Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штаб Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі англ Supreme Headquarters Allied Powers Europe SHAPE центральний шт

Стратегічне командування ОЗС НАТО в Європі

Стратегічне командування ОЗС НАТО в Європі

Штаб Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (англ. Supreme Headquarters Allied Powers Europe, SHAPE) — центральний штаб збройних сил НАТО в Європі. З 1967 року і до цього часу штаб розташований у містечку [en], що на півночі від бельгійського міста Монс, з 1951 до 1967 року — штаб-квартира розміщувалась у Парижі (поруч із Версалем).

Штаб Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі
image
На службіз 1951 року
Належністьimage Організація Північноатлантичного договору
Гарнізон/ШтабПариж, Франція (1951—1967)
Монс, Бельгія (з 1967 року)
ГаслоVigilia Pretium Libertatis
Вебсайтshape.nato.int​(англ.)
Командування
Верховний головнокомандувач НАТОКрістофер Каволі
Заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в ЄвропіТім Радфорд
Начальник штабуЙоахім Рюле
image Медіафайли на Вікісховищі

Історія

Інтегрована військова структура НАТО була створена тоді, коли постало питання щодо міцності в оборонній сфері Альянсу на території Європи, а передусім, від можливого вторгнення СРСР. Першим командиром в Європі став генерал армії США Дуайт Ейзенхауер, який керував висадкою союзників у Нормандії і командував військами Союзників проти Німеччини під час Другої світової війни. 19 грудня 1950 року Північноатлантична рада затвердила генерала Ейзенхауера, як першого верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі.

У тому ж грудні 1950 року було оголошено, що до щойно сформованих сил НАТО у Європі під командуванням генерала Ейзенхауера увійде 7-ма армія Сполучених Штатів, Рейнська армія з 2-ї піхотної, 7-ї і 11-ї бронетанкової дивізій, три французькі дивізії, що базуються в Німеччині, Австрії, Данії, Бельгії, незалежні норвезькі бригади в Західній Німеччині, а також американські і британські гарнізони, що перебувають в Австрії, Трієсті та Берліні.

У січні 1951 року Ейзенхауер прибув з невеликою групою проектувальників до Парижа і швидко приступив до своїх обов'язків. Його першочерговим завдання було створення спеціальної структури нового європейського командування силами НАТО в Європі. Група з планування працювала в готелі «Асторія», що в центрі Парижа.

Через чотири дні після прибуття Ейзенхауера в Париж, 5 січня 1951 року італійський міністр оборони оголосив, що три італійських дивізії повинні також бути обов'язково включені у ряди Атлантичної армії, і що ці підрозділи підпадають під особистий контроль Ейзенхауера.

Первісна структура штабу

2 квітня 1951 року генерал Ейзенхауер підписав указ про активізацію військ союзного командування в Європі і створення 4-х округів: центрального (AFCENT), північного (AFNORTH), південного (AFSOUTH) і середземноморського (AFMED).

До 1967 року сили Атлантичної армії у Європі складалися з союзних військ Північної Європи (зі штаб-квартирою в Осло), союзних військ Центральної Європи (штаб-квартира у Фонтенбло), союзних військ Південної Європи (штаб-квартири в Парижі/Неаполі) і Середземноморських військ зі штаб-квартирою на Мальті (у 1967 році розформована).

Командирами у 1957 році були:

  • Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі — генерал Лауріс Норстад, США.
  • Заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі — фельдмаршал Монтгомері Аламейн, Велика Британія.
  • Начальник штабу — генерал Куртланд Ван Шайлер, США.
  • Командир союзних військ Північної Європи — генерал-лейтенант Сесіл Сагден, Велика Британія.
  • Командир союзних військ Центральної Європи — генерал Жан-Етьєн Валуу, Франція.
  • Командир союзних військ Південної Європи — адмірал Брістоль, США.
  • Командир союзних військ Середземномор'я — адмірал сер Ральф Едвардс, Велика Британія.

Навчання

Протягом 1952 року стратегічним командуванням проведено чотири види навчань для союзників ВПС Центральної Європи з метою досягнення переваги у повітрі над Центральною Європою, а також з метою забезпечити підтримку з повітря сухопутних військ союзних сил. Командував навчаннями генерал Лауріс Норстад — верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (з 1956 по 1963 р.).

Інші види тактичних навчань під умовно кодовою назвою «повітря-земля» були проведені спільно з французькою і американською арміями під командуванням Альфонса Жюена — маршала французької авіації. До цих навчань була залучена 150 000 армія, до якої увійшли збройні сили Великої Британії, Нідерландів, Бельгії та Канади.

У свою чергу союзні війська Північної Європи взяли участь у навчаннях наземних маневрів під командуванням генерала Річарда Нельсона. Маневри проводилися на схід від річки Рейн в британській і американській зонах окупованої Німеччини.

