Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Юхи́мович Стекляр (29 січня 1923, Новоград-Волинський нині Житомирської області — 18 січня 2018, Рівне, Рівненська область) — полковник КДБ СРСР, в 40—50 роках XX століття один з головних фахівців боротьби з Українською повстанською армією на Рівненщині. Обвинувачуваний в справі про вбивство двох або більше осіб в березні 1952 року, зокрема художника та члена референтури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича та двох його побратимів. Помер не дочекавшись вироку суду.
| Стекляр Борис Юхимович | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 29 січня 1923 Новоград-Волинський, Волинська губернія, Українська СРР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 18 січня 2018 (94 роки) Рівне, Рівненська область, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | українець | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | контррозвідка | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | (1-ше Ленінградське артилерійське училище) | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1941—1976 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Полковник | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||
 Стекляр Борис Юхимович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився в родині військовика Червоної армії в Новоград-Волинському, де його батько проходив службу.
Пішов на війну в серпні 1941 року за власним бажанням. Був прийнятий до 38-го окремого батальйону зв'язку на посаду мотоциклетного кулеметника. Під час відступу під Уманню дістав осколкове поранення в голову, після чого був перевезений до міста Оренбурзької області. Після одужання в грудні 1941 року направлений на Калінінський фронт до 908-го стрілецького полку 246-ї стрілецької дивізії 29-ї Армії під місто Ржев, де був відібраний у взвод полкової розвідки, в складі якої воював до грудня 1942 року, доки не дістав важке поранення в ліву ногу під час виконання спеціального завдання.
Воював під Сталінградом як командир відділення. Від березня 1943 до лютого 1944 навчався в (1-му Ленінградському артилерійському училищі), яке на той час розташовувалося в місті Енгельс. Закінчив навчання з відзнакою, за спеціальністю артилерійський розвідник, і званням молодшого лейтенанта.
Після закінчення училища призначений командиром взводу розвідки 211-го артилерійського полку 61-ї армії 1-го Білоруського фронту. У складі 61-ї армії брав участь у визволенні Білорусі. Відтак направлений на 2-й Прибалтійський фронт, де брав участь у визволенні Риги, за що був нагороджений Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. У листопаді 1944 року направлений до Польщі, за визволення Варшави нагороджений Орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. Перемогу зустрів у Німеччині (м. Віттенберг). У травні 1945 року був призначений командиром роти СМЕРШ у Берліні.
Навчався в , яку закінчив з відзнакою. Був направлений до міста Рівне для проходження служби в органах державної безпеки.
Вийшов у відставку 1976 року як начальник відділу управління КДБ Рівненської області. Протягом наступних 33 років очолював міжнародне агентство «Інтурист» по місту Рівне та області.
Справа про вбивство Ніла Хасевича
26 квітня 2017 року Генеральна прокуратура України почала розслідування за фактом вбивства художника ОУН і УПА Ніла Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром. Стекляр своєї вини не визнає, проте в декількох книжках, які описують події, зазначається, що саме Стекляр кинув гранату, якою було вбито трьох ОУНівців.
З нарису «Прийшов із війни лейтенант»:
«Операцію із захоплення Зота капітан Стекляр призначив на 4 березня 1952 року… „Виходьте! Інакше закидаємо гранатами!“ — крикнув Стекляр. Відповіддю було мовчання. Отже, переговори не відбулися. Чекіст витягнув із сумки гранату РГД і шепнув командиру відділення… Сержант точно на півметра, не вище, підняв важку ляду… Цього вистачило, щоб метнути в лаз гранату. Глухо прогримів під ногами вибух… Почекавши трохи, капітан дав сигнал солдатам підняти затичку і знову наказово вигукнув: „Хто живий — виходьте! Інакше пустимо гранати в хід“. Ніхто не вийшов… Живих у бункері не виявилося. При світлі акумуляторного ліхтаря Стекляр побачив три трупи. Один без ноги — це був Зот. У руці бандит стискав автомат».
За версією Стекляра, 4 березня 1952 року в селі Сухівці Хасевич, незважаючи на пропозицію здатися, убив двох своїх соратників, а потім застрелився.
25 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області, у якому, всупереч Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення. Позов було залишено без розгляду.
Пізніший аналіз особової справи й архівних документів виявили, що полковник КГБ Борис Стекляр, який брав участь у ліквідації підпільного художника УПА Ніла Хасевича, в 1960-х роках виконував оперативні завдання проти українських націоналістів у радянських концтаборах. Йдеться про наказ Голови КГБ генерал-лейтенанта Віталія Нікітченка № 85 від 17 липня 1964 року про заохочення співробітників Управління КГБ по Рівненськоій області.
Серед відзначених за «вміло підготовані заходи з розвінчання ідеології українських буржуазних націоналістів і показу досягнень Української РСР за роки Радянської влади, проведений у Дубравному ВТТ (виправно-трудовому таборі) Мордовської АРСР» є й прізвище Бориса Стекляра.
ДубравЛАГ, чий центр розташовувався в с. Явас Зубово-Полянського району Мордовії, до 1954 року був особливим (тобто, каторжним) табором. Після розформування системи ГУЛАГу в 1960-х роках табір залишався виправним закладом із окремими колоніями для політичних в’язнів.
У ньому відбували строки ув’язнення відомі українські дисиденти та колишні повстанці Святослав Караванський, Іван Гель, В’ячеслав Чорновіл, Василь Левкович, Юрій Бадзьо, Михайло Сорока (помер у таборі), Йосиф Сліпий та інші.
Як повідомив історик Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак, «заходи», в яких брав участь у таборах Стекляр, скоріше за все, були дещо серйознішими, ніж «показ досягнень УРСР».
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999).
- орден Червоного Прапора (12.05.1945).
- два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (14.02.1945, 11.03.1985).
- орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (26.10.1944).
- орден Червоної Зірки (29.03.1944).
- Медаль «За бойові заслуги».
- Медаль «За оборону Сталінграда».
- Медаль «За взяття Берліна».
- Медаль «За визволення Варшави».
- Медаль «За перемогу над Німеччиною».
- інші медалі.
- «Почесний ветеран України» — відзнака Ради організації ветеранів України.
Див. також
Примітки
- Леніна, Бичковська (28 вересня 2016). fakty.ua. Факты и комментарии. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.(рос.)
- . www.pravda.com.ua. Українська правда. 26 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- . gur.gov.ua. ГУР МО України. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
- . Проект «Я помню». 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 30 квітня 2017.(рос.)
- . http://www.istpravda.com.ua. Історична правда. 28 серпня 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
- . http://www.istpravda.com.ua. Історична правда. 2 червня 2017. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
Посилання
- . gur.gov.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
- Некролог на сайті газети «Червона зірка»
- . https://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
Література
- Чекисты рассказывают… Книга 6 / Т. Гладков, Б. Стекляр. Рассказы полковника Бондаря. — С. 121—178. — Москва: Советская Россия, 1985. — 272 с. (рос.)
- Со щитом и мечом: очерки и статьи. — Львов: Каменяр, 1988. — 203,[2] с. — (рос.)
- Ніл Хасевич — провідник Зот // Вєдєнєєв Д. В., Шевченко С. В. Українські Соловки. — Київ: ЕксОб, 2001. — С. 191—199. —
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Yuhi movich Steklyar 29 sichnya 1923 19230129 Novograd Volinskij nini Zhitomirskoyi oblasti 18 sichnya 2018 Rivne Rivnenska oblast polkovnik KDB SRSR v 40 50 rokah XX stolittya odin z golovnih fahivciv borotbi z Ukrayinskoyu povstanskoyu armiyeyu na Rivnenshini Obvinuvachuvanij v spravi pro vbivstvo dvoh abo bilshe osib v berezni 1952 roku zokrema hudozhnika ta chlena referenturi propagandi Volinskogo krajovogo provodu OUN Nila Hasevicha ta dvoh jogo pobratimiv Pomer ne dochekavshis viroku sudu Steklyar Boris YuhimovichNarodzhennya29 sichnya 1923 1923 01 29 Novograd Volinskij Volinska guberniya Ukrayinska SRR SRSRSmert18 sichnya 2018 2018 01 18 94 roki Rivne Rivnenska oblast UkrayinaNacionalnistukrayinecKrayinaSRSR UkrayinaRid vijskkontrrozvidkaOsvita1 she Leningradske artilerijske uchilisheRoki sluzhbi1941 1976PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijna 1941 1945 Bitva pid UmannyuRzhevska bitvaStalingradska bitvaOperaciya Bagration Rizka operaciya ru NagorodiYuvilejna medal 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Medal 70 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Yuvilejna medal 70 rokiv Peremogi nad nacizmom Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu II st SRSR Medal Zhukova Yuvilejna medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 65 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Steklyar Boris Yuhimovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini vijskovika Chervonoyi armiyi v Novograd Volinskomu de jogo batko prohodiv sluzhbu Pishov na vijnu v serpni 1941 roku za vlasnim bazhannyam Buv prijnyatij do 38 go okremogo bataljonu zv yazku na posadu motocikletnogo kulemetnika Pid chas vidstupu pid Umannyu distav oskolkove poranennya v golovu pislya chogo buv perevezenij do mista Orenburzkoyi oblasti Pislya oduzhannya v grudni 1941 roku napravlenij na Kalininskij front do 908 go strileckogo polku 246 yi strileckoyi diviziyi 29 yi Armiyi pid misto Rzhev de buv vidibranij u vzvod polkovoyi rozvidki v skladi yakoyi voyuvav do grudnya 1942 roku doki ne distav vazhke poranennya v livu nogu pid chas vikonannya specialnogo zavdannya Voyuvav pid Stalingradom yak komandir viddilennya Vid bereznya 1943 do lyutogo 1944 navchavsya v 1 mu Leningradskomu artilerijskomu uchilishi yake na toj chas roztashovuvalosya v misti Engels Zakinchiv navchannya z vidznakoyu za specialnistyu artilerijskij rozvidnik i zvannyam molodshogo lejtenanta Pislya zakinchennya uchilisha priznachenij komandirom vzvodu rozvidki 211 go artilerijskogo polku 61 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu U skladi 61 yi armiyi brav uchast u vizvolenni Bilorusi Vidtak napravlenij na 2 j Pribaltijskij front de brav uchast u vizvolenni Rigi za sho buv nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya U listopadi 1944 roku napravlenij do Polshi za vizvolennya Varshavi nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Peremogu zustriv u Nimechchini m Vittenberg U travni 1945 roku buv priznachenij komandirom roti SMERSh u Berlini Navchavsya v yaku zakinchiv z vidznakoyu Buv napravlenij do mista Rivne dlya prohodzhennya sluzhbi v organah derzhavnoyi bezpeki Vijshov u vidstavku 1976 roku yak nachalnik viddilu upravlinnya KDB Rivnenskoyi oblasti Protyagom nastupnih 33 rokiv ocholyuvav mizhnarodne agentstvo Inturist po mistu Rivne ta oblasti Sprava pro vbivstvo Nila Hasevicha 26 kvitnya 2017 roku Generalna prokuratura Ukrayini pochala rozsliduvannya za faktom vbivstva hudozhnika OUN i UPA Nila Hasevicha pracivnikom organiv derzhbezpeki SRSR Borisom Steklyarom Steklyar svoyeyi vini ne viznaye prote v dekilkoh knizhkah yaki opisuyut podiyi zaznachayetsya sho same Steklyar kinuv granatu yakoyu bulo vbito troh OUNivciv Z narisu Prijshov iz vijni lejtenant Operaciyu iz zahoplennya Zota kapitan Steklyar priznachiv na 4 bereznya 1952 roku Vihodte Inakshe zakidayemo granatami kriknuv Steklyar Vidpoviddyu bulo movchannya Otzhe peregovori ne vidbulisya Chekist vityagnuv iz sumki granatu RGD i shepnuv komandiru viddilennya Serzhant tochno na pivmetra ne vishe pidnyav vazhku lyadu Cogo vistachilo shob metnuti v laz granatu Gluho progrimiv pid nogami vibuh Pochekavshi trohi kapitan dav signal soldatam pidnyati zatichku i znovu nakazovo viguknuv Hto zhivij vihodte Inakshe pustimo granati v hid Nihto ne vijshov Zhivih u bunkeri ne viyavilosya Pri svitli akumulyatornogo lihtarya Steklyar pobachiv tri trupi Odin bez nogi ce buv Zot