Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старе місто Пловдив — архітектурно-історичний заповідник, розташований на трьох горах Пловдива.
| Старе місто Пловдива | |
 | |
| Країна |  Болгарія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Пловдив[d] |
| Статус спадщини | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Критерій Світової спадщини (2005) | d, d і d |
 Старе місто Пловдива у Вікісховищі | |
Координати: 42°08′59″ пн. ш. 24°45′09″ сх. д. / 42.14982400002777752° пн. ш. 24.752665000027779030° сх. д.
Комплекс був сформований в результаті поєднання культури та архітектури від античності, середньовіччя та болгарського відродження. Старе місто в Пловдиві включено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2004 року.
Стародавні пам'ятки
Небет Тепе
Небет-Тепе — один із пагорбів Пловдива, де було засноване стародавнє місто. Найдавніші поселення на Небет-Тепе датуються 4000 роком до нашої ери. Це місце спочатку заселили фракійці, пізніше його розширили Філіп II Македонський і Римська імперія. У міру розширення міста Небет-Тепе став цитаделлю міського акрополя. Є залишки фортечних стін, веж, і задня дверей з часу Юстиніана, що веде вниз до Маріца річки.
Античний театр
Римський театр у Пловдиві є одним із найкраще збережених античних театрів у світі. Він був побудований за часів римського імператора Траяна (правив у 98–117 рр. н. е.), він міг прийняти від 5000 до 7000 глядачів і зараз використовується. Театр є одним з найцінніших пам'яток стародавнього міста Філіпополіса.
Гісар Капія
Середньовічні ворота в старому місті Пловдива, побудовані в 11 столітті нашої ери на фундаменті воріт з римських часів (ймовірно, з 2 століття нашої ери). Це один з трьох входів (східний, північний і південний) в акрополь стародавнього Філіпополя. Під час правління Османської імперії будинки відродження були вбудовані в залишки старих кам'яних стін навколо воріт.
Східні ворота Філіпополя
Східні ворота Філіпополя — один із трьох в'їздів у стародавнє місто, які були виявлені в Пловдиві. Ворота були побудовані на головній дорозі на Візантію та Босфор. Спочатку збудовані у 2 столітті нашої ери під час правління Адріана, ворота та комплекс навколо них були повністю перебудовані в 4 столітті, а частково відремонтовані в 5 столітті. Брама мала один широкий центральний вхід і два вужчі бічні. Для захисту під час нападів по обидва боки від воріт були побудовані дві сторожові вежі.
-
![image]()
Кам'яні стіни на Небет тепе -
![image]()
Античний театр -
![image]()
Гісар Капія -
![image]()
Східні ворота
Архітектура відродження
У період Болгарського Відродження Пловдив став важливим економічним центром.
Будинок Балабанова
Будинок Балабанових символічний для культурного життя Пловдива. Тут проводяться численні заходи, такі як театральні вистави, концерти, виставки, літературні читання. Будинок збудований у 19 столітті біля площі Св. Костянтина та Олени. Широкі вхідні двері ведуть у довгий тамбур з високою стелею, навколо якого розташовані житлові та комерційні приміщення. Внутрішні сходи ведуть до великої заскленої зали з багатою орнаментованою різьбленою дерев'яною стелею на другому поверсі. Зал оточують чотири кімнати, прикрашені відреставрованими антикварними меблями, тканинами та іншими предметами, що демонструють смак багатих пловдівчан 19 століття.
Будинок Данова
Будинок Данова побудований на залишках фортифікаційних стін Філіпополя. Будинок названий на честь Христо Г. Данова — батька організованого книговидання в Болгарії, який жив у ньому. Оздоблення інтер'єру складається з квіткових фресок, розписів медальйонів, пейзажів і портретів філософів Стародавньої Греції. Експонується автентична мурована піч. У будинку розміщена експозиція історичного музею Пловдива, присвячена книговидавництву в Болгарії в 19-20 столітті.
Будинок Куюмджіоглу
Будинок пловдівського купця Аргіра Христова Куюмджіоглу збудований у 1847 році. Наразі тут розміщений Пловдивський обласний етнографічний музей.
