Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стовп'я́ги — село в Україні, в Бориспільському районі Київської області. Населення становить 864 осіб. Входить до складу Дівичківської сільської громади.
| село Стовп'яги | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бориспільський район | ||||
| Громада | Дівичківська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | до 1620 р. | ||||
| Населення | 864 | ||||
| Площа | 4,07 км² | ||||
| Густота населення | 229,98 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08436 | ||||
| Телефонний код | +380 4567 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 87 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08456, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дівички, вул. Сонячна, 1а | ||||
| Карта | |||||
  Стовп'яги | |||||
 Стовп'яги | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Історія
Вперше село згадується 1622 року під назвою Стулпяки
За гетьманщини Стовп'яги належало до Трахтемирівської сотні Переяславського полку.
З 1751 року церква св. Миколая
За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому, разом із селищем Гречаники, нараховувалось 104 хати виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.
За книгою Київського намісництва 1787 року у Стовп'ягах проживало 329 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: графа Рум'янцова-Задунайського, статського радника і надвірного радника Іскри.
З ліквідацією Київського намісництва, Стовп'яги у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року
В 1929 році у Стовп'ягах було 429 дворів та проживало 1557 мешканців. На території села, в 1925 році, було організовано першу на Переяславщині комуну «Червоний шлях», пізніше утворено колгосп ім. Ворошилова в 1929 році. Неподалік, у Гречаниках, з 1930 року працювала артіль «Вільна праця». Під час колективізації були показово розкуркулені 8 сімей.
Як і у інших селах, стовп'язькі селяни не бажали йти в колгоспи. Після виконання основного та зустрічного плану хлібозаготівель 1931 року в селі Стовп'яги та селах Гречаники, Веселе, Кавказ почалося голодування людей та падіж худоби від нестачі кормів. Щоб врятуватись від голодної смерті, люди обмінювали речі в райцентрі, ходили з речами просто від села до села. Всі, в кого залишалось хоч трохи фізичної сили, намагались знайти якусь роботу з надією мати пайок. Декому щастило влаштуватись на місцеві торфорозробки, сезонні роботи з вирощування буряків (сапання, збирання довгоносика).
Відбирання хлібу нарешті дало свій результат: у селах Стовп'язької сільради, як і у всій Україні, почався масовий голод. Хоча жителям цих сіл було трохи легше, бо вони розташовані біля водойм, де виручала риба, рогіз, черепашки. Відносно легше було членам колгоспів: у них не конфіскували корів, не так тиснув на них тягар податків. У колгоспах на трудодні видавали трохи зерна та інших продуктів (хоча «буксирні бригади» нерідко це все забирали в рахунок хлібозаготівель). Навесні і на початку літа 1933 року колгоспники могли заробити миску «баланди» чи затірки під час польових робіт з фондів громадського харчування. Більші шанси вижити і вберегти від загибелі родини мали сільські ремісники та працівники апарату колгоспів.
Під час голодомору в селі Стовп'яги загинуло не менше 82 чоловік.
З початком німецько-радянської війни 896 жителів Стовп'яг було мобілізовано до війська. У вересні 1941 року сільську школу було закрито (пізніше в приміщенні школи влаштували військовий шпиталь), а учнів під керівництвом голови сільської Ради С. П. Сяська відправлено на оборонні роботи в Чернігівську область. 26 вересня 1941-го в село вступили німці. Організовані частини німецького війська перебували в селі до 7 жовтня. Пізніше в селі залишилися лише тиловики та поліцаї з місцевих.
На фермі колгоспу ім. Ворошилова німці обладнали тимчасовий табір для військовополонених. Там, в колишніх колгоспних свинарниках, утримувалося близько двохсот полонених, половина з яких протягом перебування в таборі, померла від тифу. Структуру колгоспів німці залишили, але слово «колгосп» замінили на слово «громгосп» (громадське господарство).
У квітні 1942 року в сільську управу прийшло перше розпорядження районного гебітскомісара про відправку до Німеччини першої партії сільської молоді віком від вісімнадцяти до тридцяти п'яти років. За час окупації із сіл Стовп'язької сільради на роботу до Третього рейху було вивезено 139 чоловік. Імена 29 з них залишаються невідомими. Станом на 26 вересня 1946 року додому повернулося 78 чоловік, двоє померло в Німеччині, двоє остарбайтерів одружилися і залишилися за кордоном. Не повернулися додому й 293 воїни, полігши на фронтах війни.
Період німецької окупації для села завершився 22 вересня 1943 року.
У післявоєнний час на території сільради було відновлено роботу колгоспів: «Вільна праця» — в селі Гречаники, ім. Ворошилова — в селі Стовп'яги, «Червоний шлях» — у селі Комуна, а також до 1957 року діяла торфартіль, У 1953 році всі колгоспи було об'єднано в один — імені Малінкова. Пізніше, у 1959 році він увійшов до складу новоутвореного радгоспу Дніпро, до якого входили села Стовп'яги, Дівички, Підсінне, Ковалин.
У лютому 1960 Підсінненська і Стовп'язька сільські ради Переяслав-Хмельницького району були об'єднані в Стовп'язьку.
З 1964 року Стовп'язька і Дівичківська сільські ради Переяслав-Хмельницького району були об'єднані в Дівичківську сільраду.
У березні 1966 року одним з рішень виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 149 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області» було відновлено 5 сільських рад. Серед цих відновлених сільських рад була і Стовп'язька сільська рада Переяслав-Хмельницького району з центром в селі Стовп'яги, якій підпорядковані села Веселе, Гречаники, Кавказ, Підсінне і Соснова (у 2002 р. село виключено з облікових даних) Дівичківської сільради. Цим же рішенням було взято на облік село Червоний Шлях, підпорядкувавши його Стовп'язькій сільраді Переяслав-Хмельницького району.
Після чорнобильської катастрофи у селі Стовп'яги було збудовано 265 будинків для переселенців із зони забруднення.
2 лютого 1995 року, у селі відкрила двері нова школа на 366 місць.
У листопаді 2017 року Стовп'яги увійшли до Дівичківської сільської об'єднаної територіальної громади утвореної шляхом об'єднання жителів сіл: Дівички, Єрківці, Ковалин, Стовп'яги, Веселе, Гречаники, Кавказ.
Див. також
Примітки
- Стовп'яги. Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР | (uk-ua) . Процитовано 15 вересня 2021.
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (Українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 101
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 273
- Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 15 вересня 2021.
- Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.719
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки, довідник (автор-упорядник Корінний М. М.) — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с.: іл. — С. 80, 98, 114, 123, 130, 131, 142, 168, 191
- Портал об'єднаних громад України
- Паспорт громади на сайті Дівичківської громади
Джерела
- Історична довідка село Стовпяги на сайті Дівичківської сільської громади
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stovp ya gi selo v Ukrayini v Borispilskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 864 osib Vhodit do skladu Divichkivskoyi silskoyi gromadi selo Stovp yagiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Borispilskij rajonGromada Divichkivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane do 1620 r Naselennya 864Plosha 4 07 km Gustota naselennya 229 98 osib km Poshtovij indeks 08436Telefonnij kod 380 4567Geografichni daniGeografichni koordinati 50 03 52 pn sh 31 20 55 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 87 mMisceva vladaAdresa radi 08456 Kiyivska obl Borispilskij r n s Divichki vul Sonyachna 1aKartaStovp yagiStovp yagiMapa Stovp yagi u VikishovishiIstoriyaVpershe selo zgaduyetsya 1622 roku pid nazvoyu Stulpyaki Za getmanshini Stovp yagi nalezhalo do Trahtemirivskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Z 1751 roku cerkva sv Mikolaya Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1781 roku selo vidnosilos do Pereyaslavskogo povitu cogo namisnictva i u nomu razom iz selishem Grechaniki narahovuvalos 104 hati vibornih kozakiv kozakiv pidpomichnikiv pospolitih riznochinskih i kozackih pidsusidkiv Za knigoyu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku u Stovp yagah prozhivalo 329 dush Bulo u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv i vlasnikiv grafa Rum yancova Zadunajskogo statskogo radnika i nadvirnogo radnika Iskri Z likvidaciyeyu Kiyivskogo namisnictva Stovp yagi u skladi Pereyaslavskogo povitu perejshlo do Poltavskoyi guberniyi Ye na mapi 1812 roku V 1929 roci u Stovp yagah bulo 429 dvoriv ta prozhivalo 1557 meshkanciv Na teritoriyi sela v 1925 roci bulo organizovano pershu na Pereyaslavshini komunu Chervonij shlyah piznishe utvoreno kolgosp im Voroshilova v 1929 roci Nepodalik u Grechanikah z 1930 roku pracyuvala artil Vilna pracya Pid chas kolektivizaciyi buli pokazovo rozkurkuleni 8 simej Yak i u inshih selah stovp yazki selyani ne bazhali jti v kolgospi Pislya vikonannya osnovnogo ta zustrichnogo planu hlibozagotivel 1931 roku v seli Stovp yagi ta selah Grechaniki Vesele Kavkaz pochalosya goloduvannya lyudej ta padizh hudobi vid nestachi kormiv Shob vryatuvatis vid golodnoyi smerti lyudi obminyuvali rechi v rajcentri hodili z rechami prosto vid sela do sela Vsi v kogo zalishalos hoch trohi fizichnoyi sili namagalis znajti yakus robotu z nadiyeyu mati pajok Dekomu shastilo vlashtuvatis na miscevi torforozrobki sezonni roboti z viroshuvannya buryakiv sapannya zbirannya dovgonosika Vidbirannya hlibu nareshti dalo svij rezultat u selah Stovp yazkoyi silradi yak i u vsij Ukrayini pochavsya masovij golod Hocha zhitelyam cih sil bulo trohi legshe bo voni roztashovani bilya vodojm de viruchala riba rogiz