U ruci bandit stiskav avtomat Za versiyeyu Steklyara 4 bereznya 1952 roku v seli Suhivci Hasevich nezvazhayuchi na propoziciyu zdatisya ubiv dvoh svoyih soratnikiv a potim zastrelivsya 25 serpnya 2016 roku v Rivnenskomu okruzhnomu administrativnomu sudi vidbuvsya rozglyad spravi Borisa Steklyara do Upravlinnya SBU v Rivnenskij oblasti u yakomu vsuperech Zakonu Ukrayini Pro dostup do arhiviv represivnih organiv komunistichnogo totalitarnogo rezhimu 1917 1991 rokiv prosiv sud zobov yazati Upravlinnya SBU v Rivnenskij oblasti ne nadavati jogo osobovu spravu 2095 dlya oznajomlennya Pozov bulo zalisheno bez rozglyadu Piznishij analiz osobovoyi spravi j arhivnih dokumentiv viyavili sho polkovnik KGB Boris Steklyar yakij brav uchast u likvidaciyi pidpilnogo hudozhnika UPA Nila Hasevicha v 1960 h rokah vikonuvav operativni zavdannya proti ukrayinskih nacionalistiv u radyanskih konctaborah Jdetsya pro nakaz Golovi KGB general lejtenanta Vitaliya Nikitchenka 85 vid 17 lipnya 1964 roku pro zaohochennya spivrobitnikiv Upravlinnya KGB po Rivnenskoij oblasti Sered vidznachenih za vmilo pidgotovani zahodi z rozvinchannya ideologiyi ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv i pokazu dosyagnen Ukrayinskoyi RSR za roki Radyanskoyi vladi provedenij u Dubravnomu VTT vipravno trudovomu tabori Mordovskoyi ARSR ye j prizvishe Borisa Steklyara DubravLAG chij centr roztashovuvavsya v s Yavas Zubovo Polyanskogo rajonu Mordoviyi do 1954 roku buv osoblivim tobto katorzhnim taborom Pislya rozformuvannya sistemi GULAGu v 1960 h rokah tabir zalishavsya vipravnim zakladom iz okremimi koloniyami dlya politichnih v yazniv U nomu vidbuvali stroki uv yaznennya vidomi ukrayinski disidenti ta kolishni povstanci Svyatoslav Karavanskij Ivan Gel V yacheslav Chornovil Vasil Levkovich Yurij Badzo Mihajlo Soroka pomer u tabori Josif Slipij ta inshi Yak povidomiv istorik Centru doslidzhen vizvolnogo ruhu eks zastupnik direktora Arhivu SBU Volodimir Birchak zahodi v yakih brav uchast u taborah Steklyar skorishe za vse buli desho serjoznishimi nizh pokaz dosyagnen URSR Nagorodiorden Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya 14 10 1999 orden Chervonogo Prapora 12 05 1945 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 14 02 1945 11 03 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 26 10 1944 orden Chervonoyi Zirki 29 03 1944 Medal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu inshi medali Pochesnij veteran Ukrayini vidznaka Radi organizaciyi veteraniv Ukrayini Div takozhKononov Vasil Makarovich Arnold MeriPrimitkiLenina Bichkovska 28 veresnya 2016 fakty ua Fakty i kommentarii Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 ros www pravda com ua Ukrayinska pravda 26 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 gur gov ua GUR MO Ukrayini Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2017 Proekt Ya pomnyu 11 grudnya 2014 Arhiv originalu za 1 travnya 2017 Procitovano 30 kvitnya 2017 ros http www istpravda com ua Istorichna pravda 28 serpnya 2016 Arhiv originalu za 5 chervnya 2017 Procitovano 4 chervnya 2017 http www istpravda com ua Istorichna pravda 2 chervnya 2017 Arhiv originalu za 5 chervnya 2017 Procitovano 4 chervnya 2017 Posilannya gur gov ua Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 27 kvitnya 2017 Nekrolog na sajtigazeti Chervona zirka https www istpravda com ua Istorichna pravda 1 lyutogo 2018 Procitovano 31 sichnya 2018 LiteraturaChekisty rasskazyvayut Kniga 6 T Gladkov B Steklyar Rasskazy polkovnika Bondarya S 121 178 Moskva Sovetskaya Rossiya 1985 272 s ros So shitom i mechom ocherki i stati Lvov Kamenyar 1988 203 2 s ISBN 5 7745 0107 8 ros Nil Hasevich providnik Zot Vyedyenyeyev D V Shevchenko S V Ukrayinski Solovki Kiyiv EksOb 2001 S 191 199 ISBN 966 7769 06 2 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi