Yu Strashnoe v skazkah K Chukovskogo IS Problemy detskoj literatury Petrozavodsk 1995 57 69 s Mamontova G I Kulturno istoricheskaya i psihologicheskaya osnova zhanra strashilok Sibirskij folklor Sb nauch tr Novosibirsk NGPI 1981 S 55 62 Osorina M V Sekretnyj mir detej v prostranstve mira vzroslyh SPb Piter 2008 304 s ISBN 978 5 388 00184 9 Toporkov A L Strashnye istorii i parodii na nih Shkolnyj byt i folklor Tallin 1992 T 1 S 86 99 Trykova O Yu Sovremennyj detskij folklor i ego vzaimodejstvie s hudozhestvennoj literaturoj M Yaroslavl Yaroslavskij gosudarstvennyj pedagogicheskij universitet imeni K D Ushinskogo 1997 132 s 1500 ekz ISBN 5 87555 043 0 Cherednikova M P Sovremennaya russkaya detskaya mifologiya v kontekste faktov tradicionnoj kultury i detskoj psihologii Ulyanovsk Laboratoriya kulturologii 1995 256 s Cherednikova M P Golos detstva iz dalnej dali Igra magiya mif v detskoj kulture Sost nauch red prim bibl ukazatel V F Shevchenko M Labirint 2002 224 s Razyskaniya v oblasti filologii istorii i tradicionnoj kultury Shkola V Ya Proppa 3000 ekz ISBN 5 87604 012 6 PosilannyaStrashilka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 436 http www unn ru folklore sstrash htm 28 travnya 2019 u Wayback Machine http www unn ru folklore fstrash htm 30 travnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