Стафілін пахучий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Ocypus olens (O. F. Müller, 1764) | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Стафілін пахучий (Ocypus olens) — вид жуків з родини Стафіліни (Staphylinidae).
Таксономія
Стафілін пахучий — один з 130 видів роду, один з 25 видів роду у фауні України.
Наукова назва виду, olens, в перекладі означає — «пахучий».
Підвиди:
- Ocypus (Ocypus) olens olens (O. Müller, 1764)
- Ocypus (Ocypus) olens azoricus (Mequignon, 1942)
Поширення та чисельність
Стафілін пахучий — поширений у Європі палеарктичний вид. Ареал охоплює все Середземномор'я. Вид також інтродукований до Америки та Австралоазії.
В Україні чисельність незначна — зустрічаються поодинокі особини на півдні Кримського півострова та в Закарпатті. Зафіксовано також випадки в Тернопільськй області (на території національного парку "Кременецькі гори" на околицях міста Кременець та прилеглих сіл). Скоріше за все сюди жук потрапив з людьми з інших областей, наімвірніше - з Криму.
Морфологічні ознаки
Жук має вузьку форму тіла, довжина якого — 22–32 мм. Чорне матове тіло комахи вкрите дрібними, чорними щетинками. Укорочені тверді надкрила покривають груди, приховуючи складену другу пару коротких крил. Черевце складається з 8 сегментів, вкритих склеротизованими пластинами. Стафілін має великі щелепи і надзвичайно потужну черевну мускулатуру.
Особливості біології
Місця перебування виду — затінені і вологі біотопи, рідше — сухі соснові ліси, дуже рідко — поля і виноградники.
Імаго зустрічаються з березня по жовтень, личинки — у березні–травні та жовтні. Зимує в личинковій та дорослій стадіях. Дорослий жук у березні після зимівлі виходить зі схованки на поверхню або може залишатися активним протягом другої зими, якщо клімат м'який.
Стафілін пахучий — нічний хижак, протягом дня ховається під шматками дерев, в лісовій підстилці або під камінням. Його місце як домінуючого хижака забезпечується невибагливістю до середовища проживання та різноманітні і численні джерела живлення. Харчується іншими безхребетними: комахами, мокрицями, черв'яками, слизняками та падаллю. За допомогою великих щелеп жук подрібнює здобич, пережовує шматочки їжі, формуючи болюс у вигляді кулястої маси, після чого болюс проходить через травний тракт комахи.
Коли стафілін відчуває загрозу для себе, він займає оборонну позицію — широко розкриває свої потужні щелепи і піднімає черевце над головою. При цьому жук виділяє неприємну рідину з пари екзокринних залоз, що знаходяться в останньому 8–му сегменті черевця. При захисті він також може виводити фекальну рідину з анусу, а також смердючу рідину з рота.
Розмноження відбувається восени. Через 14–21 день після спарювання, самка відкладає одне яйце в сирому, темному місці — в опалому листі або під камінням. Личинка з'являється з яйця через 30 днів і буде жити в основному у схованках. Личинка — такий самий хижак, як і доросла особина. Личинка має аналогічне з імаго харчування та оборонну поведінку. Розвиток личинки проходить 3 послідовні стадії. Впродовж останньої стадії, приблизно на 150-й день, личинка досягає в довжину 20–26 мм. Після цього починається перетворення личинки у лялечку. Цей процес триває до 35 днів. Сформоване імаго виходить з лялечки, залишаючись неактивними протягом двох годин, доки крила не висохнуть.
Людські забобони
У середньовіччі люди пов'язували жука за його зовнішній вид і смердючість з дияволом. Так у Британії з давніх часів загальними назвами стафіліна пахучого залишаються: кінь з екіпажу диявола (англ. Devil's coach horse) або скакун диявола (англ. Devil's steed), лакей диявола (англ. Devil's footman) та кучер диявола (англ. Devil's coachman).
На даний момент не достатньо вивчено рівень небезпеки для людей. І хоча відсутні дані про пряму причетність виду до летальних випадків - слід дуже обережно поводитися в місцях його проживання, особливо алергікам та особам, страждаючим на заворювання дихальних шляхів (наприклад хронічний ларингіт або бронхіальна астма), так як він може викликати алергічні реакції, ускладнення яких індивідуальні, аж до анафілактичного шоку.
Заходи охорони
Причиною зменшення чисельності стафіліна пахучого є скорочення місць перебування виду внаслідок вибирання каміння, обробки лісових масивів пестицидами тощо.
У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія. У 2009 році стафілін пахучий був виключений з Червоної книги України.
Примітки
- Ocypus (Ocypus) olens (O. Muller 1764). PESI portal http://www.eu-nomen.eu. Процитовано 16 липня 2015.
