Чечі тка від ром чячьо так частий вигук під час виконання різновид танцю Інша назва степ від англ step крок Однак у захі

Чечі́тка (від ром. чячьо — «так»; частий вигук під час виконання) — різновид танцю. Інша назва — степ (від англ. step — «крок»). Однак у західній хореографії термін step у цьому значенні невідомий. Вживається теп (від англ. to tap, tap — «стукати», «легкий стукіт»). Характерною особливістю танцю є ритмічна ударна робота ніг. Як правило чечітка виконується у спеціальному взутті, підбитому металевими пластинами. Втім, ці металеві пластини — винахід нового часу. Засновники жанру (Білл Робінсон, Семмі Девіс молодший, брати Ніколас та інші) ними не користувалися, покладаючись на тверді підошви туфель і дубову підлогу.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чечітка (значення).

Історія

Чечітка виникла із змішання різних культур, перш за все, ірландського танцю і афро-американських танцювальних традицій.

Коріння виникнення чечітки сягає XVIII століття, коли у південних штатах Америки почали змішуватись та розвиватись скандальний негритянський танець та завезені ірландські танці. Це сприяло становленню нового стилю у танці.

Особливо популярною чечітка стала у США, де завдяки суміші численних культурних традицій на рубежі XIX — XX століть з'явився новий танець.

У 1930—1940-х роках степ став досить популярним, завдяки голлівудським музичним фільмам. Фред Астер, , внесли до чечітки елементи сучасних танців та класичного балету, додали різноманітність, збагатили естетику танцю. Природним чином мода на джаз популяризувала степ, надавши йому нового образу й складнішої ритмічної та мелодійної постановки.

У 1970-ті роки інтерес до степу відродився знову, завдяки тому що в США були відновлені старі мюзикли, почали знову відкриватися . Одним із найпопулярніших у світі колективів, які виконують різновид (ірландський hard shoe) є група «Riverdance».

Наприкінці ХХ — початку XXI ст. степ опиняється в апогеї свого розвитку. Центром цього танцю стають США, де працюють такі метри як Ґреґорі Гайнс, , і ін. На весь світ про себе заявило степ-шоу «», які спробували з допомогою степ-танцю передати ритміку сучасного індустріального міста. «No Maps on My Taps», документальний фільм 1979 року, нагороджений «Еммі», сприяв відродженню степу. Ще більше посилив його популярність успіх анімаційного фільму «Happy Feet» 2006 року. Національний день степу в США (англ. National Tap Dance Day), започаткований президентом Джорджем Бушем 7 листопада 1989 року, щорічно святкується 25 травня. Дата 25 травня обрана на честь дня народження видатного степіста Білла Робінсона. Видатними сучасними виконавцями чечітки також є Сара Райх, , , , ^[en], , , , та .

У СРСР танець був неофіційно заборонений: колосальній кількості західних фільмів про степ ми можемо протиставити лише стрічку «Зимовий вечір у Гаграх» (у головних ролях — Євген Євстигнєєв та Олександр Панкратов-Чорний). Чечітка є також у фільмах «Карнавальна ніч» і «Ми з джазу». Проте сьогодні на пострадянському просторі степ активно розвивається. Широко відомі такі московські чечіточники як (виконавець ), , , одесити , , й інші.

Примітки

А. Бабаянц. История степа. [ 13 березня 2018 у Wayback Machine.] 11 сентября 2005
. 31 серпня 2007. Архів оригіналу за 31 August 2007. Процитовано 13.03.2018.
Dance: The rhythm of truth. 21 березня 2007. Архів оригіналу за 5 листопада 2007. Процитовано 13.03.2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |8= ()

Чечітка у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття про танець.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] А. Бабаянц. История степа. [ 13 березня 2018 у Wayback Machine.] 11 сентября 2005

[2] . 31 серпня 2007. Архів оригіналу за 31 August 2007. Процитовано 13.03.2018.

[3] Dance: The rhythm of truth. 21 березня 2007. Архів оригіналу за 5 листопада 2007. Процитовано 13.03.2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |8= ()