Стеченко Людмила Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стеченко.

Людми́ла Олекса́ндрівна Стече́нко (*1943, м. Тараща, Київської області ) — вчений-медик, доктор біологічних наук, професор кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету імені Богомольця та голова лабораторії електронної мікроскопії того ж університету.

Стеченко Людмила Олександрівна
Народилася	1943 м. Тараща, Київської області
Місце проживання	м. Київ
Діяльність	лікарка
Alma mater	Київський національний університет імені Шевченка
Галузь	електронна мікроскопія
Заклад	Національний медичний університет імені Богомольця
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Відомі учні	4 доктори та 7 кандидатів наук

Творчий шлях

Людмила Олександрівна Стеченко народилась в 1943-му році в місті Тараща Київської області.

В 1960-му році вступає на біологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В студентські роки зацікавилася електронною мікроскопією, проходячи практику в Інституті мікробіології та вірусології імені Зоболотного НАН України України.

Починаючи з 1968-го року, творчий шлях Людмили Олександрівни нерозривно пов'язаний з лабораторією електронної мікроскопії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.

В 1970-му році пройшла курси з виготовлення ультра тонких зрізів. В тому ж році, лабораторія, в якій працює Людмила Олександрівна, закупила пристойне іноземне електронно-мікроскопне обладнання.

В 1974-му році, під керівництвом професорів В. І. Малюка та О. П. Кисельової, захистила кандидатську дисертацію на тему «Ультраструктура кровоносних капілярів міокарду при вроджених та набутих пороках серця». В дисертації, вперше в науковій літературі, описані морфологічні особливості формування декомпенсації міокарда при вадах серця.

В 1990-му році, під керівництвом професорів К. С. Кабака та В. І. Малюка, Людмила Олександрівна захистила докторську дисертацію на тему «Ендотелій кровоносних капілярів хребетних (ультраструктурний аналіз)».

З 1991-го року Людмила Олександрівна очолює лабораторію електронної мікроскопії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, а з 2000-го стає професором кафедри гістології та ембріології та головним науковим співробітником відділу ультраструктурного аналізу та морфометрії науково-дослідного центру того ж університету.

Велику увагу приділяє Людмила Олександрівна вивченню дії на організми радіаційного випромінювання. Цим питанням вона присвятила 3 монографії, в яких проведена комплексна верифікація нових клітинних моделей in vivo:

• «Радіація, серце та лазер» (1996);
• «Радіочутливість та мембрани лімфоцитів» (2001);
• «Структура органів імунної системи після дії малих доз іонізуючого випромінювання» (2008).

Крім того в 2008-му році виходить її монографія присвячена морфо-функціональному страну при дефіциті гормонів щитоподібної залози:

• «Серце при гіпотеріозі» (2008).

Людмила Олександрівна є також автором розділу підручника «Патологічна анатомія» для студентів медиків.

Загалом вчена є автором 289 наукових праць, має 6 патентів на винаходи та 2 раціоналізаторських пропозиції.

Людмила Олександрівна має членство в ряді місцевих та міжнародних медичних організацій.

Під її керівництвом захищено 4 докторських та 7 кандидатських дисертацій.

Посилання

• В.О Петренко та Н.О. Мельник: Стеченко Людмила Олександрівна - до ювілейного дня народження
• Стеченко Л.О. та інші: клінічні дослідження^{[недоступне посилання з липня 2019]}