Усі навчання були інійційовані вищим керівництвом Штабу ОЗС НАТО в Європі з метою попередити можливе вторгнення радянський військ. Під час навчань була створена стратегія «повітря-земля», яку пізніше, у 1954 році, проголосив тодішній верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі — генерал Альфред Грюнтер, зокрема він сказав:

image У нас є (...) щит, який, хоч все ще не досить міцний, аби змусити ворога відступити, але він може стати ефективним (...) Це команда «повітря-земля», яка буде боротися в разі нападу до кінця (...). image

У 1957 році генерал Лауріс Норстад, зазначив, що радянські війська і країни Варшавського договору переважають силами, тому закликав до збільшення військового контингенту НАТО у Центральній Європі. У тому ж році союзним командуванням ОЗС в Європі були проведені: операція «Counter Punch», яка розтягнулася по всьому європейському континенту, серія багатосторонніх військово-морських навчань «Strikeback», які були зосереджені на східній частині північноєвропейського флангу НАТО і метою яких було імітування тотального радянського нападу, операція «Deep Water», в якій взяли участь штурмові сили НАТО, що розтягнулися вздовж південного флангу НАТО в Середземному морі. Також з метою поліпшення бойової готовності Альянсу були запроваджені щорічні осінні навчання FALLEX.

Перенесення штаб-квартири

Докладніше: Відносини Франція — НАТО
image
Штаб-квартира Стратегічне командування ОЗС НАТО в Європі в Монсі (Бельгія)

З 1951 по 1967 рік штаб-квартира об'єднаного командування ОЗС НАТО в Європі знаходилась у Парижі. Але через вихід Франції з інтегрованої військової структури НАТО постало питання щодо перенесення усіх стратегічних об'єктів НАТО (в тому числі штаб-квартири командування ОЗС НАТО) з території Французької Республіки.

Образа Франції на військову структуру НАТО назрівала роками. Французький уряд послідовно дорікав, що командування силами НАТО постійно переходить від рук Великої Британії до рук США і навпаки. Французький вплив на структуру вгасав, а тому у лютому 1966 році Президент Франції Шарль де Голль заявив, що враховуючи зміну світового порядка, його країна виходить з Альянсу. Французька влада після виходу офіційна заявила, що всі об'єкти НАТО і союзних військ Центральної Європи повинні залишити територію Франції якнайшвидше, але не пізніше квітня 1967 року.

Після голосливої заяви Франції допомогу Альянсу запропонував бельгійський уряд, який погодився надати місце для штаб-квартири ОЗС НАТО в Європі та інших важливих стратегічних об'єктів Альянсу. Генерал Ліман Лемніцер, тодішній верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, сподівався, що штаб буде розташований поряд з штаб-квартирою НАТО, як це і було в Парижі, але бельгійська влада заявила, що штаб повинен бути розташований на відстані не менше ніж 50 кілометрів від Брюсселя. Було запропоновано містечко-табір Касто, що у 2 км від Монса. У вересні 1966 року Альянс погодився на пропозицію Бельгії і 31 березня 1967 року відбулася офіційна церемонія відкриття нової штаб-квартири стратегічного командування ОЗС НАТО в Європі.

Процес виходу Франції з військового блоку запустив механізм реформ в середині ОЗС НАТО. Насамперед, постали військові труднощі у південному окрузі. І, як наслідок, 5 червня 1967 року були розформовані союзні війська Середземномор'я.

Структура у 1970-ті, 1980-ті, 1990-ті роки

  • Союзні війська Північної Європи
    • Союзні війська Північної Норвегії
    • Союзні війська Південної Норвегії
    • Союзні війська Балтії
    • Сухопутні війська Шлезвіг-Гольштейн та Ютландії
    • Союзні сухопутні війська Данії
    • Союзні ВПС Данії
    • Союзні ВМС Данії
  • ВПС Великої Британії
  • Allied Command Europe Mobile Forces
  • Сили раннього повітряного попередження
  • Союзні війська Центральної Європи
    • Північна група військ
    • Центральна група військ
    • Allied ВПС
      • Allied Tactical Air Force
      • Allied Tactical Air Force
  • Союзні війська Південної Європи
    • Сухопутні війська Південної Європи
    • Сухопутні війська Південно-Східної Європи
    • Allied ВПС
    • Військово-морські сили Південної Європи
      • ВПС Середземномор'я
      • Підводний флот Середземномор'я
      • Командування Західного Середземномор'я
      • Командування Центрального Середземномор'я
      • Командування Східного Середземномор'я
      • Командування Північно-Східного Середземномор'я

Сучасна структура

У 2003 році була розроблена нова структура стартегічного командування силами НАТО у Європі. Було створено 3 штаби союзного командування операціями:

  • Allied Joint Force Command Brunssum (штаб-квартира в , Нідерланди):
    • Allied Air Command
    • Allied Maritime Command
    • Allied Force Command Heidelberg
  • Allied Joint Force Command Lisbon (штаб-квартира в Лісабоні, Португалія):
  • Allied Joint Force Command Naples (штаб-квартира в Неаполі, Італія):
    • Allied Air Command İzmir
    • Allied Maritime Command Naples
    • Allied Force Command Madrid

У проміжку між 2003 і 2006 роками була створена ще одна категорія сил «Rapid Deployable», головним завданням яких було поліпшити гнучкість сухопутних військ. Вони складалися з 6-ти корпусів:

Як третій ешелон сил швидкого реагування зі штаб-квартирою в Щецині (Польща) було створено багатонаціональний корпус.

У 2013 році командні пункти Гейдельберга та Мадрида були закриті, враховуючи їх непотрібність, та через скорочення фінансування об'єднаного командування НАТО в Європі.

На сьогодні союзне командування операцій має такий вигляд:

За цими двома основними оперативними штабами закріплені складові командні пункти — Allied Air Command at Ramstein, Allied Land Command at Izmir та Allied Maritime Command at Northwood.

Верховні головнокомандувачі ОЗС НАТО в Європі

Ім'я Зображення Країна походження Початок
повноважень		 Кінець
повноважень
1. Генерал армії Дуайт Ейзенхауер image image США 2 квітня 1951 30 травня 1952
2. Генерал Метью Ріджвей image image США 30 травня 1952 11 липня 1953
3. Генерал image image США 11 липня 1953 20 листопада 1956
4. Генерал image image США 20 листопада 1956 1 січня 1963
5. Генерал Ліман Лемніцер image image США 1 січня 1963 1 липня 1969
6. Генерал image image США 1 липня 1969 15 грудня 1974
7. Генерал Александр Гейг image image США 15 грудня 1974 1 липня 1979
8. Генерал Бернард Роджерс image image США 1 липня 1979 26 червня 1987
9. Генерал image image США 26 червня 1987 23 червня 1992
10. Генерал Джон Шалікашвілі image image США 23 червня 1992 22 жовтня 1993
11. Генерал image image США 22 жовтня 1993 11 липня 1997
12. Генерал Уеслі Кларк image image США 11 липня 1997 3 травня 2000
13. Генерал Джозеф Ральстон image image США 3 травня 2000 17 січня 2003
14. Генерал Джеймс Логан Джонс image image США 17 січня 2003 7 грудня 2006
15. Генерал Банц Кредок image image США 7 грудня 2006 2 липня 2009
16. Адмірал Джеймс Ставрідіс image image США 2 липня 2009 13 травня 2013
17. Генерал Філіп Брідлав image image США 13 травня 2013 4 травня 2016
18. Генерал Кертіс Скапаротті image image США 4 травня 2016 травень 2019
19. Генерал Тод Волтерс image image США травень 2019 4 липня 2022
19. Генерал Крістофер Каволі image image США 4 липня 2022 на посаді

Заступники верховних головноковандувачів НАТО в Європі

Ім'я Зображення Країна походження Початок
повноважень		 Кінець
повноважень
1. фельдмаршал Бернард Монтгомері image image Велика Британія 2 квітня 1951 23 вересня 1958
2. Генерал Річард Нельсон Гейл image image Велика Британія 23 вересня 1958 22 вересня 1960
3. Генерал image image Велика Британія 22 вересня 1960 1 січня 1964
4. Маршал повітряних сил image image Велика Британія 1 січня 1964 1 березня 1967
5. Генерал image Велика Британія 1 березня 1967 1 грудня 1970
6. Генерал image image Велика Британія 1 грудня 1970 12 листопада 1973
7. Генерал image image Велика Британія 12 листопада 1973 12 березня 1976
8. Генерал image image Велика Британія 12 березня 1976 2 листопада 1978
9. Генерал image image Німеччина 3 січня 1978 1 квітня 1980
10. Генерал image image Велика Британія 2 листопада 1978 9 квітня 1981
11. Адмірал image image Німеччина 1 квітня 1980 1 квітня 1982
12. Маршал повітряних сил image image Велика Британія 9 квітня 1981 16 липня 1984
13. Генерал image image Німеччина 1 квітня 1982 2 квітня 1984
14. Генерал image image Німеччина 3 квітня 1984 1 жовтня 1987
15. Генерал image image Велика Британія 16 липня 1984 26 червня 1987
16. Генерал image image Велика Британія 26 червня 1987 17 січня 1990
17. Генерал image image Німеччина 1 жовтня 1987 2 жовтня 1990
18. Генерал image image Велика Британія 17 січня 1990 5 квітня 1993
19. Генерал image image Німеччина 2 жовтня 1990 1 липня 1993
20. Генерал Джон Уотерс image image Велика Британія 5 квітня 1993 12 грудня 1994
21. Генерал image image Велика Британія 12 грудня 1994 30 листопада 1998
22. Генерал image image Велика Британія 30 листопада 1998 17 вересня 2001
23. Генерал image image Німеччина 17 вересня 2001 18 вересня 2002
24. Адмірал image image Німеччина 18 вересня 2002 1 жовтня 2004
25. Генерал image image Велика Британія 1 жовтня 2004 22 жовтня 2007
26. Генерал image image Велика Британія 22 жовтня 2007 березень 2011
27. Генерал Річард Ширрефф image image Велика Британія березень 2011 березень 2014
28. Генерал image image Велика Британія березень 2014 березень 2017
29. Генерал image image Велика Британія березень 2017 2020
30. Генерал image image Велика Британія квітень 2020 на посаді

