Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Пили́пович Сте́нін (нар. 1899 — пом. 1952) — радянський воєначальник, гвардії генерал-майор (1942). Герой Радянського Союзу (1945).
| Володимир Пилипович Стенін | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Владимир Филиппович Стенин | ||||||||||||||||||
| Народження | 10 червня 1899 | |||||||||||||||||
| Смерть | 25 травня 1952 (52 роки) Саратов | |||||||||||||||||
| Поховання | d | |||||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||||||||
| Роки служби | 1919—1951 | |||||||||||||||||
| Партія | РКП(б) | |||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-майор | |||||||||||||||||
| Командування | 8-ма гв. пдд 89-та гв. сд | |||||||||||||||||
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна | |||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
 Стенін Володимир Пилипович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 10 червня (за іншими даними — 15 грудня 1899 року в селі Тамбовської губернії Російської імперії (нині — Рязанської області Росії) в селянській родині. Росіянин. У 1912 році закінчив початкову школу в рідному селі. Трудову діяльність розпочав матросом на волзькій пристані в Костромі. З грудня 1917 року входив до складу сільського червоногвардійського загону. З березня 1918 року — знову працював матросом у Костромі.
Громадянська війна
До лав РСЧА вступив у березні 1919 року. У тому ж році закінчив Костромські командні курси. Учасник громадянської війни в Росії: воював на Петроградському фронті у складі 4-го зведеного курсантського полку 7-ї армії, був поранений в руку. Після одужання — демобілізований у квітні 1920 року.
Міжвоєнний період
З серпня 1920 року — знову в лавах РСЧА. Обіймав посади командира взводу і командира роти 10-го окремого батальйону ВЧК (м. Кострома). Член РКП(б) з 1921 року. У жовтні 1921 року закінчив Вищу військову школу при Запасній армії (м. Казань), служив командиром роти, начальником господарської команди 404-го окремого полку Українського військового округу (УВО). З жовтня 1922 року — слухач піхотного відділення Київської вищої об'єднаної школи імені Головкома Каменєва. Обіймав низку командних посад у стрілецьких частинах УВО. З січня 1931 року — військовий комендант Дніпропетровська. З жовтня того ж року — начальник полкової школи, начальник штабу 181-го стрілецького полку 61-ї стрілецької дивізії Приволзького військового округу. З січня 1936 року — начальник штабу, з червня 1937 року — командир 123-го стрілецького полку 41-ї стрілецької дивізії Харківського військового округу.
У 1938 році полковник В. П. Стенін з відзнакою закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе й був призначений начальником штабу 101-ї гірськострілецької дивізії 2-ї окремої Червонопрапорної армії. З травня 1940 року — начальник піхоти 35-ї стрілецької дивізії. З січня 1941 року — заступник командира 69-ї моторизованої дивізії на Далекому Сході.
Німецько-радянська війна
З початком німецько-радянської війни у липні 1941 року разом з 69-ю моторизованою дивізією відбув на німецько-радянський фронт, де дивізія увійшла до складу 30-ї армії Західного фронту.
З серпня 1941 року — командир 261-ї стрілецької дивізії тієї ж армії. Брав участь у Смоленській битві. У жовтні 1941 року потрапив у оточення під Вязьмою, де дивізія майже повністю була знищена. За два тижні спромігся вивести з оточення зведений загін кількістю в 250 осіб. Наприкінці жовтня призначений заступником командувача 5-ї армії Західного фронту з тилу. Учасник оборони Москви.
З серпня 1942 року — заступник командувача з тилу 66-ї армії на Сталінградському і Донському фронтах. Учасник Сталінградської битви.
У червні 1943 року призначений командиром 8-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії на Степовому і Воронезькому фронтах. У серпні того ж року переведений на посаду командира 2-ї мотострілецької бригади 3-го танкового корпусу. Наприкінці жовтня 1943 року призначений командиром 68-ї гвардійської стрілецької дивізії на Воронезькому і 1-му Українському фронтах. Брав участь у визволенні Лівобережної України, битві за Дніпро та визволенні Правобережної України.
Під час бойових дій на території Польщі у серпні 1944 року був усунутий від командування дивізією за невиконання наказу, перебував у резерві ГУК НКО СРСР. У жовтні 1944 року призначений командиром 4-ї стрілецької дивізії 1-го Білоруського фронту. З грудня 1944 й до кінця війни — командир 134-ї стрілецької дивізії. 5 травня 1945 року дивізія під його командуванням вийшла на річку Ельбу поблизу Магдебурга, де зустрілась з американськими військами.
Повоєнні роки
Після закінчення війни продовжив військову службу в лавах ЗС СРСР. З липня 1945 року — командир 89-ї гвардійської стрілецької дивізії, з листопада 1945 року — командир 23-ї гвардійської механізованої дивізії в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині.
З травня 1947 року — начальник Саратовського військового піхотного училища.
У жовтні 1951 року гвардії генерал-майор В. П. Стенін вийшов у відставку за станом здоров'я. Мешкав у Саратові, де й помер 29 травня 1952 року. Похований на Воскресенському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії генерал-майорові Стеніну Володимиру Пилиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5191).
Нагороджений двома орденами Леніна (06.04.1945, …), чотирма орденами Червоного Прапора (14.12.1942, 14.02.1943, 30.08.1944, 03.11.1944), двома орденами Суворова 2-го ступеня (10.01.1944, 31.01.1944), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (07.08.1944), медалями, а також кількома іноземними нагородами.
Посилання
- Стенін Володимир Пилипович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Pili povich Ste nin nar 1899 pom 1952 radyanskij voyenachalnik gvardiyi general major 1942 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Volodimir Pilipovich Steninros Vladimir Filippovich SteninNarodzhennya10 chervnya 1899 1899 06 10 Smert25 travnya 1952 1952 05 25 52 roki SaratovPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1919 1951PartiyaRKP b Zvannya General majorKomanduvannya8 ma gv pdd 89 ta gv sdVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaAvtografNagorodiMedal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Orden Hrest Gryunvalda 3 stupenya Stenin Volodimir Pilipovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 10 chervnya za inshimi danimi 15 grudnya 1899 roku v seli Tambovskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Ryazanskoyi oblasti Rosiyi v selyanskij rodini Rosiyanin U 1912 roci zakinchiv pochatkovu shkolu v ridnomu seli Trudovu diyalnist rozpochav matrosom na volzkij pristani v Kostromi Z grudnya 1917 roku vhodiv do skladu silskogo chervonogvardijskogo zagonu Z bereznya 1918 roku znovu pracyuvav matrosom u Kostromi Gromadyanska vijna Do lav RSChA vstupiv u berezni 1919 roku U tomu zh roci zakinchiv Kostromski komandni kursi Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi voyuvav na Petrogradskomu fronti u skladi 4 go zvedenogo kursantskogo polku 7 yi armiyi buv poranenij v ruku Pislya oduzhannya demobilizovanij u kvitni 1920 roku Mizhvoyennij period Z serpnya 1920 roku znovu v lavah RSChA Obijmav posadi komandira vzvodu i komandira roti 10 go okremogo bataljonu VChK m Kostroma Chlen RKP b z 1921 roku U zhovtni 1921 roku zakinchiv Vishu vijskovu shkolu pri Zapasnij armiyi m Kazan sluzhiv komandirom roti nachalnikom gospodarskoyi komandi 404 go okremogo polku Ukrayinskogo vijskovogo okrugu UVO Z zhovtnya 1922 roku sluhach pihotnogo viddilennya Kiyivskoyi vishoyi ob yednanoyi shkoli imeni Golovkoma Kamenyeva Obijmav nizku komandnih posad u strileckih chastinah UVO Z sichnya 1931 roku vijskovij komendant Dnipropetrovska Z zhovtnya togo zh roku nachalnik polkovoyi shkoli nachalnik shtabu 181 go strileckogo polku 61 yi strileckoyi diviziyi Privolzkogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1936 roku nachalnik shtabu z chervnya 1937 roku komandir 123 go strileckogo polku 41 yi strileckoyi diviziyi Harkivskogo vijskovogo okrugu U 1938 roci polkovnik V P Stenin z vidznakoyu zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze j buv priznachenij nachalnikom shtabu 101 yi girskostrileckoyi diviziyi 2 yi okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi Z travnya 1940 roku nachalnik pihoti 35 yi strileckoyi diviziyi Z sichnya 1941 roku zastupnik komandira 69 yi motorizovanoyi diviziyi na Dalekomu Shodi Nimecko radyanska vijna Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni u lipni 1941 roku razom z 69 yu motorizovanoyu diviziyeyu vidbuv na nimecko radyanskij front de diviziya uvijshla do skladu 30 yi armiyi Zahidnogo frontu Z serpnya 1941 roku komandir 261 yi strileckoyi diviziyi tiyeyi zh armiyi Brav uchast u Smolenskij bitvi U zhovtni 1941 roku potrapiv u otochennya pid Vyazmoyu de diviziya majzhe povnistyu bula znishena Za dva tizhni spromigsya vivesti z otochennya zvedenij zagin kilkistyu v 250 osib Naprikinci zhovtnya priznachenij zastupnikom komanduvacha 5 yi armiyi Zahidnogo frontu z tilu Uchasnik oboroni Moskvi Z serpnya 1942 roku zastupnik komanduvacha z tilu 66 yi armiyi na Stalingradskomu i Donskomu frontah Uchasnik Stalingradskoyi bitvi U chervni 1943 roku priznachenij komandirom 8 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi diviziyi na Stepovomu i Voronezkomu frontah U serpni togo zh roku perevedenij na posadu komandira 2 yi motostrileckoyi brigadi 3 go tankovogo korpusu Naprikinci zhovtnya 1943 roku priznachenij komandirom 68 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi na Voronezkomu i 1 mu Ukrayinskomu frontah Brav uchast u vizvolenni Livoberezhnoyi Ukrayini bitvi za Dnipro ta vizvolenni Pravoberezhnoyi Ukrayini Pid chas bojovih dij na teritoriyi Polshi u serpni 1944 roku buv usunutij vid komanduvannya diviziyeyu za nevikonannya nakazu perebuvav u rezervi GUK NKO SRSR U zhovtni 1944 roku priznachenij komandirom 4 yi strileckoyi diviziyi 1 go Biloruskogo frontu Z grudnya 1944 j do kincya vijni komandir 134 yi strileckoyi diviziyi 5 travnya 1945 roku diviziya pid jogo komanduvannyam vijshla na richku Elbu poblizu Magdeburga de zustrilas z amerikanskimi vijskami Povoyenni roki Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu v lavah ZS SRSR Z lipnya 1945 roku komandir 89 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi z listopada 1945 roku komandir 23 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi v Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini Z travnya 1947 roku nachalnik Saratovskogo vijskovogo pihotnogo uchilisha U zhovtni 1951 roku gvardiyi general major V P Stenin vijshov u vidstavku za stanom zdorov ya Meshkav u Saratovi de j pomer 29 travnya 1952 roku Pohovanij na Voskresenskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi general majorovi Steninu Volodimiru Pilipovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5191 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 06 04 1945 chotirma ordenami Chervonogo Prapora 14 12 1942 14 02 1943 30 08 1944 03 11 1944 dvoma ordenami Suvorova 2 go stupenya 10 01 1944 31 01 1944 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 07 08 1944 medalyami a takozh kilkoma inozemnimi nagorodami PosilannyaStenin Volodimir Pilipovich Sajt Geroi strany ros