Блянка Гаврисевич

Бланка Баран-Бачинська (уроджена Гаврисевич; 1896, Золочів — 14 серпня 1971, Мюнхен) — українська громадсько-політична діячка, організаторка галицького українського жіноцтва й голова української секції Жіночої Ліги Миру і Свободи, відома журналістка. У роки існування ЗУНР — член Державної Ради.

Бланка Баран-Бачинська
Ім'я при народженні	Блянка Гаврисевич
Народилася	1896(1896) Золочів
Померла	14 серпня 1971(1971-08-14) Мюнхен
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР/УНР →  Австрія →  Польща →  Німеччина
Діяльність	громадсько-політична діячка, журналістка
Alma mater	Львівський університет
У шлюбі з	Баран Степан Іванович
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бачинська.

Життєпис

Бланка Баран-Бачинська народилася у 1896 році у Золочеві у родині священника Гаврисевича.

Після закінчення гімназії у Львові Баран-Бачинська до 1918 року вивчала філософію у Львівському університеті. Ще студенткою вона увійшла до академічної громади та стала членкинею Головної управи Союзу українок у Львові. 1918 року одружилася з політичним діячем доктором Степаном Бараном. Попри труднощі, перешкоди та нерозуміння поступово, але неухильно політик поряд з іншими діячами втілювала в життя ідеєю національного дошкільного виховання в Галичині.

Українська делегація на конгресі Ліги Миру і Свободи у Відні у 1921 році. (Бланка Баран перша зліва у третьому ряду)

У роки визвольних змагань Бланка жила з родиною у Кам'янці-Подільському. Тут на початку серпня 1919 року з ініціативи Бланки Баранової, Іванни Одриної та Марії Струтинської зустрілися жінки Наддніпрянщини та Галичини і проголосили заснування «Союзу українок», що охопив жінок усіх частин України. Також у Кам'янці Баран-Бачинська очолювала створений 26 липня 1919 року «Комітет галицьких українок» для допомоги біженцям, «ра­неним по шпиталях» і евакуйованим галичанам. У 1921 році громадська діячка вимушена була емігрувати до Відня, де прожила до 1924 року.

У 1921 році Бланка Баран увійшла до складу української делегації на конгресі жіночої організації Міжнародної жіночої ліги миру й свободи, виголосила доповідь «Українці і Союз народів». Незабаром стала головою української секції Міжнародної ліги, обстоювала на закордонних форумах права українців у Галичині. Була заступницею голови Української національної жіночої ради у 1921—1924 роках, яка ставила перед собою мету об'єднати діяльність українок, що жили в еміграції. Від 1924 року діячка жила у Львові. Тут вона продовжила свою діяльність як голова української секції Міжнародної ліги миру й свободи (до 1939 року), стала організаторкою, а згодом і головою жіночої секції при Українському національно-демократичному об'єднанні (1926—1939).

У ці роки Баран-Бачинська друкувала в українських виданнях, зокрема в «Ділі», «Громадському голосі» статті про міжнародний жіночий рух, роботу українських жіночих організацій в еміграції.

Під час Другої світової війни Бланка емігрувала до Німеччини, де у 1946 році активізувала свою громадську діяльність, була серед засновниць Об'єднання українських жінок у Верісгофені, входила до головної управи Об'єднання українських жінок Німеччини. Від 1956 року жила в Мюнхені, де померла 14 серпня 1971 року.

Примітки

1. Українознавчий альманах / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ, 2009. — Випуск 6. — с. 83. [ 28 травня 2018 у Wayback Machine.] — .
2. Культурно-громадські й національні діячки [ 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]; О.Луговий, Українське життя в Севастополі. Процитовано 27 травня 2018.
3. 14 серпня. Цього дня колись [ 28 травня 2018 у Wayback Machine.]; Олег Будзей, Вічний Камйянець, 13 серпня 2015.
4. Історія педагогіки України. Розвиток дошкільного виховання у Галичині [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; schoollib.com.ua. Процитовано 27 травня 2018.
5. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 185.
6. Нагачевська 3.І. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (друга половина XIX ст. — 1939 р.) — Івано-Франківськ, 2007. — сс. 112—113. [ 28 травня 2018 у Wayback Machine.]
7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2018. Процитовано 25 листопада 2016.
8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.

Джерела

• Баран Блянка [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 90.
• 5 жінок в історії України, які залишаються невідомими [ 28 травня 2018 у Wayback Machine.]; Уляна Мовчан, ukrainky.biz, 2 липня 2016.
• Блянка Баран-Бачинська: З нагоди 40-ліття громадської праці. Наше життя. 1968. № 5^{[недоступне посилання з серпня 2019]}