Див. також

Примітки

  1. Wragg, David W. (1973). A Dictionary of Aviation (вид. first). Osprey. с. 241. ISBN .
  2. SHAPE, 7010 Casteau Belgium SHAPE on NATO homepage. Процитовано 12 березня 2006.
  3. NATO, , updated 14 March 2007
  4. Brian L. Davis, NATO Forces: An Illustrated Reference to their Organization and Insignia, Blandford Press, London, 1988, p.20
  5. Chapter 7 – The Military Structure – Allied Command Europe. NATO the first five years 1949–1954. NATO. Процитовано 17 червня 2011.
  6. , NATO: The First Five Years 1949–54, Chart 9: Allied Command Europe July 1954
  7. Who is who at NATO (PDF). NATO. Процитовано 3 жовтня 2008.
  8. «The NATO Exercises, Part 1» Flight (September 26, 1952) p. 402—404.
  9. «The NATO Exercises, Part II», Flight, p. 489—454
  10. Time, September 29, 1952
  11. «NATO Ships Enter Baltic Sea» — Sydney Morning Herald, p. 2
  12. Chapter 9. NATO the first five years 1949–1954. NATO. Процитовано 3 листопада 2008.Chapter IX-B. NATO the first five years 1949–1954. NATO. Процитовано 3 листопада 2008.
  13. . Time. 30 вересня 1957. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 3 жовтня 2008.
  14. . Time. 7 жовтня 1957. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
  15. John Clearwater. Canadian Nuclear Weapons: The Untold Story of Canada's Cold War Arsenal, p. 121
  16. NATO, , verified August 2008
  17. See also L. James Binder, Lemnitzer: A Soldier For His Time
  18. Franco Veltri, AFSOUTH 1951—2004: Over Fifty Years Working for Peace and Stability [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.], AFSOUTH, April 2004
  19. (PDF). NATO. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2011. Процитовано 16 квітня 2013.
  20. . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2014.
  21. . Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 6 серпня 2014.
  22. Vandiver, John (30 листопада 2012). NATO Activates Allied Land Command. Stars and Stripes. Процитовано 2 лютого 2013.
  23. . NATO. Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 14 червня 2014.
  24. . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
  25. . Архів оригіналу за 25 лютого 2013. Процитовано 6 серпня 2014.

Література

  • Jordan, Robert S. Norstad: Cold War NATO Supreme Commander — Airman, Strategist, Diplomat St. Martin's Press, 2000. 350 pp.
  • Lt. Col. William A. Knowlton, Early Stages in the Organization of SHAPE, International Organization, Volume 13, No.1, Winter 1959
  • Jane's NATO Handbook Edited by Bruce George, 1990, Jane's Information Group
  • Jane's NATO Handbook Edited by Bruce George, 1991, Jane's Information Group

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shtab Verhovnogo golovnokomanduvacha OZS NATO v Yevropi angl Supreme Headquarters Allied Powers Europe SHAPE centralnij shtab zbrojnih sil NATO v Yevropi Z 1967 roku i do cogo chasu shtab roztashovanij u mistechku en sho na pivnochi vid belgijskogo mista Mons z 1951 do 1967 roku shtab kvartira rozmishuvalas u Parizhi poruch iz Versalem Shtab Verhovnogo golovnokomanduvacha OZS NATO v YevropiNa sluzhbiz 1951 rokuNalezhnistOrganizaciya Pivnichnoatlantichnogo dogovoruGarnizon ShtabParizh Franciya 1951 1967 Mons Belgiya z 1967 roku GasloVigilia Pretium LibertatisVebsajtshape nato int angl KomanduvannyaVerhovnij golovnokomanduvach NATOKristofer KavoliZastupnik verhovnogo golovnokomanduvacha OZS NATO v YevropiTim RadfordNachalnik shtabuJoahim RyuleMediafajli na VikishovishiIstoriyaIntegrovana vijskova struktura NATO bula stvorena todi koli postalo pitannya shodo micnosti v oboronnij sferi Alyansu na teritoriyi Yevropi a peredusim vid mozhlivogo vtorgnennya SRSR Pershim komandirom v Yevropi stav general armiyi SShA Duajt Ejzenhauer yakij keruvav visadkoyu soyuznikiv u Normandiyi i komanduvav vijskami Soyuznikiv proti Nimechchini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 19 grudnya 1950 roku Pivnichnoatlantichna rada zatverdila generala Ejzenhauera yak pershogo verhovnogo golovnokomanduvacha OZS NATO v Yevropi U tomu zh grudni 1950 roku bulo ogolosheno sho do shojno sformovanih sil NATO u Yevropi pid komanduvannyam generala Ejzenhauera uvijde 7 ma armiya Spoluchenih Shtativ Rejnska armiya z 2 yi pihotnoyi 7 yi i 11 yi bronetankovoyi divizij tri francuzki diviziyi sho bazuyutsya v Nimechchini Avstriyi Daniyi Belgiyi nezalezhni norvezki brigadi v Zahidnij Nimechchini a takozh amerikanski i britanski garnizoni sho perebuvayut v Avstriyi Triyesti ta Berlini U sichni 1951 roku Ejzenhauer pribuv z nevelikoyu grupoyu proektuvalnikiv do Parizha i shvidko pristupiv do svoyih obov yazkiv Jogo pershochergovim zavdannya bulo stvorennya specialnoyi strukturi novogo yevropejskogo komanduvannya silami NATO v Yevropi Grupa z planuvannya pracyuvala v goteli Astoriya sho v centri Parizha Cherez chotiri dni pislya pributtya Ejzenhauera v Parizh 5 sichnya 1951 roku italijskij ministr oboroni ogolosiv sho tri italijskih diviziyi povinni takozh buti obov yazkovo vklyucheni u ryadi Atlantichnoyi armiyi i sho ci pidrozdili pidpadayut pid osobistij kontrol Ejzenhauera Pervisna struktura shtabu 2 kvitnya 1951 roku general Ejzenhauer pidpisav ukaz pro aktivizaciyu vijsk soyuznogo komanduvannya v Yevropi i stvorennya 4 h okrugiv centralnogo AFCENT pivnichnogo AFNORTH pivdennogo AFSOUTH i seredzemnomorskogo AFMED Do 1967 roku sili Atlantichnoyi armiyi u Yevropi skladalisya z soyuznih vijsk Pivnichnoyi Yevropi zi shtab kvartiroyu v Oslo soyuznih vijsk Centralnoyi Yevropi shtab kvartira u Fontenblo soyuznih vijsk Pivdennoyi Yevropi shtab kvartiri v Parizhi Neapoli i Seredzemnomorskih vijsk zi shtab kvartiroyu na Malti u 1967 roci rozformovana Komandirami u 1957 roci buli Verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi general Lauris Norstad SShA Zastupnik verhovnogo golovnokomanduvacha OZS NATO v Yevropi feldmarshal Montgomeri Alamejn Velika Britaniya Nachalnik shtabu general Kurtland Van Shajler SShA Komandir soyuznih vijsk Pivnichnoyi Yevropi general lejtenant Sesil Sagden Velika Britaniya Komandir soyuznih vijsk Centralnoyi Yevropi general Zhan Etyen Valuu Franciya Komandir soyuznih vijsk Pivdennoyi Yevropi admiral Bristol SShA Komandir soyuznih vijsk Seredzemnomor ya admiral ser Ralf Edvards Velika Britaniya Navchannya Protyagom 1952 roku strategichnim komanduvannyam provedeno chotiri vidi navchan dlya soyuznikiv VPS Centralnoyi Yevropi z metoyu dosyagnennya perevagi u povitri nad Centralnoyu Yevropoyu a takozh z metoyu zabezpechiti pidtrimku z povitrya suhoputnih vijsk soyuznih sil Komanduvav navchannyami general Lauris Norstad verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi z 1956 po 1963 r Inshi