Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арнольд Костянтинович Мері ест Arnold Meri 1 липня 1919 19190701 Таллінн Естонія 27 березня 2009 Таллінн Естонія радянсь

Арнольд Мері

Арнольд Мері

Арнольд Костянтинович Мері (ест. Arnold Meri; 1 липня 1919(19190701), Таллінн, Естонія — 27 березня 2009, Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Естонії. Герой Радянського Союзу (15.08.1941). Звинувачений естонською владою у злочинах проти людства. Помер 27 березня 2009 року, не дочекавшись вироку суду. Депутат Верховної ради Естонської РСР 10—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Арнольд Мері
Arnold Meri
image
Народження1 липня 1919(1919-07-01)
Таллінн, Естонія
Смерть27 березня 2009(2009-03-27)[1](89 років)
Таллінн, Естонія
рак легень
Країнаimage СРСР
image Естонія
Приналежністьimage Радянська армія
ОсвітаВища партійна школа при ЦК КПРС[d] і Q16678111?
Роки служби1941—1945
ПартіяКПРС
Звання

image Полковник

image
image image image image
image image image image
image image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
 image
image image image image
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
image
Орден Пошани
image
Медаль Жукова
 image
Війни / битвиДруга світова війна
ІншеВійськовий злочинець
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image image image image
image Арнольд Мері у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині конторського службовця. Батько за національністю естонець, мати — німкеня. З 1926 року проживав з родиною в Югославії, де батько працював кухарем, а мати служницею. Закінчив російську початкову школу у місті Скопле, а в 1938 року — 1-у російсько-сербську гімназію у Белграді. У 1938 році родина повернулася до Естонії. Арнольд Мері влаштувався працювати учнем слюсаря на машинобудівний завод Ф. Крулля в Таллінні. У 1939 році його призвали на строкову службу в естонську армію — в автотанковий полк.

Після окупації Естонії СРСР, у липні 1940 року Арнольда Мері обрали до міського комітету комсомолу Таллінна, а також йому було доручено створювати комсомольські організації в колишній естонській національній армії. Після перетворення армії в 22-й Естонський територіальний стрілецький корпус РСЧА, був призначений заступником політрука навчальної роти 415-го окремого батальйону зв'язку (радіобатальйону). Член ВКП(б) з 1940 року.

На фронтах Німецько-радянської війни з кінця червня 1941 року. Прийняв перший бій в районі міста Порхов Псковської області. Арнольд Мері отримав звання Героя Радянського Союзу за битву коло міста Порхова, коли він зупинив відступ і очолив оборону штабу корпусу. Став першим естонцем, удостоєним звання Героя Радянського Союзу, яке було йому присвоєне 15 серпня 1941 року.

Після лікування в госпіталі в жовтні 1941 року направлений на навчання до Московського військово-інженерного училища. Тоді ж почалося створення нових естонських національних частин РСЧА. Дізнавшись про це, Мері написав рапорт із проханням направити його до такої частини. На початку 1942 отримав призначення на посаду комсогра стрілецького полку. З осені 1942 року — помічник начальника політвідділу 249-ї Естонської стрілецької дивізії, а пізніше — 8-го Естонського Таллінського стрілецького корпусу, в якому служив до кінця війни. Учасник Великолуцької, Невельської, Нарвської, Прибалтійської стратегічної (Таллінської та Моонзундської фронтових) операцій.

У червні 1945 року Арнольд Мері був демобілізований з армії і направлений на комсомольську роботу до Естонської РСР. З 11 липня 1945 по жовтень 1949 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Естонії.

З 1949 по 1951 рік навчався у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б). Тоді ж направлений на острів Хийумаа як партійний уповноважений для проведення депортацій.

У 1951 році його звинуватили в створенні «антирадянської організації» та виключили з партії. Арнольда Мері позбавили звання Героя Радянського Союзу та інших державних нагород Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 серпня 1952 року. Однак засуджений він не був і поїхав спочатку з Москви до Таллінна, а потім з Таллінна до Горно-Алтайська. Працював агрономом плодово-ягідного розплідника, техноруком меблевої фабрики, начальником навчальної майстерні Горно-Алтайського педагогічного інституту.

У 1956 році за апеляцією XX з'їзду КПРС Арнольда Мері було відновлено в лавах КПРС, у званні Героя Радянського Союзу та правах на нагороди. Він заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. З 1958 року викладав політекономію капіталізму в Горно-Алтайському педагогічному інституті, потім був деканом одного з факультетів цього інституту.

У 1967 році Арнольд Мері на запрошення ЦК КП Естонії повернувся до Таллінна, де працював заступником, а потім 1-м заступником міністра освіти Естонської РСР. У 1979 році обраний головою президії Естонського товариства дружби та культурних зв'язків із зарубіжними державами.

У 1989 році Арнольд Мері пішов на пенсію. З двоюрідним братом, президентом Естонії, Леннартом Мері, Арнольд майже не спілкувався, вважаючи, що вони дуже різні — і за характером, і за світоглядом. З 2007 року до своєї смерті Арнольд Мері очолював Антифашистський комітет Естонії.

У 2007 році естонська прокуратура направила до суду кримінальну справу, в якій Арнольд Мері фігурував як обвинувачений. Йому інкримінували участь в злочинах проти мирного населення. Таким чином прокуратура кваліфікувала його участь в депортаціях естонців до Сибіру в 1949 році (Мері координував цей процес, будучи першим секретарем ЦК комсомолу Естонської РСР). Сам він не заперечував цього факту своєї біографії, але і не визнавав себе винним, заявляючи, що організатором депортацій він не був.

Під час процесу майже 90-річний Арнольд Мері був хворий на рак легенів, за час судового розгляду його стан погіршився. Він помер 27 березня 2009 року в Нимме, не дочекавшися вироку суду. Похований на цвинтарі Лійва в Таллінні.

Військове звання

Нагороди та відзнаки

Посилання

  • Герой Радянського Союзу не визнав себе винним у геноциді естонців [ 21 травня 2008 у Wayback Machine.]
  • Естонський компартієць звинувачений у ґеноциді
  • (англ.)

Див. також

  1. http://rt.com/news/estonian-red-army-veteran-dies-amidst-genocide-trial/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arnold Kostyantinovich Meri est Arnold Meri 1 lipnya 1919 19190701 Tallinn Estoniya 27 bereznya 2009 Tallinn Estoniya radyanskij estonskij diyach 1 j sekretar CK LKSM Estoniyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 15 08 1941 Zvinuvachenij estonskoyu vladoyu u zlochinah proti lyudstva Pomer 27 bereznya 2009 roku ne dochekavshis viroku sudu Deputat Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR 10 11 go sklikan Deputat Verhovnoyi radi SRSR 2 go sklikannya Arnold MeriArnold MeriNarodzhennya1 lipnya 1919 1919 07 01 Tallinn EstoniyaSmert27 bereznya 2009 2009 03 27 1 89 rokiv Tallinn Estoniya rak legenKrayina SRSR EstoniyaPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitaVisha partijna shkola pri CK KPRS d i Q16678111 Roki sluzhbi1941 1945PartiyaKPRSZvannya Polkovnik Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Orden Poshani Medal ZhukovaVijni bitviDruga svitova vijnaInsheVijskovij zlochinecNagorodi Arnold Meri u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini kontorskogo sluzhbovcya Batko za nacionalnistyu estonec mati nimkenya Z 1926 roku prozhivav z rodinoyu v Yugoslaviyi de batko pracyuvav kuharem a mati sluzhniceyu Zakinchiv rosijsku pochatkovu shkolu u misti Skople a v 1938 roku 1 u rosijsko serbsku gimnaziyu u Belgradi U 1938 roci rodina povernulasya do Estoniyi Arnold Meri vlashtuvavsya pracyuvati uchnem slyusarya na mashinobudivnij zavod F Krullya v Tallinni U 1939 roci jogo prizvali na strokovu sluzhbu v estonsku armiyu v avtotankovij polk Pislya okupaciyi Estoniyi SRSR u lipni 1940 roku Arnolda Meri obrali do miskogo komitetu komsomolu Tallinna a takozh jomu bulo dorucheno stvoryuvati komsomolski organizaciyi v kolishnij estonskij nacionalnij armiyi Pislya peretvorennya armiyi v 22 j Estonskij teritorialnij strileckij korpus RSChA buv priznachenij zastupnikom politruka navchalnoyi roti 415 go okremogo bataljonu zv yazku radiobataljonu Chlen VKP b z 1940 roku Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni z kincya chervnya 1941 roku Prijnyav pershij bij v rajoni mista Porhov Pskovskoyi oblasti Arnold Meri otrimav zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu za bitvu kolo mista Porhova koli vin zupiniv vidstup i ocholiv oboronu shtabu korpusu Stav pershim estoncem udostoyenim zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu yake bulo jomu prisvoyene 15 serpnya 1941 roku Pislya likuvannya v gospitali v zhovtni 1941 roku napravlenij na navchannya do Moskovskogo vijskovo inzhenernogo uchilisha Todi zh pochalosya stvorennya novih estonskih nacionalnih chastin RSChA Diznavshis pro ce Meri napisav raport iz prohannyam napraviti jogo do takoyi chastini Na pochatku 1942 otrimav priznachennya na posadu komsogra strileckogo polku Z oseni 1942 roku pomichnik nachalnika politviddilu 249 yi Estonskoyi strileckoyi diviziyi a piznishe 8 go Estonskogo Tallinskogo strileckogo korpusu v yakomu sluzhiv do kincya vijni Uchasnik Velikoluckoyi Nevelskoyi Narvskoyi Pribaltijskoyi strategichnoyi Tallinskoyi ta Moonzundskoyi frontovih operacij U chervni 1945 roku Arnold Meri buv demobilizovanij z armiyi i napravlenij na komsomolsku robotu do Estonskoyi RSR Z 11 lipnya 1945 po zhovten 1949 roku 1 j sekretar CK LKSM Estoniyi Z 1949 po 1951 rik navchavsya u Vishij partijnij shkoli pri CK VKP b Todi zh napravlenij na ostriv Hijumaa yak partijnij upovnovazhenij dlya provedennya deportacij U 1951 roci jogo zvinuvatili v stvorenni antiradyanskoyi organizaciyi ta viklyuchili z partiyi Arnolda Meri pozbavili zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ta inshih derzhavnih nagorod Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 serpnya 1952 roku Odnak zasudzhenij vin ne buv i poyihav spochatku z Moskvi do Tallinna a potim z Tallinna do Gorno Altajska Pracyuvav agronomom plodovo yagidnogo rozplidnika tehnorukom meblevoyi fabriki nachalnikom navchalnoyi majsterni Gorno Altajskogo pedagogichnogo institutu U 1956 roci za apelyaciyeyu XX z yizdu KPRS Arnolda Meri bulo vidnovleno v lavah KPRS u zvanni Geroya Radyanskogo Soyuzu ta pravah na nagorodi Vin zaochno zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KPRS Z 1958 roku vikladav politekonomiyu kapitalizmu v Gorno Altajskomu pedagogichnomu instituti potim buv dekanom odnogo z fakultetiv cogo institutu U 1967 roci Arnold Meri na zaproshennya CK KP Estoniyi povernuvsya do Tallinna de pracyuvav zastupnikom a potim 1 m zastupnikom ministra osviti Estonskoyi RSR U 1979 roci obranij golovoyu prezidiyi Estonskogo tovaristva druzhbi ta kulturnih zv yazkiv iz zarubizhnimi derzhavami U 1989 roci Arnold Meri pishov na pensiyu Z dvoyuridnim bratom prezidentom Estoniyi Lennartom Meri Arnold majzhe ne spilkuvavsya vvazhayuchi sho voni duzhe rizni i za harakterom i za svitoglyadom Z 2007 roku do svoyeyi smerti Arnold Meri ocholyuvav Antifashistskij komitet Estoniyi U 2007 roci estonska prokuratura napravila do sudu kriminalnu spravu v yakij Arnold Meri figuruvav yak obvinuvachenij Jomu inkriminuvali uchast v zlochinah proti mirnogo naselennya Takim chinom prokuratura kvalifikuvala jogo uchast v deportaciyah estonciv do Sibiru v 1949 roci Meri koordinuvav cej proces buduchi pershim sekretarem CK komsomolu Estonskoyi RSR Sam vin ne zaperechuvav cogo faktu svoyeyi biografiyi ale i ne viznavav sebe vinnim zayavlyayuchi sho organizatorom deportacij vin ne buv Pid chas procesu majzhe 90 richnij Arnold Meri buv hvorij na rak legeniv za chas sudovogo rozglyadu jogo stan pogirshivsya Vin pomer 27 bereznya 2009 roku v Nimme ne dochekavshisya viroku sudu Pohovanij na cvintari Lijva v Tallinni Vijskove zvannyapolkovnikNagorodi ta vidznakiGeroj Radyanskogo Soyuzu 15 08 1941 dva ordeni Lenina 15 08 1941 28 10 1948 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 11 03 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni II st 18 12 1944 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 20 07 1950 dva ordeni Chervonoyi Zirki 28 02 1943 18 06 1946 orden Znak Poshani orden Druzhbi narodiv orden Poshani Rosijska Federaciya 28 03 2009 posmertno medali Pochesnij gromadyanin mista Porhov Pskovska oblast PosilannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu ne viznav sebe vinnim u genocidi estonciv 21 travnya 2008 u Wayback Machine Estonskij kompartiyec zvinuvachenij u genocidi angl Div takozhKononov Vasil Makarovich Steklyar Boris Yuhimovichhttp rt com news estonian red army veteran dies amidst genocide trial

Дата публікації:
Топ