cherepashki Vidnosno legshe bulo chlenam kolgospiv u nih ne konfiskuvali koriv ne tak tisnuv na nih tyagar podatkiv U kolgospah na trudodni vidavali trohi zerna ta inshih produktiv hocha buksirni brigadi neridko ce vse zabirali v rahunok hlibozagotivel Navesni i na pochatku lita 1933 roku kolgospniki mogli zarobiti misku balandi chi zatirki pid chas polovih robit z fondiv gromadskogo harchuvannya Bilshi shansi vizhiti i vberegti vid zagibeli rodini mali silski remisniki ta pracivniki aparatu kolgospiv Pid chas golodomoru v seli Stovp yagi zaginulo ne menshe 82 cholovik Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 896 zhiteliv Stovp yag bulo mobilizovano do vijska U veresni 1941 roku silsku shkolu bulo zakrito piznishe v primishenni shkoli vlashtuvali vijskovij shpital a uchniv pid kerivnictvom golovi silskoyi Radi S P Syaska vidpravleno na oboronni roboti v Chernigivsku oblast 26 veresnya 1941 go v selo vstupili nimci Organizovani chastini nimeckogo vijska perebuvali v seli do 7 zhovtnya Piznishe v seli zalishilisya lishe tiloviki ta policayi z miscevih Na fermi kolgospu im Voroshilova nimci obladnali timchasovij tabir dlya vijskovopolonenih Tam v kolishnih kolgospnih svinarnikah utrimuvalosya blizko dvohsot polonenih polovina z yakih protyagom perebuvannya v tabori pomerla vid tifu Strukturu kolgospiv nimci zalishili ale slovo kolgosp zaminili na slovo gromgosp gromadske gospodarstvo U kvitni 1942 roku v silsku upravu prijshlo pershe rozporyadzhennya rajonnogo gebitskomisara pro vidpravku do Nimechchini pershoyi partiyi silskoyi molodi vikom vid visimnadcyati do tridcyati p yati rokiv Za chas okupaciyi iz sil Stovp yazkoyi silradi na robotu do Tretogo rejhu bulo vivezeno 139 cholovik Imena 29 z nih zalishayutsya nevidomimi Stanom na 26 veresnya 1946 roku dodomu povernulosya 78 cholovik dvoye pomerlo v Nimechchini dvoye ostarbajteriv odruzhilisya i zalishilisya za kordonom Ne povernulisya dodomu j 293 voyini poligshi na frontah vijni Period nimeckoyi okupaciyi dlya sela zavershivsya 22 veresnya 1943 roku U pislyavoyennij chas na teritoriyi silradi bulo vidnovleno robotu kolgospiv Vilna pracya v seli Grechaniki im Voroshilova v seli Stovp yagi Chervonij shlyah u seli Komuna a takozh do 1957 roku diyala torfartil U 1953 roci vsi kolgospi bulo ob yednano v odin imeni Malinkova Piznishe u 1959 roci vin uvijshov do skladu novoutvorenogo radgospu Dnipro do yakogo vhodili sela Stovp yagi Divichki Pidsinne Kovalin U lyutomu 1960 Pidsinnenska i Stovp yazka silski radi Pereyaslav Hmelnickogo rajonu buli ob yednani v Stovp yazku Z 1964 roku Stovp yazka i Divichkivska silski radi Pereyaslav Hmelnickogo rajonu buli ob yednani v Divichkivsku silradu U berezni 1966 roku odnim z rishen vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 149 Pro administrativno teritorialni zmini v okremih rajonah oblasti bulo vidnovleno 5 silskih rad Sered cih vidnovlenih silskih rad bula i Stovp yazka silska rada Pereyaslav Hmelnickogo rajonu z centrom v seli Stovp yagi yakij pidporyadkovani sela Vesele Grechaniki Kavkaz Pidsinne i Sosnova u 2002 r selo viklyucheno z oblikovih danih Divichkivskoyi silradi Cim zhe rishennyam bulo vzyato na oblik selo Chervonij Shlyah pidporyadkuvavshi jogo Stovp yazkij silradi Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Pislya chornobilskoyi katastrofi u seli Stovp yagi bulo zbudovano 265 budinkiv dlya pereselenciv iz zoni zabrudnennya 2 lyutogo 1995 roku u seli vidkrila dveri nova shkola na 366 misc U listopadi 2017 roku Stovp yagi uvijshli do Divichkivskoyi silskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi utvorenoyi shlyahom ob yednannya zhiteliv sil Divichki Yerkivci Kovalin Stovp yagi Vesele Grechaniki Kavkaz Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiStovp yagi Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR uk ua Procitovano 15 veresnya 2021 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv Ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 101 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 S 273 Bolshaya karta Rossijskoj Imperii 1812 goda dlya Napoleona www etomesto ru Procitovano 15 veresnya 2021 Nacionalna kniga zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya K Bukva 2008 1374 s ISBN 978 966 7195 95 3 S 719 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1918 2010 roki dovidnik avtor uporyadnik Korinnij M M Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2012 304 s il S 80 98 114 123 130 131 142 168 191 Portal ob yednanih gromad Ukrayini Pasport gromadi na sajti Divichkivskoyi gromadiDzherelaIstorichna dovidka selo Stovpyagi na sajti Divichkivskoyi silskoyi gromadiCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi