Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стефана Велізар Теодоряну (17 жовтня 1897, Санкт-Моріц — 30/31 травня 1995) — румунська романістка, поетеса і перекладачка; дружина письменника Йонеля Теодоряну. Заохочена до літератури чоловіком, вона була пізнім представником попоранського традиціоналізму, який вона доповнила «моральними темами», пов'язаними з румунським православ'ям. Її ранні роботи, створені під час Другої світової війни, в основному складаються з романів, присвячених внутрішнім конфліктам і «моральним тріумфам» провінційних жінок — таких, як вона сама. У чомусь доповнюючи своїми творами роботи власного чоловіка, Стефана Теодоряну свого часу завоювали похвалу критиків, але згодом була піддана їх негативним відгуками, за «ідилічні» і «дидактичні» книги.
| Стефана Велізар Теодоряну | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 17 жовтня 1897 Санкт-Моріц, Граубюнден, Швейцарія | |||
| Померла | 31 травня 1995 (97 років) або 30 травня 1995[1] (97 років) Румунія | |||
| Поховання | цвинтар Беллу | |||
| Країна |  Румунія | |||
| Діяльність | поетеса, перекладачка, письменниця | |||
| Мова творів | румунська | |||
| | ||||
 Стефана Велізар Теодоряну у Вікісховищі | ||||
Будучи, як і її чоловік, антикомуністом, Велісар допомагала письменникам і політичним діячам, переслідуваним комуністичним режимом у Румунії. Вона продовжувала публікуватися і пізніше, перейшовши, головним чином, до спільної перекладацької роботи (до кінця 1960-х років) і заслужила визнання своїми перекладами класиків російської літератури румунською мовою. В той же проміжок часу вона стала вдовою — смерть чоловіка сталася в розпал «комуністичного тиску» на родину: її зять Песторель був відправлений до в'язниці, як і її друг — Діну Пілла, а багато знайомих втекли із Румунії. Пізніше, коли обставини стали більш сприятливими, Велісар жила тихим і спокійним життям і, врешті-решт, пішла в монастир Văratec. Її пізня робота складалася зі спогадів про стосунки з Теодореану, а також публікації листів, які вона відправляла родині Пілла.
Біографія
Ранні роки та літературний дебют
Стефана народилася у швейцарському курортному місті Санкт-Моріц. Її батьками були дипломат Стефан Лупаску (1872—1946) і французька піддана Марія Мазурє. Батько Стефані, будучи високопоставленим членом масонської ложі, походив з боярського дворянства Молдавії. У зв'язку з тим, що батько часто перебував у дипломатичних та ділових поїздках, Стефані в основному виховували румунські родичі.
Згідно історій, які вона пізніше розповіла своїм друзям, Стефана відвідувала початкову школу у Франції. Потім вона закінчила центральну школу для дівчаток у Бухаресті. Під час військових кампаній Першої світової війни вона жила зі своїми двоюрідними братами Делаверзан, Селла і Генрієта в Яссах: саме через них вона вперше зустріла близько 1916 року у ті роки студента і починаючого письменника Іонеля Теодораяну, сина юриста і політика Освальда Теодореану. За її власними словами, він відразу був притягнутий її «блискучими чорними очима» і першими літературними дослідами. До травня 1919 року вірші Іонеля, що містили любовні зізнання на адресу Стефані, з'явилися в «Літературному журналі».
У 1920 році Стефана вийшла заміж за Іонеля: на церемонії були присутні члени літературного гуртка Viaţa Românească, включаючи Гарабета Ібреїляну. Таким чином вона також стала й невісткою гумориста Песторела. В шлюбі Стефана Теодоряну незабаром народила двох дітей-близнюків Штефана «Цефоне» (або «Афане») та Освальда «Гого». Молода родина жила в будинку на вулиці Когелнічану в Яссах і тривалий час межувала з Петру Поні та Александру Филіппедом. Близьким другом сім'ї був і романіст Михайле Садовяну, з яким вони разом поїхали до Туреччини в 1934 році.
Стефана була частим гостем салону Viaţa Românească; її власна перша робота була опублікована в 1929 році в журналі Bilete de Papagal. Стефана також співпрацювала з журналами Revista Fundaţiilor Regale і Familia. Її псевдонім «Велисар» був використаний в головному творі її чоловіка — романі «Медельї» (1925) — для персонажа, безпосередньо створеного за зразком Стефані.
Друга світова війна романів
Переїхавши в Бухарест у 1938 році, родина тепер володіла особняком на вулиці Ромулус, на захід від Дудешти. Вони також володіли будинком на вулиці Міхая Емінеску, Dorobanţi, який Іонел отримав від Федерації єврейських громад за його послуги адвоката. Сама Велізар опублікувала роман «Calendar vechi» (Старий календар) незадовго до Другої світової війни і отримала за нього премію Румунської асоціації інтелектуалів. За цією книгою були й інші: у 1940 році був надрукований роман «Viaţa de cea toate zilele» (Повсякденне життя), а в 1943 — лірична записна книжка «Cloşca cu pui» (Курка і дівчинка).
Проза Теодоряну, яку часто критикують за «квінтесенцію жіночного парфумів», мала тенденцію до орнаментації і ліризму. У липні 1939 року рецензент Еуген Ловінеску писав, що «дуже ніжний талант» Теодоряну стояв осторонь від інших жіночих авторів, що з'явилися в той час: вона не дотримувалася ні «психологічного еротизму» Целла Серги і Лючії Деметріус, ні «запальної» чуттєвості Сорани Гуріан. За словами дослідника Олени Панаїт, як на рівні побудови персонажа, так і з точки зору літературного послання, в творах Теодоряну є помітний слід Рабіндраната Тагора, Льва Толстого та Івана Тургенєва. Сама Стефана залишалася пристрасним читачем Тагора і в похилому віці.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Burța-Cernat, 2011.
- Lazu, 2012.
Література
- Bianca Burța-Cernat. Fotografie de grup cu scriitoare uitate: proza feminina interbelică. — Bucharest: Cartea Românească, 2011. — Burța-Cernat с. — .
- Ion Lazu. Odiseea plăcilor memoriale. — Bucharest: Editura Biblioteca Bucureștilor, 2012. — Burța-Cernat с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefana Velizar Teodoryanu 17 zhovtnya 1897 Sankt Moric 30 31 travnya 1995 rumunska romanistka poetesa i perekladachka druzhina pismennika Jonelya Teodoryanu Zaohochena do literaturi cholovikom vona bula piznim predstavnikom poporanskogo tradicionalizmu yakij vona dopovnila moralnimi temami pov yazanimi z rumunskim pravoslav yam Yiyi ranni roboti stvoreni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v osnovnomu skladayutsya z romaniv prisvyachenih vnutrishnim konfliktam i moralnim triumfam provincijnih zhinok takih yak vona sama U chomus dopovnyuyuchi svoyimi tvorami roboti vlasnogo cholovika Stefana Teodoryanu svogo chasu zavoyuvali pohvalu kritikiv ale zgodom bula piddana yih negativnim vidgukami za idilichni i didaktichni knigi Stefana Velizar TeodoryanuNarodilasya17 zhovtnya 1897 1897 10 17 Sankt Moric Graubyunden ShvejcariyaPomerla31 travnya 1995 1995 05 31 97 rokiv abo 30 travnya 1995 1995 05 30 1 97 rokiv RumuniyaPohovannyacvintar BelluKrayina RumuniyaDiyalnistpoetesa perekladachka pismennicyaMova tvorivrumunska Stefana Velizar Teodoryanu u Vikishovishi Buduchi yak i yiyi cholovik antikomunistom Velisar dopomagala pismennikam i politichnim diyacham peresliduvanim komunistichnim rezhimom u Rumuniyi Vona prodovzhuvala publikuvatisya i piznishe perejshovshi golovnim chinom do spilnoyi perekladackoyi roboti do kincya 1960 h rokiv i zasluzhila viznannya svoyimi perekladami klasikiv rosijskoyi literaturi rumunskoyu movoyu V toj zhe promizhok chasu vona stala vdovoyu smert cholovika stalasya v rozpal komunistichnogo tisku na rodinu yiyi zyat Pestorel buv vidpravlenij do v yaznici yak i yiyi drug Dinu Pilla a bagato znajomih vtekli iz Rumuniyi Piznishe koli obstavini stali bilsh spriyatlivimi Velisar zhila tihim i spokijnim zhittyam i vreshti resht pishla v monastir Văratec Yiyi piznya robota skladalasya zi spogadiv pro stosunki z Teodoreanu a takozh publikaciyi listiv yaki vona vidpravlyala rodini Pilla BiografiyaRanni roki ta literaturnij debyut Stefana narodilasya u shvejcarskomu kurortnomu misti Sankt Moric Yiyi batkami buli diplomat Stefan Lupasku 1872 1946 i francuzka piddana Mariya Mazurye Batko Stefani buduchi visokopostavlenim chlenom masonskoyi lozhi pohodiv z boyarskogo dvoryanstva Moldaviyi U zv yazku z tim sho batko chasto perebuvav u diplomatichnih ta dilovih poyizdkah Stefani v osnovnomu vihovuvali rumunski rodichi Zgidno istorij yaki vona piznishe rozpovila svoyim druzyam Stefana vidviduvala pochatkovu shkolu u Franciyi Potim vona zakinchila centralnu shkolu dlya divchatok u Buharesti Pid chas vijskovih kampanij Pershoyi svitovoyi vijni vona zhila zi svoyimi dvoyuridnimi bratami Delaverzan Sella i Genriyeta v Yassah same cherez nih vona vpershe zustrila blizko 1916 roku u ti roki studenta i pochinayuchogo pismennika Ionelya Teodorayanu sina yurista i politika Osvalda Teodoreanu Za yiyi vlasnimi slovami vin vidrazu buv prityagnutij yiyi bliskuchimi chornimi ochima i pershimi literaturnimi doslidami Do travnya 1919 roku virshi Ionelya sho mistili lyubovni ziznannya na adresu Stefani z yavilisya v Literaturnomu zhurnali U 1920 roci Stefana vijshla zamizh za Ionelya na ceremoniyi buli prisutni chleni literaturnogo gurtka Viaţa Romanească vklyuchayuchi Garabeta Ibreyilyanu Takim chinom vona takozh stala j nevistkoyu gumorista Pestorela V shlyubi Stefana Teodoryanu nezabarom narodila dvoh ditej bliznyukiv Shtefana Cefone abo Afane ta Osvalda Gogo Moloda rodina zhila v budinku na vulici Kogelnichanu v Yassah i trivalij chas mezhuvala z Petru Poni ta Aleksandru Filippedom Blizkim drugom sim yi buv i romanist Mihajle Sadovyanu z yakim voni razom poyihali do Turechchini v 1934 roci Stefana bula chastim gostem salonu Viaţa Romanească yiyi vlasna persha robota bula opublikovana v 1929 roci v zhurnali Bilete de Papagal Stefana takozh spivpracyuvala z zhurnalami Revista Fundaţiilor Regale i Familia Yiyi psevdonim Velisar buv vikoristanij v golovnomu tvori yiyi cholovika romani Medelyi 1925 dlya personazha bezposeredno stvorenogo za zrazkom Stefani Druga svitova vijna romaniv Pereyihavshi v Buharest u 1938 roci rodina teper volodila osobnyakom na vulici Romulus na zahid vid Dudeshti Voni takozh volodili budinkom na vulici Mihaya Eminesku Dorobanţi yakij Ionel otrimav vid Federaciyi yevrejskih gromad za jogo poslugi advokata Sama Velizar opublikuvala roman Calendar vechi Starij kalendar nezadovgo do Drugoyi svitovoyi vijni i otrimala za nogo premiyu Rumunskoyi asociaciyi intelektualiv Za ciyeyu knigoyu buli j inshi u 1940 roci buv nadrukovanij roman Viaţa de cea toate zilele Povsyakdenne zhittya a v 1943 lirichna zapisna knizhka Closca cu pui Kurka i divchinka Proza Teodoryanu yaku chasto kritikuyut za kvintesenciyu zhinochnogo parfumiv mala tendenciyu do ornamentaciyi i lirizmu U lipni 1939 roku recenzent Eugen Lovinesku pisav sho duzhe nizhnij talant Teodoryanu stoyav ostoron vid inshih zhinochih avtoriv sho z yavilisya v toj chas vona ne dotrimuvalasya ni psihologichnogo erotizmu Cella Sergi i Lyuchiyi Demetrius ni zapalnoyi chuttyevosti Sorani Gurian Za slovami doslidnika Oleni Panayit yak na rivni pobudovi personazha tak i z tochki zoru literaturnogo poslannya v tvorah Teodoryanu ye pomitnij slid Rabindranata Tagora Lva Tolstogo ta Ivana Turgenyeva Sama Stefana zalishalasya pristrasnim chitachem Tagora i v pohilomu vici PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Burța Cernat 2011 Lazu 2012 LiteraturaBianca Burța Cernat Fotografie de grup cu scriitoare uitate proza feminina interbelică Bucharest Cartea Romanească 2011 Burța Cernat s ISBN 978 973 23 2946 7 Ion Lazu Odiseea plăcilor memoriale Bucharest Editura Biblioteca Bucureștilor 2012 Burța Cernat s ISBN 978 606 8337 37 1