vidi taktichnih navchan pid umovno kodovoyu nazvoyu povitrya zemlya buli provedeni spilno z francuzkoyu i amerikanskoyu armiyami pid komanduvannyam Alfonsa Zhyuena marshala francuzkoyi aviaciyi Do cih navchan bula zaluchena 150 000 armiya do yakoyi uvijshli zbrojni sili Velikoyi Britaniyi Niderlandiv Belgiyi ta Kanadi U svoyu chergu soyuzni vijska Pivnichnoyi Yevropi vzyali uchast u navchannyah nazemnih manevriv pid komanduvannyam generala Richarda Nelsona Manevri provodilisya na shid vid richki Rejn v britanskij i amerikanskij zonah okupovanoyi Nimechchini Usi navchannya buli inijcijovani vishim kerivnictvom Shtabu OZS NATO v Yevropi z metoyu poperediti mozhlive vtorgnennya radyanskij vijsk Pid chas navchan bula stvorena strategiya povitrya zemlya yaku piznishe u 1954 roci progolosiv todishnij verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi general Alfred Gryunter zokrema vin skazav U nas ye shit yakij hoch vse she ne dosit micnij abi zmusiti voroga vidstupiti ale vin mozhe stati efektivnim Ce komanda povitrya zemlya yaka bude borotisya v razi napadu do kincya U 1957 roci general Lauris Norstad zaznachiv sho radyanski vijska i krayini Varshavskogo dogovoru perevazhayut silami tomu zaklikav do zbilshennya vijskovogo kontingentu NATO u Centralnij Yevropi U tomu zh roci soyuznim komanduvannyam OZS v Yevropi buli provedeni operaciya Counter Punch yaka roztyagnulasya po vsomu yevropejskomu kontinentu seriya bagatostoronnih vijskovo morskih navchan Strikeback yaki buli zoseredzheni na shidnij chastini pivnichnoyevropejskogo flangu NATO i metoyu yakih bulo imituvannya totalnogo radyanskogo napadu operaciya Deep Water v yakij vzyali uchast shturmovi sili NATO sho roztyagnulisya vzdovzh pivdennogo flangu NATO v Seredzemnomu mori Takozh z metoyu polipshennya bojovoyi gotovnosti Alyansu buli zaprovadzheni shorichni osinni navchannya FALLEX Perenesennya shtab kvartiri Dokladnishe Vidnosini Franciya NATO Shtab kvartira Strategichne komanduvannya OZS NATO v Yevropi v Monsi Belgiya Z 1951 po 1967 rik shtab kvartira ob yednanogo komanduvannya OZS NATO v Yevropi znahodilas u Parizhi Ale cherez vihid Franciyi z integrovanoyi vijskovoyi strukturi NATO postalo pitannya shodo perenesennya usih strategichnih ob yektiv NATO v tomu chisli shtab kvartiri komanduvannya OZS NATO z teritoriyi Francuzkoyi Respubliki Obraza Franciyi na vijskovu strukturu NATO nazrivala rokami Francuzkij uryad poslidovno dorikav sho komanduvannya silami NATO postijno perehodit vid ruk Velikoyi Britaniyi do ruk SShA i navpaki Francuzkij vpliv na strukturu vgasav a tomu u lyutomu 1966 roci Prezident Franciyi Sharl de Goll zayaviv sho vrahovuyuchi zminu svitovogo poryadka jogo krayina vihodit z Alyansu Francuzka vlada pislya vihodu oficijna zayavila sho vsi ob yekti NATO i soyuznih vijsk Centralnoyi Yevropi povinni zalishiti teritoriyu Franciyi yaknajshvidshe ale ne piznishe kvitnya 1967 roku Pislya goloslivoyi zayavi Franciyi dopomogu Alyansu zaproponuvav belgijskij uryad yakij pogodivsya nadati misce dlya shtab kvartiri OZS NATO v Yevropi ta inshih vazhlivih strategichnih ob yektiv Alyansu General Liman Lemnicer todishnij verhovnij golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi spodivavsya sho shtab bude roztashovanij poryad z shtab kvartiroyu NATO yak ce i bulo v Parizhi ale belgijska vlada zayavila sho shtab povinen buti roztashovanij na vidstani ne menshe nizh 50 kilometriv vid Bryusselya Bulo zaproponovano mistechko tabir Kasto sho u 2 km vid Monsa U veresni 1966 roku Alyans pogodivsya na propoziciyu Belgiyi i 31 bereznya 1967 roku vidbulasya oficijna ceremoniya vidkrittya novoyi shtab kvartiri strategichnogo komanduvannya OZS NATO v Yevropi Proces vihodu Franciyi z vijskovogo bloku zapustiv mehanizm reform v seredini OZS NATO Nasampered postali vijskovi trudnoshi u pivdennomu okruzi I yak naslidok 5 chervnya 1967 roku buli rozformovani soyuzni vijska Seredzemnomor ya Struktura u 1970 ti 1980 ti 1990 ti roki Soyuzni vijska Pivnichnoyi Yevropi Soyuzni vijska Pivnichnoyi Norvegiyi Soyuzni vijska Pivdennoyi Norvegiyi Soyuzni vijska Baltiyi Suhoputni vijska Shlezvig Golshtejn ta Yutlandiyi Soyuzni suhoputni vijska Daniyi Soyuzni VPS Daniyi Soyuzni VMS Daniyi VPS Velikoyi Britaniyi Allied Command Europe Mobile Forces Sili rannogo povitryanogo poperedzhennya Soyuzni vijska Centralnoyi Yevropi Pivnichna grupa vijsk Centralna grupa vijsk Allied VPS Allied Tactical Air Force Allied Tactical Air Force Soyuzni vijska Pivdennoyi Yevropi Suhoputni vijska Pivdennoyi Yevropi Suhoputni vijska Pivdenno Shidnoyi Yevropi Allied VPS Vijskovo morski sili Pivdennoyi Yevropi VPS Seredzemnomor ya Pidvodnij flot Seredzemnomor ya Komanduvannya Zahidnogo Seredzemnomor ya Komanduvannya Centralnogo Seredzemnomor ya Komanduvannya Shidnogo Seredzemnomor ya Komanduvannya Pivnichno Shidnogo Seredzemnomor yaSuchasna strukturaU 2003 roci bula rozroblena nova struktura startegichnogo komanduvannya silami NATO u Yevropi Bulo stvoreno 3 shtabi soyuznogo komanduvannya operaciyami Allied Joint Force Command Brunssum shtab kvartira v Niderlandi Allied Air Command Allied Maritime Command Allied Force Command Heidelberg Allied Joint Force Command Lisbon shtab kvartira v Lisaboni Portugaliya Allied Joint Force Command Naples shtab kvartira v Neapoli Italiya Allied Air Command Izmir Allied Maritime Command Naples Allied Force Command Madrid U promizhku mizh 2003 i 2006 rokami bula stvorena she odna kategoriya sil Rapid Deployable golovnim zavdannyam yakih bulo polipshiti gnuchkist suhoputnih vijsk Voni skladalisya z 6 ti korpusiv britanskij korpus v Glosteri niderlandskij korpus v Myunsteri italijskij korpus nepodalik Milana tureckij korpus nepodalik Stambula ispanskij korpus v Valensiyi greckij korpus u Salonikah Yak tretij eshelon sil shvidkogo reaguvannya zi shtab kvartiroyu v Shecini Polsha bulo stvoreno bagatonacionalnij korpus U 2013 roci komandni punkti Gejdelberga ta Madrida buli zakriti vrahovuyuchi yih nepotribnist ta cherez skorochennya finansuvannya ob yednanogo komanduvannya NATO v Yevropi Na sogodni soyuzne komanduvannya operacij maye takij viglyad Allied Joint Force Command Brunssum Niderlandi Allied Joint Force Command Naples Italiya Za cimi dvoma osnovnimi operativnimi shtabami zakripleni skladovi komandni punkti Allied Air Command at Ramstein Allied Land Command at Izmir ta Allied Maritime Command at Northwood Verhovni golovnokomanduvachi OZS NATO v YevropiIm ya Zobrazhennya Krayina pohodzhennya Pochatok povnovazhen Kinec povnovazhen 1 General armiyi Duajt Ejzenhauer SShA 2 kvitnya 1951 30 travnya 1952 2 General Metyu Ridzhvej SShA 30 travnya 1952 11 lipnya 1953 3 General SShA 11 lipnya 1953 20 listopada 1956 4 General SShA 20 listopada 1956 1 sichnya 1963 5 General Liman Lemnicer SShA 1 sichnya 1963 1 lipnya 1969 6 General SShA 1 lipnya 1969 15 grudnya 1974 7 General Aleksandr Gejg SShA 15 grudnya 1974 1 lipnya 1979 8 General Bernard Rodzhers SShA 1 lipnya 1979 26 chervnya 1987 9 General SShA 26 chervnya 1987 23 chervnya 1992 10 General Dzhon Shalikashvili SShA 23 chervnya 1992 22 zhovtnya 1993 11 General SShA 22 zhovtnya 1993 11 lipnya 1997 12 General Uesli Klark SShA 11 lipnya 1997 3 travnya 2000 13 General Dzhozef Ralston SShA 3 travnya 2000 17 sichnya 2003 14 General Dzhejms Logan Dzhons SShA 17 sichnya 2003 7 grudnya 2006 15 General Banc Kredok SShA 7 grudnya 2006 2 lipnya 2009 16 Admiral Dzhejms Stavridis SShA 2 lipnya 2009 13 travnya 2013 17 General Filip Bridlav SShA 13 travnya 2013 4 travnya 2016 18 General Kertis Skaparotti SShA 4 travnya 2016 traven 2019 19 General Tod Volters SShA traven 2019 4 lipnya 2022 19 General Kristofer Kavoli SShA 4 lipnya 2022 na posadiZastupniki verhovnih golovnokovanduvachiv NATO v YevropiIm ya Zobrazhennya Krayina pohodzhennya Pochatok povnovazhen Kinec povnovazhen 1 feldmarshal Bernard Montgomeri Velika Britaniya 2 kvitnya 1951 23 veresnya 1958 2 General Richard Nelson Gejl Velika Britaniya 23 veresnya 1958 22 veresnya 1960 3 General Velika Britaniya 22 veresnya 1960 1 sichnya 1964 4 Marshal povitryanih sil Velika Britaniya 1 sichnya 1964 1 bereznya 1967 5 General Velika Britaniya 1 bereznya 1967 1 grudnya 1970 6 General Velika Britaniya 1 grudnya 1970 12 listopada 1973 7 General Velika Britaniya 12 listopada 1973 12 bereznya 1976 8 General Velika Britaniya 12 bereznya 1976 2 listopada 1978 9 General Nimechchina 3 sichnya 1978 1 kvitnya 1980 10 General Velika Britaniya 2 listopada 1978 9 kvitnya 1981 11 Admiral Nimechchina 1 kvitnya 1980 1 kvitnya 1982 12 Marshal povitryanih sil Velika Britaniya 9 kvitnya 1981 16 lipnya 1984 13 General Nimechchina 1 kvitnya 1982 2 kvitnya 1984 14 General Nimechchina 3 kvitnya 1984 1 zhovtnya 1987 15 General Velika Britaniya 16 lipnya 1984 26 chervnya 1987 16 General Velika Britaniya 26 chervnya 1987 17 sichnya 1990 17 General Nimechchina 1 zhovtnya 1987 2 zhovtnya 1990 18 General Velika Britaniya 17 sichnya 1990 5 kvitnya 1993 19 General Nimechchina 2 zhovtnya 1990 1 lipnya 1993 20 General Dzhon Uoters Velika Britaniya 5 kvitnya 1993 12 grudnya 1994 21 General Velika Britaniya 12 grudnya 1994 30 listopada 1998 22 General Velika Britaniya 30 listopada 1998 17 veresnya 2001 23 General Nimechchina 17 veresnya 2001 18 veresnya 2002 24 Admiral Nimechchina 18 veresnya 2002 1 zhovtnya 2004 25 General Velika Britaniya 1 zhovtnya 2004 22 zhovtnya 2007 26 General Velika Britaniya 22 zhovtnya 2007 berezen 2011 27 General Richard Shirreff Velika Britaniya berezen 2011 berezen 2014 28 General Velika Britaniya berezen 2014 berezen 2017 29 General Velika Britaniya berezen 2017 2020 30 General Velika Britaniya kviten 2020 na posadiDiv takozhVerhovnij golovnokomanduvach NATOPrimitkiWragg David W 1973 A Dictionary of Aviation vid first Osprey s 241 ISBN 9780850451634 SHAPE 7010 Casteau Belgium SHAPE on NATO homepage Procitovano 12 bereznya 2006 NATO updated 14 March 2007 Brian L Davis NATO Forces An Illustrated Reference to their Organization and Insignia Blandford Press London 1988 p 20 Chapter 7 The Military Structure Allied Command Europe NATO the first five years 1949 1954 NATO Procitovano 17 chervnya 2011 NATO The First Five Years 1949 54 Chart 9 Allied Command Europe July 1954 Who is who at NATO PDF NATO Procitovano 3 zhovtnya 2008 The NATO Exercises Part 1 Flight September 26 1952 p 402 404 The NATO Exercises Part II Flight p 489 454 Time September 29 1952 NATO Ships Enter Baltic Sea Sydney Morning Herald p 2 Chapter 9 NATO the first five years 1949 1954 NATO Procitovano 3 listopada 2008 Chapter IX B NATO the first five years 1949 1954 NATO Procitovano 3 listopada 2008 Time 30 veresnya 1957 Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2008 Time 7 zhovtnya 1957 Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 John Clearwater Canadian Nuclear Weapons The Untold Story of Canada s Cold War Arsenal p 121 NATO verified August 2008 See also L James Binder Lemnitzer A Soldier For His Time Franco Veltri AFSOUTH 1951 2004 Over Fifty Years Working for Peace and Stability 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine AFSOUTH April 2004 PDF NATO Arhiv originalu PDF za 21 lipnya 2011 Procitovano 16 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 6 serpnya 2014 Arhiv originalu za 23 veresnya 2010 Procitovano 6 serpnya 2014 Vandiver John 30 listopada 2012 NATO Activates Allied Land Command Stars and Stripes Procitovano 2 lyutogo 2013 NATO Arhiv originalu za 24 sichnya 2010 Procitovano 14 chervnya 2014 Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 16 bereznya 2017 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2013 Procitovano 6 serpnya 2014 LiteraturaJordan Robert S Norstad Cold War NATO Supreme Commander Airman Strategist Diplomat St Martin s Press 2000 350 pp Lt Col William A Knowlton Early Stages in the Organization of SHAPE International Organization Volume 13 No 1 Winter 1959 Jane s NATO Handbook Edited by Bruce George 1990 Jane s Information Group ISBN 978 0 7106 0598 6 Jane s NATO Handbook Edited by Bruce George 1991 Jane s Information Group ISBN 978 0 7106 0976 2

Дата публікації:
Топ