Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стефанія Марацінеану (рум. Ștefania Mărăcineanu, 18 червня 1882—1944) — румунська вчена-фізик.
| Стефанія Марацінеану | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 18 (30) червня 1882[2] Бухарест, Румунське королівство |
| Померла | 15 серпня 1944[1] (62 роки) Бухарест, Румунське королівство |
| Поховання | цвинтар Беллу |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | фізик, хімік, вчителька |
| Галузь | радіоактивність[2] |
| Alma mater | Бухарестський університет, Сорбонна[2] і d |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[2] |
| Науковий керівник | Марія Склодовська-Кюрі |
| Заклад | Інститут Кюрі, Паризька обсерваторія і Бухарестський університет |
| Членство | Румунська академія наук[d][3] |
| Сайт | stefania-maracineanu.ro |
| |
Біографія
З особистого життя вченої відомо лише, що її дитинство не було щасливим. Марацінеану здобула свій ступінь фізичних та хімічних наук у 1910 році та почала викладати в Центральній школі для дівчат в Бухаресті. Потім вона поїхала до Парижу, щоб проводити дослідження в Інституті радію разом з Марією Кюрі на період з 1919 по 1926 роки, де, крім того, здобула звання доктора філософії у 1924 році. В Інституті радію Марацінеану досліджувала період напіврозпаду полонію та вигадувала методи вимірювання альфа-розпаду. Завдяки цій діяльності вона переконалась, що радіонукліди можуть формуватись з атомів під впливом альфа-променів полонію; це спостереження у 1935 році принесе Нобелівську премію Ірен Жоліо-Кюрі. Вона також досліджувала можливість радіоактивності, викликаної сонячним промінням; в цій праці змагались й інші дослідники.
Марацінеану влаштувалась працювати до Паризької обсерваторії до 1930 року, після чого повернулась до Румунії та досліджувала зв'язок між радіоактивністю та дощем, і дощем та землетрусами. Вона померла у 1944 році, хоча точні дата й причина смерті досі невідомі.
Вона стверджувала, за підтримки Румунської наукової академії, що відкрила наведену радіоактивність та що заслуговує розділити Нобелівську премію з Ірен Кюрі, що, таким чином, привело до її ізоляції від іноземного наукового світу.
Джерела
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.google.com/doodles/stefania-maracineanus-140th-birthday
- Marelene F. Rayner-Canham; Geoffrey Rayner-Canham (1997). A Devotion to Their Science: Pioneer Women of Radioactivity. Chemical Heritage Foundation. с. 87—91. ISBN . Процитовано 3 листопада 2014.
- Ibrahim Dincer; Călin Zamfirescu (2011). Sustainable Energy Systems and Applications. Springer Science & Business Media. с. 234. ISBN . Процитовано 3 листопада 2014.
- [en]; [en] (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z. Taylor & Francis. с. 841. ISBN . Процитовано 3 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefaniya Maracineanu rum Ștefania Mărăcineanu 18 chervnya 1882 1944 rumunska vchena fizik Stefaniya MaracineanuNarodilasya18 30 chervnya 1882 2 Buharest Rumunske korolivstvoPomerla15 serpnya 1944 1944 08 15 1 62 roki Buharest Rumunske korolivstvoPohovannyacvintar BelluKrayina RumuniyaDiyalnistfizik himik vchitelkaGaluzradioaktivnist 2 Alma materBuharestskij universitet Sorbonna 2 i dNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih nauk 2 Naukovij kerivnikMariya Sklodovska KyuriZakladInstitut Kyuri Parizka observatoriya i Buharestskij universitetChlenstvoRumunska akademiya nauk d 3 Sajtstefania maracineanu ro Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ osobistogo zhittya vchenoyi vidomo lishe sho yiyi ditinstvo ne bulo shaslivim Maracineanu zdobula svij stupin fizichnih ta himichnih nauk u 1910 roci ta pochala vikladati v Centralnij shkoli dlya divchat v Buharesti Potim vona poyihala do Parizhu shob provoditi doslidzhennya v Instituti radiyu razom z Mariyeyu Kyuri na period z 1919 po 1926 roki de krim togo zdobula zvannya doktora filosofiyi u 1924 roci V Instituti radiyu Maracineanu doslidzhuvala period napivrozpadu poloniyu ta vigaduvala metodi vimiryuvannya alfa rozpadu Zavdyaki cij diyalnosti vona perekonalas sho radionuklidi mozhut formuvatis z atomiv pid vplivom alfa promeniv poloniyu ce sposterezhennya u 1935 roci prinese Nobelivsku premiyu Iren Zholio Kyuri Vona takozh doslidzhuvala mozhlivist radioaktivnosti viklikanoyi sonyachnim prominnyam v cij praci zmagalis j inshi doslidniki Maracineanu vlashtuvalas pracyuvati do Parizkoyi observatoriyi do 1930 roku pislya chogo povernulas do Rumuniyi ta doslidzhuvala zv yazok mizh radioaktivnistyu ta doshem i doshem ta zemletrusami Vona pomerla u 1944 roci hocha tochni data j prichina smerti dosi nevidomi Vona stverdzhuvala za pidtrimki Rumunskoyi naukovoyi akademiyi sho vidkrila navedenu radioaktivnist ta sho zaslugovuye rozdiliti Nobelivsku premiyu z Iren Kyuri sho takim chinom privelo do yiyi izolyaciyi vid inozemnogo naukovogo svitu DzherelaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www google com doodles stefania maracineanus 140th birthday Marelene F Rayner Canham Geoffrey Rayner Canham 1997 A Devotion to Their Science Pioneer Women of Radioactivity Chemical Heritage Foundation s 87 91 ISBN 0941901157 Procitovano 3 listopada 2014 Ibrahim Dincer Călin Zamfirescu 2011 Sustainable Energy Systems and Applications Springer Science amp Business Media s 234 ISBN 0387958614 Procitovano 3 listopada 2014 en en 2000 The Biographical Dictionary of Women in Science L Z Taylor amp Francis s 841 ISBN 041592040X Procitovano 3 listopada 2014