Статистичний вага — фізична величина, визначальна в квантової механіки і квантової статистики кількість різних квантових станів системи з однаковою енергією (синонім: кратність виродження енергетичного рівня). У статистичної фізики та термодинаміки статистичними вагою називають кількість способів (станів системи), якими може бути реалізовано даний макроскопічний стан статистичної системи. Статистичний вага зазвичай позначається символами Γ, g, w, W або Ω.
За вищенаведеним визначенням, статистичний вага є безрозмірним цілим числом, більшим або рівним одиниці, . Іноді статвагу називають термодинамічною ймовірністю, хоча необхідно зазначити, що ймовірність зазвичай визначається як дійсне число в інтервалі від 0 до 1.
При розгляді квантових систем з безперервним спектром енергії під статистичною вагою зазвичай розуміють кількість квантових станів, що припадають на певний енергетичний інтервал. У такому визначенні статвес має розмірність зворотного енергії.
У квазікласическому наближенні мірою статистичного ваги служить фазовий об'єм системи, що припадає на певний інтервал енергії. Якщо система має n ступенів свободи, то фазовий об'єм і відповідний статистичний вага виражається в одиницях hn, де h — постійна Планка.
Ентропія S системи і її статистичний вага пов'язані співвідношенням Больцмана: S = k ln w (тут k — постійна Больцмана).
Статистична вага, визначена через фазовий об'єм або кількість мікростанів, є мультиплікативної фізичною величиною: якщо система складається з двох невзаємодіючих підсистем з статвесами w1 і w2, то загальний статистичний вага системи W = w1w2.
Див. також
Література
- Фізична енциклопедія. В 5-ти томах. — М: Радянська енциклопедія. Головний редактор А. М. Прохоров. 1988.
- Degeneracy [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. In: IUPAC. Compendium of Chemical Terminology, 2nd ed. («the Gold Book»). Compiled by A. D. McNaught and A. Wilkinson. Blackwell Scientific Publications, Oxford (1997). XML on-line corrected version: http://goldbook.iupac.org [ 1 грудня 2019 у Wayback Machine.] (2006-) created by M. Nic, J. Jirat, B. Kosata; updates compiled by A. Jenkins. . doi:10.1351/goldbook.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Statistichnij vaga fizichna velichina viznachalna v kvantovoyi mehaniki i kvantovoyi statistiki kilkist riznih kvantovih staniv sistemi z odnakovoyu energiyeyu sinonim kratnist virodzhennya energetichnogo rivnya U statistichnoyi fiziki ta termodinamiki statistichnimi vagoyu nazivayut kilkist sposobiv staniv sistemi yakimi mozhe buti realizovano danij makroskopichnij stan statistichnoyi sistemi Statistichnij vaga zazvichaj poznachayetsya simvolami G g w W abo W Za vishenavedenim viznachennyam statistichnij vaga ye bezrozmirnim cilim chislom bilshim abo rivnim odinici w 1 displaystyle w geqslant 1 Inodi statvagu nazivayut termodinamichnoyu jmovirnistyu hocha neobhidno zaznachiti sho jmovirnist zazvichaj viznachayetsya yak dijsne chislo v intervali vid 0 do 1 Pri rozglyadi kvantovih sistem z bezperervnim spektrom energiyi pid statistichnoyu vagoyu zazvichaj rozumiyut kilkist kvantovih staniv sho pripadayut na pevnij energetichnij interval U takomu viznachenni statves maye rozmirnist zvorotnogo energiyi U kvaziklasicheskomu nablizhenni miroyu statistichnogo vagi sluzhit fazovij ob yem sistemi sho pripadaye na pevnij interval energiyi Yaksho sistema maye n stupeniv svobodi to fazovij ob yem i vidpovidnij statistichnij vaga virazhayetsya v odinicyah hn de h postijna Planka Entropiya S sistemi i yiyi statistichnij vaga pov yazani spivvidnoshennyam Bolcmana S k ln w tut k postijna Bolcmana Statistichna vaga viznachena cherez fazovij ob yem abo kilkist mikrostaniv ye multiplikativnoyi fizichnoyu velichinoyu yaksho sistema skladayetsya z dvoh nevzayemodiyuchih pidsistem z statvesami w1 i w2 to zagalnij statistichnij vaga sistemi W w1w2 Div takozhStatistichna sumaLiteraturaFizichna enciklopediya V 5 ti tomah M Radyanska enciklopediya Golovnij redaktor A M Prohorov 1988 Degeneracy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine In IUPAC Compendium of Chemical Terminology 2nd ed the Gold Book Compiled by A D McNaught and A Wilkinson Blackwell Scientific Publications Oxford 1997 XML on line corrected version http goldbook iupac org 1 grudnya 2019 u Wayback Machine 2006 created by M Nic J Jirat B Kosata updates compiled by A Jenkins ISBN 0 9678550 9 8 doi 10 1351 goldbook