Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степа́нівка — село Новодонецької селищної громади Краматорського району Донецької області, України.
| село Степанівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Краматорський район | ||
| Громада | Новодонецька селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | поч. XVIII ст. | ||
| Населення | ▼ 921 (01.01. 2008) | ||
| Площа | 1.827 км² | ||
| Густота населення | 504 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 84043 | ||
| Телефонний код | +380 6269 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°36′54″ пн. ш. 37°01′24″ сх. д. / 48.61500° пн. ш. 37.02333° сх. д.Координати: 48°36′54″ пн. ш. 37°01′24″ сх. д. / 48.61500° пн. ш. 37.02333° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 138 м | ||
| Водойми | р. Водяна | ||
| Найближча залізнична станція | 41 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 84043, Донецька область, Краматорський район, с. Степанівка, вул. Степова, 4 | ||
| Карта | |||
  Степанівка | |||
 Степанівка | |||
| Мапа | |||
| | |||
Населення становить 1039 осіб.
Географія.
Село розташоване в південно-східній частині району. Через село протікає річка Водяна, притока річки Вовча.
Історія.
Заселення цієї місцевості належить до початку XVIII сторіччя. Тоді тут стояли сторожові пости для захисту півдня країни від нападів турецьких і татарських загарбників. Після російсько-турецької війни 1768–1774 років ці землі одержав поручик Кох, курський пан. На цей час тут уже був безіменний хутір - 10 селянських хат з українським населенням.
У 1778 році в Коховому (село називалося за іменем власника) проживали 597 чоловік. За відомостями 1792 року, понад 550 селян-кріпаків обробляли 3340 десятин панської землі. 120 десятин орної землі належали церкві.
У 1854 році село перейменували на Степанівку. Від того ж року в селі діє Архідияконо-Стефанівська церква Катеринославської духовної консисторії.
Головним заняттям жителів було землеробство й тваринництво. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, просо, льон, коноплі та інші культури, а також розводили велику рогату худобу, овець, свиней.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Степанівка (Кохівка) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 636 осіб (309 чоловічої статі та 327 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарства, існувала православна церква й завод.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Степанівка (Кохова) Степанівської волості мешкало 730 осіб, налічувалось 134 дворових господарства, існували православна церква й лавка.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 997 осіб (495 чоловічої статі та 502 — жіночої), з яких всі — православної віри.
У 1908 році в селі мешкало 1037 осіб (519 чоловічої статі та 518 — жіночої), налічувалось 198 дворових господарства.
Всю волость з 37 населеними пунктами і понад 16 тис. жителів до 1907 року обслуговував один фельдшерський пункт, створений у Степанівці 1862 року.
26 березня 1921 загін махновець Кожи чисельністю 200 шабель займає Степанівку, в якій повстанці знищують органи радянської влади.
У 1907 році було відкрито волосну лікарню на 20 ліжок (пізніше на 75 ліжок). Донині мешканців Степанівської, Самарської та Криничанської сільських рад лікують та проводять профілактичні роботи працівники Степанівської амбулаторії сімейної медицини, до складу якої ввійшла діюча з 1997 року Степанівська лікарська амбулаторія, яка була утворена на базі Степанівської дільничої лікарні. Слава Степанівської лікарні, яку очолював з 1949 по 1979 рік Рудченко Олександр Павлович, поширювалася навкруги. На операції до лікаря Рудченка О. П. приїжджали навіть жителі міст. За свою невтомну працю його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Першу школу відкрили лише 1862 року, майже через 100 років після заснування села. Містилася вона в церковній сторожці. В 1912 році земство побудувало в Степанівці чотирикласну школу, де перед першою світовою війною навчалось близько 100 учнів — менше третини всіх дітей шкільного віку, переважно заможних родин волості.
Зараз в сільський раді діє загальноосвітня школа, яка в 1938 році стала середньою школою. Побудована до лругої світової війни школа була зруйнована гітлерівцями і довгий час постійної будівлі школа не мала. Тільки в 1963 році почалося будівництво типової школи, яке завершилося в 1965 році. На той час у школі учнів було понад 300 чоловік. Багато зусиль до будівництва було докладено тодішнім директором школи Соловйовою Марією Степанівною, якій на зміну прийшла Кайдаш Ніна Григорівна, а потім підставив своє міцне чоловіче плече Неледва Юрій Павлович і ось вже 12 років школу очолює Чорний Віталій Володимирович. Степанівська загальноосвітня школа дає міцні знання. Багато випускників поступили у вищі навчальні заклади, отримали різноманітні професії і успішно працюють в багатьох сферах діяльності. Випускники школи 1994 року Терещук Роман та 1993 року Коровяка Анатолій на сьогодні мають звання кандидатів технічних наук та готують молоді кадри в Дніпропетровській гірничій академії.
