Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цолак Олександрович Степанян нар 1 січня 1911 19 грудня 1910 19101219 Сатхе Ахалкалакського повіту Тифліської губернії п

Степанян Цолак Олександрович

Степанян Цолак Олександрович

Цолак Олександрович Степанян (нар.. 1 січня 1911 (19 грудня 1910)(19101219), Сатхе Ахалкалакського повіту Тифліської губернії — пом.. 8 жовтня 2002, Москва) — радянський і російський філософ, фахівець в галузі історичного матеріалізму і соціальної філософії. Член-кореспондент АН СРСР з 26 червня 1964 року по Відділенню філософії та права (філософія).

Степанян Цолак Олександрович
Народився1 січня 1911(1911-01-01) або 19 грудня 1910(1910-12-19)
Тифліська губернія, Російська імперія
Помер8 жовтня 2002(2002-10-08) (91 рік)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
image Росія
Діяльністьфілософ, викладач університету
Alma materМосковський педагогічний державний університет
Галузьфілософія[1], історичний матеріалізм[1] і соціальна філософія[1]
Закладd
Науковий ступіньдоктор філософських наук
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Війнанімецько-радянська війна
Нагороди
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степанян.

Біографія

Закінчив Московський індустріально-педагогічний інститут імені К. Лібкнехта, там же навчався в аспірантурі. З 1933 року викладав історичний та діалектичний матеріалізм у закладах вищої освіти Москви. Кандидат філософських наук (1935). Член ВКП(б) (1938). З 1939 року — член редколегії та завідувач відділу пропаганди «Комсомольської правди». У травні 1941 року за публікацію статті І. Баканова «Вчення Леніна — Сталіна про війну» було звільнено з посади і направлено на наукову роботу в ІФ АН СРСР.

У період німецько-радянської війни перебував у діючій армії (учасник оборони Москви, лектор політуправління Московського військового округу). З 1946 року знову працював в Інституті філософії; заступник директора, у 1965 — 1988 роках — завідувач сектору (з 1972 року — відділом) наукового комунізму . Лікар філософських наук (1951), професор. З 1988 року — радник при дирекції Інституту.

Член редколегії журналу «Питання філософії» (1947—1968). Голова Наукової ради АН СРСР із закономірностей розвитку комуністичних суспільних відносин та духовного життя соціалістичного суспільства. 1968 року на засіданні Президії академії запропонував створити у її складі Відділення наукового комунізму. У доповідній записці ЦК КПРС Цолак Степанян вказував:

"Філософія вивчає загальносоціологічні, політекономія — економічні, а науковий комунізм — соціально-політичні закономірності виникнення та розвитку комуністичної формації… Пропоную виділити теорію наукового комунізму як спеціальний напрям у системі Академії наук, створити Інститут наукового комунізму і цим возз'єднати в АН СРСР єдність всіх трьох складових частин марксизму-ленінізму, організувати Відділення соціально-політичних наук. Воно має об'єднати інститути, які безпосередньо займаються комплексом соціально-політичних проблем: Інститут наукового комунізму, Інститут міжнародного робітничого руху АН СРСР ІМРД, Інститут соціології РАН ІКСІ.

— Цит. за Пугачёва М. Г.

Нагороди

Основні роботи

Книги
  • «СРСР — соціалістична держава робітників і селян» (1937);
  • «Хто такі націонал-соціалісти» (1942);
  • «Питання марксистсько-ленінської філософії: збірка статей» (1950, спільно з Григорієм Глезерманом та Федором Єневичем);
  • «Велика сила ідей ленінізму» (1950, спільно з Павлом Юдіним);
  • «Про поступовий перехід від соціалізму до комунізму» (1951);
  • «Розвиток В. І. Леніним та Й. В. Сталіним вчення про соціалізм та комунізм» (1952);
  • «Будівництво комунізму та криза антикомунізму» (1959);
  • «Закономірності переростання соціалістичної свідомості мас у комуністичну свідомість» (1963);
  • «Дві фази у розвитку комуністичної формації» (1963);
  • «Будівництво комунізму та духовний світ людини» (1966, редактор);
  • «Діалектика сучасного у суспільному розвиткові» (1966, спільно з Федором Костянтиновим та Олександром Фрішем);
  • «Пролетарський інтернаціоналізм та сучасність» (1970);
  • «Радянський народ — будівельник комунізму» (тт. 1-2, 1977—1981; спільно з Курман-Галі Каракеєвим);
  • «Діалектика становлення комуністичної формації: теоретико-методологічні проблеми» (1985)
Статті
  • «О роли Советского государства в построении коммунизма в СССР» // «О развитии советского социалистического общества» (1950);
  • Развитие И. В. Сталиным вопросов исторического материализма в период Великой Отечественной войны // Вопросы марксистско-ленинской философии. М., 1950;
  • «О противоречиях при социализме» // «Вопросы философии», 1955, № 2;
  • «В. И. Ленин об общих закономерностях и конкретных формах перехода к социализму» // «Вопросы философии», 1957, № 2;
  • «О закономерностях перерастания социализма в коммунизм» // «Коммунист», 1959, № 14;
  • «Строительство коммунистического общества и духовная нищета его критиков» // «Проблемы мира и социализма», 1959, № 5;
  • «Успехи коммунизма и кризис антикоммунизма» // «Вопросы философии», 1959, № 12;
  • «XX век — век торжества коммунизма» // «Вопросы философии», 1961, № 7;
  • «О предмете курса „Основы научного коммунизма“» // «Вопросы философии», 1962, № 6;
  • «Формирование коммунистического сознания масс» // «Коммунист», 1962, № 11;
  • «Опыт ускоренного развития от вековой отсталости к современному прогрессу» // «Вопросы философии», 1963, № 1;
  • «Ленин о закономерностях строительства коммунистической формации» // «В. И. Ленин — великий теоретик» (1966);
  • «Социалистический интернационализм и националистическая идеология» // «Марксизм-ленинизм — единое интернациональное учение. Вып. 6» (1969);
  • «Социалистический выбор и теория конвергенции» // «Проблемы и противоречия перестройки» (1990);
  • «Единство и противоречия в развитии мировой цивилизации» // «Цивилизация на перепутье» (1992);
  • «Новый социальный взрыв или исторический компромисс» // «Конфликт и согласие в современной России» (1993);
  • «Разрешать социальные противоречия на основе философии здравого смысла» // «Социально-политические конфликты в современной России» (1994).

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. «Если завтра в поход…»: подготовка к войне и идеологическая пропаганда в 30-х — 40-х годах [ 2019-07-25 у Wayback Machine.] — М.: Яуза, Эксмо, 2007. — 320 с. — (Великая Отечественная: Неизвестная война). Тираж 5000 экз.
  3. Пугачёва М. Г. ИКСИ АН СССР (1968—1972) // . — 1994. — № 2.

Література

  • Степанян Цолак Александрович // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.

Посилання

  • Персональна сторінка Цолака Олександровича Степаняна на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Стаття «Біографія. ру»
  • Історична довідка на сайті Архіву РАН

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Colak Oleksandrovich Stepanyan nar 1 sichnya 1911 19 grudnya 1910 19101219 Sathe Ahalkalakskogo povitu Tifliskoyi guberniyi pom 8 zhovtnya 2002 Moskva radyanskij i rosijskij filosof fahivec v galuzi istorichnogo materializmu i socialnoyi filosofiyi Chlen korespondent AN SRSR z 26 chervnya 1964 roku po Viddilennyu filosofiyi ta prava filosofiya Stepanyan Colak OleksandrovichNarodivsya1 sichnya 1911 1911 01 01 abo 19 grudnya 1910 1910 12 19 Tifliska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 zhovtnya 2002 2002 10 08 91 rik Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR RosiyaDiyalnistfilosof vikladach universitetuAlma materMoskovskij pedagogichnij derzhavnij universitetGaluzfilosofiya 1 istorichnij materializm 1 i socialna filosofiya 1 ZakladdNaukovij stupindoktor filosofskih naukChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSVijnanimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stepanyan BiografiyaZakinchiv Moskovskij industrialno pedagogichnij institut imeni K Libknehta tam zhe navchavsya v aspiranturi Z 1933 roku vikladav istorichnij ta dialektichnij materializm u zakladah vishoyi osviti Moskvi Kandidat filosofskih nauk 1935 Chlen VKP b 1938 Z 1939 roku chlen redkolegiyi ta zaviduvach viddilu propagandi Komsomolskoyi pravdi U travni 1941 roku za publikaciyu statti I Bakanova Vchennya Lenina Stalina pro vijnu bulo zvilneno z posadi i napravleno na naukovu robotu v IF AN SRSR U period nimecko radyanskoyi vijni perebuvav u diyuchij armiyi uchasnik oboroni Moskvi lektor politupravlinnya Moskovskogo vijskovogo okrugu Z 1946 roku znovu pracyuvav v Instituti filosofiyi zastupnik direktora u 1965 1988 rokah zaviduvach sektoru z 1972 roku viddilom naukovogo komunizmu Likar filosofskih nauk 1951 profesor Z 1988 roku radnik pri direkciyi Institutu Chlen redkolegiyi zhurnalu Pitannya filosofiyi 1947 1968 Golova Naukovoyi radi AN SRSR iz zakonomirnostej rozvitku komunistichnih suspilnih vidnosin ta duhovnogo zhittya socialistichnogo suspilstva 1968 roku na zasidanni Prezidiyi akademiyi zaproponuvav stvoriti u yiyi skladi Viddilennya naukovogo komunizmu U dopovidnij zapisci CK KPRS Colak Stepanyan vkazuvav Filosofiya vivchaye zagalnosociologichni politekonomiya ekonomichni a naukovij komunizm socialno politichni zakonomirnosti viniknennya ta rozvitku komunistichnoyi formaciyi Proponuyu vidiliti teoriyu naukovogo komunizmu yak specialnij napryam u sistemi Akademiyi nauk stvoriti Institut naukovogo komunizmu i cim vozz yednati v AN SRSR yednist vsih troh skladovih chastin marksizmu leninizmu organizuvati Viddilennya socialno politichnih nauk Vono maye ob yednati instituti yaki bezposeredno zajmayutsya kompleksom socialno politichnih problem Institut naukovogo komunizmu Institut mizhnarodnogo robitnichogo ruhu AN SRSR IMRD Institut sociologiyi RAN IKSI Cit za Pugachyova M G NagorodiDva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 20 01 1971 05 01 1981 Orden Znak Poshani 22 02 1961 1953 Medali SRSR Osnovni robotiKnigi SRSR socialistichna derzhava robitnikiv i selyan 1937 Hto taki nacional socialisti 1942 Pitannya marksistsko leninskoyi filosofiyi zbirka statej 1950 spilno z Grigoriyem Glezermanom ta Fedorom Yenevichem Velika sila idej leninizmu 1950 spilno z Pavlom Yudinim Pro postupovij perehid vid socializmu do komunizmu 1951 Rozvitok V I Leninim ta J V Stalinim vchennya pro socializm ta komunizm 1952 Budivnictvo komunizmu ta kriza antikomunizmu 1959 Zakonomirnosti pererostannya socialistichnoyi svidomosti mas u komunistichnu svidomist 1963 Dvi fazi u rozvitku komunistichnoyi formaciyi 1963 Budivnictvo komunizmu ta duhovnij svit lyudini 1966 redaktor Dialektika suchasnogo u suspilnomu rozvitkovi 1966 spilno z Fedorom Kostyantinovim ta Oleksandrom Frishem Proletarskij internacionalizm ta suchasnist 1970 Radyanskij narod budivelnik komunizmu tt 1 2 1977 1981 spilno z Kurman Gali Karakeyevim Dialektika stanovlennya komunistichnoyi formaciyi teoretiko metodologichni problemi 1985 Statti O roli Sovetskogo gosudarstva v postroenii kommunizma v SSSR O razvitii sovetskogo socialisticheskogo obshestva 1950 Razvitie I V Stalinym voprosov istoricheskogo materializma v period Velikoj Otechestvennoj vojny Voprosy marksistsko leninskoj filosofii M 1950 O protivorechiyah pri socializme Voprosy filosofii 1955 2 V I Lenin ob obshih zakonomernostyah i konkretnyh formah perehoda k socializmu Voprosy filosofii 1957 2 O zakonomernostyah pererastaniya socializma v kommunizm Kommunist 1959 14 Stroitelstvo kommunisticheskogo obshestva i duhovnaya nisheta ego kritikov Problemy mira i socializma 1959 5 Uspehi kommunizma i krizis antikommunizma Voprosy filosofii 1959 12 XX vek vek torzhestva kommunizma Voprosy filosofii 1961 7 O predmete kursa Osnovy nauchnogo kommunizma Voprosy filosofii 1962 6 Formirovanie kommunisticheskogo soznaniya mass Kommunist 1962 11 Opyt uskorennogo razvitiya ot vekovoj otstalosti k sovremennomu progressu Voprosy filosofii 1963 1 Lenin o zakonomernostyah stroitelstva kommunisticheskoj formacii V I Lenin velikij teoretik 1966 Socialisticheskij internacionalizm i nacionalisticheskaya ideologiya Marksizm leninizm edinoe internacionalnoe uchenie Vyp 6 1969 Socialisticheskij vybor i teoriya konvergencii Problemy i protivorechiya perestrojki 1990 Edinstvo i protivorechiya v razvitii mirovoj civilizacii Civilizaciya na perepute 1992 Novyj socialnyj vzryv ili istoricheskij kompromiss Konflikt i soglasie v sovremennoj Rossii 1993 Razreshat socialnye protivorechiya na osnove filosofii zdravogo smysla Socialno politicheskie konflikty v sovremennoj Rossii 1994 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Esli zavtra v pohod podgotovka k vojne i ideologicheskaya propaganda v 30 h 40 h godah 2019 07 25 u Wayback Machine M Yauza Eksmo 2007 320 s Velikaya Otechestvennaya Neizvestnaya vojna Tirazh 5000 ekz ISBN 978 5 699 16625 1 Pugachyova M G IKSI AN SSSR 1968 1972 1994 2 LiteraturaStepanyan Colak Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 PosilannyaPersonalna storinka Colaka Oleksandrovicha Stepanyana na oficijnomu sajti RAN ros Stattya Biografiya ru Istorichna dovidka na sajti Arhivu RAN

Дата публікації:
Топ