Куюмджіоглу був видатним торговцем домотканими виробами, який володів компанією у Відні. Будинок був побудований Хаджі Георгі з родопського села Косово, і його описують як яскравий приклад архітектури пловдівського бароко середини 19 століття. Будинок має симетричний фасад; це два поверхи заввишки на його західній стороні та чотири поверхи заввишки на його східній стороні, використовуючи природну денівацію. Будинок Куюмджіоглу займає 570 м кв. Він має 12 кімнат та просторі салони та 130 вікон. І інтер'єр, і зовнішнє оздоблення будинку мають витончені квіткові мотиви. Кожен номер має різьблену дерев'яну стелю. Будинок має внутрішній двір з садом, мармуровим фонтаном та колодязем. Після визволення Болгарії від османського панування в 1878 році Аргір Куюмджіоглу залишив Пловдив, щоб оселитися в Стамбулі (Константинополь). З 1898 по 1902 рр. будинок використовувався як пансіон для дівчат. Після цього використовувався фабрикою Гарабета Карагьозяна, як склад борошна та як оцтовий завод. У 1930 році його придбав гамбурзький грецький торговець тютюном Антоніо Коларо. Коларо мав намір знести будинок і побудувати тютюновий склад, але муніципалітет Пловдива йому відмовив. Муніципалітет викупив будинок у 1838 році, провів ремонт, організував етнографічний музей.
Будинок Гіндліян
Будинок купця і поміщика Стефана Гіндліяна був побудований в 1835 році. Будинок з'єднаний з сусіднім будинком Балабанова, утворюючи вражаючий ансамбль ренесансних будинків. Передній вхід утворений внутрішнім центральним портиком. У центрі першого поверху розташований прямокутний зал, оточений трьома великими кімнатами. Внутрішнє та зовнішнє оздоблення будинку Гіндліян є одним із найбагатших орнаментів у Старому місті Пловдива. Майстер-декоратори Moko і Mavrudi з Chirpan працювали більше шести місяців на фарбування стін з настінними пірсів, гірляндами квітів і геометричні орнаменти, віньєтки і ландшафтних композицій з Царгорода, Венеція, Стокгольм . Стелі пофарбовані у східні візерунки. Підвал, розташований у північній частині будівлі, використовувався для зберігання цінностей. Він має міцні залізні двері та товсті віконні грати. Інтер'єр будинку Хіндліян прикрашений автентичними антикварними меблями.
Будинок Ламартіна/Мавріді
Будинок купця Георгія Мавріді був побудований в 1829—1830 роках. Це одна з найбільших і найбільш симетричних будівель у Старому місті Пловдива. Будівля пристосована до дуже пересіченої місцевості, що свідчить про високу якість роботи майстрів-будівельників. Французький поет Альфонс де Ламартін пробув у цьому будинку три дні у 1833 році, повертаючись із подорожі на Близький Схід. Відтоді будинок асоціюється з його іменем. Нині тут проходить виставка, присвячена життю та творчості французького поета та політика.
Примітки
- UNSECO World Heritage Tentative Lists
- Детев П., Известия на музейте в Южна България т. 1 [ 2016-09-23 у Wayback Machine.] (Bulletin des musees de la Bulgarie du sud), 1975г., с.27, ISSN 0204-4072
- Делев, Петър (2006). Стопанска активност на възрожденските българи. История и цивилизация за 11. клас (Bulgarian) . Труд, Сирма.
- . Plovdiv Regional Ethnographic Museum. 2009. Архів оригіналу за 6 жовтня 2009. Процитовано 15 липня 2009.
- Терзиева, Екатерина (14 червня 2006). (Bulgarian) . Сега. Архів оригіналу за 28 September 2011. Процитовано 10 серпня 2016.
- (Bulgarian) . Народно събрание на Република България. Архів оригіналу за 19 November 2004. Процитовано 10 серпня 2016.
Посилання
- Відеоекскурсії по Старому місту Пловдіва
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stare misto Plovdiv arhitekturno istorichnij zapovidnik roztashovanij na troh gorah Plovdiva Stare misto Plovdiva Krayina Bolgariya Administrativna odinicyaPlovdiv d Status spadshiniOb yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Kriterij Svitovoyi spadshini 2005 d d i d Stare misto Plovdiva u Vikishovishi Koordinati 42 08 59 pn sh 24 45 09 sh d 42 14982400002777752 pn sh 24 752665000027779030 sh d 42 14982400002777752 24 752665000027779030 Kompleks buv sformovanij v rezultati poyednannya kulturi ta arhitekturi vid antichnosti serednovichchya ta bolgarskogo vidrodzhennya Stare misto v Plovdivi vklyucheno do poperednogo spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO z 2004 roku Starodavni pam yatkiNebet Tepe Nebet Tepe odin iz pagorbiv Plovdiva de bulo zasnovane starodavnye misto Najdavnishi poselennya na Nebet Tepe datuyutsya 4000 rokom do nashoyi eri Ce misce spochatku zaselili frakijci piznishe jogo rozshirili Filip II Makedonskij i Rimska imperiya U miru rozshirennya mista Nebet Tepe stav citadellyu miskogo akropolya Ye zalishki fortechnih stin vezh i zadnya dverej z chasu Yustiniana sho vede vniz do Marica richki Antichnij teatr Rimskij teatr u Plovdivi ye odnim iz najkrashe zberezhenih antichnih teatriv u sviti Vin buv pobudovanij za chasiv rimskogo imperatora Trayana praviv u 98 117 rr n e vin mig prijnyati vid 5000 do 7000 glyadachiv i zaraz vikoristovuyetsya Teatr ye odnim z najcinnishih pam yatok starodavnogo mista Filipopolisa Gisar Kapiya Serednovichni vorota v staromu misti Plovdiva pobudovani v 11 stolitti nashoyi eri na fundamenti vorit z rimskih chasiv jmovirno z 2 stolittya nashoyi eri Ce odin z troh vhodiv shidnij pivnichnij i pivdennij v akropol starodavnogo Filipopolya Pid chas pravlinnya Osmanskoyi imperiyi budinki vidrodzhennya buli vbudovani v zalishki starih kam yanih stin navkolo vorit Shidni vorota Filipopolya Shidni vorota Filipopolya odin iz troh v yizdiv u starodavnye misto yaki buli viyavleni v Plovdivi Vorota buli pobudovani na golovnij dorozi na Vizantiyu ta Bosfor Spochatku zbudovani u 2 stolitti nashoyi eri pid chas pravlinnya Adriana vorota ta kompleks navkolo nih buli povnistyu perebudovani v 4 stolitti a chastkovo vidremontovani v 5 stolitti Brama mala odin shirokij centralnij vhid i dva vuzhchi bichni Dlya zahistu pid chas napadiv po obidva boki vid vorit buli pobudovani dvi storozhovi vezhi Kam yani stini na Nebet tepe Antichnij teatr Gisar Kapiya Shidni vorotaArhitektura vidrodzhennyaU period Bolgarskogo Vidrodzhennya Plovdiv stav vazhlivim ekonomichnim centrom Budinok Balabanova Budinok Balabanova Budinok Balabanovih simvolichnij dlya kulturnogo zhittya Plovdiva Tut provodyatsya chislenni zahodi taki yak teatralni vistavi koncerti vistavki literaturni chitannya Budinok zbudovanij u 19 stolitti bilya ploshi Sv Kostyantina ta Oleni Shiroki vhidni dveri vedut u dovgij tambur z visokoyu steleyu navkolo yakogo roztashovani zhitlovi ta komercijni primishennya Vnutrishni shodi vedut do velikoyi zasklenoyi zali z bagatoyu ornamentovanoyu rizblenoyu derev yanoyu steleyu na drugomu poversi Zal otochuyut chotiri kimnati prikrasheni vidrestavrovanimi antikvarnimi meblyami tkaninami ta inshimi predmetami sho demonstruyut smak bagatih plovdivchan 19 stolittya Budinok Danova Budinok Danova Budinok Klyanti Budinok Danova pobudovanij na zalishkah fortifikacijnih stin Filipopolya Budinok nazvanij na chest Hristo G Danova batka organizovanogo knigovidannya v Bolgariyi yakij zhiv u nomu Ozdoblennya inter yeru skladayetsya z kvitkovih fresok rozpisiv medaljoniv pejzazhiv i portretiv filosofiv Starodavnoyi Greciyi Eksponuyetsya avtentichna murovana pich U budinku rozmishena ekspoziciya istorichnogo muzeyu Plovdiva prisvyachena knigovidavnictvu v Bolgariyi v 19 20 stolitti Budinok Kuyumdzhioglu Budinok Kuyumdzhioglu Budinok plovdivskogo kupcya Argira Hristova Kuyumdzhioglu zbudovanij u 1847 roci Narazi tut rozmishenij Plovdivskij oblasnij etnografichnij muzej Kuyumdzhioglu buv vidatnim torgovcem domotkanimi virobami yakij volodiv kompaniyeyu u Vidni Budinok buv pobudovanij Hadzhi Georgi z rodopskogo sela Kosovo i jogo opisuyut yak yaskravij priklad arhitekturi plovdivskogo baroko seredini 19 stolittya Budinok maye simetrichnij fasad ce dva poverhi zavvishki na jogo zahidnij storoni ta chotiri poverhi zavvishki na jogo shidnij storoni vikoristovuyuchi prirodnu denivaciyu Budinok Kuyumdzhioglu zajmaye 570 m kv Vin maye 12 kimnat ta prostori saloni ta 130 vikon I inter yer i zovnishnye ozdoblennya budinku mayut vitoncheni kvitkovi motivi Kozhen nomer maye rizblenu derev yanu stelyu Budinok maye vnutrishnij dvir z sadom marmurovim fontanom ta kolodyazem Pislya vizvolennya Bolgariyi vid osmanskogo panuvannya v 1878 roci Argir Kuyumdzhioglu zalishiv Plovdiv shob oselitisya v Stambuli Konstantinopol Z 1898 po 1902 rr budinok vikoristovuvavsya yak pansion dlya divchat Pislya cogo vikoristovuvavsya fabrikoyu Garabeta Karagozyana yak sklad boroshna ta yak octovij zavod U 1930 roci jogo pridbav gamburzkij greckij torgovec tyutyunom Antonio Kolaro Kolaro mav namir znesti budinok i pobuduvati tyutyunovij sklad ale municipalitet Plovdiva jomu vidmoviv Municipalitet vikupiv budinok u 1838 roci proviv remont organizuvav etnografichnij muzej Budinok Gindliyan Budinok Gindliyan Budinok kupcya i pomishika Stefana Gindliyana buv pobudovanij v 1835 roci Budinok z yednanij z susidnim budinkom Balabanova utvoryuyuchi vrazhayuchij ansambl renesansnih budinkiv Perednij vhid utvorenij vnutrishnim centralnim portikom U centri pershogo poverhu roztashovanij pryamokutnij zal otochenij troma velikimi kimnatami Vnutrishnye ta zovnishnye ozdoblennya budinku Gindliyan ye odnim iz najbagatshih ornamentiv u Staromu misti Plovdiva Majster dekoratori Moko i Mavrudi z Chirpan pracyuvali bilshe shesti misyaciv na farbuvannya stin z nastinnimi pirsiv girlyandami kvitiv i geometrichni ornamenti vinyetki i landshaftnih kompozicij z Cargoroda Veneciya Stokgolm Steli pofarbovani u shidni vizerunki Pidval roztashovanij u pivnichnij chastini budivli vikoristovuvavsya dlya zberigannya cinnostej Vin maye micni zalizni dveri ta tovsti vikonni grati Inter yer budinku Hindliyan prikrashenij avtentichnimi antikvarnimi meblyami Budinok Lamartina Mavridi Budinok Lamartina Mavridi Budinok kupcya Georgiya Mavridi buv pobudovanij v 1829 1830 rokah Ce odna z najbilshih i najbilsh simetrichnih budivel u Staromu misti Plovdiva Budivlya pristosovana do duzhe peresichenoyi miscevosti sho svidchit pro visoku yakist roboti majstriv budivelnikiv Francuzkij poet Alfons de Lamartin probuv u comu budinku tri dni u 1833 roci povertayuchis iz podorozhi na Blizkij Shid Vidtodi budinok asociyuyetsya z jogo imenem Nini tut prohodit vistavka prisvyachena zhittyu ta tvorchosti francuzkogo poeta ta politika PrimitkiUNSECO World Heritage Tentative Lists Detev P Izvestiya na muzejte v Yuzhna Blgariya t 1 2016 09 23 u Wayback Machine Bulletin des musees de la Bulgarie du sud 1975g s 27 ISSN 0204 4072 Delev Petr 2006 Stopanska aktivnost na vzrozhdenskite blgari Istoriya i civilizaciya za 11 klas Bulgarian Trud Sirma Plovdiv Regional Ethnographic Museum 2009 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2009 Procitovano 15 lipnya 2009 Terzieva Ekaterina 14 chervnya 2006 Bulgarian Sega Arhiv originalu za 28 September 2011 Procitovano 10 serpnya 2016 Bulgarian Narodno sbranie na Republika Blgariya Arhiv originalu za 19 November 2004 Procitovano 10 serpnya 2016 PosilannyaVideoekskursiyi po Staromu mistu Plovdiva