15 жовтня 1941 року нацисти захопили Степанівку. 12 вересня 1943 року наступаючі частини 5 окремої мотострілецької бригади полковника Бугайова А.Т. визволили Степанівку. Багато жителів Степанівки виявили велику мужність, стійкість і відданість своїй Батьківщині в тилу й на фронтах. За трудові й ратні подвиги в роки другої свтової війни понад 60 осіб нагороджені орденами й медалями, в тому числі Моргунов А. Т. — 2 орденами і 5 медалями, Слаутський А. О. — 3 орденами, а пілотові Головачу С.Д. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
На території сільської ради побудований один пам'ятник односельцям, що загинули в роки громадянської війни та три братські могили воїнам — визволителям, які загинули під час боїв за село в 1941 році та під час довгоочікуваного визволення села від німецько—нацистських загарбників у 1943 році. Біля ціх пам'ятників проводяться уроки мужності, до них покладаються квіти, відвідують їх молоді сім'ї.
В лютому 1951 року 5 колгоспів села (імені Комінтерну, імені Калініна, імені 20-річчя Жовтня, імені Сталіна та Перемоги) об'єдналися в одну сільськогосподарську артіль імені Калініна. 1958 року в артілі імені Калініна з площі 2100 га зібрали зернових в середньому по 20,3 ц/га. Значних успіхів досягли й працівники тваринництва. В 1953–1958 роках поголів'я корів збільшилося до 460 голів, щорічні надої на корову становили 1706 кг. За досягнуті успіхи 8 механізаторів і колгоспників Степанівки були відзначені орденами й медалями Радянського Союзу. Найвищої нагороди — ордена Леніна — удостоєний механік Молчанов М.П. і одна з перших трактористок Головач М.М..
Сьогодення.
В теперішній час розпайовані землі колишнього колгоспу імені Калініна, який раніше було реорганізовано в КСП «Степанівське», знаходяться в оренді ТОВ «Світоч», фермерських господарствах «Мрія» і «Вибір», ПП «САЮР», які займаються товарним виробництвом зерна і соняшника.
Велике значення для зайнятості населення відіграють шахти «Піонер» та «Новодонецька», де працюють більше ніж 200 мешканців села. Тому в розвитку гірськодобувної галузі зацікавлені усі жителі сільської ради: це і робочі міста, матеріальний добробут, перспектива майбутнього. В сільському господарстві працюють 47 мешканців сільської ради. В соціальній сфері зайнятий 51 мешканець села.
В Степанівській амбулаторії сімейної медицини функціонують наступні кабінети: лікаря сімейної медицини, педіатра, стоматолога, акушера, лабораторія. Степанівська амбулаторія сімейної медицини відіграє значну роль в житті мешканців сільської ради.
Примітки.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1001) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 27 (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 1-1)
Посилання.
- Погода в селі Степанівка
- Степанівська сільрада
Джерела
- Степанівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (липень 2014) |
 | Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepa nivka selo Novodoneckoyi selishnoyi gromadi Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayini selo StepanivkaKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Kramatorskij rajonGromada Novodonecka selishna gromadaOsnovni daniZasnovane poch XVIII st Naselennya 921 01 01 2008 Plosha 1 827 km Gustota naselennya 504 osib km Poshtovij indeks 84043Telefonnij kod 380 6269Geografichni daniGeografichni koordinati 48 36 54 pn sh 37 01 24 sh d 48 61500 pn sh 37 02333 sh d 48 61500 37 02333 Koordinati 48 36 54 pn sh 37 01 24 sh d 48 61500 pn sh 37 02333 sh d 48 61500 37 02333Serednya visota nad rivnem morya 138 mVodojmi r VodyanaNajblizhcha zaliznichna stanciya 41 kmMisceva vladaAdresa radi 84043 Donecka oblast Kramatorskij rajon s Stepanivka vul Stepova 4KartaStepanivkaStepanivkaMapa Stepanivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stepanivka Naselennya stanovit 1039 osib Geografiya Selo roztashovane v pivdenno shidnij chastini rajonu Cherez selo protikaye richka Vodyana pritoka richki Vovcha Istoriya Zaselennya ciyeyi miscevosti nalezhit do pochatku XVIII storichchya Todi tut stoyali storozhovi posti dlya zahistu pivdnya krayini vid napadiv tureckih i tatarskih zagarbnikiv Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv ci zemli oderzhav poruchik Koh kurskij pan Na cej chas tut uzhe buv bezimennij hutir 10 selyanskih hat z ukrayinskim naselennyam U 1778 roci v Kohovomu selo nazivalosya za imenem vlasnika prozhivali 597 cholovik Za vidomostyami 1792 roku ponad 550 selyan kripakiv obroblyali 3340 desyatin panskoyi zemli 120 desyatin ornoyi zemli nalezhali cerkvi U 1854 roci selo perejmenuvali na Stepanivku Vid togo zh roku v seli diye Arhidiyakono Stefanivska cerkva Katerinoslavskoyi duhovnoyi konsistoriyi Golovnim zanyattyam zhiteliv bulo zemlerobstvo j tvarinnictvo Siyali zhito pshenicyu yachmin proso lon konopli ta inshi kulturi a takozh rozvodili veliku rogatu hudobu ovec svinej Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Stepanivka Kohivka Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 636 osib 309 cholovichoyi stati ta 327 zhinochoyi nalichuvalos 91 dvorove gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva j zavod Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Stepanivka Kohova Stepanivskoyi volosti meshkalo 730 osib nalichuvalos 134 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva j lavka Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 997 osib 495 cholovichoyi stati ta 502 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri U 1908 roci v seli meshkalo 1037 osib 519 cholovichoyi stati ta 518 zhinochoyi nalichuvalos 198 dvorovih gospodarstva Vsyu volost z 37 naselenimi punktami i ponad 16 tis zhiteliv do 1907 roku obslugovuvav odin feldsherskij punkt stvorenij u Stepanivci 1862 roku 26 bereznya 1921 zagin mahnovec Kozhi chiselnistyu 200 shabel zajmaye Stepanivku v yakij povstanci znishuyut organi radyanskoyi vladi U 1907 roci bulo vidkrito volosnu likarnyu na 20 lizhok piznishe na 75 lizhok Donini meshkanciv Stepanivskoyi Samarskoyi ta Krinichanskoyi silskih rad likuyut ta provodyat profilaktichni roboti pracivniki Stepanivskoyi ambulatoriyi simejnoyi medicini do skladu yakoyi vvijshla diyucha z 1997 roku Stepanivska likarska ambulatoriya yaka bula utvorena na bazi Stepanivskoyi dilnichoyi likarni Slava Stepanivskoyi likarni yaku ocholyuvav z 1949 po 1979 rik Rudchenko Oleksandr Pavlovich poshiryuvalasya navkrugi Na operaciyi do likarya Rudchenka O P priyizhdzhali navit zhiteli mist Za svoyu nevtomnu pracyu jogo nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Pershu shkolu vidkrili lishe 1862 roku majzhe cherez 100 rokiv pislya zasnuvannya sela Mistilasya vona v cerkovnij storozhci V 1912 roci zemstvo pobuduvalo v Stepanivci chotiriklasnu shkolu de pered pershoyu svitovoyu vijnoyu navchalos blizko 100 uchniv menshe tretini vsih ditej shkilnogo viku perevazhno zamozhnih rodin volosti Zaraz v silskij radi diye zagalnoosvitnya shkola yaka v 1938 roci stala serednoyu shkoloyu Pobudovana do lrugoyi svitovoyi vijni shkola bula zrujnovana gitlerivcyami i dovgij chas postijnoyi budivli shkola ne mala Tilki v 1963 roci pochalosya budivnictvo tipovoyi shkoli yake zavershilosya v 1965 roci Na toj chas u shkoli uchniv bulo ponad 300 cholovik Bagato zusil do budivnictva bulo dokladeno todishnim direktorom shkoli Solovjovoyu Mariyeyu Stepanivnoyu yakij na zminu prijshla Kajdash Nina Grigorivna a potim pidstaviv svoye micne choloviche pleche Neledva Yurij Pavlovich i os vzhe 12 rokiv shkolu ocholyuye Chornij Vitalij Volodimirovich Stepanivska zagalnoosvitnya shkola daye micni znannya Bagato vipusknikiv postupili u vishi navchalni zakladi otrimali riznomanitni profesiyi i uspishno pracyuyut v bagatoh sferah diyalnosti Vipuskniki shkoli 1994 roku Tereshuk Roman ta 1993 roku Korovyaka Anatolij na sogodni mayut zvannya kandidativ tehnichnih nauk ta gotuyut molodi kadri v Dnipropetrovskij girnichij akademiyi 15 zhovtnya 1941 roku nacisti zahopili Stepanivku 12 veresnya 1943 roku nastupayuchi chastini 5 okremoyi motostrileckoyi brigadi polkovnika Bugajova A T vizvolili Stepanivku Bagato zhiteliv Stepanivki viyavili veliku muzhnist stijkist i viddanist svoyij Batkivshini v tilu j na frontah Za trudovi j ratni podvigi v roki drugoyi svtovoyi vijni ponad 60 osib nagorodzheni ordenami j medalyami v tomu chisli Morgunov A T 2 ordenami i 5 medalyami Slautskij A O 3 ordenami a pilotovi Golovachu S D prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Na teritoriyi silskoyi radi pobudovanij odin pam yatnik odnoselcyam sho zaginuli v roki gromadyanskoyi vijni ta tri bratski mogili voyinam vizvolitelyam yaki zaginuli pid chas boyiv za selo v 1941 roci ta pid chas dovgoochikuvanogo vizvolennya sela vid nimecko nacistskih zagarbnikiv u 1943 roci Bilya cih pam yatnikiv provodyatsya uroki muzhnosti do nih pokladayutsya kviti vidviduyut yih molodi sim yi V lyutomu 1951 roku 5 kolgospiv sela imeni Kominternu imeni Kalinina imeni 20 richchya Zhovtnya imeni Stalina ta Peremogi ob yednalisya v odnu silskogospodarsku artil imeni Kalinina 1958 roku v artili imeni Kalinina z ploshi 2100 ga zibrali zernovih v serednomu po 20 3 c ga Znachnih uspihiv dosyagli j pracivniki tvarinnictva V 1953 1958 rokah pogoliv ya koriv zbilshilosya do 460 goliv shorichni nadoyi na korovu stanovili 1706 kg Za dosyagnuti uspihi 8 mehanizatoriv i kolgospnikiv Stepanivki buli vidznacheni ordenami j medalyami Radyanskogo Soyuzu Najvishoyi nagorodi ordena Lenina udostoyenij mehanik Molchanov M P i odna z pershih traktoristok Golovach M M Sogodennya V teperishnij chas rozpajovani zemli kolishnogo kolgospu imeni Kalinina yakij ranishe bulo reorganizovano v KSP Stepanivske znahodyatsya v orendi TOV Svitoch fermerskih gospodarstvah Mriya i Vibir PP SAYuR yaki zajmayutsya tovarnim virobnictvom zerna i sonyashnika Velike znachennya dlya zajnyatosti naselennya vidigrayut shahti Pioner ta Novodonecka de pracyuyut bilshe nizh 200 meshkanciv sela Tomu v rozvitku girskodobuvnoyi galuzi zacikavleni usi zhiteli silskoyi radi ce i robochi mista materialnij dobrobut perspektiva majbutnogo V silskomu gospodarstvi pracyuyut 47 meshkanciv silskoyi radi V socialnij sferi zajnyatij 51 meshkanec sela V Stepanivskij ambulatoriyi simejnoyi medicini funkcionuyut nastupni kabineti likarya simejnoyi medicini pediatra stomatologa akushera laboratoriya Stepanivska ambulatoriya simejnoyi medicini vidigraye znachnu rol v zhitti meshkanciv silskoyi radi Primitki Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s stor 1001 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 s 27 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 63 X 270 120 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Bahmutskago uѣzda Ekaterinoslavskoj gubernii s prilozheniem karty Izdanie Ekaterinoslavskoj Gubernoj Zemskoj Upravy Ekaterinoslav Tipografiya Gubernskago zemstva 1911 kod 1 1 Posilannya Pogoda v seli Stepanivka Stepanivska silradaDzherelaStepanivka Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi