Степан Баран

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баран.

Степа́н Іванович Бара́н (1879, с. Крукеничі, Мостиський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина — 4 червня 1953, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український (галицький) адвокат, журналіст, політичний і громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ, доктор права (1909). Член УНДО з 1925.

Степан Баран
Народився	25 січня 1879(1879-01-25) Крукеничі, Мостиський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	4 червня 1953(1953-06-04) (74 роки) Мюнхен, Баварія, ФРН
Громадянство	Австро-Угорщина→ЗУНР→ФРН
Діяльність	політичний і громадський діяч, член УНР ЗУНР, публіцист, адвокат, журналіст
Alma mater	юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Мова творів	українська
Роки активності	1906-1953
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Партія	УНДО
У шлюбі з	Блянка Гаврисевич
Баран Степан Іванович у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

1913—1919 — член Української Національно-Демократичної Партії, входив до складу Народного Комітету цієї партії і був у 1914—1918 головним редактором тижневика УНДП «Свобода».

1918—1919 — член Національної Ради ЗУНР і державний секретар земельних справ у першому уряді ЗУНР.

1922—1939 — мешкав у Тернополі. Очолював філію «Просвіти» (1922—1924), видавав газету «Подільський голос» (1928—1930).

1928—1939 — депутат сейму Польщі, де зискав собі ім'я як фахівець аграрних, освітніх і церковних справ.

Під час Другої світової війни перебував у Холмі (нині Польща), де видавав тижневик «Холмська Земля».

Від 1944 — в Німеччині. 1951—1953 — голова уряду УНР в екзилі.

Був співробітником львівського часопису «Діло» і часопису «Краківські вісті». У Німеччині в 1946 був першим головою Спілки українських журналістів на еміграції, дописував до «Свободи» у США.

Особисте життя

У 1918 році одружився з Блянкою Гаврисевич.

Творчість

Автор праць: «З поля національної статистики галицьких середнїх шкіл» (1910), «Статистика середнього шкільництва у Східній Галичині в 1848-98» (1910), «Новий краєвий статут і нова виборча ординация соймова» (1914), «Історія української адвокатури» (1934), «По неволі - відродження: Українська Православна Церква Холмщини і Підляшшя на новій дорозі» (1940), «Земельна справа в Галичині» (1947), «Митрополит Андрій Шептицький» (1948) та ін.

Джерела

• Тернопільський Ю. Українська преса з перспективи 150-ліття. — Спілка українських журналістів Америки, Джерсі-Сіті, 1974.
• Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Л., 1996. — Вип. 3.
• Довідник з історії України^{[недоступне посилання з серпня 2019]}. — К., 2002.
• Гуцал П., Мельничук Б. Баран Степан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — .
• Горинь В. І. Баран Степан [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 182. — .
• Баран Степан Іванович [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
• Д-р Степан Баран. Церковне питання у б. Польщі [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Діло.

1. Бібліографічний покажчик