- . BioLib http://www.biolib.cz. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- Стафілін пахучий Ocypus olens. Червона книга України (1994).
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 липня 2015. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
Джерела
- Стафілін пахучий Ocypus olens. Червона книга України (1994).
- . BioLib http://www.biolib.cz. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.
- Ocypus (Ocypus) olens (O. Muller 1764). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
- Ocypus (Ocypus) olens (O. Muller 1764). PESI portal http://www.eu-nomen.eu.
Література
- Потоцкая В. А. Определитель личинок коротконадкрылых жуков (Staphylinidae) Европейской части СССР. — М.: Наука, 1967. — С. 3 — 120.
- Горностаев Г. Н. Насекомые СССР. — М.: Мысль, 1970. — С. 53 — 54.
- Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984.
- Гусаров В. И. Жуки — стафилиниды (Coleoptera, Staphylinidae) Крымского полуострова // Автореф. канд. дисс. — СПб, 1992. — 16 с.
- Петренко А. А. Новые и малоизвестные для фауны Украины жуки — стафилиниды (Coleoptera, Staphylinidae) // Вестник зоологии. — 1978. — № 1. — С. 49 — 54.
- Богданов Ю. А. К распределению стафилинид (Coleoptera, Staphylinidae) по ландшафтно–географическим поясам в Украинских Карпатах // VII Междунар. симпозиум по энтомофауне Средней Европы. — Л.: Наука, 1977. — C. 20 — 21.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stafilin pahuchijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Rodina Stafilini Staphylinidae Rid Vid Stafilin pahuchijBinomialna nazvaOcypus olens O F Muller 1764 SinonimiStaphylinus olens O F Muller 1764 Staphylinus major De Geer 1774 Staphylinus unicolor Herbst 1784 Goerius macrocephalus Stephens 1832 Ocypus fulvopilosus Fiori 1894 Ocypus meridionalis Fiori 1894PosilannyaVikishovishe Ocypus olensVikividi Ocypus olensEOL 2870631NCBI 662956Fossilworks 311902 Stafilin pahuchij Ocypus olens vid zhukiv z rodini Stafilini Staphylinidae TaksonomiyaStafilin pahuchij odin z 130 vidiv rodu odin z 25 vidiv rodu u fauni Ukrayini Naukova nazva vidu olens v perekladi oznachaye pahuchij Pidvidi Ocypus Ocypus olens olens O Muller 1764 Ocypus Ocypus olens azoricus Mequignon 1942 Poshirennya ta chiselnistStafilin pahuchij poshirenij u Yevropi palearktichnij vid Areal ohoplyuye vse Seredzemnomor ya Vid takozh introdukovanij do Ameriki ta Avstraloaziyi V Ukrayini chiselnist neznachna zustrichayutsya poodinoki osobini na pivdni Krimskogo pivostrova ta v Zakarpatti Zafiksovano takozh vipadki v Ternopilskj oblasti na teritoriyi nacionalnogo parku Kremenecki gori na okolicyah mista Kremenec ta prileglih sil Skorishe za vse syudi zhuk potrapiv z lyudmi z inshih oblastej naimvirnishe z Krimu Morfologichni oznakiZhuk maye vuzku formu tila dovzhina yakogo 22 32 mm Chorne matove tilo komahi vkrite dribnimi chornimi shetinkami Ukorocheni tverdi nadkrila pokrivayut grudi prihovuyuchi skladenu drugu paru korotkih kril Cherevce skladayetsya z 8 segmentiv vkritih sklerotizovanimi plastinami Stafilin maye veliki shelepi i nadzvichajno potuzhnu cherevnu muskulaturu Osoblivosti biologiyiZahisna poziciyaLichinkaNapad na doshovogo cherv yaka Miscya perebuvannya vidu zatineni i vologi biotopi ridshe suhi sosnovi lisi duzhe ridko polya i vinogradniki Imago zustrichayutsya z bereznya po zhovten lichinki u berezni travni ta zhovtni Zimuye v lichinkovij ta doroslij stadiyah Doroslij zhuk u berezni pislya zimivli vihodit zi shovanki na poverhnyu abo mozhe zalishatisya aktivnim protyagom drugoyi zimi yaksho klimat m yakij Stafilin pahuchij nichnij hizhak protyagom dnya hovayetsya pid shmatkami derev v lisovij pidstilci abo pid kaminnyam Jogo misce yak dominuyuchogo hizhaka zabezpechuyetsya nevibaglivistyu do seredovisha prozhivannya ta riznomanitni i chislenni dzherela zhivlennya Harchuyetsya inshimi bezhrebetnimi komahami mokricyami cherv yakami sliznyakami ta padallyu Za dopomogoyu velikih shelep zhuk podribnyuye zdobich perezhovuye shmatochki yizhi formuyuchi bolyus u viglyadi kulyastoyi masi pislya chogo bolyus prohodit cherez travnij trakt komahi Koli stafilin vidchuvaye zagrozu dlya sebe vin zajmaye oboronnu poziciyu shiroko rozkrivaye svoyi potuzhni shelepi i pidnimaye cherevce nad golovoyu Pri comu zhuk vidilyaye nepriyemnu ridinu z pari ekzokrinnih zaloz sho znahodyatsya v ostannomu 8 mu segmenti cherevcya Pri zahisti vin takozh mozhe vivoditi fekalnu ridinu z anusu a takozh smerdyuchu ridinu z rota Rozmnozhennya vidbuvayetsya voseni Cherez 14 21 den pislya sparyuvannya samka vidkladaye odne yajce v siromu temnomu misci v opalomu listi abo pid kaminnyam Lichinka z yavlyayetsya z yajcya cherez 30 dniv i bude zhiti v osnovnomu u shovankah Lichinka takij samij hizhak yak i dorosla osobina Lichinka maye analogichne z imago harchuvannya ta oboronnu povedinku Rozvitok lichinki prohodit 3 poslidovni stadiyi Vprodovzh ostannoyi stadiyi priblizno na 150 j den lichinka dosyagaye v dovzhinu 20 26 mm Pislya cogo pochinayetsya peretvorennya lichinki u lyalechku Cej proces trivaye do 35 dniv Sformovane imago vihodit z lyalechki zalishayuchis neaktivnimi protyagom dvoh godin doki krila ne visohnut Lyudski zaboboniU serednovichchi lyudi pov yazuvali zhuka za jogo zovnishnij vid i smerdyuchist z diyavolom Tak u Britaniyi z davnih chasiv zagalnimi nazvami stafilina pahuchogo zalishayutsya kin z ekipazhu diyavola angl Devil s coach horse abo skakun diyavola angl Devil s steed lakej diyavola angl Devil s footman ta kucher diyavola angl Devil s coachman Na danij moment ne dostatno vivcheno riven nebezpeki dlya lyudej I hocha vidsutni dani pro pryamu prichetnist vidu do letalnih vipadkiv slid duzhe oberezhno povoditisya v miscyah jogo prozhivannya osoblivo alergikam ta osobam strazhdayuchim na zavoryuvannya dihalnih shlyahiv napriklad hronichnij laringit abo bronhialna astma tak yak vin mozhe viklikati alergichni reakciyi uskladnennya yakih individualni azh do anafilaktichnogo shoku Zahodi ohoroniPrichinoyu zmenshennya chiselnosti stafilina pahuchogo ye skorochennya misc perebuvannya vidu vnaslidok vibirannya kaminnya obrobki lisovih masiviv pesticidami tosho U 2 mu vidanni Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 vid mav prirodoohoronnij status 2 kategoriya U 2009 roci stafilin pahuchij buv viklyuchenij z Chervonoyi knigi Ukrayini PrimitkiOcypus Ocypus olens O Muller 1764 PESI portal http www eu nomen eu Procitovano 16 lipnya 2015 BioLib http www biolib cz Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2015 Stafilin pahuchij Ocypus olens Chervona kniga Ukrayini 1994 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 lipnya 2015 Zatverdzheno nakazom Ministerstva ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini vid 17 chervnya 2009 r 313DzherelaStafilin pahuchij Ocypus olens Chervona kniga Ukrayini 1994 BioLib http www biolib cz Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 16 lipnya 2015 Ocypus Ocypus olens O Muller 1764 Fauna Europaea http www faunaeur org Ocypus Ocypus olens O Muller 1764 PESI portal http www eu nomen eu LiteraturaPotockaya V A Opredelitel lichinok korotkonadkrylyh zhukov Staphylinidae Evropejskoj chasti SSSR M Nauka 1967 S 3 120 Gornostaev G N Nasekomye SSSR M Mysl 1970 S 53 54 Krasnaya kniga SSSR M Lesnaya promyshlenost 1984 Gusarov V I Zhuki stafilinidy Coleoptera Staphylinidae Krymskogo poluostrova Avtoref kand diss SPb 1992 16 s Petrenko A A Novye i maloizvestnye dlya fauny Ukrainy zhuki stafilinidy Coleoptera Staphylinidae Vestnik zoologii 1978 1 S 49 54 Bogdanov Yu A K raspredeleniyu stafilinid Coleoptera Staphylinidae po landshaftno geograficheskim poyasam v Ukrainskih Karpatah VII Mezhdunar simpozium po entomofaune Srednej Evropy L Nauka 1977 C 20 21